Урок розвитку зв’язного мовлення в 6 класі на тему: «Лист. Адреса»

Опис документу:
Матеріал допоможе ознайомити учнів із типами листів, навчити грамотно і правильно підписувати конверт та оформляти лист, засвоїти поняття «адреса», «адресат» , «адресант» , «індекс» ; познайомить з еволюцією листів, походженням конверта і поштової скриньки.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Урок розвитку зв’язного мовлення

в 6 класі на тему:

«Лист. Адреса»

Учитель: С.М.Петренко

Навчально-виховний комплекс

«Дитячий садок-школа-гімназія» №12

м.Коростень

Тема: Лист. Адреса

Мета: ознайомити учнів із типами листів, навчити грамотно і правильно підписувати конверт і оформляти лист , дотримуючись композиційної єдності , послідовно викладати свої думки на папері , при потребі застосовувати звертання і вставні слова , засвоїти поняття «адреса», «адресат» , «адресант» , «індекс» ; розвивати зв’язне мовлення школярів, їх вміння користуватися «Тлумачним словником» , правильно вимовляти слова іншомовного походження ; виховувати ввічливість , повагу до старших, сприяти формуванню навиків культурної поведінки у дітей , розвивати інтерес до традицій та звичаїв українського народу

Тип уроку : урок розвитку зв’язного мовлення

Обладнання : підручники , записник школяра з теми «Лист. Адреса», конверти , зразки листів , таблиця «Як будується лист», буклет «Записник школяра з теми “Лист. Адреса”.

 

Основний зміст уроку

І. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

Знаєте, діти, отримала нещодавно листа , але від кого—незрозуміло . Погляньте, який неграмотний запис, який брудний лист . Хоча читати чужі листи нечемно, але, як виняток, я попрошу Андрія, щоб він зачитав його вам.

Привіт!

Напесать листа до вас

Змусили проблеми .

Вчора в класі говарив

Я на зборах знову—

Щоб нихто з нас не робив

Помілок у мові .

Я завжди про це кажу ,

Веступаю всюду ,

Обіцяю і пишу—

Всім за пріклад буду !

Але учні виступ мій

Слухать не хотіли .

Тож я прошу вас одне :

Поможіть, будь ласка !

А то я, Мекола ,

Не вчив правел з мови

І не можу прочитать

Власної промови ,

Тому що я ні бе ні ме

В правелах із мови .

До побачення . Пешіть .

І мене песать навчіть .

- Ні прізвища , ні дати , коли лист написано . Здається, я зрозуміла, від кого цей лист . Знаю я такого Миколу , що все говорив , що правил вчити не буде , бо вони йому не знадобляться .

От і має . Простенького листа неспроможний написати . А скільки помилок !

- Як ви гадаєте, чи приємно отримувати такого листа?

- Здається, Миколка допустився у листі багатьох помилок, виправте їх.

- Яким би не був лист, проте неввічливо залишати його без відповіді .

- Але на яку ж адресу писати ?

- А чи вмієте ви писати листи ? Підписувати конверт ?

Отож, як ви уже, напевно, зрозуміли, тема нашого уроку: Лист. Адреса .

  • Що ви очікуєте від уроку?

Сьогодні на уроці Ви навчитеся правильно і грамотно підписувати конверт , оформляти листи .

-

А як ви думаєте, для чого це вам потрібно ?

Записати в зошити число, класна робота, тема

ІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

У наш час легко і просто передавати думки, мову на відстань, особливо за допомогою письма. Саме воно дає можливість долати простір і час. Ми можемо докладно описати події, своє життя, передати міркування на сотні і тисячі кілометрів, вивчати документи; ознайомлюватись із поглядами людей, які жили сотні й тисячі років тому.

  • А чи завжди було письмо? Коли і як воно виникло?

Потреба передавати думки на відстань існувала споконвіку. Для цього використовувались різноманітні сигнали.

У часи, коли Україна зазнавала спустошливих нападів татарських людоловів, для попередження про набіг використовувалась мова сигнальних вогнів. Козацька варта, що день і ніч чатувала на високих могилах у степу, побачивши татар чи зачувши тупіт орди, запалювала спеціально підготовлені бочки зі смолою.

Мовою знаків у індіанців служив дим, у поселеннях Африки - свист, за допомогою якого „перемовлялися”, ділилися новинами сусіди.

Для передачі думок на відстань використовувались предмети. Індіанці, оголошуючи війну, надсилали супротивникові томагавк.

Сигналом миру служила люлька: її на знак примирення по черзі палили представники ворогуючих племен.

Для передачі повідомлень використовувалось своєрідне намисто вампум - нанизані на стрічку морські черепашки.

Поширеним було вузликове письмо - кіпу: зміст послань у ньому передавався через кількість прив'язаних до мотузки чи палиці шнурів і вузлів на них; форму, розташування , їх колір.

«Мова» сигналів і предметів не давала змоги передавати думки, повноцінно спілкуватися. Для цього була потрібна писемність. І першим кроком до неї стало піктографія -малюнкове письмо.
Людина навчилась малювати дуже давно. Поселившись у печері, люди висікали або видряпували фігури тварин, людей та різних предметів. Згодом у піктографічному письмі дедалі частіше використовувались умовні зображення. Малюнками передаються навіть абстрактні поняття: рогата змія означає „життя”, людина або тварина вниз головою - „смерть”, з'єднані руки - „дружба”, дві змії - „небезпека” і т.ін.

Малюнкове письмо віджило, але залишки його можемо побачити й сьогодні. Це всім відомі знаки дорожного руху.

На зміну малюнковому письму ішло і згодом прийшло ієрогліфічне письмо. У ньому кожний знак – ієрогліф передає слово або його частину. У наш час ними пишуть у Японії й Китаї. Ієрогліфічне замінило буквене письмо Винайдення літер - велике досягнення людства.

Вважають, що букви першими створили фінікійці, удосконалили греки.

Творцями слов'янської азбуки - кирилиці стали Кирило і Мефодій. Саме завдяки їм сьогодні ми маємо письмо і можемо писати листи у сучасному вигляді.

ІІІ. Засвоєння нового матеріалу

У кожного з вас є «Записник школяра» , а в ньому – невеличкий «Тлумачний словничок». Давайте прочитаємо, що ж таке лист.

Лист – це написаний текст, призначений для спілкування на відстані з метою повідомлення про щось адресата.

- То ж для чого пишуться листи?

*Ознайомлення із поняттям «адресат» і «адресант»

- Скільки людей щонайменше можуть брати участь в листуванні?

Це—адресат і адресант. Звернімось по допомогу до «Тлумачного словника» і зясуємо значення цих слів іншомовного походження та запишемо в зошит .

Адресат—той , кому призначено лист .

Адресант—той , хто надсилає лист .

  1. Евристична бесіда

Лист—це особливий вид творчості, кожній людині у повсякденному житті доводиться з кимось листуватися.

Листування поділяється на ділове та особисте.

*Робота зі схемою «Типи листів»

Ділове листування відбувається між установами або людиною та установою.

- Як ви вважаєте, яким стилем пишуться службові?

- Що характерне для офіційно-ділового стилю? (Стислість, точність, наявність певного стандарту, слова-терміни)

Укладачі ділових листів користуються певними зразками, інструкціями. Тому ділові листи ще називають стандартними. У них є тільки два адресати – установа або приватна особа.

- А які, на вашу думку, використовуються звертання в дідових листах?( Шановний, вельмишановний, добродію, дорога редакціє, шановні колеги)

2. Гра «Ділове листування»

- Учні! Уявіть собі, що всі ми є співробітниками дитячого журналу Барвінок». До нашої редакції надійшли листи від читачів.

- А зараз – увага на дошку.

Ваше завдання – допомогти відправнику листа виправити неправильні вислови. (Надалі, якщо у вас виникнуть запитання, треба заглянути у «Словник труднощів української мови»)

3.Пояснення нового матеріалу

Евристична бесіда

— З'ясуємо тепер, які бувають особисті (приватні) листи. Адресатами й адресантами в них виступають рідні, друзі.

— А яким стилем ми з вами спілкуємось між собою? {Розмовним)

— Які особливості розмовного стилю, а отже, і приватних листів? (невимушеність спілкування, короткі прості речення, часте вживання різноманітних займенників, заміна термінів розмовними словами (електропотяг — електричка, бетонна дорога — бетонка, залікова книжка — заліковка).

4.Ознайомлення із композицією листа

Уміння написати листа означає визначити його зміст , композицію , вибрати потрібні слова і словосполучення, правильно написати адресу на конверті (щоб не вийшло як у Миколки ) .

Робота з таблицею

Як будується лист

Частини листа

Приклади

Початок

Звернення до адресата

Дорога сестричко!

Люба моя бабуню!

Доброго дня, Оленко!

Здраствуйте, рідні!

Шановний Петре Миколайовичу!

Початкові фрази про ситуацію листування

Отримала від тебе лист.

Безмірно вдячний за...

Давно не було від тебе листа

Вашого листа отримав.

3хвилюванням прочитав Вашого листа...

Основна частина

Розкривається зміст листа, повідомляються новини.

Я хочу розповісти тобі про новини, яких дуже багато.

Запитання

адресатові

(про що хочеться

довідатись)

Як ти живеш?

Як твої справи?

Що в тебе нового?

Кінцівка

Подяка

Дякую за увагу до...

Прохання писати листи

Я прошу Вас писати...

Я чекаю від тебе листа...

Неодмінно напиши

Передача вітань

Передавай вітання мамі, сестрі...

Прощання, побажання

До побачення.

До скорої зустрічі.

Бажаю успіхів.

На все добре.

3 повагою...

На все добре.

Зичу здоров'я

Кінцівка і підпис

Міцно обіймаю...

Дуже скучаю...

Твоя донька Наталка.

Дата і місце написання листа

20 листопада 2007 р. м. Хуст

В особистому листуванні існують певні традиції.

Лист складається з таких частин: початок, основна частина, кінцівка.

Розпочинається лист зверненням до адресата. Через звертання, як правило, висловлюють ставлення до того, кому пишуть лист (повагу, любов, ніжність).

Також на початку листа вживаємо початкові фрази про ситуацію листування.

В основній частині розкривається зміст листа, повідомляються новини. Вихована людина ніколи не нав'язує своїх думок, тому використовує вставні слова та сполучення слів (на мою думку, здається, як на мене тощо).

Чемна людина завжди поцікавиться життям адресата, його здоров'ям, справами; подякує за увагу та неодмінно попрохає написати їй листа.

Закінчують приватний лист передачею вітань, побажаннями та прощаннями.

Підпис є обов'язковим.

Після листа можлива приписка Р .S. — постскриптум (після написаного).

А тепер давайте знову повернемось на початок таблиці.

Зверніть увагу, в якому відмінку вживаються іменники.

5.Самостійна робота

Наступне завдання ви повинні виконати в зошиті.

Подані слова поставте у формі кличного відмінку

Матінка, сестричка, друг, дідусь, подруга, татусь,Ольга Миколаївна, Віктор Михайлович, вчителька, пан, добродійка.

6.Аналіз листа

У скарбниці світової цивілізації збереглося чимало листів відомих людей, читаючи які, можна пізнати всю велич людини, її внутрішній світ.

Давайте поміркуємо над листом поета Василя Стуса, написаного синові Дмитру.

- А чи знаєте ви, хто такий Василь Стус?

Ваше завдання: простежте, чи дотримується поет основних частин листа.

Лист поета Василя Стуса, написаний синові Дмитру

Дорогий сину!

Дякую тобі за листа. Знаєш, я був приємно здивований, що Ти став краще вчитися, братися до навчання. Може, Ти й справді зможеш закінчити чверть без трійок? Чи задоволена тобою мама ? Бо я за весь час дуже хотів бути задоволеним тобою, але, на жаль, не дочекався такого. Я шкодую дуже, що ви з мамою не змогли приїхати в січні. Добре було б, щоб ви таки приїхали удвох — із мамою.

Шануйся, сину. Не залишай маму саму, частіше бувай із нею.

За мене не турбуйся. Я нібито залізний, бо інакше мені просто не можна.

Обіймаю і зичу добра.

Пиши, що Ти читаєш тепер. Але пиши — тільки тоді, коли є настрій, бажання, а не просто мус.

Будьмо ж!

Твій тато

7. Бесіда за листом

— Якими словами батько починає листа?

— Чи вдалося вам відчути настрій батька?

— Зверніть увагу на кінцівку листа. Як ви розумієте фразу «пиши тільки тоді, коли є настрій, бажання, а не просто мус».

8.Основні правила листування

У кожного листа є свій почерк, стиль, своя неповторна манера. Проте існують єдині вимоги, яких усі мають дотримуватися як в усному, так і в писемному мовленні.

Читання учнями пам'ятки «Правила ввічливого спілкування» в підручнику. (ст.209)

Учитель нагадує загальнолюдські правила.

  • Неприпустимо читати чужі листи.

  • Неввічливо передавати через когось листа в заклеєному конверті.

  • Не потрібно братися за написання листа в поганому настрої.

  • Дбайте про почерк, охайність в оформленні листа.

  • Уживайте звертання. Звертаючись до старших на Ви, пишіть це слово з великої літери.

  • Стежте за мовленнєвим оформленням і грамотністю. Пам'ятайте: за тим, як ви говорите (пишете), судять про вас.

  • Ставте розбірливий підпис, число.

  • Не залишайте листів без відповіді.

— Отже, коли ми зрозуміли і написали листа, залишається нам робота над оформленням конвертів.

9. Робота над оформленням конвертів

— Що ви знаєте про конверт?

Повідомлення учня

Історія створення конверта

Пошта зародилася в глибоку давнину. Тривалий час люди писали адресу, на тому самому аркуші паперу, що й лист. Аркуш складали на зразок солдатського трикутника. У 1820 році в англійському місті Брейтоні власник паперової крамниці придумав для листів паперові «мішечки» і почав видавати їх як безкоштовний додаток до купленого в нього паперу.

Новина сподобалася. «Мішечки» для листів стали називати «конвертами» від англійського слова «cover» — закривати. Конверти почали випускати спеціальні підприємства, і з Англії вони розійшлися по всьому світу.

9. Ознайомлення із поняттям «адреса», «індекс»

— На конвертах завжди пишуть адресу, а що таке адреса? (діти знаходять в словнику і зачитують).

Адреса—позначення місця проживання особи чи перебування установи.

Після того, як ви напишете адресу, обов’язково має бути індекс.

Індекс—це цифрове позначення кожного населеного пункту.

10. Робота над підписом конверта

Зараз поглянемо на зразок.

Розгляньте уважно зразок оформлення конверта, зверніть увагу на запис адреси на конверті, розділові знаки.

— Де пишеться на конверті адреса отримувача? (Адреса отримувача пишеться в правому нижньому куті конверта.)

— Де пишеться адреса відправника? {Адреса відправника пишеться в лівому верхньому куті конверта.)

— В якому відмінку пишуться імена і прізвища? (Імена і прізвища на конверті пишуться в називному відмінку.)

— Які слова прийнято скорочувати? Як саме?

На конверті прийнято скорочувати такі слова:

вулиця — вул.

будинок — буд.

квартира — кв.

район — р-н.

область — обл.

  • Конверт потрібно оформляти грамотно, охайно.

  • Не слід робити в ньому зайвих написів, малюнків.

  • Не дозволяється писати адресу та поштовий індекс ручкою червоного, жовтого та зеленого кольорів.

Отож, кожен із вас нехай спочатку напише свою власну адресу. Починаємо писати із власного прізвища та імені. Зверніть увагу, що такі слова як вулиця, квартира, місто, село, район, область пишуться скорочено і з нового рядка.

А адресу одержувача ви напишете вдома, залежно від того, кому буде адресовано вашого листа.

11. Взаємоперевірка

Кожен ваш лист має бути вміщений у конверт, після чого його потрібно залишити в поштовому відділенні або опустити в поштову скриньку.

12. Розповідь про виникнення поштової скриньки

Мабуть, вам буде цікаво дізнатися про те, як виникла поштова скринька і який вигляд вона мала

Встановити точну дату появи першої поштової скриньки навряд чи можливо. Але гарантовано можна сказати, що цьому скромному і незамінному предмету не менше п`яти століть...

Команда португальського мореплавця Бартоломео Діаша попила в жорстокий шторм біля берегів Південної Африки. У хвилях, що розбушувалися, загинули багато моряків, у тому числі і сам Діаш. Зі всіх кораблів вижив лише один. Коли буря стихла, учасники експедиції вирішили повернутися на батьківщину. Перед відплиттям один офіцер описав те, що сталося, засунув лист у черевик і повісив його на дерево, що росло на березі. Тепер, якщо моряки не повернуться додому, люди все ж зможуть дізнатися про долю учасників експедиції.

Через рік тут висадився інший мореплавець, знайшов листа, прочитав і поставив капличку на місці загибелі своїх співвітчизників. Пізніше тут виросло селище. Іще довго черевик моряка слугував поштовою скринькою.

Те знамените дерево росте й досі. А біля нього — памятник поштовій скриньці у формі черевика.

До цих пір у деяких країнах Європи та Америки залишився такий звичай: дітям у Різдвяну ніч в їхні черевики кладе подарунки Санта Клаус .

13. Ознайомлення з електронною поштою

Сьогодні, у XXI столітті, коли майже у кожного в дома є комп'ютер, потрібно вміти користуватися ще й електронною поштою. Увага на дошку:

Електро́нна по́шта (англ. e-mail, або email, скорочення від electronic mail) — популярний сервіс в інтернеті, що робить можливим обмін даними будь-якого змісту (текстові документи, аудіо-відео файли, архіви, програми).

Електронна пошта схожа на звичайну пошту, маючи ті ж самі переваги і недоліки. Звичайний лист складається із конверта, на якому зазначена адреса отримувача і стоять штампи поштових відділень шляху слідування, та вмісту — власне листа. Електронний лист складається із заголовків, які містять службову інформацію (про автора листа, отримувача, шляху проходження листа), які служать, умовно кажучи, конвертом, та власне вміст самого листа.

По аналогії зі звичайним листом, відповідним методом можна внести в електронний лист інформацію якого-небудь іншого роду, наприклад, фотографію тощо.

Як і звичайному листі можна поставити свій підпис.

Звичайний лист може не дійти до адресата або дійти з запізненням, — аналогічно і електронний лист.

Звичайний лист доволі дешевий, а електронна пошта — найдешевший вид зв'язку.

Кожна така скринька має унікальну назву, що складається з назви користувача та почтового серверу, розділених знаком @ (наприклад polzovatel@mail.ru).

У різних народів світу цей

Завжди треба пам'ятати, що правила листування за допомогою електронної пошти подібні з усталеними в суспільстві нормами для звичайної пошти. Незважаючи на те, що це кіберпростір і ми маємо справу з монітором комп'ютера, повсюди у мережі знаходяться реальні люди.

На даний час найпопулярнішими поштовими серверами є Mail.ru., Yandex.ru, ukr.net, Rambler.ru.

Адреса електронної пошти завжди пишеться латинськими літерами та містить значок @, який ми називаємо собачкою. У різних народів світу цей символ називається по-різному .

14. Повідомлення учня

Звідки походить і як називається в різних країнах @

Навряд чи серед інтернет-аудиторії зустрінеться людина, якій незнайомий цей символ @. На мережевих просторах він використовується як роздільник між ім'ям користувача і ім'ям хоста в синтаксисі адреси електронної пошти.

Пошуки витоків символу @ відводять нас щонайменше у XV століття, а можливо, ще далі.

Професор Джорджіо Стабіле висунув таку гіпотезу. У документі XVI ст., Написаному флорентійським купцем, згадувалася «ціна однієї А провина» (можливо, амфори). При цьому літера А, за тодішньою традицією, була прикрашена завитком і виглядала як @.

Американський вчений Бертольд Уллман висунув припущення, що знак @ був винайдений середньовічними ченцями для скорочення латинського слова «ad», яке часто вживалося як універсальний слова, що означає «на», «в», «стосовно» і т.п.

У іспанській, португальській, французькій мовх назва символу походить від слова «арроба» - староіспанської міри ваги (близько 15 кг), яка скорочено позначалася на листі знаком @.

Поширенням даного символу на мережевих просторах ми зобов'язані праотцю електронної пошти Томлинсону. Саме він був тим самим чоловіком, який вибрав символ @. Коли вже набагато пізніше його запитали, чому він вибрав цей конкретний значок, він відповів просто: «Я шукав на клавіатурі знак, який не міг зустрітися ні в одному імені і викликати плутанину».

Але все ж: чому саме «собака»? Існує кілька версій походження цієї кумедної назви.

По-перше, значок дійсно схожий на собачку, що згорнувся калачиком.

По-друге - уривчасте звучання англійського «at» трохи нагадує собачий гавкіт.

По-третє, при неабиякій уяві ви можете розглянути в накресленні символу практично всі букви, що входять в слово «собака», ну хіба що, за винятком «к».

В інших країнах цей символ асоціюється з різними предметами. Ось далеко не повний список того, як називають символ «@» в інших країнах.

В Росії «собака» називається також собачкою, жабою, плюшкою, вухом, бараном і навіть крякозяброю.

В Болгарії - кльомба або маймунско а («мавпа А»),

Нідерланди - apenstaartje («мавпячий хвостик»),

Ізраїль - «штрудель»,

Іспанія - як і міра ваги «arroba»,

Франція - та ж міра ваги «arrobase»,

Німеччина, Польща - мавпячий хвіст, мавпяче вухо, скріпка, мавпа,

Італія - «chiocciola» - равлик,

Данія, Норвегія, Швеція - «snabel-a» - «рило а» або слонячий хобот,

Чехія, Словаччина - рольмопс (оселедець під маринадом),

Америка, Фінляндія - кішка,

Китай, Тайвань - мишеня,

Туреччина - трояндочка,

на Україні - «Равлик» (равлик), «песик» або знову ж таки «собака».

ІІІ. Підсумок уроку

Метод «Мікрофон»

— Чого ви сьогодні навчилися на уроці?

— Що було найцікавішим?

— Який був настрій на уроці?

ІV.Коментоване оцінювання

V.Домашнє завдання

Написати листа :

1.Своєму другові (подрузі) про екскурсію або цікаву подію в своєму житті.

2. Першій вчительці про свої враження від навчання в 5 класі.

3. Своєму улюбленому літературному героєві.

19

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Сучасні проблеми адаптації та соціалізації особистості»
Левченко Вікторія Володимирівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.