В основу роману покладено особисті спогади Василя Барки про перебіг геноциду українців 1932–33 років, організований урядом СРСР. І хоча особисто Барка в ті роки не був на селі, але зберіг точні спогади брата, родина якого голодувала. Після цього він протягом двадцяти п’яти років скрупульозно збирав спогади очевидців голодомору.
Катастрофу нації під час Голодомору письменник змальовує через особисту трагедію родини Катранників, з яких живим залишається тільки молодший син Андрійко.