Сонячна система – планетна система, що включає в себе центральну зорю – Сонце, і всі природні космічні об'єкти (планети, астероїди, комети, потоки сонячного вітру тощо), які об'єднуються гравітаційною взаємодією. Сонячна система є частиною значно більшого комплексу, який складається із зірок і міжзоряної речовини – галактики Чумацький Шлях. Сонце складає ≈99,85 % маси Сонячної системи; газові планети-гіганти (Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун) складають 99 % залишкової маси. Як і в інших зір, у надрах Сонця ефективно відбуваються термоядерні реакції з виділенням енергії. Планети за фізичними характеристиками поділяють на дві групи. Ближче до Сонця розташовані планети земної групи: Меркурій, Венера, Земля, Марс; далі від Сонця розташувались планети-гіганти: Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун. Планети земної групи порівняно невеликі, їхня густина ≈5 г/см³; вони складаються переважно з важких хімічних елементів; мають гаряче металеве ядро, оточене мантією із силікатних порід, і верхній шар – кору.



















