Зараз в ефірі:
Вебінар:
«
Підвищення кваліфікації та атестація педагогічних працівників ЗДО і ЗЗСО за новим профстандартом
»
Взяти участь Всі події

Урок "Веснянки. Звичаї, традиції"

Музика

Для кого: 5 Клас, 6 Клас, 7 Клас

28.04.2020

401

3

0

Опис документу:
Весна – найочікуваніша пора року. Час, коли природа прокидається після зимового сну. Автор розповість вам про найважливіші свята, їх традиції та примовки, про повір"я та забобони, про передбачення та спостереження, про заборони та прикмети.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Даніловська О.А.

Учитель музичного мистецтва

Опорний заклад

Городоцький ліцей №2

Весна – найочікуваніша пора року. Час, коли природа прокидається після зимового сну. Наші предки настільки чекали її приходу, що до весняних свят навіть відносили Стрітення, а це, все-таки, 15те лютого. Цей день вважався своєрідним перехідним містком від зимового до весняного обрядового циклу.

У дзвіночки калатали, люту зиму проганяли

Іди, зимо, не вертайся! (махають різочками)

Весно з сонцем привітайся!

Зима з літом зустрічаються,

Зима з літом сперечаються.

Кому йти, кому вертатися

Кожен з них хоче зостатися.

Свято Стрітення ще називають «громницею». До цього часу, в деяких селах, свічками-громницями випалювали хрестики над вхідними дверима, вірячи, що це захистить все живе від злого ока.

Виряджаючи когось в дорогу, давали освячену громничну свічку потримати у руці; відламували від неї шматочок воску й клали до кишені, «щоб у дорозі булла на підмозі».

У цей день ворожили, виставляюч итарілку з зерном на ніч надвір. (Якщо ранком роса – врожай, нема роси – погана ознака).

Освячену на Стрітення воду, використовували протии «пристріту».

Як би зима не хвалилась,

А як літо посміхнеться,

То сонце засяє, вітер повіє,

І і земля проснеться.

Благослови, мати, зиму проводжати!

Ой, мати, Лада, мати,

Зимонька в візочку

Весну закликати

Літо в човничку.

Вважалось, що весна остаточно вступить в свої права на Благовіщення.

Але, й до того, було три важливих свята.

Якщо виконаєш усі правила і обряди, тобі гарантований добрий рік, багатий урожай.

Перше з них – свято Великомучениці Явдохи (14го березня), день, коли прокидається бабак, а риба розбиває хвостом лід. З самісінького ранку наші предки зустрічали весну. Виходили до схід-сонця на високий пагорб, ставали на воротах або вилазили на дерева і кликали її. Потім господар заносив до хати талу воду і наказував кожному вмитися.

Прикмети:

Якщо на Явдохи ластівки вилітають - погоду обіцяють.

Стеляться ластівки по землі – буде погода, можна сіяти овес.

Теплий сонячний день віщує врожай льону і коноплі.

Явдоха хвостом крутить – буде пізня весна.

На Явдохи зрізують гілочки з дерев, щоб краще родили і не «заводилася всяка нечисть».

Від Явдохи починали сіяти капусту.

Якщо на Явдохи побачили ластівку, брали жменю землі і кидали, примовляючи: «На тобі, ластівко, на гніздо, щоб швидше весна приходила!»

Діти, в яких на личку було ластовиння, побачивши ластівку, примовляли: «Ластівко, ластівко, на тобі веснянки, дай мені білянки!» , після цього умивалися талою водою.

В цей день, перед заходом сонця, дівчата заклинали ворогів: «Щоб на дорозі не стояли, та мене, хрещеную рабу Божу (імя) поминали!

На Хмельниччині жінки висівали у горщики розсаду, сподіваючись, що Явдоха збереже її від морозів. І, найголовніше, саме цього дня починали співати веснянки. Ці мелодії лунали аж до Зелених Свят.

22го березня українці згадували Сорок Святих. Відповідно, число 40 було головним. Господині пекли 40 булочок у формі пташок, тоді вважали, що сааме 40 пернатих повертаються з вирію. Старші жінки запалювали у церкві 40 свічок і били 40 поклонів. І горе чекало на того, хто посміє в цей день працювати. Білодаха заробить собі 40 болячок. Та на цьому магія числа 40 не завершувалась. Хоча, свято було предвісником весни, але українці запевняли, що попереду ще 40 приморозків і Сорок Святих ще можуть накидати на землю 40 лопат снігу.

У цей день рахували лисих чоловіків в селі. Скільки нарахують, стільки днів ще буде мороз. Моя бабуся навчила мене, що на Сорок Святих потрібно витягувати з підвалу картоплю, підготовлену до висаджування. Тоді урожай картоплі буде неабияким.

І, наостанок, свято Теплого Олекси (30те березня).

Казали, що він зводить зиму нанівець. Цього дня пасічники випускали бджіл і просили в Бога медового літа. Мисливці запевняли, що на Теплого Олекси прокидається ведмідь і вирушає на пошуки поживи, але помітити тварину важко бо йому «соромно» за своє худе тіло, тож він ховається в кущах, доки не насититься.

Та чи не головним обрядом на Теплого Олекси було топтати ряст. Наші предки вважали, хто навесні його потопче, той проживе ще один рік. Навіть літні і немічні люди виходили в поле і, знайшовши квітку, енергійно приминали її ногами, приказуючи:

«Дай Боже, топтати

Й щасливого року діждати!»

Топчу, топчу ряст

Бог здоровя дасть!

В лісі килим хтось зіткав,

Барви вміло підібрав.

На той килим джмелик сів,

То яскраво ряст зацвів.

Яка ж гарна йде весна,

Вкрилась рястом далина!

Все під сонцем оживає,

Ряст весняний зацвітає.

Справжні весняні мотиви, виражені в обрядах й у весняному циклі, є обрядові дійства, які не мають точної визначеної дати.

М’ясопусна Неділя – вона залежала від того, скільки тижнів-м’ясниць – пори зимових весіль випадало того чи іншого року, а з наступного тижня, починався сирний тиждень або Масляна, після неї наступав Великий Піст, що тривав аж 7 тижнів, до Великодня.

На Благовіщення Пресвятої Богородиці (7го квітня) прокидається земля, яка до цього часу відпочивала. Якщо на Благовіщення дівчина йде по воду і побачить першоцвіт, то в цьому році вийде заміж, ця квітка вважалася провісником дівочої долі. Можна покласти квітку в миску з водою і потім цією водою умиватися – «на красу».

На Благовіщення не можна працювати, особливо, виконувати польові та посівні роботи. Вважалося, що в цей день навіть птахи гнізда не вють.

Прикмети:

Зозуля тому й несе яйця в чуже гніздо бо колись вила своє в день Благовіщення.

В цей день господарі випускають всіх тварин на волю, «щоб чули весну і самі про себе дбали».

Старі люди вірили, що все, що народилося в день Благовіщення , погано росте.

«Від благовісного теляти добра не ждати».

«Благовісне яйце під квочку не кладуть».

На Хмельниччині дехто не пускав до своїх осель жінок і дівчат, «щоб не принесли лиха».

Весняну оранку починали після Благовіщення спочатку в тих родинах, де не було господаря. Виконували цю роботу з допомогою толоки, тобто, коллективно і без оплати, така робота називалася «вдовин плуг». Вважалося аморальним, щоб хтось з односельців, раніше за вдів, орав у себе вдома.

Прикмети:

Благовіщення без ластівок – холодна весна.

На Благовіщення гарна погода – гарний врожай.

Якщо на Благовіщення півень на порозі напється –

то на Юрія віл напасеться.

Від Благовіщення до Святого Юрія (6го травня) – найкращий період для весняних робіт. Тут використовували посівні веснянки.

Навесні посію зерна в полі чистім,

Хай над ними світить сонце променисте!

Хай родиться житечко,

Ще й озима пшениця,

Тай всяка пашниця!

Завершувався весняний обрядовий цикл важливим Церковним Святом – Вознесіння.

Весняні свята – важлива історія нашого народу.

Веснянки – назва старовинних слов’янських обрядових пісень, пов’язаних з початком весни і наближенням весняних робіт. Веснянки співаються одночасно з танцями та іграми, які мають закликати весну та добрий урожай. Веснянки – це пісні, які звеселяють людей і несуть у їхні душі красу та оптимізм.

Дитячі забавлянки під час весняного обряду

Виходять хлопчики, грають на сопілках.

Хлопчик 1: Пташок викликаю з теплого краю.

Летіть, соловейки, на нашу земельку!

Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки!

Хлопчик 2: Дівчаточка-воробяточка! Радьмося.

Та виходімо на травицю – граймося!

Та виходімо на травицю в добрий час

Нема таких співаночок, як у нас!

Хлопчик 3 (кидає зерно): На тобі, ластівко, на гніздо,

А людям – на добро!

(Виходять дівчата, співають веснянку «Щебетала пташечка»)

Щебетала пташечка під віконечком.

Дожидалась пташечка весни з сонечком.

Прилини, прилинь, чаронько,

Весна-красная!

Як легенька хмаронька,

В небі ясная.

Осип луки травами,

Вкропи росами

Розлийся купавами стоголосими!

(Виходить Весна. Дівчата тримають у руках полотно, вклоняються на всі боки, дають калач Весні).

Ось тобі, мати-Весна, нова обновка!

(співають пісню «Весна іде»)

Весна іде, весна іде!

Весну стрічаймо, діти,

Вона тепло нам принесе,

Вінки, чудові квіти!

Вставаймо, дружньо парами,

Веселії малята,

І будемо ми радісно

Весну-красну стрічати!

Як сонечко на небі тім,

По колу вирушаймо,

Пісні веселі, радісні

Про весноньку співаймо!

Усі разом: Ой, весно-весняночко,

Ой, де ж твоя донька-паняночка?

Весна: Десь у садочку,

Шиє сорочку!

Усі разом: Весна воскресла

Що ти нам принесла?

Весна: Принесла вам росу

На дівочу красу!

Хлопці: Ой, на горі мак,

При долині – мак

Приширокий мак!

Ой, мак чистий, головастий

І коренем коренастий!

Як став мак зацвітать,

Як став вже наш мак поспівать!

Маки, маки, маківочки,

Золотії голівочки!

Ой, на горі мак

При долині – мак!

(пісня-гра «Соловеєчку, сватку, сватку!»)

Соловеєчку, сватку, сватку!

Чи бував же ти в нашім садку?

Чи видав же ти як мак сіють?

Приспів:

Ось так, ось так

Ось так сіють мак.

Соловеєчку, сватку, сватку!

Чи бував же ти в нашім садку?

Чи видав же ти як ріс мак?

Приспів:

Ось так, ось так

Ось так виріс мак.

Соловеєчку, сватку, сватку!

Чи бував же ти в нашім садку?

Чи видав же ти як рвуть мак?

Приспів:

Ось так, ось так

Ось так рвуть мак.

Соловеєчку, сватку, сватку!

Чи бував же ти в нашім садку?

Чи видав же ти як їдять мак?

Приспів:

Ось так, ось так

Ось так їдять мак.

Хлопці: Дівчата! А хто кого переговорить?

Дівчинка 1: Маленький бичок, руденький бичок.

Ніжками тупає, голівкою хитає

Хочу в череду! Му-му-му

Сумно одному..

Дівчинка 2: Гойда, гойда, гойда-ша!

Де кобила, там лоша,

А кобила в лісі,

А лошатко в стрісі.

Дівчинка 3: Ти, малий. Скажи малому,

Хай малий малому скаже,

Хай малий теля привяже!

На, привязуй! (Завязують очі хлопчику і грають у ГРУ «Дід Панас»).

Дівчата крутяться по двоє, примовляючи:

Дрібо, дрібо, дрібошечки,

Наїлася петрушечки,

Наїлася лободи,

Гиля, гиля до води!

(присідають парами три рази, а інші, поміж них

виводять «Кривий танець»)

А ми кривого танцю йдемо,

Кінця йому не знайдемо.

То вгору то в долину,

То в ружу, то в калину.

А ми кривого танцю

Тай не виведем кінця,

Його треба вести,

Як віночок плести.

Виходять.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Нещодавно завантажили