Урок "Родинно-побутові пісні. Культ романтизованих почуттів, сентиментальний пафос, традиційна символіка"

Опис документу:
Урок має на меті проаналізувати тексти та мелодії пісень "Сонце низенько, вечір близенько", "В кінці греблі шумлять верби", "За городом качки пливуть", "Світи, світи, місяченьку", "Лугом іду, коня веду", визначити їхні мотиви, тематику, художньо-поетичні засоби, зокрема образи-символи. Поглибити поняття про поетику народної пісні, показати її особливості, виховувати високі естетичні смаки, любов до українських пісень.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

 

Тема. Родинно-побутові пісні "Сонце низенько, вечір близенько", "В кінці греблі шумлять верби", "За городом качки пливуть", "Світи, світи, місяченьку", "Лугом іду, коня веду". Культ романтизованих почуттів, сентиментальний пафос, традиційна символіка. ТЛ: Поглиблення знань з поетики народної пісні

Мета: проаналізувати тексти та мелодії пісень "Сонце низенько, вечір близенько", "В кінці греблі шумлять верби", "За городом качки пливуть", "Світи, світи, місяченьку", "Лугом іду, коня веду", визначити їхні мотиви, тематику, художньо-поетичні засоби, зокрема образи-символи. Поглибити поняття про поетику народної пісні, показати її особливості, виховувати високі естетичні смаки, любов до українських пісень.

Обладнання: виставка видань родинно-побутових пісень; відео- та фонозаписи виконання пісень про кохання; репродукції картин українських художників, таблиця "Основні особливості народних пісень".

Міжпредметні зв'язки: образотворче мистецтво: І. Соколов "З базару", М. Пимоненко, "Суперниці", "Святочне ворожіння", С. Васильківський "А що мати скажуть"; музичне мистецтво: музика М. Лисенка до українських народних пісень.

 

Якщо для світу українська пісня є дивиною мистецтва, то для нас вона не тільки естетична категорія, а й хліб і пам'ять, джерело життя, основа національної свідомості.

Д. Павличко

Перебіг уроку

І. Мобілізація уваги учнів. Мотивація навчальної діяльності.

1. Прослуховування вірша Ярослава Чорногуза "Українській народній пісні".

Ця неба ясна, неосяжна синь,

Мов пісні народу мого широчінь...

і глибшого в світі нема океану,

Ніж пісні народної справжня глибінь.

Це та незамулена, чиста криниця,

З якої нам пити і не напиться,

Під звуки бандури кобзарський спів лине,

Мов з нами говорить душа України.

2. Слово вчителя.

— За свідченням зарубіжних науковців, українська пісня — одна з найбагатших як за кількістю знаних творців, так і за поетичною та музичною досконалістю. Відомий український вчений Г. Нудьга в монографії "Українська пісня в світі" (1989 р.) зібрав і ретельно проаналізував те, як сприймали і вивчали українські пісні в різних країнах світу.

За його даними, нині вже зібрано близько двадцяти тисяч українських пісень з мелодіями; що ж до текстів, то їх сотні тисяч. Вчений зазначив: "Якщо підкреслювати внесок українського народу в світову культуру, то пісня й дума — найпомітніші дари, принесені нами у вселюдську духовну скарбницю ".

II. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.

1. Виразне читання учнями вивчених напам'ять народних пісень.

2. Робота в групах.

Учні об'єднуються в групи та аналізують одну з пісень ("Сонце низенько, вечір близенько", "В кінці греблі, шумлять верби", "За городом качки пливуть", "Світи, світи, місяченьку", "Лугом іду, коня веду"), визначаючи їхні мотиви, тематику, художньо-поетичні засоби, зокрема образи-символи.

(Матеріал для вчителя.

Народна пісня "Сонце низенько " оспівує кохання парубка та дівчини, які чекають вечора, щоб зустрітися. Головне у стосунках молодих людей — вірність та чесність, ніжність. Хлопець називає дівчину "моє серденько", дівчина — "мій голубочку". їхні почуття такі глибокі, що закохані не уявляють собі життя одне без одного. У пісні є характерні вигуки, пестливо-зменшувальні-слова та інші засоби виразності.

Народна пісня "В кінці греблі шумлять верби... " змальовує ліричну картину, як молода дівчина полюбила козаченька, а той "поїхав за Десну" виконувати свій військовий обов'язок. Служба у козака важка, небезпечна — не повернувся козак, як обіцяв, а дівчина сумує, плаче, переживає, їй всяке "діло не мило". Дівчина працьовита, моторна — і верби посадила, щоб греблю закріпити, й вирощує огірочки, а доля неприхильно поставилася — не прислала того, хто серцю милий. Пісня мелодійна, емоційна, з повторами та окличними реченнями, з паралельним зображенням картин природи та явищ людського життя.

Родинно-побутова пісня "За городом качки пливуть " побудована на протиставленні та діалозі парубка й дівчини. Народна мораль утверджує думку про те, що пару собі треба обирати з любові, а не за багатство, статки. Хоч кожна мати хоче для сина "королівни", а собі багатої невістки, син прислухається до свого серця і сватає доньку бідної вдови, бо "нащо мені на подвір'ї воли та корови, як не буде в моїй хаті любої розмови!" Пісня трохи задерикувата, з уживанням прийому паралелізму ("качки пливуть — вбогі заміж ідуть, каченята крячуть — багаті плачуть").

Пісня "Світи, світи місяченьку..." змальовує класичний "любовний трикутник" — дівчина кохає парубка, а той знаходить собі іншу. Дівчина нагадує про їхні щирі раніше стосунки, про те, що "й сухі дуби цвіли", а потім і "зелені пов'яли", як закохані розлучились. Вона ладна пташкою стати, щоб прилетіти до милого на розмову, і картає тих, хто їх розлучив, натякаючи, що на чужому нещасті свого щастя не збудуєш. Діалоги, повтори, поетичний паралелізм та інші засоби виразності роблять твір художньо довершеним.

Жартівлива пісня "Лугом іду, коня веду " побудована у формі діалогу дівчини, до якої козак залицявся, та перебірливого козака. Козак не проти свататися, але хоче багатшої дівчини, незважаючи на те, що сам "ледачий". Поки перебирав, молоденька дівчина вийшла заміж, а козак постарів нежонатим.

У пісні вжитий прийом паралелізму, казкові примовки, колоритні порівняння, які розкривають головну думку твору — обирають пару не для збагачення кишені, а для збагачення душі, для розради серця, а хто перебирає, залишається ні з чим).

3. Виступи представників груп.

4. Творче завдання.

— Розгляньте репродукції картин "З базару" І. Соколова, "Суперниці" та "Святочне ворожіння" М. Пимоненка, "А що мати скажуть" С. Васильківського й визначіть, до яких саме з аналізованих пісень вони можуть слугувати ілюстраціями.

5. Проблемне питання.

— Як ви вважаєте, що відіграє у пісні важливішу роль — слова чи мелодія? Аргументуйте свою відповідь.

6. Пояснення вчителя з використанням таблиці "Основні особливості народних пісень".

(Довідка.

Основні особливості народних пісень:

• вираження почуттів, переживань, настроїв, роздумів;

• стисле повідомлення про обставини, які їх викликали, елементи описів;

• висока поетичність мови;

• відповідність мелодії словесному тексту;

• віршова форма;

• наявність неримованих рядків;

• виконання співом;

• одночасне виникнення слів і мелодії;

• усне поширення та зберігання;

• варіантність тексту та мелодії;

малий обсяг. (За О. Бандурою та Г. Бандурою).

Мабуть, рідко можна знайти людину, яка б не захоплювалась українською народною піснею. Чим же вона так вабить слухачів?

Насамперед, своєю особливою поетичною мовою і стислою, влучною, образною.

Наприклад:

Із-за гори, із-за кручі

Буйне військо виступає.

Після прочитання цих коротких рядків у нашій уяві постає крута гора, із-за якої виступає велике військо, виблискує зброя, чується іржання коней і стукіт копит.

Поетичність пісень досягається за допомогою таких художніх засобів, як епітети, порівняння, гіпербола, пестливі слова. Часто в піснях окремі вислови повторюються. Нерідко окремі рядки співаються двічі.

Такі повтори допомагають ясніше висловити головну думку, посилюють мелодійність пісень, роблять їх побудову злагодженою і стрункою.

Неповторна краса пісні у єдності слова і мелодії.

Сама мова пісні віршована, ритмічна, а тому дуже милозвучна. Ця милозвучність посилюється ще й мелодією.

Якщо мелодія — крила пісні, то для їхнього злету потрібна ідейно-емоційна наснаженість слова.

Отже, такі особливості пісні, як лаконізм, стабільність розміру, ритмічність, використання різноманітних художніх засобів, що створюють високу поетичність мови, мелодійність та відповідність мелодії змісту пісні, широкий діапазон відображуваних настроїв, щирість почуттів — все це-забезпечило народним пісням неодмінний успіх.

Народна пісня живе століттями і буде жити в народі, надихаючи навіть професійних діячів мистецтва на творчість).

7. Пізнавальне завдання.

— Як називається наука, що вивчає народні пісні? Що вам відомо про збирачів та видавців української пісенної спадщини?

(Матеріал для вчителя. Однією із перших збірок української народної творчості була збірка, видана в 1819 році у Петербурзі М.А. Цертелєвим (Церетелі), — "Опыт собрания старинных малороссийских песней".

Пізніше, у 1827 році, в Москві відомий учений Михайло Максимович видав збірник "Малороссийские песни", яким, власне, і почалася українська фольклористика як наука.

У збірнику було подано близько 130 суспільно-побутових та історичних пісенних текстів. Згодом М. Максимович видав іще два збірники — "Украинские народные песни" (1834), де публікує твори за циклами — пісні "військові", "бурлацькі", "чумацькі" та інші, та "Сборник украинских песен" (1849). Варто зазначити, що до збірки 1834 року Максимович видав нотний додаток, який містив мелодії 25 пісень, гармонізований відомим російським композитором О. Аляб'євим. Протягом усього свого свідомого життя займався збиранням та обробкою народних пісень М.В. Лисенко.

Інтерес до народної музики виникає у М. Лисенка ще в дитинстві. Потім, у гімназії та університеті, він поглиблюється. Лисенко записує фольклор, вивчає його, науково підходячи до народної мелодії і слів, прагне точно зафіксувати інтонаційну будову, ритм і музичну форму.

Він по праву вважається одним з найвизначніших музичних науковців-фольклористів дожовтневого часу.

Фольклорні зразки М. Лисенко згрупував за жанрами й публікував окремими випусками. Вийшли у світ сім випусків, по 40 пісень у кожному, для голосу з супроводом фортепіано (роки виходу — 1868, 1869, 1876, 1887, 1892, 1885, 1911), тринадцять хорових десятків (1886, 1887, 1889, 1891, 1892, 1897-1898 - два випуски, 1908 - два випуски, 1909 — два випуски, останній випуск залишився в рукопису). Крім того, було надруковано п'ять випусків обрядових пісень (два збірники "Веснянок", "Купальська справа", "Колядки та щедрівки", "Весілля", 1896—1903рр., збірка танків і веснянок "Молодощі", 1876 р.) та "Збірник народних українських пісень в хоровому розкладі, пристосованих для учнів молодшого і підстаршого середнього віку в школах народних", 1908 р.). В цілому Лисенкові фольклорні збірники (всього понад 600 зразків) охоплюють майже всі пісенні жанри.

Серед видатних діячів культури, фольклористів, письменників і літературознавців, які збирали й вивчали українські народні пісні, були також І. Франко, О. Потебня, Д. Яворницький, О. Дей, І. Гурин, Г. Нудьга та інші.

Та найповнішим зводом української історичної пісенності не лише для свого часу, а й до сьогодні, особливо у плані добору матеріалу та його наукового коментування, був підготовлений М. Драгомановим разом із В. Антоновичем двотомник "Исторические песни малорусского народа" (1874-1875 pp.)

Якщо залишиться час, можна запропонувати учням прослухати фонозаписи родинно-побутових пісень чи заспівати їх самим.

III. Підбиття підсумків.

IV. Домашнє завдання.

Повторити вивчені напам'ять родинно-побутові пісні. Дати письмову відповідь на запитання: "Чим приваблює українська народна пісня сучасну молодь?"

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»