і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
! В а ж л и в о
Акція
Вебінарний безліміт
Заощаджуйте понад 5000грн

Замовляйте усі свідоцтва за вебінари (понад 90 вебінарів)

з 12 липня
до 25 липня
199грн
з 26 липня
до 15 серпня
299грн
з 16 серпня
до 31 серпня
399грн
Активуйте «Вебінарний Безліміт» та отримайте
30 днів необмеженого доступу до 90 вебінарів
Предмети »

урок-реквієм "Чорнобиль – зона відчуження …"

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Виховна година

(Лисенко К.М, Міщенко Н.С, директор Петропавлівської

бібліотеки для дітей Лисенко Л.І)

Чорнобиль – зона відчуження …

Дата: 24.04.2015

Клас: 5-7 класи

Мета : з’ясувати причини аварії на Чорнобильській АЕС, осмислити та усвідомити масштаби трагедії; закріплювати вміння працювати з документами, художньою літературою, виховувати повагу до людей , які зробили внесок у ліквідацію наслідків катастрофи, прищеплювати екологічну культуру та прагнення до гармонійного співіснування людини і природи

Обладнання: карта України, портрети пожежників, фотодокументи, музичний запис співу птахів, газетні статті, літературні твори, мультимедійний проектор

Слайд 1

Пісня 1

Слово вчителя :

Лисенко К.М:

Скрадлива чутка поповзла селом,

Із хати в хату, наче тінь зловісна:

Біда в Чорнобилі... четвертий блок...

Рятуймося... завтра може бути пізно...

Міщенко Н.С:

Нам поле люте миром перебути,

Нам поховати зло в бетон і бронь

І – не забути! – доки світ і люди,

Синів землі, що відвели вогонь.

Юля:

Чорнобиль... Минуло 29 років. Тепер це слово знає увесь світ. Чорнобиль – це мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам’ять , це наш нестерпний біль. Серед природних і техногенних катастроф, які сталися упродовж історії людства, Чорнобильська займає особливе місце. Вона засвідчила всемогутність і безсилля людини. Про Чорнобильську трагедію пророкувало святе письмо. Епіграф: „І упала зірка з неба...”

Мельник Аня 5-А:

Полин, чорнобильник, чорнобиль...

Гірка трава моя, це ти

Чомусь подумала що обмаль

Мені твоєї гіркоти.

Слайд 2

Лена :

Була весна. Все потопало в зелені, пуп’янки абрикос, черешень ось-ось розкриються біло-рожевим цвітом. А береги, погорби вкрилися жовтизною кульбаб. Повітря чисте і свіже, а води Прип”яті – прозорі, як кришталь. Ніщо не передвіщувало біди. А вона була поруч. Створена самою людиною.    Назва міста Прип'ять, як відомо, походить від назви річки, на березі якої й було збудовано перше місто енергетиків в Україні.


Слайд 3

 Юля:

  Біографія Прип'яті розпочинається 4 лютого 1970 року, коли будівельниками було забито перший кілочок, та було викопано перший ківш землі для будівництва фундаментів будівель. Вибір місця розташування міста був найоптимальнішим, оскільки поруч були залізнична станція, автотраси, вкрай доречним було наявність річки
   Будівництво було оголошено Всесоюзною ударною будовою. На заклик партії сюди прибули посланці комсомолу з усіх куточків країни. Зростало місто, набували досвіду його перші жителі – будівельники.

Лена:

Про красу міста можна судити з фотографій буклетів, що демонстрували велич всесоюзного будівництва та прогресивність мислення радянських архітекторів. Представлені матеріали є фрагментами інформаційного буклету про місто, який було видано в 1985 році.
  

Слайд 4

Юля:

 Творчий підхід архітекторів і будівельників дав змогу зберегти під час будівництва міста кожне дерево, кожний кущ. Не дивно, що в м. Прип'яті та на його околицях було чимало мальовничих куточків для відпочинку. У Прип'яті жили представники близько тринадцяти національностей. В зв'язку з цим перші вулиці дістали назви Ентузіастів і Дружби народів.
   У місті було збудовано Палац культури, Будинок книги, кінотеатр, готель, чотири бібліотеки, школу мистецтв з концертним залом, комплекс медичних установ, упорядковані середні загальноосвітні школи, профтехучилище. Звертаюся до фотографій, ї Хронологічної таблиці.

Слайд 5

Міщенко Н.С:

Звичайний весняний день 25 квітня 1986 року. О 8 годині ранку починалося звичайне чергування. Всі займалися своїми справами. Правик, як завжди провів політінформацію. Розповів про міжнародне становище. Відповів на запитання.

7 година вечора . Сонце вже височенько. Хлопці ВПЧ – 2 зварили картоплю. Повечеряли. Обмінялися спортивними новинами. О 9 годині вечора ввімкнули телевізор. Дивилися програму „Час”. 23 година. Відбій.

Лягаючи відпочивати, Іван Бутрименко звернув увагу на те, що Володимир Правик з кількома хлопцями сидів біля екрана телевізора. Мабуть була цікава передача. Неквапом спливали хвилини. Зорі у небесній високості падали дедалі яскравіше. Повітря здригнулося...

Слайд 6

Лена:

Вибух на чорнобильській АЕС стався 26 квітня 1986 року о 1 годині 23 хвилині . Сталося несподіване і не передбачуване. Загорівся четвертий блок, вийшов з-під контролю невміло застосований людиною атом. Смерть невидима розповзла по селах і містах. Чорнобильська катастрофа вразила ввесь світ , приголомшила людей страшним розмахом біди, трагічні наслідки якої буде відчувати ще не одне наступне покоління...

Учень 1: І сталося це літа Божого

Тисяча дев’ятсот вісімдесят шостого

Було тихо-тихо і погожо

І сталося це літа Божого,

Яке запам’ятається кожному

Українцю навічно та просто-просто

І сталося це літа Божого

1986 – го...

Слайд 7

Пісня 2

Юля :

Трагедія відразу показала своє чорне обличчя. У вогні і боротьбі пожежні намагалися врятувати чергових атомників, які потрапили у смертельну небезпеку. Але... Найпершим у кого зупинилося серце в мить вибуху був старший оператор Валерій Іванович Ходемчук. Він навіки залишився під уламками четвертого блоку. За ним незабаром помер його друг Володимир Шашенок. Його обпаленого і опроміненого винесли на руках пожежні та лікарі. Він встиг ще простогнати : „Там.. Валера”. Втратив свідомість. Більше вона до нього не повернулася.

Учень2: Син землі –

Не думав , що життя його останнє,

Прагнув жити і творив життя.

І таким пішов у вічність,

У світання – у вогонь, у землю –

В небуття.

Учень 3: Перший удар на себе,

Перший вогонь на себе,

Так одчайдушний Данко

Людям віддав своє серце.

Як же тут не згадати

Поруч з ним не назвати

Вас, що уміли серцем

Грізний вогонь зупинити.

Юля:

Першим отримують на себе удар радіації пожежники воєнізованої пожежної частини №2 з начальником Караулу Володимиром Правиком.

Учень 4: Коли біда чорнобильська війнула,

Коли упав наладчик неживим,

Був першим тут начальник караула,

Володя Правик з воїнством своїм

Лена:

О 1 год 23 хв ночі в диспетчерській сиділи чергові. Зненацька на центральному щиту управління спалахнула лампочка, спрацювала пожежна сигналізація. Сергій Легун зняв трубку. Але ніхто не відповідав. Тієї ж митті на щиті загорілася ще одна лампочка. Повітря здригнулося. Пролунав сильний вибух. За ним другий – сильніший. За відчиненим вікном панорама станції. До 4 блоку рукою подати – метрів 400. Саме в тому районі вгору піднявся вогненний гриб і небо освітила заграва. Диспетчер натисну червону кнопку тривоги. Різко загула сирена. Для пожежників відлік ішов не на хвилини , а на секунди.

Учень: Душевні, добрі сильні, вперті -

Змогли стихію подолать.

Комусь прийшлось назавтра вмерти,

Комусь – ще довго помирать.

Бій без траншей і без окопів...

Він увійшов у пам’ять літ.

Спасли чорнобильці Європу.

А може, цілий світ.

Біду небачену зуміли

Від долі людства відвести,

А на чорнобильських могилах

Безмовні виросли хрести.

Слайд 8

Юля :

26 квітня. 1 год 23 хвилини 40 секунд. Трагічна фатальна мить . Саме в цей час сталася аварія на ЧАЕС. Увірвалася біда в наш спільний дім. 400 метрів від частини до четвертого блоку – скільки їх треба долати? Півхвилини? Хвилину? Часу на роздуми мало. Їдучи на машинах до четвертого блоку, Правик та його товариші не знали ні масштабів ні характеру аварій. Ще з дороги вони побачили багряний відблиск над блоком, язики полум’я на покрівлі машинного залу. Володимир Правик приймає в дорозі єдине правильне рішення: по рації передав виклик №3. Це означало підвищений ступінь небезпеки, коли треба викликати до місця події інші пожежні частини області. А вогонь уже перекинувся на покрівлю машинного залу. Потрібно гасити вогонь. Через 5 хвилин прибув караул Віктора Кібенка із ВПЧ №6, яка відповідала за пожежну оборону міста.

Учень 5 : Коли зловісна блискавиця

Сторуко в серце уп’ялась

І обпалила ваші лиця,

І в танці димкому зайшлась

Коли вже й хмари спопеліли

У знавіснілому вогні,

Ви смерть приборкати зуміли

На тім останнім рубежі

Не віддали їм на поталу

Світанків наших ніжних щем.

Ви, як один , супроти стали,

Пекельним січені дощем.

У тій жорстокій веремії

Ви до кінця тримали бій.

І пронесли свої надії

Крізь вогнецвіт усіх надій

Слайд 9

Лена: Горів і тріщав дах, клубочився задушливий дим... Люди знемагали. Від ядучого диму. Від пекучого полум’я. Від болю. І від того невидимого ворога, який дедалі більше загрожував кожному.

Юля : Повсюди палахкотів вогонь, важко було дихати через дим і кіптяву. Але було найстрашніше невловиме – радіація. Вона згубно діє на людину. Надмірна її доза призводить до появи променевої хвороби, після якої наступає смерть. Висота машинного залу більше 30 метрів. Пожежники сходинками дісталися на покрівлю машинного залу. Чоботи грузнули у розплавленому бітумі...

Слайд 10

Лена: Пожежники невдовзі збагнули – перед ними значно небезпечніший, підступніший ворог, якого не можна побачити і відчути. Він не мав ні кольору ні запаху. Не витримувала сталь, та витримували люди. Їх було 28. Вони діяли на грані людських можливостей, більше того вони зробили неможливе: прийняли на себе хвойний удар – вогонь і радіацію. Дозиметри повідали страшну трагічну правду. Та пожежники не відступали. Пожежники один за одним утрачали свідомість, знесилених їх забирали машини швидкої допомоги.

Виступ БК

Юля: Звичайний весняний день 26 квітня 1986 року. Небо високе і чисте, із-за горизонту з’являється велика сонячна куля і посилає свої промені на землю. Повітря настояне на пахощах перших весняних квітів, свіжої зелені ніжного листя. Нічого здавалося не змінилося в природі. Все було як завжди: і сонце і прозорі води Прип’яті, і перші перехожі, які поспішали на роботу. Усе було, як завжди. І водночас усе було по-новому... Все змінилося з 26 квітня... Невидимий мирний атом зненацька дістав своє грізне розлючене обличчя, він став дійсно гірким полином для жителів України. Про катастрофу не повідомили.

Слайд 11

Учень 6: ...Радіо мовчить. Газети поніміли.

По телевізору – концерти та кіно.

А ми по воду до криниць ходили.

Дітей поїли теплим молоком

Город садили, босими ногами

Збивали роси з ніжної трави,

Про радіацію на знали і не гадали,

І страх у душах ще не оселивсь.

Слайд 12

Юля: 26 квітня на 12 годину дня було госпіталізовано 105 осіб, з них 16 – з особливого складу пожежної частини.

Лена: Міністерство закордонних справ Німеччини стривожено тим, що у країні підвищився рівень радіації. Що трапилося? Чому такий фон? Оскільки останні вітер дув зі сходу вони звернулися до міністерства закордонних справ СРСР за поясненням. Проте у відповідь почули, що в них все нормально і чому високий рівень радіації у Німеччині їм не відомо.

Юля: Тривогу про підвищений рівень радіації підняли у Норвегії, Франції, Польщі, Румунії та інших країнах Європи. А в Києві 1 травня відбулося. Демонстрація з нагоди Дня солідарності трудящих. Люди йшли цілими сім’ями, з дітьми, а наступного дня працювали в городах, дачних ділянках.

Лена: Чорнобильська трагедія не тільки губила природу, а й людей. У радіусі 30 км від ЧАЕС почалася евакуація людей... Евакуація у мирні дні. Гнала з рідної землі смертельна небезпека.

Юля: На середину травня було вивезено більше 90 тисяч жителів, утрачено 48 га земельних угідь. Виведено з ладу 14 промислових підприємств, 15 будівельних організацій, втрачено 900 тис м2 житла . Пізніше кількість евакуйованих склала 135 тис осіб.

Учень6 : Не стало села. Є хати і хлівці,

І сива, пекуча сльоза на щоці,

І розпач, що гостро торкнувся грудей,-

Село ще стоїть, та немає людей.

Болючу дорогу обрали вони,

Ростуть на городах густі бур’яни.

Блукають собаки безлюдним селом,

Та пустка і тиша безлюдним крилом

Зриває останню помітку житла...

На карті Вкраїни не стало села.

(Розповідь очевидця)

Слайд 13

Учень7: Безумство хоробрих -

Вогонь на вогонь.

І полум’я серця, і вітер долонь.

Де подих і подвиг

В єдине злились,

Як рідна земля

І розбурхана вись.

Безумство хоробрих –

Життя за життя.

Щоб тільки лишилися

Мати й дитя.

Не всі виживають,

Та житиме світ,

І спів материнства,

І день-первоцвіт.

Учень7 : Ти пам’ятай , дорого , їх сліди.

За ними – чистота, така пресвітла,

Що можна бігти всій малечі світу

Босоніж, не питаючи води.

Ти пам’ятай , дорого , їх сліди.

По них з окіл на літописну Прип’ять

Чорнобильці у гнізда свої прийдуть

І вернуться лелеки назавжди.

... Ти поцілуй , дорого, їх сліди.

Учитель : Давайте згадаємо тих хлопців-пожежників, які віддали своє молоде життя.

Учень називає всіх.

Наш земний уклін, наша довічна вдячність тим, хто, ризикуючи своїм життям і здоров’ям брав участь у ліквідації наслідків аварії. Пом’янемо їх хвилиною мовчання.

Хвилина мовчання.

Учень 8: А душа людська

Пам’ятатиме вас

А пам’ять людська

Повертатиме вас.

Безумство хоробрих –

Де вічність і мить

Де згасли для вас і життя і блакить

Де зір наш потьмарить

Скорбота земна.

Де нам, як набат,

Імена... Імена...

Пісня 3

Лена :

До чорнобильської теми звертається багато відомих і маловідомих письменників і поетів . Це Іван Драч, Ліна Костенко, Володимир Яворівський та інші. Звернення до виставки книг. Минають десятиліття, а Чорний день Чорнобильської трагедії все одно хвилюватиме людей : і тих , кого він зачепив своїм недобрим крилом, і тих, хто народився від покривдженої землі. Кажуть, що час лікує, затягує рани. Неправда. Нічого він не лікує. Просто біль відходить кудись глибоко в серце, приживається там, освоюється, і нікуди від цього не дінешся.

Відео фрагмент

Виступ БК + вихід дітей із свічками

Якщо ти віриш у майбутнє,

В його прийдешність у життя,

Дзвони у дзвони, кричи людям,

Бо більш не буде вороття.

Віддай забуту свіжість травам,

Відмий від бруду всі хмарки,

Від реставруй нам синє небо

І дощ крізь сито проціди.

Хай ожива вода Дніпрова,

Правічні височать дуби,

І хай полин, трава-чорнобиль

Не стане іменем біди.

12

Опис документу:
Мета : з’ясувати причини аварії на Чорнобильській АЕС, осмислити та усвідомити масштаби трагедії; закріплювати вміння працювати з документами, художньою літературою, виховувати повагу до людей , які зробили внесок у ліквідацію наслідків катастрофи, прищеплювати екологічну культуру та прагнення до гармонійного співіснування людини і природи

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Протидія шкільному насильству»
Черниш Олена Степанівна
72 години
790 грн
474 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти