Урок у 11 класі "Шансон – унікальне явище французького музичного мистецтва"

Опис документу:
МЕТА: ознайомити учнів із творчістю французьких шансоньє, навчити характеризувати творчу спадщину європейських композиторів, аналізувати музичну творчість, оцінювати внесок митців у світову музичну спадщину; розвивати вміння аналізувати твори музичного мистецтва, визначати головне, обґрунтовувати свою точку зору, формувати пізнавальну активність; виховувати повагу до світової музичної спадщини.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

ТЕМА: Шансон – унікальне явище французького музичного мистецтва

МЕТА: ознайомити учнів із творчістю французьких шансоньє, навчити характеризувати творчу спадщину європейських композиторів, аналізувати музичну творчість, оцінювати внесок митців у світову музичну спадщину; розвивати вміння аналізувати твори музичного мистецтва, визначати головне, обґрунтовувати свою точку зору, формувати пізнавальну активність; виховувати повагу до світової музичної спадщини.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

III. Актуалізація опорних знань

IV. Мотивація навчальної діяльності

V. Викладення нового навчального матеріалу

План аналізу музичного твору

Визначте автора музичного твору та його назву.

Для якого складу виконавців написаний твір?

Які виражальні засоби найяскравіше відтворюють образний зміст музичного твору (темп, мелодія, ритм)?

Схарактеризуйте особливості музичної форми твору.

До якого жанру належить цей твір?

Які почуття та настрої він викликає?

1. Розповідь учителя.

Французька музика завжди асоціювалася із витонченістю, ліричністю та поетичністю. Французька пісня зачаровує, хвилює слухачів. І саме таку музику, поліфонічну за своїм змістом, називали у XV—XVI ст. шансоном.

Ранні шансони розвинулися з таких жанрів народної музики, як балади, рондо, а також із мистецтва трубадурів. Першим значним автором шансонів був Гійом де Машо (XIV ст.).

У XV—XVI ст. шансон зазнав впливу нідерландської поліфонічної школи. Поліфонічні шансони є багатоманітними за тематикою, їм властиве використання популярних народних або професійних мелодій.

У французькій пісні XX ст. з'явився напрям «реалістичної пісні» , представниками якого є винятково жінки. У 1950-ті роки сформувалися два основних напрями оригінальної франкомовної пісні, що існують дотепер.

Перший із них — жанр класичного шансону, де першорядне значення надається поетичному компоненту пісні, і автор зазвичай сам є виконавцем. Такий шансон пов'язують, передусім, з іменем Едіт Піаф, яка розвинувала традицію реалістичної пісні. Саме представники цього поетично-музичного напряму є справжніми шансоньє. Другий напрям французької пісні II половини XX ст.— естрадна пісня. Представники цього напряму теж нерідко є виконавцями власних пісень, але вони не є шансоньє в повному розумінні цього слова.

Усесвітньо відомими виконавцями французьких естрадних пісень є І в Монтан, Мірей Матьє, Джо Дассен, Даліда, Патрісія Каас, JIapa Фабіан, Мілен Фар мер.

Межа між шансоном і естрадною піснею є досить умовною. За межами франкомовних країн часто усіх виконавців, які співають французькою, називають шансоньє.

Виконуючи свою пісню, шансоньє нібито проживає її, сповнюючи красою, мудрістю, трагічністю, самотністю, світлим сумом.

Словникова робота. Шансон (фр. chanson — «пісня») — загальна назва різновидів народної чи естрадної французької пісні ліричного змісту. Виконавців шансону, які досить часто є авторами текстів і музики, називають шансоньє.

2. Виступи учнів із повідомленнями, підготовленими індивідуально

1-й учень. (творчість Г. Монтегюса)

ГАСТОН МОНТЕГЮС (1872—1952) — французький шансоньє. Здобув популярність у 1890-ті роки завдяки пісням, що викривали мілітаризм, соціальну несправедливість, лицемірство й безпринципність буржуазії. Син комунара, Монтегюс був улюбленцем робочих кварталів...

Музику до пісень Монтегюса писали композитори, пов'язані з робочим рухом,— Р. Шантагреле і П. Дубі («Слава 17-му полку», «Страйк матерів» та ін.), Ж. Кріє («Червоний пагорб», «Червона Мадонна»), Сен-Жіль («Пісня молодої гвардії», «Замість літаків»). Помер шансоньє невідомим. Проте його революційні пісні про робочу солідарність, про подвиг солдатів 17-го полку є яскравою сторінкою цілого періоду французького шансону.

(Слухання фрагмента пісні «Слава 17-му полку» у виконанні Г. Монтегюса. Аналіз твору за запропонованим планом.)

2- й учень. (творчість Е. Піаф)

ЕДІТ ПІАФ (справжнє ім'я Едіт Джованна Гассіон, 1915—1963) — французька співачка й акторка, одна з найвідоміших естрадних співачок у світі. 1935 року власник кабаре «Жерніс» на Єлисейських Полях Луї Лепле запросив Едіт виступати у своїй програмі. Саме Лепле вигадав для Едіт ім'я — Піаф (на паризькому сленгу це означає «горобчик»). Остаточно визначив подальший життєвий і творчий шлях співачки Реймонд Ассо. Він створив «стиль Піаф». Зважаючи на індивідуальність Едіт, він написав пісні, що «пасували» тільки їй. Саме він переконав співачку виступити в мюзик-холі. Після цього виступу преса написала про Едіт: «Учора у Франції народилася видатна співачка». Едіт допомогла знайти свій шлях до успіху багатьом виконавцям-початківцям — Іву Монтану, Шарлю Азнавуру та ін. Повоєнний час став для Піаф періодом нечуваного успіху, її із захватом слухали мешканці паризьких передмість і витончені поціновувачі мистецтва, робітники й навіть майбутня королева Англії. 1958 року Едіт почала виступати в концертній залі «Олімпія» — успіх був фантастичним. Одразу після цього вона вирушила в 11-місячне турне Америкою, а згодом на неї очікували чергові виступи в «Олімпії», турне Францією. Такі фізичні, а найголовніше, емоційні навантаження не могли не позначитися на її здоров'ї. 1961 року, у віці 46 років Едіт Піаф дізналася, що вона невиліковно хвора на рак. Останній її виступ відбувся 18 березня 1963 року. Зала стоячи вітала видатну співачку п'ятихвилинними оваціями.

Знакова пісня Едіт Піаф «Non, Je Ne Regrette Rien» («Ні, я ні про що не шкодую») є майже автобіографічною. Її написав видатний французький композитор, шансоньє Шарль Дюмон. Цікаво, що впродовж декількох років Мішель Вокер (автор тексту) і Шарль Дюмон безуспішно намагалися зустрітися з Едіт Піаф, щоб запропонувати їй свої пісні. І тільки у жовтні 1960 року їм удалося зіграти Едіт пісню «Non, Je Ne Regrette Rien». Видатна співачка була вражена. Через декілька днів ця пісня зазвучала в її виконанні. Ще однією знаковою піснею Е. Піаф стала «Sous Le Ciel De Paris» («Під небом Парижа») з однойменного кінофільму за оперетою І. Кальмана «Фіалка Монмартра».

(Слухання фрагмента пісні «Sous Le Ciel De Paris» («Під небом Парижа» ) у виконанні Е. Піаф. Аналіз твору за запропонованим планом.)

3-й учень.(творчість Ш. Азнавура)

ШАРЛЬ АЗНАВУР (нар. 1924) — французький шансоньє і актор вірменського походження. Справжнє ім'я — Шахнур Вагінак (Вахінак) Азнавурян. Часто зустрічається дещо спотворений варіант другого імені — Варінаг. Ш. Азнавур добре відомий як у Франції, так і далеко за її межами. З 05.05.2009 р. він є послом Вірменії у Швейцарії та постійним представником країни в штаб-квартирі ООН.

Шарль Азнавур — автор більше ніж 1000 пісень. З-поміж усе- світньо відомих — «La Boheme» («Богема»), «Мата» («Мама»), «Isabella» («Ізабелла») та багато інших. Пісні видатного шансоньє виконували такі світові зірки, як Едіт Піаф, Рей Чарльз, Боб Ді- лан, Лайза Мінеллі, Хуліо Іглесіас та ін. У дуеті з Шарлем Азнаву- ром співали Френк Сінатра, Селін Діон, Лучано Паваротті, Пласідо Домінго, Патрісія Каас, Лайза Мінеллі, Елен Сегара та ін.

Ш. Азнавур зіграв у 60 фільмах і продав більше ніж 100 млн дисків. Згідно з опитуванням журналів Time і CNN (1998), він визнаний кращим естрадним виконавцем XX ст.

(Слухання фрагмента пісні «La Boheme» («Богема») або «Мата» ( «Мама» ) у виконанні Ш. Азнавура. Аналіз твору за запропонованим планом.)

4-й учень. (творчість Джо Дассена)

ДЖО ДАССЕН (1938—1980) — французький співак і музикант американського походження, популярний як у 1970—1980-ті роки, так і сьогодні. Його пісні щирі та відкриті, мелодійні та спокійні, нібито розмова зі слухачем,— зрозумілі та близькі навіть тим, хто не знає французької. Цікаво, що появою нової зірки французької естради ми завдячуємо подрузі Джо (згодом його першій дружині) Маріз Массьєрі, яка потайки від нього передала плівку із піснями у його виконанні під акомпанемент гітари до компанії звукозапису. Незабаром Джо випустив першу платівку, а два роки потому — перший альбом, «А New York» («У Нью-Йорку»).

Джо Дассен починав як виконавець фольклорних пісень — і французьких, і американських. Наприкінці 1960-х років співак відмовляється від фолк-репертуару на користь більш традиційної поп-естради. Протягом наступних 10 років він випустив багато пісень, що здобули любов публіки.

Джо Дассен записував пісні різними мовами: французькою, англійською, німецькою, іспанською, італійською та грецькою. Але справжній успіх йому принесла саме французька пісня, зокрема «L'ete Indien» («Бабине літо»).

(Слухання фрагмента пісні «А New York» («У Нью-Йорку» ) у виконанні Джо Дассена. Аналіз твору за запропонованим планом.)

5-й учень. (творчість П. Каас)

ПАТРІСІЯ КААС (нар. 05.12.1966) — французька співачка, яка зачаровує не тільки неймовірним голосом, але й дивовижною пластикою, театралізованістю пісень, яскравими, неповторними сценічними образами. У її житті було багато випробувань: шоста дитина в багатодітній сім'ї, вона почала працювати з 9 років, щоб прогодувати сім'ю. Особиста психологічна травма — передчасна смерть матері — обумовила її репертуар: вона не співає веселих пісень, у її музиці відчуваються трагізм, надломленість і разом із тим — могутня сила.

Саме всі ці тонкощі проявилися у блюзових інтонаціях пісні «Mademiselle chante le blues» («Мадемуазель співає блюз»), що зробила співачку всесвітньо відомою.

В альбомі «Scene de ше»(«Етап життя») Патрісія Каас присвятила свої пісні реальним людям. Історію видатної афро- американської виконавиці блюзу Бессі Сміт, яка пішла з життя тільки через те, що вчасно не отримала медичної допомоги, адже була чорношкірою, втілено у пісні Каас «Bessie» («Бессі»).

(Слухання фрагмента пісні «Mademiselle chante le blues» («Мадемуазель співає блюз» ) у виконанні П. Каас. Аналіз твору за запропонованим планом.)

VI. Актуалізація набутих знань
Складання «Асоціативного куща» за темою «Французький шансон».
VII.    Підбиття підсумків уроку
Рефлексія
♦    Сьогодні на уроці я дізнався...
♦    Мені було цікаво дізнатися про...
VIII.    Домашнє завдання

Написати міні-твір (5—7 речень) на одну із тем (на вибір): «Віденський вальс — найкраща музика для романтичного побачення»; «Найголовніше у творах музичного мистецтва — це почуття».

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Як підготувати успішну особистість: евристичні технології в освітньому процесі»
Ілляхова Марина Володимирівна
36 годин
590 грн
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.