Сьогодні о 18:00
Кабінет психолога:
«
Здатність до саморегуляції – основа духовного розвитку. Нові інструменти й підходи
»
Взяти участь Всі події

Урок "Сценарій свята букваря"

НУШ

Для кого: 1 Клас

05.09.2021

79

3

0

Опис документу:
Цікавий та веселий сценарій - пригода до свята Букваря. В ньому залучені казкові герої. Використаний сучасний музичний супровід який розвеселить всіх учнів та їхніх батьків. Також дітям необхідно виконати завдання на повторення матеріалу вивченого за 1-й клас.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тема: Сценарій свята «Прощай, Букварику!»

Мета. Виховувати любов до рідної школи, навчання, друзів, вчителів. Збагачувати духовність дітей, виховувати естетичний смак, розвивати артистичні здібності, пробуджувати прагнення до знань. Удосконалювати навички виразного читання. Виховувати повагу до рідного слова і любов до книги, як до джерела знань.

Музичне оформлення:

Записи пісень та музики: «Я лисичка…», «Циганочка», мелодія дощу та грози, «Чорний бумер», пісня «Бабки Ягусі», «Чого навчають у школі», «Букварик»; записи музики до танців «Парасольки» та «Ха-фа-на-на».

Персонажі: Марічка та Даринка, Королева знань, Лисиця Аліса, Пєчкін, Букварик, Циганка, Хмаринка, охоронці.

ХІД СВЯТА

Виходять дівчатка - Марічка і Даринка.
Маша:

  • Добрий  ранок!

Даринка:

  • Марічко, який ще ранок. Адже вже полудень, треба казати добрий день.

  • Я не знаю чи ранок, чи день, чи вечір.

  • Треба бути уважною і вчитися.

  • Добре, але я поспішаю. Колися навчусь.

  • Не залишай на потім те, що можна зробити зараз. А куди ж це ти так поспішаєш?

  • До школи , Даринко, до школи.

  • І не соромно? Подивись на себе. Хто тебе пустить, адже школа-це храм науки. Що ти будеш в школі робити?

  • Як  то що? Бігати, бавитися, розважатися.

  • Годі, годі, ти усе переплутала. В школі бігати не можна, а треба вчитися.

В школі є одна книжка з якої починається все. Якщо відгадаєш загадку, то я подарую……..

  • Добре. Я скоро відгадаю і піду в школу.

  • Цю найпершу в школі книжку

Знає будь-який школяр.

До усіх книжок доріжку

Прокладає нам…..

  • Самовар.

  • Ні. Ця книжка називається – Буквар. Він букви навчить і читати , якщо захочеш.                                                                                                         

  • Я вже знаю букви. Слухай - Ви, ми, ки, ра. То я вже можу читати?

  • Зачекай,   Марічко, ніколи в тебе немає часу на навчання. Ти щось назвала, але це не букви. А ти пам’ятаєш казки, які я розповідала тобі на ніч?

  • Ага, зараз згадаю, тільки льодяник полизькаю.


«Червона….. кепочка»

Ні, ця казка називається «Червона шапочка.»

«Гидке….. курча» (Гидке каченя.)

«Кривенька…курочка» (Кривенька качечка.)

«Семеро…. гусенят» (Семеро козенят.)

«Курочка…. сіренька» (Курочка ряба.)

«Коза…береза» (Коза-дереза.)

  • Ну, гаразд, якщо ти хочеш вчитися, то йди до школи. Я тобі дарую Буквар  за яким ти будеш вчитися читати і писати. Це перша книга школяра, це друг і порадник, тільки не загуби її. Дивися тут є літери абетки з якими ти будеш мандрувати країною Букварією.

Пішли я тебе причепурю і підеш до школи.

(на сцену виходять діти на виконання частівок)

Частівки

1.Приготуйте цифровухи

і зніміть на згадку нас

Заспіваєм вам частівки

про наш кльовий 1 клас.


2. Як були ми ще малими

всі казали-малюки.

А тепер, не малюки ми –

ми вже справжні козаки.


3. Ми навчились рахувати

і письмово, і в умі.

Нам не треба калькулятор,

калькулятор – ми самі.


4. Всі навчилися писати

ну і я навчився теж.

Кажуть вчителька і мама:

з ліхтарем не розбереш.


5. Я труджусь, неначе бджілка,

Бач, як гарно я пишу!

Дай мені до понеділка.

Завтра тату покажу!


6. Всі куплети доспівали,

але треба вчитись нам,

Щоб учителька гордилась

й татко ременя не брав.

(діти спускаються у зал)

(Звучить музика – «Чого навчають у школі», Виходить Королева знань з охоронцями)

Королева знань. Любі гості, мами й тата,

В нас Букварикове свято.

Добре, що прийшли до нас

Ви у самий перший клас.

Кличе пісенька завзято

Першокласників на свято.

Знайомтесь! Якщо ви ще не знайомі.


Діти (по черзі):

-         Веселий!

-         Дружний!

-         Щасливий!

-         Працьовитий!

-         Пустотливий!

-         Трішечки галасливий!

 

Діти разом:

1 клас


Виходять першокласники:

  1. В нашім класі — урочистий

День прощання з «Букварем».

Пригадай-но, як колись ти

Був маленьким школярем.


2.Ми усіх гостей вітаєм,

І дуже вам радіємо,

Усі вже букви знаємо,

Книжки читати вміємо.


3.Є книг багато: радісних, печальних,

Тонких, товстих, барвистих, наче жар,

Але одна — усім книжкам начальник,

І звуть її по-простому — «Буквар»!


4.Цю найпершу в школі книжку

Знає будь-який школяр.

До усіх книжок доріжку

Прокладає нам буквар.


5.Буквар взяли ми в перший раз,

Коли зайшли у перший клас.

І як нам радісно сказати:

Тепер ми вміємо читати!


6. Хай кожен гість перевіря,                              
Чи знають учні «Букваря»,

Чи можна нам, школярикам,

Прощатися з «Буквариком»?


7. Свято наше вже триває

А Букварика немає.

Тож давайте погукаєм

Та зі святом привітаєм.


8. Букварику! Букварику!

У цей святковий час

Ми дуже тебе просимо:

Приходь, приходь до нас!

(Звучить «Пісня про Букварик»)

Діти спускаються у зал.

Звучить музика «Чорний бумер» і на велосипеді заїжджає Пєчкін із сумкою через плече.

Пєчкін: Це 1 клас? (Так!) А чи у вас сьогодні свято? (Так!) Тоді отримайте листа. А якщо дозволите, то і я побуду у вас насвяті.

На сцену піднімається учень і читає листа:

«Дорогі мої друзі, я в полоні. Мене викрав злий чарівник. Я зможу повернутися, якщо ви пройдете всі випробування, які послав вам чарівник через своїх посланців і складете вежу з ЛЕГО. Покладаю на вас надію. З нетерпінням чекаю визволення.

Ваш Букварик.»

Вчитель: Ну що, врятуємо Букварика?

Під музику пісні «Я лисичка», заходить лисиця.

Лисиця Аліса.

Самі напросилися…. Відповідай, коли мастак,

Єдиним словом «ні» чи «так»!

- Треба гарно вам читати? Так.

- Треба менших ображати? Ні.

- На перерві пострибати? Так.

- А всі партии пописати? Ні.

- Друга треба виручати? Так.

А треба слухати матусю? Так.

- Тоді, даруйте, хоч бабусю? Так.

- У школі вибийте шибки? Ні.

- Учительці робіть все навпаки? Ні.

- Брудне взуття носіть у школу? Ні.

- Завжди старших поважайте! Так.

- І малюків не ображайте! Так.

Молодці, отримуйте першу ЦЕГЛИНКУ

Лисиця Аліса.

Мій товариш, Кіт Базиліо, не може бути у вас на святі, хворіє. Але він прислав вам телеграму. Я прочитаю.

«Знаєте, малята, а наші друзі не змогли приїхати до вас на свято і прислали вам СМС. Тільки, на жаль, вони забули підписатися. Якщо ви відгадаєте, хтоїх прислав, за це отримаєте ще одну пелюсточку.»


1.  Дорогі малята! Не змогла прийти на ваше свято, бо висиджую золоте яєчко. Зі святом вас! (Курочка Ряба.)

2.  Розумники і розумнички! Котився на свя­то і прокотився повз вас. Прийміть мої вітання! (Колобок.)

3.  Любі діти! Хотіла прийти до вас на свято, та загубила черевичок. Щасти вам у навчанні!(Попелюшка.)

4.  Зламалася ступа, тому святкуйте без мене. Ваша... (Баба Яга.)

Лисиця Аліса.

Знову ви все виконали. Ми ще раз переконалися що ви дуже розумні. Отримуйте свою другу ЦЕГЛИНКУ А чи не дозволите ви нам на святі залишитись?

Діти. Залишайтесь.


Звучить музика . Тут на мітлі залітає Баба Яга.

Баба Яга.

О, мої розумники!

Мої хитроумники.

Я пелюстку маю,

Але чи дам вам, ще не знаю!

(діти перезираються)

Вона така гарна і мені потрібна.

Хоча ладно… якщо гарно затанцюєте ….

(Діти виконують танець «Ха-фа-на-на»)

  • Так не чесно. Але бабусі сподобалося. Беріть свою третю ЦЕГЛИНКУ А мені дозвольте на вашому святі залишитися?

Діти. Залишайся!


( під музику ″Циганочка″ з’являється Циганка, танцює).

Циганочка: Ой ви хто?

Діти: Ми першокласники.

Циганочка: Давайте я вам погадаю, всю правду розкажу.

Діти: Не треба нам гадати,ми й так знаємо, що будемо гарно вчитися. Яке завдання ми повинні виконати,щоб отримати цеглинку?

Циганочка:Яку цеглинку?... Ну добре. Ось пограйте спочатку у карти зі мною.

Діти: А хіба дітям у карти можна грати?

Учитель: Це, звичайно гра не для дітей,але Букварика треба виручати,то давайте спробуємо.

(Циганочка в руках тримає «колоду карт»,на яких приклади:5+3,10-8, вона показує приклади дітям, а ті дають відповіді)

Циганочка: Молодці! Тримайте четверту ЦЕГЛИНКУ. З такими розумненькими і добренькими я й сама хочу дружити. Але мені ніколи.

(Циганка виходить)


(Звучить мелодія дощу і грому. Виходить Хмара)

Хмара.

Запнувшись в блакитну хустину,

По небу плила хмаринка.

Та раптом зірвався вітер –

Нема їй куди подітись.

Зірвала мерщій хустинку –

Закапали з неї краплинки.

Та хмарка од вітру тікала.

Землю дощем поливала.

  • Ой, куди ж це я потрапила? І чому ніхто не тікає? Ви що, мене не боїтеся? А як гримну?А як блисну? А як зливою лину?

Діти. Ні, не боїмося.

Хмарка. Дощ покрапає у книжку, дощ покрапає у зошит. Літери порозмиває. Ніхто нічого не прочитає.

Діти. Прочитаємо. Прочитаємо.

Хмарка. Ну якщо не боїтеся, якщо читати добре вмієте, то хоч порадуйте мене чимось. А я вам цеглинку за це подарую.

(Дівчатка танцюють танець з парасольками)

Хмарка. Молодці! Порадували! І я за це вам подарую п’яту ЦЕГЛИНКУ.


Вчитель. Ви так стараєтеся, дітки. Так хочете Букварика врятувати. Я також хочу вам допомогти. Я вам буду говорити координати знаходження цеглинки в залі, а ви за ними зможете знайти цеглинку. (діти шукають ШОСТУ ЦЕГЛИНКУ)

Королева знань. Ось чарівна ЛЕГО ВЕЖА. Букварика врятовано. А щоб він знав куди йому йти, покличемо його всі разом.

Діти. Букварику! Букварику!

Королева знань. Не чує. Мабуть, далеко. Ось що я придумала. А може він на звук музики прийде. Подайте мені інструмент!

(Королева знань грає на акордеоні)

(вибігає озираючись Букварик)

Букварик.

Чи туди я потрапив? Чи тут сьогодні свято?

Діти. Тут! Тут!

Букварик.

Я веселий Букварик:весело співаю,

Бо веселе свято я сьогодні маю.

Я-щасливий Букварик:я тому радію,

Щоб всі діти в першім класі

Вже читати вміють.

На сцену виходить учениця:

Сідай Букварику, спочинь,

Тобі ці жарти і пісні,

Тобі палкі привіти,дружні,

Вітання наші голосні. (веде Букварика у зал)

(Діти співають пісню «Два веселі гуси» і залишаються на сцені)

Учитель: Букварику,а де твої друзі, навчальне приладдя? Ти запросив їх на свято?

Букварик: Так,але мої друзі не змогли прийти і передали вам свої вітання.

Тільки на жаль вони забули підписатися. Сподіваюся,ви відгадаєте,хто їх передав.

Учитель: Давайте діти, відгадаємо яке ж начальне приладдя передало вам вітання.

(Букварик читає вітання, а діти відгадують)

  1. Я чорний Іван, дерев’яний кафтан. Де носом поведе, там помітку відкладе. (Олівець)

  2. У пеналі в неї дім, поряд з олівцем у нім. Може цифри рахувати, може речення писати. (Ручка)

  3. То в клітинку, то в лінійку. Написати тут зумій - но. Й малювати тут ти зможеш. Називається він … (зошит)

  4. Порахує сантиметри. А як треба – міліметри. Рівні лінії проводить. З олівцем за ручку ходить. (Лінійку)

  5. У портфелі є хатинка – ручки там живуть, резинка, клей, лінійка, кутники – школярам помічники. (Пенал)

Букварик:Молодці! Видно, що час не марнували, зі шкільним приладдям працювали.

Я-Щасливий Букварик,

Я тому радію,

Що всі діти в першім класі

Так багато вміють.

За науку в перші дні,що ви скажете мені?

Бачу ви молодці,цілий рік гарно працювали.

Діти читають вірші:

1)Беру Буквар в останній раз,

Несу його в просторий клас.

І рідній книзі у журбі

Шепочу ″Дякую тобі!″


2)Бо перша книга ти моя!

Тепер читати вмію я.


3)Букв спочатку ми не знали,

Мами нам казки читали,

А з тобою подружились-

І самі читать навчились!

4)Добрий Букварику! Перша Книжко!

Хочеться навіть поплакати трішки.

Жаль розлучатись,хоч і треба,

Ми не забудем ніколи тебе.


5)Спасибі за добру науку,

За паличку першу і першу букву,

За перше слово і першу казку,

За першої вчительки щиру ласку.


6) Букви всі від ″А до Я″

Дуже добре знаю я.

Далі навчатись буду,

а Букварик не забуду.


7) Ти перша книжечко моя,

Тепер читати вмію я,

Багато в світі є книжок

А ти найперша-мій дружок!

Всі разом:

Прощай, Букварику,

Наш найперший друже,

Ми тобі, Букварику, дякуємо дуже!

Букварик: Дякую, діти, за добре навчання,

Та прийшла пора прощання.

Здається,сказано усі слова…

На рік ми стали всі мудріші…

Стежина нас сюди вела…

Тепер вона вже значно ширша!

І ми сміливо робим крок

У три нові чарівні роки,

Та перш,ніж подорож почать,

Почуть повинні настанову,

Тож хочу слово передать

Тому, хто головує в школі.

Слово надається директору школи


















Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.