Зараз в ефірі:
онлайн-конференція:
«
Освіта проти насильства: методи профілактики та алгоритми реагування
»
Взяти участь Всі події

Урок "Варіанти граматичного зв’язку підмета й присудка"

Українська мова

Для кого: 11 Клас

07.05.2020

6915

693

1

Опис документу:
Мета: поглибити знання учнів про поділ членів речення на головні та другорядні, граматичну основу; ознайомити зі способами вираження підмета; формувати вміння знаходити в реченні граматичну основу, складати речення, у яких би підмет виражався різними способами
Перегляд
матеріалу
Отримати код

5

Урок № 47

Варіанти граматичного зв’язку підмета й присудка

Складання опорної схеми за поданим текстом.

Прочитайте уривок з книги «Як ми говоримо» Б. Антоненка-Давидовича «Числові особливості дієслова-присудка». Складіть схему-опору за поданим матеріалом.

Дієслово-присудок зазвичай узгоджується в числі з підметом речення: якщо підмет стоїть в однині, то й дієслово-присудок також виступає в однині: Посадила стара мати три ясені в полі. (Т. Шевченко); а множина підмета зумовлює й множину дієслова-присудка: На чужину з України брати розійшлися. (Т. Шевченко)

Проте бувають випадки, коли дієслово-присудок стоїть в іншому числі, ніж підмет: Був собі дід та баба. (Нар. творч.) Здавалось би, що за наявності в цьому реченні двох підметів — дід та баба — дієслово-присудок слід було б поставити в множині, але якщо дієслово-присудок стоїть перед двома або кількома підметами, а перший підмет стоїть в однині, то й дієслово стоятиме теж в однині: Був собі котик та півник. (Нар. творч.)

Дієслово-присудок виступає в однині також тоді, коли підмет має при собі додаток, що становить із підметом одну підметову групу речення й пов’язується з ним прийменником з: Гарматний відгомін з першим громом мішався раз у раз в одних розкатів жмут. (М. Бажан).

Дієслово-присудок буде в однині й тоді, коли за підмет правлять збірні слова — більшість, меншість, частина, ряд, кілька, багато, чимало, група, низка, решта, половина та інші, поєднані із залежними від них іменниками (прикметниками) в родовому відмінку: Кілька відер води бухнуло на вогонь. (М. Коцюбинський) Більшість присутніх пристала на цю пропозицію.

Якщо підмет складається із числівників два, три, чотири й іменника, а в реченні мовиться про спільну дію, дієслово-присудок слід ставити в однині: Летить чотири утиці. (Б. Грінченко) На полу лежало три чоловіки. (Панас Мирний).

Якщо в реченні треба підкреслити, що особи, які складають підмет із числівником, діють кожна окремо, дієслово-присудок годиться ставити в множині: Не вертаються три брати, по світу блукають. (Т. Шевченко)

Якщо підметом є складений числівник, де останнє слово — один, дієслово-присудок може стояти в однині в чоловічому роді або в безособовій формі на -ло: Тридцять один солдат вийшов з оточення.— Вийшло з оточення тридцять один солдат. Якщо перед таким підметом є означення в множині (усі, наші й под.), присудок має форму множини: Усі двадцять один учасник конкурсу вийшли на змагання.

Робота з картками.

Картка 1

Перепишіть, підкресліть головні члени речення, поясніть правила їх узгодження. Укажіть можливі варіанти.

1. В серпні відходить суниця, але з’являється брусниця, глід, горобина, кизил, шипшина. (В. Бондаренко) 2. Дуб із дубом стали рядом, гомоніли древнім ладом. (А. Малишко) 3. Нехай ні жар, ні холод не спинить вас! (І. Франко) 4. А на білій стіні під богами, аж до мисника, висіло багато гарних картин… (О. Довженко) 5. У хвіртку пара за парою ввійшли двадцятеро хлопців і двадцятеро дівчат. (Ю. Смолич) 6. Півсотні літ минуло з того, чимало вибігло води, як привели шляхи Рудого селянським хлопчиком сюди. (М. Упеник)

Картка 2

Перепишіть, підкресліть головні члени речення, поясніть правила їх узгодження. Укажіть можливі варіанти.

1. Три дівчини, студентки-агрономи, йшли взимку по доріжці польовій. (М. Рильський) 2. Пройшло в мовчанні кілька хвилин. (М. Коцюбинський) 3. Спершу вона з братом вагалися — йти чи не йти на легкоатлетів. (Є. Гуцало) 4. При в’їзді в село п’ятеро теслярів майстрували, докінчуючи, дерев’яну арку. (Г. Хоткевич) 5. Магазин «Діброва» взяв участь у благодійній акції. (З газети) 6. Дружба народів — це злагода й мир. (М. Рильський)

Картка 3

Перепишіть, підкресліть головні члени речення, поясніть правила їх узгодження. Укажіть можливі варіанти.

1. Вздовж перону стояло зо два десятки вагонів. (Н. Рибак) 2. Завод і лан, село і місто злились в єдину пісню чисту. (М. Рильський) 3. Чимало літ перевернулось, води чимало утекло. (Т. Шевченко) 4. Молодість — буйність, а старість не радість. (Нар. творч.) 5. В цю мить з’єднались річка і канал. (І. Муратов) І три шляхи широкії докупи зійшлися. (Т. Шевченко)

Картка 4

Перепишіть, підкресліть головні члени речення, поясніть правила їх узгодження. Укажіть можливі варіанти.

1. Майже в кожній, навіть найбіднішій оселі, завжди на видному місці висіло декілька видів рушників. (З журналу) 2. Біла скатертина на столі та помиті лави сіяли чистотою. (М. Коцюбинський) 3. Багато людей підпушувало землю навколо кожного деревця. (О. Довженко) 4. Радіють і садок, і поле, і долина. (Л. Глібов) 5. Три місяці пробігло, мов ко­раблі веселі в морі — всіма цвітами процвітані, добрим скарбом переповнені. (П. Тичина) 6. Більшість бійців лягли спати. (О. Гончар)

Картка 5

Перепишіть, розкриваючи дужки, підкресліть головні члени речення, поясніть правила їх узгодження. Укажіть можливі варіанти.

1. Катерина з братом аж (злякатися). (Є. Гуцало) 2. Іноді глибоку тишу (порушувати) стукіт дятла чи шерех збитої білкою кедрової шишки. (О. Донченко) 3. (Пройти) в мовчанні кілька хвилин. (М. Коцюбинський) 4. Багато людей (сидіти) на килимках і (пити) з великих піал чудовий напій з маринованих черешень. (О. Гончар)

Картка 6

Перепишіть, розкриваючи дужки, підкресліть головні члени речення, поясніть правила їх узгодження. Укажіть можливі варіанти.

1. На всяких місцях (лежати) з п’ять розгорнутих книжок і журналів. (І. Нечуй-Левицький) 2. Півдесятка німецьких підбитих машин тепер (стояти) перед самою балкою. (О. Гончар) 3. Невеликії три літа марно (пролетіти). (Т. Шевченко) 4. Трохи людей (одійти) ліворуч і (стати). (Ю. Яновський)

Картка 7

Перепишіть, розкриваючи дужки, підкресліть головні члени речення, поясніть правила їх узгодження. Укажіть можливі варіанти.

1. Решта врожаю (пріти) на пні. (О. Гончар) 2. Наука і труд, знання і школа манливо (кликати) до мети. (Я. Усенко) 3. Багато вчених (вважати), що при складоподілі потрібно враховувати характер сполучуваності звуків. (Ф. Плевако) 4. Майже кожен з нас (мати) якийсь свій особистий талант.

Картка 8

Перепишіть, розкриваючи дужки, підкресліть головні члени речення, поясніть правила їх узгодження. Укажіть можливі варіанти.

1. В Єремії (бути) вже шість тисяч війська в Лубнах. (І. Нечуй-Левицький) 2. Решта (збиратися), ставши одразу напружено похмурими, діловито злими. (Олесь Гончар) 3. Батько з сином (поставити) скляні банки з півоніями на скромну могилку, порослу шовковою травою, поміж якої в’юнилася білоока березка та стриміли петрові батоги. (Є. Гуцало) 4. Вийшовши на битий шлях, … вони розділилися: меншість (податись) до Печерського, а більшість — до Дніпра. (З. Тулуб)

Тренувальні вправи.

1. Складіть речення з поданими підметами. Поясніть узгодження підмета з присудком. Укажіть варіативність.

Ряд керівників, багато спортсменів, більшість студентів, більшість творчих людей, брат із сестрою, гурт «Лебеді», переважна більшість школярів, частина батьків, семеро курчат, два­дцять один працівник, чимало співвітчизників.

2. Прочитайте текст. Поставте пропущені розділові знаки. Випишіть речення, у яких є тире

між підметом і присудком. Підкресліть в них граматичні основи, поясніть уживання тире.

Кожна нація, кожен народ навіть кожна соціальна група має свої звичаї що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками. Але звичаї це не відокремлене явище в житті народу це втілені в рух і дію світовідчуття світосприймання та взаємини між окремими людьми. А ці взаємини і світовідчуття безпосередньо впливають на духовну культуру даного народу що в свою чергу впливає на процес постання народної творчості. Саме тому народна творчість нерозривно зв’язана зі звичаями народу. Звичаї народу це ті прикмети за якими розпізнається народ не тільки в сучасному а і в його історичному минулому. Народні звичаї охоплюють усі ділянки громадського родинного і суспільного життя. Звичаї це ті неписані закони якими керуються в найменших щоденних і найбільших всенаціональних справах. Звичай а також мова це ті найміцніші елементи що об’єднують окремих людей в один народ в одну націю. Звичаї як і мова виробилися протягом усього довгого життя і розвитку кожного народу. (За О. Воропаєм)

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.