«Гроза надійшла швидко. Пекуче сонце вкрилося великою темною хмарою. Подув свіжий, рвучкий вітер, підіймаючи куряву на шляху. І ось уже перші краплини дощу важко впали на шлях. Лопотіння окремих краплинок поступово злилося в суцільний шум. Переді мною постала майже суцільна стіна падаючої води.
Поступово злива почала вщухати. Вітерець розігнав хмари. Із-за хмар визирнуло сонце і освітило все яскравим світлом. Коли я підняв очі до неба,
то вже не міг відвести погляду...