Урок з "Я у світі" "Людські чесноти"

Опис документу:
Розширювати знання учнів про людські чесноти, ознайомити з поняттям – байдужість, на прикладах змісту казок та оповідань В.Сухомлинського , формувати в учнів моральні святині та істини, встановлювати зв’язки між конкретними вчинками і ставленням до людей, аргументувати переваги добрих вчинків, розкрити облагороджуючу роль милосердя,виховувати співчуття до ближніх, прагнення допомогти ближньому у скрутну хвилину,пробуджувати інтерес до всього корисного, морального.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

7

Тема: Людські чесноти. Розбір конкретних ситуацій .

Мета: Розширювати знання учнів про людські чесноти, ознайомити з поняттям – байдужість, на прикладах змісту казок та оповідань В.Сухомлинського , формувати в учнів моральні святині та істини, встановлювати зв’язки між конкретними вчинками і ставленням до людей, аргументувати переваги добрих вчинків, розкрити облагороджуючу роль милосердя,виховувати співчуття до ближніх, прагнення допомогти ближньому у скрутну хвилину,пробуджувати інтерес до всього корисного, морального.

Девіз уроку: Твори добро! Не будь байдужим!”

Хід уроку

І. Організаційна частина

- Добридень, небо голубе!

Добридень, сонце золоте!

Доброго дня і тобі , і мені!

Доброго дня всій нашій землі!

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.Розповідь.

Людяність, милосердя, добро. Такі знайомі нам ці слова. Все частіше ми говоримо про них, а чи кожна людина відкрита для добра? Чомусь сьогодні наше суспільство заражене вірусом егоїзму, зла і жорстокості. Зачерствілі людські серця заросли ряскою байдужості до чужого горя, чужої біди, яких у нашому житті дуже багато.

2.Фронтальне опитування

- Що таке людські чесноти?

( Це міцні позиції, сталі схильності, постійне вдосконалення розуму й волі, які керують нашими вчинками, впорядковують наші пристрасті й спрямовують нашу поведінку згідно з розумом і вірою.

Вони дають легкість, самовладання і радість, щоб вести морально добре життя.)

- Які людські чесноти ви знаєте?

- А зараз до слова я запрошую міфолога, який повідає вам легенду про людські чесноти.(Легенда про барвінок)

- Назвіть людські чесноти.

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

Отже, сьогодні ми продовжуємо тему

«Людина серед людей. Людські чесноти: розбір конкретних ситуацій.»

З давніх-давен закономірно вважалося допомогти знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість і немічність, порятувати хворого чи каліку, заступитися за беззахисного і скривдженого, розрадити самотніх.

Хотілося б щоб ви, діти, збагатили свої серця любов’ ю до людей, своїх рідних, до природи, щоб назавжди викорінили зі своїх душ зло, жорстокість, ненависть, бо тільки у світі добра панує любов і повага, мир і спокій.

Добро спішіть творити, люди,

Воно, як сонце, серце зігріва,

В добрі нам всім зручніше буде,

Без нього затишку нема.

Живіть, добро звершайте!

Та нагород за це не вимагайте!

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра.

- Отже, девіз уроку: Твори добро! Не будь байдужим!” (Вилучи зайве)

Віктор Гюго писав: «У цьому світі є тільки одна річ, перед якою належить схилятися, це – геній, і одна річ, перед якою слід упасти на коліна, це - ...»

IV.Вивчення нового матеріалу.

Часто ми не задумуємось над тим, що таке добро, в чому воно виявляється і чому ми маємо бути добрими. Тому зараз я пропоную під цим промінням добра побудувати спільний дім розуміння, дружби, взаємоповаги та підтримки. Першим кроком у будівництві буде закладення фундаменту.

1.Проведемо конкурс «Народна мудрість». Кожна правильна відповідь буде цеглиною у зведенні фундаменту.

І група

Добру людину (бджола не жалить)

Життя дане на (добрі справи)

Не брудни криниці (бо схочеш водиці)

ІІ група

Добрі справи (прикрашають людину)

Злий не вірить (що є добрі люди)

Що посієш (те й пожнеш)

ІІІ група

У доброї господині (і півень несеться)

Сварка до добра (не доводить)

Чужим добром (не забагатієш)

IV група

Так треба жити, щоб нікому (зла не робити)

Добре ім я (найкраще багатство)

За добро (добром і платять)

Ми з вами заклали добрий фундамент, але який це будинок, якщо в ньому відсутні стіни? Щоб їх побудувати, зясуємо, якими рисами повинна бути наділена людина, щоб про неї говорили тільки добре.

2.Розгадаємо кросворд.

1. Ставлення до життя (життєрадісність) – всі разом

2. Спілкування з іншими людьми (ввічливість) – 1 гр.

3. Вміння говорити правду за будь-яких обставин (чесність) – 2 гр.

4. Відношення у всіх справах і стосунках (порядність) – 3 гр.

5. Ставлення до інших (людяність) – 4 гр.

Отже, ви розумієте, що означає бути добрим. Тому і стіни нашого будинку вийшли міцними. Подивіться, яке слово утворилося по вертикалі – ЖИТТЯ.

Життя – це джерельце, і ми повинні докласти максимум зусиль, щоб воно було чистим і прозорим.

Отже, що таке життя і як потрібно жити? Давайте тепер доберемо прикметники до слова «життя», яке воно має бути?

(Щасливе, бурхливе, творче, мирне, радісне, яскраве, чесне, добре, світле, веселе, цікаве, незабутнє, неповторне)

3. Обговорення ситуацій за творами Сухомлинського.

4. Фізкультхвилинка.

Ми з вами заклали добрий фундамент, звели міцні стіни. Нашому будинку добра потрібен гарний дах, щоб захищав від палючої ненависті, рясних злив грубощів і образ, грому сварок, блискавичних заздрощів та різних негод життя. А дах ми зведемо, доповнивши список ціностей, які можуть принести щастя в житті людини. Отже, що потрібно для щастя?

(Сім я, будинок, здоров я, розум, освіта, друзі,заробіток, любов, зовнішність, бути милосердним, добрим)

Ми звели прекрасний дах. Будівництво будинку добра завершено. Але нам невідомо, якою буде атмосфера в ньому, чи будуть радісними, добрими і щасливими його мешканці. А чи знаєте ви, діти, хто може створити гарну, добру атмосферу в будинку, в сімї? Звісно. Це – батьки – найдобріші, найтурботливіші люди в світі. Вони є втіленням ласки й доброти.

Ми з вами збудували дуже гарний, міцний і просторий будинок. Його мешканці будуть добрими і щасливими. А у чому повинна виявлятися людська доброта? (У добрих вчинках)

У народі кажуть, щоб життя не було пустим і марним, треба збудувати будинок, посадити дерево і виховати сина. Ми збудували будинок добра, тепер давайте посадимо незвичайне дерево, яке назвемо деревом добрих вчинків. А листям на цьому дереві будуть ваші добрі вчинки, які ви вже зробили та ще зробите.

У вас на партах заготовлені макети листочків, напишіть свої добрі вчинки і оживіть наше дерево.

(Діти по черзі називають добрі вчинки та прикріплюють на дерево листочки)

Яке гарне деревце. Якщо постійно робити добрі вчинки, то воно порадує нас щедрим урожаєм плодів. Адже

Добрі серця – це сади,

Добрі слова – коріння,

Добрі думки – квіти,

Добрі справи – плоди.

Я впевнена, якщо ви запамятаєте все сказане сьогодні і пронесете у своєму серці, то неодмінно станете добрими і порядними.

Стежте за своїми думками – вони стають словами.

Стежте за своїми словами – вони стають вчинками.

Стежте за своїми вчинками – вони стають звичками.

Стежте за своїми звичками – вони стають характером.

Стежте за своїм характером, бо він визначає вашу долю.

V.Підсумок уроку.

А на завершення нашого уроку проведемо анкетування. На мої запитання ви повинні відповідати «так» або «ні».

1. Чи можна змусити людину бути доброю?

2. Чи можна стати добрим на певний час?

3. Чи потрібно бути добрим у ставленні до будь-якої людини?

4. Чи часто ви співчуваєте людям?

5. Чи є у вас бажання творити добрі справи?

Якщо у вас вийшло більше відповідей «так», то ви прагнете робити добро.

Наостанок хочу звернутися до епіграфа. Якого слова не вистачає у вислові? (добро)

Отож, творіть на землі добро, примножуйте кількість щасливих людей. Відкривайте свої серця і душі навстіж для добра! Воно, як чарівні ліки, виліковує від багатьох хвороб. Будьте добрими, щедрими, милосердними, і це повернеться вам сторицею. Адже немає вищої святині, ніж чисте сяйво доброти!

Який слід повинна залишати людина на землі?

Старий Майстер звів кам'яний будинок. Став осторонь і милується. "Завтра в ньому оселяться люди", — думає з гордістю. А в цей час біля будинку грався Хлопчик. Він стрибнув на сходинку й залишив слід своєї маленької ніжки на цементі, який ще не затвердів.

Для чого ти псуєш мою роботу? — сказав з докором Майстер.

Хлопчик подивився на відбиток ноги, засміявся й побіг собі.

Минуло багато років, Хлопчик став дорослим Чоловіком. Життя його склалось так, що він часто переїздив з міста до міста, ніде довго не затримувався, ні до чого не прихилявся — ні руками, ні душею.

Прийшла старість. Згадав старий Чоловік своє рідне село на березі Дніпра. Захотілось йому побувати там. Приїхав на батьківщину, зустрічається з людьми, називає своє прізвище, але всі здвигують плечима — ніхто не пам'ятає такого Чоловіка.

Що ж ти залишив після себе? — питає у старого Чоловіка один дід, — Є в тебе син чи дочка?

Немає у мене ні сина, ні дочки.

Може, ти дуба посадив?

Ні, не посадив я дуба...

Може, ти поле випестував?

Ні, не випестував я поля...

Так, мабуть, ти пісню склав?

Ні, й пісні я не склав.

Так хто ж ти такий? Що ж ти робив усе своє життя? — здивувався дід.

Нічого не міг відповісти старий Чоловік. Згадалась йому та мить, коли він залишив слід на сходинці. Пішов до будинку. Стоїть той наче вчора збудований, а на найнижчій сходинці — закам'янілий відбиток Хлопчикової ніжки.

"Ось і все, що залишилось після мене на землі, — з болем подумав старий Чоловік.— Але цього ж мало, дуже мало... Не так треба було жити..."

Соромно перед соловейком

Оля й Ліда, маленькі першокласниці, пішли до лісу. Після втомливого шляху вони сіли на траві відпочити й пообідати.

Витягли з сумки хліб, масло, яєчка. Коли дівчатка вже пообідали, недалеко від них сів на дерево соловейко й заспівав. Зачаровані прекрасною піснею, Оля й Ліда боялись поворухнутись.

Соловейко перестав співати.

Оля зібрала недоїдки й шматки газети, кинула під кущ.

Ліда забрала недоїдки, загорнула в газету й поклала в сумку.

Навіщо ти забрала сміття? — запитала Оля.— Це ж у лісі... Ніхто не бачить...

Соромно перед соловейком...— тихо відповіла Ліда.

Як Сергійко навчився жаліти.

Маленький хлопчик Сергійко гуляв біля ставка. Він побачив дівчинку, що сиділа на березі.

Коли Сергійко підійшов до неї, вона сказала:

Не заважай мені слухати, як хлюпають хвилі. Сергійко здивувався. Він кинув у ставок камінець. Дівчинка запитала:

Що ти кинув у воду? Сергійко ще більше здивувався.

Невже ти не бачиш? Я кинув камінець. Дівчинка сказала:

Я нічого не бачу, бо я сліпа.

Сергійко від подиву широко відкрив очі й довго дивився на дівчинку.

Так, дивуючись, він і додому прийшов. Він не міг уявити: як це воно, коли людина нічого не бачить?

Настала ніч. Сергійко ліг спати. Він заснув з почуттям подиву.

Серед ночі Сергійко прокинувся. Його розбудив шум за вікном. Шумів вітер, в шибки стукав дощ. А в хаті було темно.

Сергійкові стало страшно. Йому пригадалася сліпа дівчинка. Тепер хлопчик уже не дивувався. Його серце стиснув жаль.

Як же вона, бідна, живе в отакій темряві?!

Сергійкові хотілося, щоб скоріше настав день. Він піде до сліпої дівчинки. Не дивуватиметься більше. Він пожаліє її.

Барвінок

Зрадів зеленолистий красень, засвітило весняне сонечко. Біжать струмочки, весело щебечуть пташки. Іще лежить у низинах сніг, а вже барвінку листя стелиться. Згодом з’явиться його зірчастий цвіт.

Одного разу прогулюючись, дівчатка побачили цвіт барвінку і замилувалися його красою.

— Добрий день, барвінку, — привіталася Люся.

— Доброго здоров’я, — відповіла синя квіточка.

— А чи знаєш ти, що означає кожна твоя пелюсточка? — запитала Оксана.

— Ні, — сором’язливо сказав барвінок.

— Перша пелюстка — це доброта, друга — милосердя, третя — скромність, четверта — ввічливість, п’ята — працьовитість, — весело розповідали подруги.

— Дякую вам, — зрадів барвіночок, — за таке приємне повідомлення.

— До зустрічі, наш синьоокий, — попрощалися дівчатка.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розвиток ключових компетентностей педагога Нової української школи в умовах безперервної освіти»
Вікторія Вікторівна Сидоренко
30 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.