Урок "Все про Імунітет"

Опис документу:
Глибокий слід в історії людства залишили епідемії чуми, холери, віспи, грипу. У 14 столітті по Європі пройшлася страшна епідемія «чорної смерті», яка забрала 15 млн. чоловік. Це була чума, яка охопила всі країни і від якої померли 100млн. осіб.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Тема: Імунітет.

Мета: дати поняття про імунітет як реакцію-відповідь організму на проникнення в нього чужорідних тіл, вивчити види імунітету; ознайомити учнів з історією розвитку імунітету, роллю вчених (І. Мечников, П. Ерліх, Л. Пастер, Е. Дженнер) у створенні вчення про імунітет; розкрити шляхи та механізми формування гуморального й клітинного імунітету, потребу в застосуванні щеплень і лікувальних сироваток; формувати навички роботи з науково-популярною літературою; розвивати логічне мислення й мову шляхом виступів з повідомленнями, виховувати ціннісне ставлення до свого здоров’я.

Обладнання: комп’ютерна презентація, плакати, маркери, додаткова інформація, конверти з завданями, відео, ноутбуки.

Базові поняття й терміни: імунітет, фагоцитоз, клітинний і гуморальний імунітет, антитіла, природний і штучний імунітет, лікувальна сироватка, вакцина, щеплення.

Форма – урок дослідження.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

  • Гра «правильне твердження».

  1. До складу внутрішнього середовища входить тільки кров.

  2. Плазма – міжклітинна речовина крові.

  3. Еритроцити містять ядро.

  4. Тривалість життя еритроцитів – 120 діб.

  5. Аглютинація – склеювання еритроцитів.

  6. Аглютиногени – містяться в еритроцитах.

  7. Аглютиніни – містяться в плазмі.

  8. Гемоглобін міститься в тромбоцитах.

  9. Людина, що віддає частину крові – донор.

  10. Кров – це епітеліальна тканина.

  11. Кров І групи можна переливати всім людям.

  12. Реципієнтові переливають кров.

  13. Резус-фактор залежить від групи крові.

  14. Низький вміст гемоглобіну – це пневмонія.

  15. Гемофілія – це порушення зсідання крові.

Ключ: 2,4,5,6,7,9,11,12,15.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

На екрані слайд із зображенням епідемій Середньовіччя.(Слайд №1)

Створення проблемної ситуації. Які події описує автор у своєму творі?

Учитель: Глибокий слід в історії людства залишили епідемії чуми, холери, віспи, грипу. У 14 столітті по Європі пройшлася страшна епідемія «чорної смерті», яка забрала 15 млн. чоловік. Це була чума, яка охопила всі країни і від якої померли 100млн. осіб.

Не менш страшний слід залишила після себе і натуральна віспа, названа «чорною віспою». Вірус віспи став причиною загибелі 400 млн. чоловік, а що залишилися в живих осліпли назавжди. Зареєстровано 6 епідемій холери, остання в 1992-93 роках в Індії, Бангладеш. Епідемія грипу під назвою «іспанка» у 1918-19 роках забрала життя сотень тисяч людей, відомі епідемії під назвою «азіатський», «гонконзький», а в наші дні - «свинячий» грип. З цими хворобами ми ознайомимся в ходу нашого уроку.

Девіз уроку:

Якщо здоров’я ти з дитинства

збережеш, то довго і щасливо

проживеш. А.І.Гузовська

Запитання - як ви, діти, зможете пояснити зміст нашого девізу?

(Висловлювання дітей).

Отож, здоров’я - це те, без чого людина не може бути щасливою.Дослідження лікарів твердять, що здоровя людини на 50% залежить від способу життя людини.Та як не прикро разом з тим існують вороги здоровя.

Метод «Мозковий штурм» - фактори які шкодять здоровю.( Діти називають фактори,які шкодять здоровю, вчитель записує їх на дошці ).

Отже, - людина заражається частіше, ніж хворіє, іншими словами людина не завжди захворює. Чому? На це питання ми дамо відповідь під час нашого уроку.

Оголошення теми уроку. ( слайд № 2)

ІV. Вивчення нового матеріалу.

  • Пояснення нової теми з елементами евристичної бесіди.

Наш організм, подібно середньовічної фортеці, обнесеній кількома рядами стін з вежами, тримає оборону. При спробі проникнення в тіло людини будь-якого паразита, негайно в дію вступають захисні сили і механізми організму.

Запитання – найстрашніші хвороби позбавляли життя одних і не вражали інших. Чому?

Розповідь вчителя: на шкірі і слизових оболонках здорової людини живуть корисні для здоровя бактерії. Вони харчуються виділеннями шкіри і слизових оболонок, не проникаючи в середину організму. Ці бактерії згубно діють на хвороботворні мікроорганізми. А при ослаблені організму людини активність корисних бактерій знижується, а шкідливих – підвищується.

Якщо збудник долає бар’єр шкіри та слизових оболонок, захисну функцію починають виконувати стінки лімфатичних і кровоносних судин.

Запитання: як ви вважаєте, які елементи крові беруть участь у формуванні внутрішніх механізмів захисту організму людини? (лейкоцити)

Розповідь учителя з елементами бесіди

Отже, сьогодні ви згадали, що основна функція лейкоцитів — захист організму від мікроорганізмів, чужорідних білків, сторонніх тіл.

Запитання до учнів

Пригадайте, хто з учених уперше звернув увагу на захисну функцію лейкоцитів. (І. І. Мечников.)

Як лейкоцити здійснюють захист організму від чужорідних тіл?

(Лейкоцити здатні самостійно рухатись, на своєму шляху вони захоплюють і піддають внутрішньоклітинному перетравленню мікроорганізми й сторонні тіла. Наблизившись до мікроорганізмів, лейкоцити псевдоніжками обволікають їх і втягують усередину цитоплазми.) (Перегляд відео)

Поглинання та перетравлення лейкоцитами різних мікроорганізмів, які попадають в організм, називається фагоцитозом (від грец. phagos — той, що пожирає, kytos — клітина), а самі лейкоцити — фагоцитами. Запис визначення в зошит.

Явище фагоцитозу було вивчене І. І. Мечниковим, який встановив, що фагоцитарну функцію виконують клітини двох категорій: рухливі (лімфоцити, моноцити) і нерухомі клітини, що містяться в лімфатичних вузлах, печінці, кістковому мозку та інших органах.

І. Мечников казав: «Армія маленьких клітин, які називаються фагоцитами та блукають по крові і тканинах тіла, спроможна атакувати хвороботворні мікроби, і після боротьби з ними в багатьох випадках їм вдається отримати перемогу над загарбниками».

Учений відкрив явище фагоцитозу й поклав початок дослідженню захисної функції крові. 1883 року він зробив висновок, що вона забезпечується фагоцитарною активністю лейкоцитів, і заснував учення про імунітет.

Слово вчителя: але в давні роки людям про це не було відомо. В ті часи вони зазнали великого болю як фізичного так і духовного. Адже, в світі вирували хвороби від яких не було спасіння. Тисячі людей вмирали, тисячі були скалічені. Тож, давайте згадаємо трішки історії. (Слайд № 3-6)

Вам було дано випереджальне завдання – підготувати повідомлення про ці хвороби.

Метод « Мікрофон» - повідомлення учнями матеріалу,опрацьованого самостійно з додатковою літературою.( Чума «Чорна смерть», віспа, холера).

Запитання до учнів

Що ви розумієте під поняттям «імунітет»?

(Припущення учнів, формулювання визначення.)

Імунітет — це здатність організму захищати власну цілісність, біологічну індивідуальність і сталість внутрішнього середовища.

Запис в зошит.(Слайд № 7)

Історична справка - повідомлення про І. І. Мечникова (Слайд № 8 -10)

Ця людина обдарована від природи: у 14 років вступив до Одеського університету, а у 18 років уже написав наукову роботу. У 23 захистив докторську дисертацію, працюючи в Харківському університеті. Створюючи теорію імунітету, він не роз ризикував своїм життям. Він перевіряв на собі дію мікробів тифу, заражав себе мікробами холери. І.І.Мечников створив першу бактеріологічну станцію, винайшов вакцини й сироватки проти багатьох хвороб. Але його праці зазнавали переслідувань з боку реакційно налаштованого царського уряду, і він змушений був виїхати в Париж, де працював 28 років у Пастерівському університеті.У 1887 Мечников виїхав до Німеччини, а восени 1888 по запрошенню Л. Пастера переїхав в Париж і організував в його інституті лабораторію.Він був вибраний членом багатьох академій і наукових співтовариств, в т. ч. почесним членом Петербургської АН (1902), а в 1908, спільно з П. Ерліхом, отримав Нобелівську премію за роботи по імунітету.

Приділяючи головну увагу питанням патології, Мечников створив в цей період цикл робіт, присвячених мікробіології і епідеміологія холери, чуми, тифу, туберкульозу. Крім наукових праць, він залишив величезну літературну спадщину - науково-популярні і науково-філософські роботи, пригадування, статті, перекази і ін.

Переживання, пов'язані з початком Першої світової війни, важко вплинули на Мечникова, погіршили його слабе здоров'я. Хвороба серця, що загострилася привела вченого до смерті. Великий вчений помер 2 липня 1916р., у Парижі. Урна з прахом Мечникова, згідно з його волею, зберігається в бібліотеці Пастерівського інституту.Автором клітинного імунітету є І.І.Мечников, за що йому було присвоєно нобелівську премію в1908 році.

Розповідь учителя – отже, вашим завданням буде виготовлення «шпаргалки».

Метод «шпаргалка». За допомогою підручника (параграф 21) та додаткової інформації учні працюють у групах (4 групи) над запитанням. Отриману інформацію записують на «шпаргалці».

1 група – специфічний імунітет

2 група – неспецифічний імунітет

3 група - природний імунітет

4 група – штучний імунітет

Очікувана відповідь учнів

Неспецифічнийімунітет — це форма імунітету, який здійснюється різними речовинами, що їх виділяють спеціальні залози шкіри, травної, дихальної системи; слизові оболонки, що є бар’єром, який затримує сторонні тіла й не допускає їх у внутрішнє середовище організму. До неспецифічних факторів належать і клітини-пожирачі — фагоцити, які містяться в крові, а також у різних органах. Вони діють на всі мікроорганізми, незалежно від їхньої природи.

Здорова й непошкоджена шкіра перешкоджає проникненню всередину організму більшості мікроорганізмів. Особлива роль тут належить поту. Молочна кислота поту та секрет сальних залоз мають бактерицидну дію. Слизові оболонки активно захищають організм від проникнення всередину патогенних мікроорганізмів. Виділення слизових оболонок також мають бактерицидні властивості. Сльози захищають очі; слина (лізоцим) захищає слизову рота; соляна кислота захищає стінки шлунка; кисле середовище й особливий слиз захищають піхву. Нормальна мікрофлора шлунково-кишкового тракту (особливо товстого кишечнику) знищує хвороботворні мікроби, що потрапляють усередину організму з їжею. Сеча захищає слизову сечоводу від проникнення через неї бактерій. Вона володіє підвищеною кислотністю, у якій виживають лише рідкісні мікроорганізми.

……………………………………………………………………………………………

Вирішальним фактором в боротьбі з інфекціями є специфічний імунітет. Це форма імунітету, коли організм здатний розпізнавати та знищувати тільки певний вид мікроорганізмів. Цю форму імунітету забезпечують антитіла та Т-лімфоцити. Т-лімфоцити утворюються у вилочковій залозі (тимусі). Тому їх назвали тимус-залежними або Т-лімфоцитами. Зустрівшись із мікроорганізмом, вони «запам’ятовують» його будову й передають інформацію про цей тип мікроорганізмів наступним поколінням Т-лімфоцитів. Отже, Т-лімфоцити захищають організм від тих мікроорганізмів, які вони запам’ятали.

Захищаючи організм від антигенів, кров виробляє особливі білкові тіла — антитіла. Антитіла (від грец. аnti — проти, тіло)— γ-глобуліни сироватки крові людини, що утворюються у відповідь на попадання в організм різних антигенів. Антитіла знешкоджують антигени, вступаючи з ними у реакції найрізноманітнішого характеру.

Антитіла утворюються клітинами лімфатичних вузлів, селезінки, кісткового мозку. Звідси вони проникають у кров і циркулюють в організмі. Найактивніше виробляють антитіла лімфоцити, моноцити.

Антитіла по-різному діють на хвороботворні мікроорганізми. Одні антитіла склеюють мікроорганізми, інші — осаджують склеєні частинки, треті — розчиняють їх. Такі антитіла, які склеюють мікроорганізми, називають преципітинами. Антитіла, які розчиняють бактерії, називають бактеріолізинами.Антитіла, які нейтралізують отрути (токсини) бактерій, грибів, змій, рослин, називають антитоксинами. Антитілам притаманна специфічність, вони діють лише на той мікроорганізм чи отруту, який був причиною їхнього утворення.

Розрізняють природний і штучний імунітет.

Природний імунітет поділяють на вроджений і набутий.

Уроджений — антитіла присутні в організмі з народження, тобто успадковані від батьків. Так, людина ніколи не хворіє на ящур чи холеру курей.

Набутий виникає після перенесення хвороби. В організмі людини утворюються антитіла, що відновлюються впродовж усього життя (імунна пам’ять), наприклад на кір, вітряну віспу, коклюш людина повторно не хворіє.

Штучний імунітет поділяється на активний та пасивний.

  • Історична довідка про штучний імунітет.

Щоб потрапити в наложниці до турецького султана, однієї краси було не досить: потрібно було показати шрам від щеплення проти віспи. В Османській імперії всім дівчаткам з допомогою голки вносили гній хворих у подряпину на руці. Цей метод, що викликає легкі форми захворювання, був названий варіоляцією. У ХVІІІ ст. Європа довідалася про неї завдяки дружині англійського посла в Туреччині леді Монгетю. В арабів існував інший варіант попередження небезпечної хвороби: дітям давали настій зі струпів віспяних хворих. Найбільш старий і хворобливий спосіб вакцинації був винайдений давніми словянами. Вони для профілактики стібали один одного прутами, змоченими у виділюваному гної зі свіжих віспин. Щеплення віспяного матеріалу від хворої людини здоровій не одержали в Європі значного поширення, оскільки після них, хоча й рідко, траплялися смертельні випадки.

І от тоді в Лондоні прогриміло імя Едварда Дженнера, який запропонував у 1796 р. вакцинувати людей коровячою віспою.

Едуард Дженнер... Світле ім'я цього лікаря змушує нас пригадати смутні дні, пережиті людством.
У
XVIII ст. тільки в одній Європі щороку вмирало від віспи понад півтора мільйона людей. А скільки осліпло, а скільки лишалося спотворених нею! Віспа була страшним лихом.
"Нема хвороби лютішої за віспу. Жоден народ, жодне плем'я, жодне звання, вік чи стать не мають від неї пощади. Всі тремтять при одному слові - віспа."
1796 рік Е. Дженнер зважується на щеплення. 20 років роздумів. Він помітив, що жінки доярки перехворіли слабою коров'ячою віспою і не хворіють на людську віспу. Він 17 травня 1796 р. взявши віспу з руки молодої жінки, яка заразилася коров'ячою віспою і щепив ії на руку здоровому восьмирічному хлопчикові Джемсу Фіппсу. Хлопчик переніс щеплення, не відчувши навіть легкого нездужання. Через півтора місяця Дженнер щепив йому людську віспу. Неважко уявити безсонні ночі і нестерпні дні доки він чекав результату. Хлопчик не захворів. Через короткий час Дженнер повторив дослід з іншим хлопчиком і після цього надрукував про своє відкриття книжку "Дослідження про причини і дію коров'ячої віспи". Це була перемога. На батьківщині Дженнера, в Англії споруджений бронзовий пам'ятник в Кенінгстонському сквері.

Вакцинація проти віспи, яка завоювала 200 років тому весь світ, із приголомшливою швидкістю, відкрила еру імунології. На її сторінках записане ім’я Луї Пастера, який заклав наукові основи приготування вакцин і вперше застосував запобіжні щеплення проти сибірки й сказу.

Активний імунітет виникає, коли організм у відповідь на введення вакцини (профілактичне щеплення) сам виробляє антитіла. Вакцини — убиті або ослаблені збудники інфекційних захворювань. Людина стає нечутливою на протязі тривалого часу до захворювання, проти якого зроблено щеплення. Щеплення викликає захворювання в дуже легкій формі. Існують вакцини проти захворювань: коклюш, поліомієліт, туляремія, дифтерія.

Пасивний імунітет створюється шляхом введення в організм лікувальних сироваток, що містять готові антитіла проти збудників. Її вводять тоді, коли хворій людині потрібна негайна допомога. Лікувальні сироватки отримують із крові тварин (мавп, свиней, коней), яких заражують поступово наростаючими дозами збудників. У крові тварин нагромаджуються антитіла. При введенні лікувальних сироваток власні антитіла в організмі не утворюються. Такий імунітет діє недовго — кілька місяців.

Календар профілактичних щеплень

Наказ МОЗ України № 595 від 16.09.2011 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»

Вік

Щеплення проти

1 день

 

Гепатиту В 2

 

 

 

 

3-5 днів

Туберкульозу1

 

 

 

 

 

1 міс.

 

Гепатиту В 2

 

 

 

 

3 міс.

 

 

Дифтерії, кашлюку,
правця 3

Поліо-мієліту 4

Гемофільної інфекції 5

 

4 міс.

 

 

Дифтерії, кашлюку,
правця 3

Поліо-мієліту 4

Гемофільної інфекції 5

 

5міс.

 

 

Дифтерії, кашлюку,
правця 3

Поліо-мієліту 4

 

 

6 міс.

 

Гепатиту В 2

 

 

 

 

12 міс.

 

 

 

 

 

Кору, краснухи, паротиту 6

18 міс.

 

 

Дифтерії, кашлюку,
правця 3

Поліомієліту4

Гемофільної інфекції 5

 

6 років

 

 

Дифтерії,
правця 3

Поліо-мієліту 4

 

Кору, краснухи, паротиту 6

7 років

Туберкульозу1

 

 

 

 

 

14 років

 

 

Дифтерії, правця3

Поліо-мієліту 4

 

 

18 років

 

 

Дифтерії, правця3

 

 

 

23 роки

 

 

Дифтерії 3

 

 

 

28 років

 

 

Дифтерії, правця3
(надалі - кожні 10 років)

 

 

 

Захист шпаргалок та запис короткої інформації в зошит. (Слайд № 11-12)

Запитання - ви знаєте, діти, що розвиток і зміцнення імунітету залежить від самих нас .

Як можна зберегти й розвинути свій імунітет? (Висловлювання дітей). (Слайд №13)

а. Дослідно - пошукове завдання.

Оскільки спосіб життя людини впливає на захворюваність на 50%, то проаналізуйте ваш особистий спосіб життя:

-скільки разів протягом тижня ви порушували режим харчування;

-які є у вас шкідливі звички;

-скільки годин на добу ви приділяєте фізичному навантаженню;

-скільки стресів у вас було протягом тижня;

-проаналізуйте, які хімічні речовини та фізичні фактори впливають на вас.

б. Спробуйте розробити власну схему для поліпшення вашого способу життя та зміцнення імунітета.

V. Узагальнення і закріплення знань.

«Закінчи речення».

Здатність організму захищати власну цілісність, біологічну індивідуальність і сталість внутрішнього середовища називається … (імунітетом).

Чужорідні речовини для організму, що здатні спричинювати імунну реакцію, називаються … (антигенами).

Лейкоцити-«пожирачі» називаються … (фагоцитами).

Імунітет, який забезпечують фагоцити, називається … (клітинним).

Клітинний імунітет був відкритий … (І. Мечниковим).

Крім клітинного імунітету є імунітет … (гуморальний).

Теорію гуморального імунітету розробив … (П. Ерліх).

Імунітет, який забезпечують антитіла, називається … (гуморальним).

До центральних органів імунної системи відносять … (червоний кістковий мозок, вилочкову залозу).

До периферичних органів імунної системи відносять … (лімфатичні вузли, селезінку, мигдалики, апендикс).

Дидактична гра «Пошта»

Учитель: Вам потрібно розділитися на три групи. Кожній групі буде дано конверт з термінами, які стосуються нашої сьогоднішньої теми. Ваше завдання визначити, який термін зайвий.

імунітет, фагоцитоз, клітинний імунітет, гуморальний імунітет, антитіла, природний імунітет, штучний імунітет, лікувальна сироватка, вакцина, щеплення, психологія, антропогенез, орган, рефлекс, суглоб, хребет, мязи.

VІ. Підбиття підсумків уроку..

VІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати параграф 21, ст. 58-61.

Скласти кросфорд.

Підготувати повідомлення про СНІД.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Протидія шкільному насильству»
Черниш Олена Степанівна
72 години
790 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.