Урок "Відмінювання кількісних числівників"

Опис документу:
Мета: навчити учнів відмінювати прості, складні та складені кількісні числівники, вчити правильно вживати числівники в мовленні у формах непрямих відмінків, формувати вміння визначати орфограму «Буква м’який знак у числівниках», обґрунтовувати вибір написання відповідним правилом.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

УРОК № 98-100

ДАТА :

Тема:

Відмінювання кількісних числівників.

Мета:

навчити учнів відмінювати прості, складні та складені кількісні числівники, вчити правильно вживати числівники в мовленні у формах непрямих відмінків, формувати вміння визначати орфограму «Буква м’який знак у числівниках», обґрунтовувати вибір написання відповідним правилом; розвивати мислення, пам’ять, удосконалювати культуру усного й писемного мовлення; виховувати любов до рідної землі, повагу до символів українського народу.

Тип уроку:

формування практичних умінь та навичок.

Обладнання:

підручник, дидактичний матеріал.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

  1. Перевірка домашнього завдання.

  2. Диктант з коментуванням.

Завдання: числівники підкреслити, визначити розряд за значенням та вид за будовою. Відгадати загадки.

  1. Плету хлівець на четверо овець, а п’ята — окремо. {Рукавиця.)

  2. П’ять льохів, а одні двері. (Рукавичка.)

  3. Сімсот поросят на кілочку висять. (Квасоля.)

  4. Тридцять два білих братці сидять у темній в’язниці. (Зуби.)

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Проблемне запитання.

  • Діти, де, на вашу думку, правильно записано числівники, а де помилково?

П’яти учнів чи п’ятьох учнів

Восьмидесяти чи вісімдесяти відсотків

Не вистачає сто чи ста відер води

О десятій вечора чи в десять вечора

  • Що ми повинні вивчити на уроці? Навіщо вам потрібні ці знання?

V. ОПРАЦЮВАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота за підручником.

  1. Опрацювання таблиць відмінювання та іншого теоретичного матеріалу, с. 232—233, 235—236, 238.

  2. Виконання вправ 498 (усно), 500 (письмово).

VІ. ЗАКРІПЛЕННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Тренувальні вправи.

Завдання: прочитати й записати словами числа та умовні позначення. Пояснити зв’язок іменників з числівниками.

Зразок: 1,5 кг — одна ціла і п’ять десятих кілограма, півтора кілограма.

1/3 м; 1/4 км; 150 га; 15 см; 1,25 т; 1/2 ц; 0,37 га; 1,5 хв; 140,7 % ; 16,9 дм.

Завдання II: розкриваючи дужки, скласти словосполучення. Числа написати словами. Обґрунтувати правильність ужитих відмінкових форм іменників при числівниках.

1. Бачу (3, дівчина). 2. Зустрічаємо (4, болгарин). 3. На фермі (742, теля) і (43, лоша). 4. Купив (2, плоскогубці). 5. Відремонтувати (3, двері). 6. Купив (2, чобіт). 7. На скелі (З, орля). 8. Збудували (4, дитячий ясла). 9. Проголосувало (4673, громадянин).

Завдання III: виправити помилки в написанні і вживанні числівників.

П’ятидесяти, півтора тисячі, восьмидесятий, нуль цілих і дві десяті, міліонний, чотирі сьомі, в десять ранку, без п’яти одинацята, чотирнадцять годин і сім хвилин.

Завдання IV: записати математичні вирази словами, поставивши їх у потрібній формі, дати відповіді.

  1. 9721 + 999 =

  2. Скільки разів у 78755 поміститься 1175

  3. 7753 - 7111

  4. Якщо 940 скласти з 780, то буде 1720

2. Вибірково-розподільний диктант.

  • Випишіть числівники, згрупувавши їх за значенням. Вкажіть відмінок кожного числівника. Провідміняйте підкреслений числівник. Вкажіть слова іншомовного походження.

Священне дерево слов’ян

Наша українська земля з давніх-давен славилася своїми лісами. Загалом у них зростає понад тридцять деревних порід, окрасою яких є могутні дуби. Недарма у слов’ян дуб вважався священним. На Володимирській гірці в Києві ріс колись такий велетень, який могли обхопити, взявшись за руки, аж одинадцятеро людей! А дуб, змальований ще Т. Шевченком, який зріс на схилах Кирилівського яру на Чернігівщині! Тут збиралися воїни Богдана Хмельницького, гайдамацькі загони... Дубу вже понад 1100 років. Його висота — майже тридцять метрів, а діаметр — понад вісім з половиною. Шість разів цей дуб уражала блискавка, а він залишився живий.

Помічено здавна, що дуб може жити дуже довго. Виявляється, він має особливі захисні механізми. Наприклад, напровесні дуб не потерпає від затоплення річковими водами, згубними для інших дерев. Буває, що наприкінці весни, коли дуб тільки-но розпустився, на нього нападає гусінь і знищує все листя. Якесь інше дерево загинуло б, але не дуб! Він має бруньки про запас, які так і називаються — сплячі. Минає трохи часу, і на дубі знову зеленіє молоде листя.

Звичайно, не всі дуби однакові. В Україні поширені три види дуба: звичайний, скельний та пухнастий. Улюблені місця зростання у них різні.

календаря.)

    1. Прослухайте текст ще раз, перекажіть його близько до тексту.

2. Робота за підручником. Складання і розігрування діалогів.

Виконання вправ 522—524.

VІІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Презентація окремих частин проекту «Числівники в нашому житті».

VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

§ 35. Вправа 513

Кількісні числівники

1. Числівник І типу один змінюється за родами, числами й відмінками, як займенник той.

Н.

один, одне

одна

одні

Р.

одного

однієї, одної

одних

Д.

одному

одній

одним

Зн.

один, одного

одну

одні, одних

Ор.

одним

однією, одною

одними

М. (на)

одному, однім

одній

одних


2. За II типом відмінюються числівники два, обидва, три, чотири, кілька, багато, усі збірні (двоє, троє, четверо, п’ятеро...) та займенники скільки і стільки. Причому в непрямих відмінках числівник обидва втрачає частину -два, а збірні — суфікс -еро.

Н.

два, дві/двоє

три/троє

обидва, обидві

п’ятеро

Р.

двох

трьох

обох

п’ятьох

Д.

двом

трьом

обом

п’ятьом

Зн.

Як у називному або родовому відмінку

Ор.

двома

трьома

обома

п'ятьма/п’ятьома

М. (на)

двох

трьох

обох

п’ятьох

Числівники чотири і багато в орудному відмінку, як виняток, мають закінчення -ма: чотирма, багатьма (і багатьома).

  1. За III типом відмінюються числівники від п’яти до вісімдесяти (крім сорока), кільканадцять, кількадесят

!!!!!!!!! У складних числівниках  цього типу (п’ятдесят — вісімдесят) відмінюється лише друга частина. В основах числівників шість, сім, вісім чергуються голосні.

Н.

шість

сім

вісім

п’ятдесят

Р.

шести

семи

восьми

п’ятдесяти

Д.

шести

семи

восьми

п’ятдесяти

Зн.

Як у називному відмінку

Ор.

шістьма

сьома

вісьма

п’ятдесятьма

М. (на)

шести

семи

восьми

п’ятдесяти

Ці числівники в непрямих відмінках мають однакове закінчення -и, тільки в орудному — -ма.

Допускають, що числівники цього типу можуть також відмінюватися, як і збірні числівники (тип II). Але ж не кажемо, наприклад, “п’ятьох десятих”, а тільки п’яти десятих; так само не кажемо “сімохсот” чи “сімомстам”, а тільки семисот, семистам. Тому сплутувати відмінювання числівників цих двох типів (власне кількісних і збірних) не слід.

4. За IV типом відмінюються числівники сорок, дев’яносто, сто. Ці числівники в усіх відмінках, крім називного і знахідного, мають однакове закінчення -a: дo сорока днів, сорока робітникам, з дев’яноста учнями, на ста сторінках.

5. За V типом відмінюються числівники від  двохсот до дев’ятисот, а також  кількасот. У цих числівниках змінюються обидві частини:!!!!! перша — як відповідний числівник II або III типу, а друга — як іменник місто в множині. Пишуться вони разом.

Н.

три міста

триста

п’ять міст

п’ятсот

Р.

трьох міст

трьохсот

п’яти міст

п’ятисот

Д.

трьом містам

трьомстам

п’яти містам

п’ятистам

Зн.

Як у називному відмінку

Ор.

трьома містами

трьомастами

п’ятьма містами

п’ятьмастами

М. (у)

двох містах

двохстах

п’яти містах

п’ятистах


6. Числівники VІ типу тисяча, мільйон, мільярд відмінюються, як іменники відповідної відміни і групи.

Н.

тисяча

тисячі

мільйон

мільйони

Р.

тисячі

тисяч

мільйона

мільйонів

Д.

тисячі

тисячам

мільйону

мільйонам

Зн.

тисячу

тисячі

мільйон

мільйони

Ор.

тисячею

тисячами

мільйоном

мільйонами

М. (у)

тисячі

тисячах

мільйоні

мільйонах


7. У дробових числівниках (VІІ тип) перша частина (чисельник) відмінюється, як власне кількісний числівник, а друга (знаменник) — як порядковий (при цьому пропускаємо слово частина після назви знаменника).

Н.

одна сьома

три сьомі

вісім десятих

Р.

однієї сьомої

трьох сьомих

восьми десятих

Д.

одній сьомій

трьом сьомим

восьми десятим

Зн.

одну сьому

Як у називному відмінку

Ор.

однією сьомою

трьома сьомими

вісьма десятими

М. (на)

одній сьомій

трьох сьомих

восьми десятих

Порядкові числівники, що мають закінчення -ий, відмінюються як прикметники твердої групи: перший (перша, перше), другий, двадцятий, сотий, тисячний, мільйонний; числівник третій (третя, третє) відмінюється як прикметник м'якої групи (див. Відмінювання прикметників).

У складених кількісних числівників відмінюються всі складові частини: двісті тридцять шість — двохсот тридцяти шести.

У складених порядкових числівників відмінюється лише останній компонент: двісті тридцять шостий — двісті тридцять шостого.

7

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»