Сьогодні о 16:00
Вебінар:
«
Шляхи формування української ідентичності в новій українській школі
»
Взяти участь Всі події

Урок узагальнення і систематизації "Фразеологізми — невичерпні скарби народної мудрості"

Українська мова

Для кого: 10 Клас

12.02.2019

1855

41

0

Опис документу:
Мета: повторити, систематизувати та поглибити знання учнів з української фразеології; формувати вміння використовувати фразеологізми в мовленні; збагатити словниковий запас новими фразеологізмами та влучними висловами; розкрити функціонально-стилістичні можливості фразеологічних одиниць; розвивати творче мислення, комунікативну активність учнів; виховувати любов та повагу до влучного й образного слова.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тема. Фразеологізми — невичерпні скарби народної мудрості.

Мета: повторити, систематизувати та поглибити знання учнів з української фразеології; формувати вміння використовувати фразеологізми в мовленні; збагатити словниковий запас новими фразеологізмами та влучними висловами; розкрити функціонально-стилістичні можливості фразеологічних одиниць; розвивати творче мислення, комунікативну активність учнів; виховувати любов та повагу до влучного й образного слова.

Тип уроку: узагальнення і систематизація.

Вид уроку: урок – дослідження.

Очікувані результати:

- визначати роль фразеології в системі мови;

- пояснювати значення фразеологізмів, їх походження;

- користуватися фразеологічним словником;

- доречно використовувати фразеологізми у мовленні;

- створювати власні висловлювання з використанням фразеологізмів.

Обладнання: підручник, фразеологічний словник, опорний конспект до теми; роздаткові картки із завданнями, малюнки-фразеологізми; презентація «Фразеологізми — невичерпні скарби народної мудрості»,

плакати-висловлювання «Фразеологізми-дорогоцінні діаманти в суцвітті української лексики», «Фразеологізми-вічна мудрість і краса!»

Хід уроку

Епіграф

Фразеологізми - це перли, самородки і

самоцвіти рідної мови.
А. В. Єфімов

І. Організаційний момент

Звучить запис пісні «Українська мова» (Слайд1-3)

1. Вступне слово вчителя.(Записати слова ,щоб вони звучали на фоні музики)

Мова – то цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги. Століттями мова народу була тією повноводною рікою, яку ми називаємо народною мудрістю. Цей струмінь живе в слові, і слово немислиме без неї, як немислима річка без води. Серед численних слівсинонімів, антонімів, метафор, які роблять мову гарною та образною, гнучкою та експресивною, передають найменші порухи нашого серця, серед цих перлин виділяються стійкі сполуки-фразеологізми. Саме тому, щоб долучитися до числа знавців української мови, ми повинні вміти користуватися фразеологізмами.

Фразеологізми наповнюють мовлення глибинною свіжістю, надають йому художнього звучання, лексичної й синтаксичної витонченості, довершеності. Вони фіксують найтонші відтінки думок, почуттів, найрізноманітніші якості мовлення людей, надають йому виразності, національного колориту.

ІІ. Підготовка до сприйняття навчальної теми

1. Слово вчителя

- Добрий день, дорогі десятикласники!Довгих десять років, зціпивши зуби, ви гризли граніт науки. Інколи били байдики, інколи зі шкури пнулися. Коли ваша світла голова підкорювала вершини знань, було відчуття, ніби гора падала з плечей, в противному випадку – лилися крокодилячі сльози. На чомусь уже ви й собаку з’їли, а в іншому, через те, що більше точили ляси, а не слухали вчителів, піймали такого облизня, що зараз ви розводите руками, коли чогось не знаєте, а ми, вчителі, сивіємо на очах. Так от, щоб ви не розповідали нам сон рябої кобили, менше шкірте зуби, менше бісиків пускайте,а з відкритим ротом слухайте все і мотайте на вус.

2. Постановка проблемного питання

- Чим вас мій монолог здивував? Що саме у моєму монолозі вам найбільше запам’яталося? (Учні висловлюють свої думки. У ньому дуже багато фразеологізмів.)

- Однак саме вживання фразеологізмів й пояснює сьогоднішню нашу тему уроку.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку

Слово вчителя

-З давніх-давен народ з покоління в покоління передавав чудові перлини народної мудрості – фразеологізми. Наше завдання – повторити, систематизувати та поглибити знання з української фразеології; доречно використовувати фразеологізми у мовленні; працювати з фразеологічним словником; створювати власні висловлювання з використанням фразеологізмів тощо.

Дозвольте, шановні десятикласники, ударити чолом перед вами. Повірте, мурашки бігають по спині, так хочеться взяти правильну ноту на нашому уроці. Сподіваюсь, що ви не підведете мене під монастир. Знаєте, не святі горшки ліплять, ми справимося із сьогоднішньою темою і будемо трудитися в поті чола. Отже, запишіть у зошити тему уроку: «Фразеологізми — невичерпні скарби народної мудрості ». Сьогодні на уроці я бажаю вам працювати світлими головами, не пасти задніх, бачити зірки крізь терни та здобути в кінці уроку своє золоте руно. Тож починаймо! (Слайд 4)

ІV. Мотивація навчання

1.Вправа «Очікування» ( Слайд 5)

Слово вчителя

- Діти, у нас на дошці зображена символічна гора «Досягнення».

Скажіть, будь ласка, коли ми вирушаємо у похід, що ми з собою беремо?(Діти відповідають, що ми беремо з собою тільки необхідні речі, склавши їх у рюкзачок).

- Зараз ми біля підніжжя гори і я хочу, щоб ви висловити свої очікування щодо того, чого ви прагнете досягти. Зараз ви сформулюєте свої очікування від уроку і запишете їх на аркушах- рюкзачках (малюнок рюкзачка у кожного учня на парті ). Наприкінці уроку ми дамо відповідь на запитання: «Чи дістались ми до верхівки, чи досягли очікуваного?».

V. Сприйняття й засвоєння учнями теоретичного матеріалу шляхом дослідження

У кожного учня на парті опорний конспект з завданнями уроку

1. Робота в парах (на картках) (Слайд 6)

-Я пропоную порівняти словосполучення і з`ясувати чим відрізняються словосполучення першої і другої колонок. Одна голова добре, а дві краще, тому попрацюємо в парах.

Водити за руку

Водити за носа (обдурювати)

Народитися взимку

Народитися в сорочці (щасливий)

Каша з молоком

Кров з молоком (краса, здоров’я)

Дати хліба

Дати перцю (покарати)

Товкти просо в ступі

Товкти воду в ступі (марна робота)

Зламати олівець

Зламати язик (з трудом вимовляти )

Набити ґулю

Набити руку (навчитися)

Білий папір

Біла ворона (та, що відрізняється)

- Зробіть висновки.

-У якій колонці слова можна змінювати?

-Слова зберігають самостійність?

-Сполучення слів має одне лексичне значення?

-Які складаються в процесі мовлення, а які потребують запам’ятовування?

Висновок 1-го учня. Словосполучення першої колонки ми творимо у процесі мовлення, їх зміст відповідає значенням слів, з яких складаються. Кожне слово в них вжите із властивим йому лексичним значенням. Наприклад, у словосполученні білий папір, прикметник білий вказує на колір і може бути замінений на інший (жовтий, зелений). Це саме можна сказати про компоненти інших словосполучень першої колонки.

Отже,це граматично організоване вільне поєднання слів називається синтаксичним, або вільним словосполученням.

Висновок 2-го учня. Словосполучення другої колонки сприймаються як одне ціле і позначають єдине поняття. Зміст цих словосполучень не відповідає значенню слів, які входять до них. Так, білою вороною називають людину, яка виділяється серед інших своєю поведінкою або зовнішнім виглядом; товкти воду в ступі означає марно щось робити тощо. Це усталені звороти, стійкі сполучення слів – фразеологізми.

Отже, фразеологізми – це стійкі сполучення слів, що за своєю природою відрізняються і від слова, і від словосполучення. Як слово має своє значення, так і фразеологізм має своє узагальнене значення, що не складається з окремих лексичних значень його компонентів.

Фразеологічне сполучення слів має одне лексичне значення. Часто фразеологізм можна замінити одним словом (наприклад, ведмідь на вухо наступив –глухий).

2.Перевірка домашнього завдання

Слово вчителя.

- Історія багатьох фразеологічних зворотів здається загадковою і незрозумілою. Наприклад, коли ми хочемо викрити чию-небудь непорядність, нечесність, знайти правду, то кажемо: виводити на чисту воду . За кожним висловом стоїть своя, цікава історія, тепер уже забута, хоч зворот живе в різних сферах людської діяльності і сьогодні. Вашим домашнім завданням було дослідити історію деяких фразеологізмів

3.Пошукова робота. «Скринька фразеологізмів» (Слайд 7)

( Кожен учень досліджував значення певного фразеологізму)

Наприклад:

              Скринька Пандори - осередок лиха, підступний дарунок.

Брат Прометея Епіметей узяв Пандору за дружину. У його домі стояла скриня, 

де були сховані всі лиха, яку з цікавості відчинила Пандора.

І звідти по світу розлетілися численні лиха, що завдають людям мук,горя,

страждань.

Ахіллесова п’ята. У переносному значенні – «слабке, вразливе місце».

За старогрецьким міфом, мати Ахіллеса морська богиня Феміда скупала його у водах священної ріки Стікс, щоб зробити невразливим для ворожих стріл. Купаючи, мати тримала дитину за п’яту, і води Стікса не обмили її. Стріла Паріса, спрямована богом Аполлоном, влучила в п’яту, і Ахіллес загинув.

       Канути в Лету  - піти в небуття, зникнути назавжди.  

  Лета  річка забуття в Аїді.Коли померлий пив з Лети воду, його душа забувала

 все, що пережила й бачила на землі.

Дамоклів меч. Вислів вживається у значенні «постійна небезпека».

За старогрецькою легендою, Дамокл, придворний сіракузького владики Діонісія, позаздривши своєму володарю, назвав його найщасливішим із людей. Під час бенкету Діонісій наказав посадити Дамокла на своє місце і віддавати йому царські почесті. Але ось Дамокл підняв очі і завмер: прямо над його головою був підвішений на кінській волосині вістрям вниз важкий меч. Зляканому Дамоклові Діонісій пояснив, що цей меч є символом тих небезпек, яких владар зазнає постійно, незважаючи на зовні безтурботне життя.

Неопалима купина. Вислів «неопалима купина»-символізує стійкість, незнищенність. У сучасній мові- символ безсмертя. Також «неопалима купина» кажуть про того, кого не можна знищити, побороти.

У біблійній книзі Вихід розповідається про першу зустріч Мойсея з Богом, який промовляв до нього з палаючого тернового куща, що горів і не згорав («неопалима купина»). .                 

   Гордіїв вузол- заплутана справа , заплутані проблеми. 

За легендою, наведеною старогрецьким істориком Плутархом(І-ІІ ст.н.е.), фрікійці, послухавши поради оракула, обрали царем першого, хто зустрівся їм з возом біля храму Зевса. Це був простий хлібороб Гордій. В пам'ять про своє несподіване звеличення Гордій поставив у храмі Зевса цей віз, прив'язавши ярмо до нього дуже заплутаним вузлом. Олександр Македонський, дізнавшись про пророцтво оракула («той, хто розплутає Гордіїв вузол, стане володарем усієї Азії»),розрубав вузол мечем.

 

Нитка Аріадни. Вислів має таке значення: «надійний дороговказ, спосіб, з допомогою якого можна вийти із складної, заплутаної ситуації».

На острові Кріт в лабіринті цар Мінос поселив свого сина Мінотавра – потвору з головою бика, лютого і кривожерного. Раз на дев’ять років афіняни платили Міносу данину – сім хлопців і сім дівчат, яких потім кидали в лабіринт, а Мінотавр їх поїдав. Коли втретє готували таку данину, грецький герой Тесей, який глибоко співчував батькам вибраних хлопців і дівчат, вирішив поїхати з ними.

Аріадна, дочка царя Міноса, закохалася з першого погляду в красеня Тесея і пообіцяла йому допомогти вбити свого виродка-брата, якщо він забере її з собою до Афін як дружину.Дедал, закінчивши будувати лабіринт, дав Аріадні магічний клубок ниток і навчив, як ним користуватися, щоб вийти з лабіринту. Цей клубок Аріадна дала Тесеєві та подарувала йому меч, за допомогою якого він убив Мінотавра. З допомогою нитки він вийшов з лабіринту і відплив до Афін з Аріадною, звільненими хлопцями та дівчатами. Вислів почав вживатись у переносному значенні і став крилатим.

Зарубати на носі-означає запам'ятати міцно, раз назавжди.

Походження. Слово «ніс» тут зовсім не означає орган нюху. Як це не дивно, воно означає «пам'ятна дощечка», «бирка для записів». У давнину неграмотні люди всюди носили з собою такі палички і дощечки і на них робили всілякі замітки, зарубки. Ці бирки і звалися носами.

По саму зав'язку -багато

«По саму зав'язку» Д. Білоуса

Цікаві вирази народні.

Ось каже чоловік один:

"в провулок напхано сьогодні

По саму зав'язку машин".

А другий каже, що у нього

по саму зав'язку турбот.

Звідкіль тут зав'язка? У кого

дізнатись учням про зворот?

Так, певно, говорити стали,-

сказав Олесеві дружок,-

тому що зерно насипали

по саму зав'язку в мішок.

Та ось питають на уроці

у вчителя про це слівце.

- Е, народилося в сорочці,-

всміхнувся він,- словечко це.

У давнину, коли в людини

ще ґудзики не повелись,

була в сорочці чи в кофтині

на шиї зав'язка колись.

Коли ж по горло хтось наївся -

"по саму зав'язку",- казав.

Отак цей вираз і прижився:

народ сказав, як зав'язав.

4. Дослідження «А де ж моя пара?» (Слайд 8)

Відшукайте потрібні іменники першої колонки, щоб утворилися фразеологізми:

ахіллесова

носа

кліпати

голівонька

богатирський

слід

задирати

очима

буйна

сон

вигравати

шлях

гарячий

вік

життєвий

п’ята

золотий

час

Довідка: ахіллесова п’ята, кліпати очима, богатирський сон, задирати носа, буйна голівонька, вигравати час, гарячий слід, життєвий шлях, золотий вік. (Слайд 9)

молоти

носа

богатирський

вік

задирати

очима

буйна

сон

вигравати

шлях

життєвий

язиком

золотий

птах

стріляний

час

кліпати

голівонька

Довідка: молоти язиком, кліпати очима, богатирський сон, задирати носа, буйна голівонька, вигравати час, життєвий шлях, золотий вік, стріляний птах.

5. Малюнковий диктант (Слайд 10)

Колективна робота з ілюстраціями

Завдання: На слайді або на дошці розміщені ілюстрації. Спробуймо відгадати, що кожна з них означає. У кожній ілюстрації зашифрований фразеологізм.

6.Творчий диктант (індивідуальна робота) (Слайд 11)

А)Доповнити текст, використовуючи фразеологізми з довідки.

Ми уже десятикласники. Пора, як кажуть,… Але в багатьох із нас ще… Тому частенько доводиться бувати на прийомі у директора- …і,…, вибачливо обіцяти…. Але досить нам вийти з кабінету, як обіцянки…

Довідка: вивітрюються з голови, за розум братися, пекти раків, переступаючи з ноги на ногу, взяти себе в руки, вітер у голові.

Наприклад. Ми уже десятикласники. Пора, як кажуть, за розум братися. Але в багатьох із нас ще вітер у голові. Тому частенько доводиться бувати на прийомі у директора-пекти раків і, переступаючи з ноги на ногу, вибачливо обіцяти взяти себе в руки. Але досить нам вийти з кабінету, як обіцянки вивітрюються з голови.

Б)Замінити виділені сполучення слів фразеологізмами з довідки. (Слайд 12)

Якщо Ви тремтите від холоду або ви зовсім нічого не знаєте і зібрались терпіти нестатки ,то не впадайте у відчай, вам допоможе Зубарія або правила користування висловами про зуби:

1)мовчати, утримуватись від висловлювання.

2)не годиться висловлювати незадоволення.

І нехай всі бачать, що ваші зуби великі, рівні, гострі, густі, білі та міцні. Освоївши ці правила ви відчуєте що настала повна Зубарія.

Довідка: ні в зуб ногою, покласти зуби на полицю, зуб на зуб не попадає, держіть язик за зубами, дарованому коневі в зуби не заглядають

Наприклад. Якщо Ви зуб на зуб не попадає або ви ні в зуб ногою і зібрались покласти зуби на полицю ,то не впадайте у відчай, вам допоможе Зубарія або правила користування висловами про зуби:

Держіть язик за зубами.

Дарованому коневі в зуби не заглядають .

І нехай всі бачать, що ваші зуби великі, рівні, гострі, густі, білі та міцні. Освоївши ці правила ви відчуєте що настала повна Зубарія.

7.Вправа «Спіймай помилку» (Слайд 13 )

Боягуз своєї ліні(тіні) боїться.

Жди з горя (моря)погоди.

Товкти воду в мисці.(ступі)

Тиха хода(вода) греблю рве.

У здоровому тілі здоровий пух(дух).

Від добра бобра(добра) не шукають.

Крутиться як булка(білка) у колесі.

Камінь на перці лежить(серці)

8. Вибірковий диктант «Диво в решеті». (Слайд 14)

Записані фразеологізми потрібно пересіяти так, щоб залишились лише ті, які мають значення «багато» .

Підкрутити гайки; видимо-невидимо; крутити носом; хоч греблю гати; роботи по шию; каламутити воду; кури не клюють; давати волю язику; як зірок на небі; дивитись крізь пальці; роботи по самі вуха; поставити на ноги; як цвіту по всьому світу; ні сіло ні впало; одним духом; сила-силенна; на край світу; хоч лопатою загрібай; як з-під землі; рукою сягнути; і світу не видно; як грибів після дощу; ловити гав; не за нашої пам'яті; як піску морського; давати волю рукам; вилетіло з голови; зубами держати; одним миром мазані; не дати вгору глянути; тьма-тьмуща; вуха в'януть; як у бездонну бочку.

Відповіді (Слайд 15): видимо-невидимо, хоч греблю гати, роботи по шию, кури не клюють, роботи по самі вуха, як цвіту по всьому світу, сила-силенна, хоч лопатою загрібай, і світу не видно, як грибів після дощу, як зірок на небі, як піску морського, не дати вгору глянути, як у бездонну бочку, тьма-тьмуща.

9.Словникова робота. (Слайд 16 )

Ознайомити учнів з фразеологізмами, в яких вживається слово «решето»

Диво (чудо, чудеса) в решеті – уживається для вираження захоплення чимось або здивування з приводу чого-небудь.

Брати на решето – обмовляти кого-небудь.

Возити попа в решеті – говорити неправду, брехати під час сповіді.

Дурних у решето ловити – нічого не робити, байдикувати.

Носити воду решетом – даремно, безрезультатно робити щось, марно витрачати час на що-небудь.

Пройти крізь сито (решето) – зазнати всіляких випробувань, набути чималого досвіду у чомусь.

Решетом у воді зірки ловити – марно витрачати час, байдикувати.

Стільки правди, як у решеті води – зовсім немає.

10. Вправа «Фразеологічний зоопарк». (Слайд 17)

Запрошую вас на екскурсію і завітати у «Фразеологічний зоопарк». Кого ж

ми побачимо тут, у цьому звіринці? Дуже часто людину за її вдачу, гарну

чи погану, порівнюють з якою – небудь твариною. Перед вами

початок фразеологізму, а ви знайдіть потрібне слово для вдалого порівняння

і додайте його до початку.

Тихий, як…. миша; боязкий, як… заєць; незграбний, як… слон; сміливий, як… лев; гарний, як…свиня ; упертий, як… осел; глухий, як… тетеря; хитрий, як… лисиця; високий, як… жираф; німий, як… риба; пихатий, як… індик.

11. Вправа «Фразеологічний детектив» (Слайд 18,19)

Ми з вами вже багато дізналися про фразеологізми і, навіть, вже можемо відкрити своє детективне агентство. Щоб знайти людину без фотокартки, роблять його словесний портрет. У вправі «Фразеологічний детектив» ми за допомогою опису спробуємо знайти, так би мовити, «героя» декількох фразеологізмів.

  1. Він коневі не товариш і дружній череді нестрашний.

Скільки його не годуй, він усе у ліс дивиться.

Інколи він буває в овечій шкурі.

Як його боятися, то в ліс краще не ходити. (Вовк)

  1. Він може довести до Києва і далі.

Його можна нагострити, як ніж.

Іноді він схожий на лопату, особливо у балакучих. (Язик)

  1. Крізь них пролітають, як крізь отвір.

Вони не квіти, а в’януть.

х розвішують, як білизну, особливо дуже довірливі. (Вуха)

  1. На нього кидають слова і гроші, коли їх не цінують.

Його радять шукати у полі, коли хтось безслідно зник.

Він міститься у голові легковажної, несерйозної людини. (Вітер)

  1. Його послугою називають невдалу спробу допомогти.

Він винний, якщо хтось не має музичного слуху.

Його звинувачують у тому, що він неповороткий. (Ведмідь)

  1. Ним можна клювати, як дзьобом.

Його задирають, коли зазнаються.

На ньому можна зарубати, як на пні. (Ніс)

  1. Ними можна косити.

Їх можна відкривати комусь на щось.

Їм можна не вірити, а інколи правда їх коле. (Очі)

  1. Їх кладуть на полицю голодні люди.

Їх скалять насмішники.
Їх заговорюють, коли хочуть ввести в оману, обдурити. (Зуби )

12. Вправа «Хто швидше?» (Слайд 20)

Закінчити речення фразеологічними зворотами з довідки. Усно пояснити значення фразеологізмів та їх роль у реченні.

  1. Від щастя молодята були на ...

  2. Місто своє він знає як ...

  3. Нові будинки в столиці ростуть як ...

Довідка. 1.Як з гуски вода.2. Як білка в колесі. 3.На сьомому небі.4.Як свої п'ять пальців.5. Як дві краплі води.6. Як гриби після дощу.

13.Вправа «Синонімічна пара» (Слайд 21)

До кожного із поданих фразеологізмів (А) доберіть синонімічну пару (Б). Запишіть. Складіть речення з виділеними фразеологізмами. Визначте, яким членом речення виступає фразеологізм.

Зразок. Зарубати на носі- намотати на вус 

А) Правити теревені. Намилити шию. Тримати язик за зубами. Полягти кістьми. Майстер на всі руки. Сидіти склавши руки.  Накивати пятами. Бувати в бувальцях. Виводити на чисту воду.

Б) Зривати маску. Золоті руки. Дати ногам волю. І за холодну воду не братися. Знімати стружку. Набрати в рот води. Накласти головою. Точити ляси. Знати, де раки зимують. 

Довідка (Слайд 22)

Правити теревені-точити ляси. Намилити шию-знімати стружку. Тримати язик за зубами- набрати в рот води.  Полягти кістьми- накласти головою. Майстер на всі руки- золоті руки. Сидіти склавши руки- і за холодну воду не братися. Накивати пятами- дати ногам волю. Бувати в бувальцях- знати, де раки зимують .

Виводити на чисту воду- зривати маску. 

14. Вправа «Криве дзеркало» (Слайд 23)

Назвіть фразеологізм-антоніми за малюнком.

Поясніть значення.Наприклад:

  • Повісити носа

  • Тримати язик за зубами

  • Кіт наплакав

  • Розбити глека

Довідка: кури не клюють, розв’язати язика, задерти носа, не розлий вода.

15.«Фразеологічна реклама». (Слайд 24)

А зараз давайте трохи посміємося. Я називаю фразеологізм у вигляді оголошення, а ви придумайте гумористичний підпис, хто міг би дати таке оголошення.

1. Ловлю на гарячому (сковорідка)

2. Товчу воду в ступі (товкач)

3. Куплю кота в мішку (миша)

4. Деру по три шкури (млин)

5. Грію руки на чужому (злодій)

6. Куплю витрішки (ледар)

7. Точу ляси (балакун - нероба)

8. Переливаю з пустого в порожнє. (балакун - нероба)

9. Ловлю гав (нероба)

10. Даю здачі (забіяка)

16. Літературна хвилинка (Слайд 25)

Фразеологізми використовуються як в мові, так і в художніх творах.
Письменники часто використовують фразеологізми у своїх творах, активно вводячи їх у тексти, адже вони прикрашають твір, надають йому глибокого змісту.Вони викликають у читача певне ставлення до зображуваного. Використовуючи   фразеологізми,письменники характеризують персонажів,досягають гумористичного ефекту. Зараз ми помандруємо у другу половину 19 ст.,зануримося в атмосферу сільського життя, послухаємо уривок із оповідання І. Нечуя-Левицького «Баба Параска та баба Палажка». (Додаток 1)
17. Гра «Миттєва відповідь». Загадки – жарти(Слайд 26)

Коли беруть ноги в руки?( Коли тікають)

У якому фразеологізмі згадується таблиця множення?(Ясно, як два на

два – чотири)

Що можна щось ламати без рук і усякого знаряддя?(Голову ,дров наламати)

Чи буває душа в п’ятах?(Буває, коли злякатися)

Чи можна сказати: майстер на обидві руки?(Майстер на всі руки)

На кому шапка горить? (На злодієві)

Кому може бути море по коліна?(П’яному)

Чи можна носити воду в решеті?( Можна, якщо під нього підставити

якусь посудину)

Хто може зробити з мухи слона?(Той, хто перебільшує)

Коли енциклопедія може бути «ходячою»?(Людина, яка все знає)

У кого сім п’ятниць на тиждень?(У брехуна)

Коли не чуєш ніг?(Коли біжиш)

Коли не знаєш, де «очі подіти»?(Коли соромно)

Чи можна кілок на голові тесати?(Можна, коли безрезультатно пояснювати)

18. «Не бійтесь заглядати у словник» (Слайд 27)

Потрібно було виписати із фразеологічного словника фразеологізми, які пов’язані з частинами тіла: головою, зубами, язиком, носом.

(Учні самостійно вдома працювали зі фразеологічним словником). (Додаток 2 )

VІ. Закріплення теоретичного матеріалу

1.Виконання тесту (Додаток 3)

VІІ. Рефлексія й оцінювання

Метод «Мікрофон» (Слайд 28)

- Повернімось до нашої гори «Досягнення». Зачитаймо свої очікування і підсумуймо, чи досягнули ми бажаного.

( Учні зачитують свої сподівання і прикріплюють до верхівки гори.)

VІІІ. Підбиття підсумків (Слайд 29 )

Слово вчителя.

- Отже, чи можна сказати, що наявність фразеологізмів у мові свідчить про мудрість, дотепність її носіїв?

В одній із легенд говориться: “Слово, воно що яблучко: з одного боку зелене, з іншого боку червоне, тільки вмій його повертати”. Головна думка – в останніх словах – умій володіти словом, бо воно може мати не одне, а кілька значень. Кожна людина повинна уміти користуватися мовним багатством рідної мови та її лексичним різнобарв’ям, бо в ньому всі тони й відтінки, всі переходи звуків від твердих до найніжніших; все крупно, зернисто, як самі перли.

І на останок.

Я хочу Вам від душі побажати:

За друзів своїх горою стояти.

Щоб в руках у Ваших все горіло,

Щоб перевернути гори Ви хотіли.

Щоб всюди Ви грали першу скрипку,

І ніхто Вас не обдер, як тую липку.

Щоб завжди свіжа копійка була,

А день  цей вдавсь так, як карта лягла.

Щоб дихали Ви на повні груди,

Щоб Господь відвернув Вас від горя і скрути!

А мені від серця відлягло.

ІХ. Домашнє завдання (Слайд 30)

Повторити відомості про фразеологізми.

Високий та достатній рівень. Написати розповідь про цікавий випадок у вашому житті, використовуючи фразеологізми.

Середній рівень. Виписати з художньої літератури 8 – 10 речень із фразеологізмами.

Додаток 1

Літературна хвилинка

-Зараз ми помандруємо у другу половину 19 ст.,зануримося в атмосферу сільського життя, послухаємо уривок із оповідання І. Нечуя-Левицького «Баба Параска та баба Палажка».

Розігрування сценки.( Слайд 25)

Параска.  Ой, люди добрі! Що мені на світі божому робить? Не можна за лихими сусідами на селі вдержатись. Хоч зараз спродуйся, бери усі бебехи та вибирайся  на кубанські степи! Дав же мені господь сусідів -- нічого сказать!

Та капосна баба Палажка Солов`їха  допікає до живих печінок. Та що й говорить? Обходжу її десятою дорогою, все одно зачепить! Хоч би я де була, вона мене із-під землі дістане. Господи! Я б її до віку пальцем не зачепила, якби вона не допікала до живого!

Палажка. О боже мій милий! Що се я чую? А чую, що вже бере мене злість. Узяла б грудку землі та заткнула б сусідочці пику, щоб не плескала язиком. Та не можна – неділя свята.Не вдержалась. Вхопила відерце з джерельною та як бухну їй межи очі,аж від серця відлягло. А вона...

Параска.  І де ти у гаспида взялася? Хто тебе кликав? Бодай тебе свята земля поглинула живцем! Та якого ти дідька пухлого у мене хочеш? Цур тобі! Не займай!

Палажка. З того часу як побили глека з Параскою, то вона вже і губи надула, при зустрічі мовчить, їсть очима, як іржа залізо. Я й кажу, не можна мені на однім куту з такою сусідонькою жити...

Гумореска Павла Глазового .

Лягай спати вже, онучку,–

дід говорить басом,–

я як був таким маленьким,

лягав з курми разом.

А онучок здивувався:

Як же ви там спали?

Як ви з сідала, дідусю,

додолу не впали?

Веремій

Це дідусь хороший мій, А дідусь обох повчав:

Звуть його так – Веремій. – Так до бійки недалеко!

Так він дивно розмовляє, Що це ви розбили глека?...

Що попробуй - зрозумій! Братик, плачучи,сказав:

В цирку був я з дідусем - Глека я не розбивав…

Ми там бачили усе: Ну й дідусь мій Веремій!

І жонглера і ведмедя Що він каже, зрозумій.

На швидкім велосипеді Ми були біля криниці,

Я крутивсь, дідусь спитав: З неї я хотів напиться.

- Ти прийшов ловити гав? Нахиляюсь, гнуся, гнусь –

Аж піднявся я із лави: До води ж – не дотягнусь…

Та які ж у цирку гави? А дідусь мій: - Що?

Ну й дідусь мій, Веремій! Попив?

Що він каже? Зрозумій. Шилом патоки вхопив?

Грались ми з Рябком Знов мені не зрозуміло:

кудлатим, Тут – ні патоки, ні шила!

Посварилися із братом. Ну й дідусь мій, Веремій!

Брат мовчав і я мовчав, Що він каже? Зрозумій.

Що каже бабуся Маруся?

-Сашко, не грюкай: уже пізно, сусіди сплять, – сказала мама.

А Сашко грюкає.

-Припини стукіт! – гукнув батько.

А Сашко стукає.

-Як у стіну горохом, – говорить бабуся Маруся. – Йому хоч кілок на голові теши, а він все своє робить. Відберу молоток!..

Стукає…

Сказано – зроблено! Бабуся забрала у внука молоток і заховала.

-Віддай, бабусю!

-Завтра. А зараз молотка тобі не бачити, як своїх вух!

Сашко похнюпив носа.

-Я машину ремонтую…

А бабуся Маруся:

-Ти що, з неба впав? Пізно вже, всі сплять.

-Не всі. Ми не спимо.

-Досить воду у ступі товкти. Мерщій у ліжко!

Батько сказав:

- Яка у нашої бабусі мова багата! Що не речення – крилатий вислів або приказка.

А бабуся відповідає:

-Кашу маслом не зіпсуєш.

Додаток 2

Голова Язик

1) Як сніг на голову. 1) Язик до Києва доведе.

2) Стрімголов. 2) Тримати язик за зубами.

3) Втратити голову. 3) Чесати язика.

4) Морочити голову. 4) Вигострити язик.

5) Голова варить. 5) Розпустити язика.

6) Мудра голова. 6) Язик як лопата.

7) Хапатись за голову. 7) Прикусити язика.

8) Головою відповідати. 8) Проковтнути язика.

9) На свою голову. 9) Молоти язиком.

10) Гаряча голова. 10)Як корова язиком злизала.

11)Висолопити язика.

12) Плескати язиком.

Зуби Ніс

1) Зуби замовляти. 1) Втерти носа.

2) Покласти зуби на полицю. 2) Крутити носом.

3) Мати зуб(на когось). 3) Задерти носа.

4) Зуб на зуб не потрапляє. 4) Тримати ніс за вітром.

5) Говорить крізь зуби . 5) Носа не повернути.

6) Зуб за зуб, око за око. 6) Не показувати носа.

7) Скалити зуби. 7) Сунути свого носа.

8) Ні в зуб ногою. 8) Водити за носа.

9) Пропустити крізь зуби. 9) Носом клювати.

10) Зуби продавати. 10) Чути носом.

11) Мати доброго носа.

12) Не бачити далі свого носа.

Тест «Фразеологізми» Додаток 3

1 Фразеологізми — це:

а) вільні сполучення слів;

б) стійкі сполучення слів;

в) сполучення слів, якими користуються жителі певної місцевості

2 Фразеологізм бити байдики є:

а) фразеологічним зрощенням;

б) фразеологічною єдністю;

в) фразеологічним сполученням

3 Визначте з-поміж даних фразеологізмів фразеологічний вираз:

а) що посієш — те й пожнеш;

б) стріляний горобець;

в) розбити глека

4 Визначте фразеологізм, що походить з античних міфів:

а) зарубати на носі;

б) притча во язицех;

в) троянський кінь

5 Визначте, яке слово потрібно поставити замість крапок у фразеологізмі тримати камінь за

а) спиною;

б) пазухою;

в) душею

6 Який фразеологізм з-поміж запропонованих є багатозначним?

а) Гнути спину;

б) собаку з’їсти;

в) як сніг на голову;

г) тугий на вухо

7 Встановіть, у якому варіанті правильно подано значення фразеологізму брати на кпини

а) Критично висловлюватися;

б) примушувати щось виконувати;

в) допомагати кому-небудь;

г) насміхатися, глузувати

8 Який з поданих фразеологізмів є антонімом до фразеологізму ні світ ні зоря?

а) Ще й на світ не зоріло;

б) коли рак свисне;

в) у свинячий голос;

г) як на вербі груші виростуть

9 Який із даних фразеологізмів є синонімом до фразеологізму надибав свій свого?

а) Не з нашої парафії;

б) десята вода на киселі;

в) нашому тинові двоюрідний пліт;

г) одним миром мазані

10 Визначте, який фразеологізм не може бути членом синонімічного ряду

а) ні жарене ні парене;

б) ні риба ні м’ясо;

в) не з того десятка;

г) ні богу свічка, ні чорту кочерга

11 В якому реченні фразеологізм виконує синтаксичну функцію додатка?

а) Минає день, тиждень, місяць,і півроку збігло за водою

б) Бона зрозуміла, що наговорила сім мішків гречаної вовни, й прикусила язика

в) Бона й справді нікого не обмовляла, не виносила з хати сміття

г) Щасти ж вам і не забувайте свою альма матер!

12 У висловлюваннях якого стилю фразеологізми вживаються найчастіше?

а) У розмовному;

б) в науковому;

в) в офіційно-діловому;

г) в публіцистичному

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.