Урок з літературного читання на тему: Дмитро Білоус «У назвах міст і сіл слова…»

Тема: Дмитро Білоус «У назвах міст і сіл слова…»

Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; розширювати уявлення учнів про історію свого краю, походження назв міст, річок; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення; виховувати любов до рідної землі. 

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Обладнання: підручник з літературного читання, скоромовка, наочність для ігор, додатковий матеріал.

Література: ресурси інтернета.

Хід уроку

І. Організація початку уроку.

1. Привітання.

Нумо, діти, підведіться! 

Всі приємно посміхніться. 

Пролунав уже дзвінок, 

Починаємо урок! 

2. Знайомство.

- Добрий день! Мене звати Анна Ігорівна. Сьогоднішній урок літературного читання проведу у вас я.

ІІ. Мовленнєва розминка.

1. Вправи для рухливості губ

- Урок ми почнемо з вправ для рухливості губ.

- «Усмішка-трубочка» - посміхнутися, старанно розтягуючи губи, а згодом витягнути їх уперед трубочкою.

- «Старенька бабуся» - закусити обидві губи зубами й утримувати в такому положенні протягом 5–10 секунд.

- «Рибка» — ввібрати щоки всередину, щоб губи утворили бантик, і в такому положенні змикати верхню і нижню губи.

2. Робота над скоромовкою

- Зараз я пропоную попрацювати над цікавою скоромовкою, яка знаходиться у нас на дошці.

Гра «Дощик»

Діти читають хором.

- Накрапає дощ (тихо).

- Дощ пускається сильніше (голосніше).

- Злива (голосно).

- Дощ слабшає (тихіше).

- Дощ припинився (читання припиняється).

Говірка та горда Ганна -

Господиня бездоганна. 

ІІІ. Перевірка домашнього завдання.

1. Гра «Обличчям до обличчя» 

- Поверніться один к одному, та перекажіть текст, який вам було задано додому.

Учні в парі повертаються одне до одного та стисло переказують текст Івана Крип’якевича «Книги за княжих часів» (с. 42). 

2. Гра «Підніжка» 

- Подивіться на дошку, на якій розташовані слова.

Робота за таблицею «кольорових» слів 

Вчені, письменники, пергамент, гусяче перо, сажа, буряковий сік, князь, Нестор, монах, Печерський монастир, рукописи. 

- Яких слів немає у творі? 

IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

- Сьогодні ми продовжимо гортати сторінки історії України. Мова піде про назви міст і сіл. 

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.

1. Виразне читання вчителем вірша Дмитра Білоуса «У назвах міст і сіл слова...» 

- Відкрили підручник на ст. 45, прочитаємо виразно вірш Дмитра Білоуса . (читання вірша учнями)

- Які почуття викликав у вас цей вірш? 

- Що постало у вашій уяві? 

2. Словникова робота 

- Зараз я вам пропоную завдання, подивіться на дошку. До слів лівого стовпчика доберіть слова-синоніми з правого стовпчика. 

Предки гукає 

цуратися казкове 

кличе пращури 

таємниче зневажати 

3. Фізкультхвилинка

Ноги ширше, руки в боки — 

Ліс зійшов в короткі строки. 

Вітру лісу не зламати. 

Для звірят ліс — їжа й хата. 

Гілля-руки підняли, 

Сонцю шану віддали. 

А земельці — поклонились. 

Гіллям долу нахилились. 

4. Робота в парах 

- В парах, прочитали один одному виразно вірш. (читання учнями вірша в парах) 

- У якому темпі, з якою інтонацією будете читати вірш? 

- Які слова виділятимете при читанні? 

5. Виразне читання вірша учнями 

- Зараз прочитаємо виразно вірш.

- Прочитайте ще раз виділене речення. Поясніть його зміст. 

- Наведіть приклади із вашої місцевості, що підтверджують цю думку. 

- Знайдіть спонукальне речення. 

- До чого спонукає нас поет? 

6. Гра «Диктор телебачення» 

Учні читають вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на глядачів. 

7. Гра «Добери риму» 

Слова ... (ожива) 

Таємниче - ... (кличе) 

Мій - ... (у якій) 

Роду - ... (народу) 

Цікаво знати!

Існує кілька легенд, досить розповсюджених, що пояснюють походження назви міста Харкова. Одна із них - легенда про Харитона. З топографічного опису Харківського намісництва 1785 року довідаємося, «що на тім місці, де розташоване місто Харків, один із заможних малоросів на ім’я Харитін, а за простомовою Харько, завів собі хутір». Від імені Харько нібито одержали свою назву ріка й місто. Поступово по сусідству із Харитоном почали розселятися нові поселенці, й Харків-Хутір перетворився на Харків-Слободу, а потім на Харків-Город. 

VI. Підсумок уроку.

- Що нового ви дізналися на сьогоднішньому уроці? 

- З яким настроєм завершуєте сьогоднішній урок? 

VII. Домашнє завдання.

- Підготувати повідомлення про походження назви одного з поселень вашої місцевості.