До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
6
міс.
0
4
дн.
1
3
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Урок - презентація "Частини мови"

Опис документу:
Дидактичний матеріал для учнів 5-11 класів до вичення теми "Частини мови" (головні й службові) на уроках української мови , який допомагає вивчити або повторити вивчений матеріал вище зазначеної теми. (Відмінювання іменників; ступені порівняння прикметників; відмінювання числівників; правопис займенників ...тощо)

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися
Опис презентації окремими слайдами:
Слайд № 1

Частини мови (10) службові (4) головні (6) Іменники Дієслова Числівники Прикметники Займенники Прислівники Прийменники Сполучники Вигуки Частки
Слайд № 2

Частини мови (10) службові (4) головні (6) Іменники Дієслова Числівники Прикметники Займенники Прислівники Прийменники Сполучники Вигуки Частки

ГОЛОВНІ ЧАСТИНИ МОВИ Іменники Назви (імена) предметів, які нас оточують Хто? Що? Прикметники Прикмети ознаки предметів Який? Яка? Яке? Які? Чий? Чи...
Слайд № 3

ГОЛОВНІ ЧАСТИНИ МОВИ Іменники Назви (імена) предметів, які нас оточують Хто? Що? Прикметники Прикмети ознаки предметів Який? Яка? Яке? Які? Чий? Чия? Чиє? Чиї? Дієслова Дію, яку виконують предмети Що робити? Що роблю?.... Прислівники Місце, час, спосіб, ознака дії предметів Як? Де? Коли? куди? Звідки? Навіщо? Займенники Вказує на предмет, але не називає його Хто? Що? Числівники Кількість предметів та порядок їх при лічбі Скільки? Котрий?

ХТО? ЩО?
Слайд № 4

ХТО? ЩО?

назви неістот назви істот
Слайд № 5

назви неістот назви істот

Слайд № 6

Назви людей і тварин Імена прізвища по батькові людей
Слайд № 7

Назви людей і тварин Імена прізвища по батькові людей

Імена прізвища по батькові людей Клички тварин Назви планет Назви материків Назви країн Назви міст Назви сіл Назви площ майданів вулиць Назви водой...
Слайд № 8

Імена прізвища по батькові людей Клички тварин Назви планет Назви материків Назви країн Назви міст Назви сіл Назви площ майданів вулиць Назви водойм океанів морів річок

Назви газет : Назви журналів Назви книг Назви деяких закладів Назви товарів Назви продуктів Назви театрів Назви крамниць газета “Правда ”
Слайд № 9

Назви газет : Назви журналів Назви книг Назви деяких закладів Назви товарів Назви продуктів Назви театрів Назви крамниць газета “Правда ”

Слайд № 10

Слайд № 11

Слайд № 12

Будь уважним на уроці, Підбери для роботи - хороші емоції!
Слайд № 13

Будь уважним на уроці, Підбери для роботи - хороші емоції!

хто? що? кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? на кому? на чому? від на у в біля з коло мимо під над без між до про із із-за перед за при чер...
Слайд № 14

хто? що? кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? на кому? на чому? від на у в біля з коло мимо під над без між до про із із-за перед за при через для

В і д м і н к и
Слайд № 15

В і д м і н к и

Відміни Рід Закінчення Наприклад І Ч.р.,Ж.р.,Сп.р. -а, -я левада, Ілля,сердегасирота ІІ Ч.р. С.р. , -о -о, -е, -я вибалок,батько Кирило плече,зілля...
Слайд № 16

Відміни Рід Закінчення Наприклад І Ч.р.,Ж.р.,Сп.р. -а, -я левада, Ілля,сердегасирота ІІ Ч.р. С.р. , -о -о, -е, -я вибалок,батько Кирило плече,зілля ІІІ Ж.р. , мати пам'ять, любов, розкіш ІV С.р. -а, -я лоша,коліща,немовля Коліщат немовлят

жіночий чоловічий середній Спільний Туш (фарба) Фланель Путь Даль В’язь Бандероль Заполоч Повінь Гуаш Бязь Перу (країна) Міссісісіпі (ріка) Криза П...
Слайд № 17

жіночий чоловічий середній Спільний Туш (фарба) Фланель Путь Даль В’язь Бандероль Заполоч Повінь Гуаш Бязь Перу (країна) Міссісісіпі (ріка) Криза Путь   Туш (муз. жанр) Тюль Степ Накип Кір Купель Шимпанзе Рояль Нежить Насип Біль Сажень Сибір Дріб КупеБезе Видовисько Дівчисько Осло (місто)   1.на–А, -Я ,щоозначаютьназви,щодаютьсяособамжіночої,чоловічоїстатізаознакамиаборисамиїхповедінки,життячихарактерудіяльності Невдаха Плакса Гуляка Недотепа Сіромаха Бідолаха Сердега 2.незмінніпрізвищаіншомовногопоходження Віардо,Кюрі 3.укр.прізвищана –АтипуКоляда,Діброва

Відмінювання іменників I, II, III, IV відмін
Слайд № 18

Відмінювання іменників I, II, III, IV відмін

-ою ею-єю ем єм Тверда нога рука стіна крона вершина людина М’яка Надія мрія доля рідня стілець воля Мішана межа вежа ноша ніж буча площа ею-єю ем єм
Слайд № 19

-ою ею-єю ем єм Тверда нога рука стіна крона вершина людина М’яка Надія мрія доля рідня стілець воля Мішана межа вежа ноша ніж буча площа ею-єю ем єм

Н.в.Ірука мрія вежа Р.в.руки мріїпраці вежі Д.в.руці мрії вежі З.в.рука мрія вежа О.в.рукою мрієюпрацею вежею М.в.руці мрії вежі Кл.ф.руко мріє веже
Слайд № 20

Н.в.Ірука мрія вежа Р.в.руки мріїпраці вежі Д.в.руці мрії вежі З.в.рука мрія вежа О.в.рукою мрієюпрацею вежею М.в.руці мрії вежі Кл.ф.руко мріє веже

Н.в.руки мрії вежі Р.в.рук мрій веж Д.в.рукам мріям вежам З.в.руку мрію вежу О.в.руками мріями вежами М.в.руках мріях вежах Кл.ф.руки мрії вежі
Слайд № 21

Н.в.руки мрії вежі Р.в.рук мрій веж Д.в.рукам мріям вежам З.в.руку мрію вежу О.в.руками мріями вежами М.в.руках мріях вежах Кл.ф.руки мрії вежі

[д:у] СТЮ ЛЛЮ ННЮ ДДЮ ССЮ... людяністю серйозністю доброзичливістю молодістю Вихованістю старістю старанністю порядністю хоробрістю чесністю Іменни...
Слайд № 22

[д:у] СТЮ ЛЛЮ ННЮ ДДЮ ССЮ... людяністю серйозністю доброзичливістю молодістю Вихованістю старістю старанністю порядністю хоробрістю чесністю Іменники Ж.р.в О.в. сновидінням поміччю безводдям аквареллю відсіччю Россю Прип’яттю сповіддю ожеледдю печаллю роллю сіллю повінню [ц:а] [с:у] [сту] [л:у] [т:у] насінням серйозністю доброзичливістю молодістю Вихованістю старістю старанністю порядністю хоробрістю чесністю

закінчення ом ем єм О.в. ким? чим?
Слайд № 23

закінчення ом ем єм О.в. ким? чим?

[ж ч ш]
Слайд № 24

[ж ч ш]

ар ир 1.Постав іменник у Р.в. однини і постав наголос! БОГАТИР - БОГАТИРЯ бригадир – бригадира токар – токаря 2. Якщо суфікс наголошений, то іменни...
Слайд № 25

ар ир 1.Постав іменник у Р.в. однини і постав наголос! БОГАТИР - БОГАТИРЯ бригадир – бригадира токар – токаря 2. Якщо суфікс наголошений, то іменник належить до твердої групи.  3. Якщо ненаголошений, то до м’якої групи. 4. Іменник твердої групи в О.в. буде мати закінчення ом, м’якої групи ем. Богатирем бригадиром токарем О.в. ким? чим?

Ігор якір кучер єгер лобур м’яка група ВИНЯТКИ  комар хабар варвар долар панцир пластир тверда група
Слайд № 26

Ігор якір кучер єгер лобур м’яка група ВИНЯТКИ  комар хабар варвар долар панцир пластир тверда група

яр 1. Усі назви осіб належать до мішаної групи. бджоляр бетоняр каменяр пісняр школяр 2. В О.в. іменники будуть мати закінчення ем. Бджолярем бетон...
Слайд № 27

яр 1. Усі назви осіб належать до мішаної групи. бджоляр бетоняр каменяр пісняр школяр 2. В О.в. іменники будуть мати закінчення ем. Бджолярем бетонярем каменярем піснярем Виняток   муляр столяр ювіляр мадяр тверда група О.в. ким? чим?

тверда з кінцевимтвердимприголосним крім шиплячих грибгніздечко з кінцевим: рорерірартрурирєрярврдрюршедевр орієнтир ювіляр скафандр гіпюр вепр м’я...
Слайд № 28

тверда з кінцевимтвердимприголосним крім шиплячих грибгніздечко з кінцевим: рорерірартрурирєрярврдрюршедевр орієнтир ювіляр скафандр гіпюр вепр м’яка з кінцевимм’якимприголоснимоснови обрій оселедецьі з закінченням –е –я (не після шиплячих)море здоров’я знаголошеними суфіксами арируН.в.одн. іКл.ф. і з ненаголошеними суфіксами арирале наголосом на закінченні у множині та іменники якір Ігор лобур мішана з кінцевимшиплячимприголосним основи дощ пляжвидовище знаголошеним суфіксом яртільки вН.в. і вКл.фодн., що є назвами осіб за їх професією

тверда шедевр орієнтир ювіляр скафандр гіпюр вепр Гніздечко м’яка бунтар бобир пустир сонце море мішана бетоняр газетяр дояр гусляр зброяр смоляр к...
Слайд № 29

тверда шедевр орієнтир ювіляр скафандр гіпюр вепр Гніздечко м’яка бунтар бобир пустир сонце море мішана бетоняр газетяр дояр гусляр зброяр смоляр кресляр повістяр столяр днище видовище плече

Н.в.ІІстеп денькрай товариш дощ пляж днище Р.в.степу мільйона днякраю товариша Д.в.степуові днюкраю товаришуеві З.в.степ день край товариша О.в.сте...
Слайд № 30

Н.в.ІІстеп денькрай товариш дощ пляж днище Р.в.степу мільйона днякраю товариша Д.в.степуові днюкраю товаришуеві З.в.степ день край товариша О.в.степом днемкраєм товаришем М.в.устепуові по днюкраю іевіїєві на товаришіеві Кл.ф.степе денькраю товаришу

Н.в.шофер байкар школяр Р.в.шофера байкаря школяра Д.в.шоферуові байкарюеві школяруеві З.в.шофера байкаря школяра О.в.шофером байкарем школярем М.в...
Слайд № 31

Н.в.шофер байкар школяр Р.в.шофера байкаря школяра Д.в.шоферуові байкарюеві школяруеві З.в.шофера байкаря школяра О.в.шофером байкарем школярем М.в.шоферіові байкарюеві школяріеві Кл.ф.шофере байкарю школяре

-а-я Назви істот, персоніфіковані предмети і явища Конкретні предмети,що мають два числаодн. імн. Міри довжини,ваги, маси, часу, числові і грошові ...
Слайд № 32

-а-я Назви істот, персоніфіковані предмети і явища Конкретні предмети,що мають два числаодн. імн. Міри довжини,ваги, маси, часу, числові і грошові назви керівника будівельникаДідаМорозатигра Вітра документа воза гектараграмацентнератижня вівторкамільярда

Наукові та технічні терміни й поняття Населені пункти Приміщення будівлі та усі іменникиС.р. параграфа відмінка вівторка тижня але складуроду видус...
Слайд № 33

Наукові та технічні терміни й поняття Населені пункти Приміщення будівлі та усі іменникиС.р. параграфа відмінка вівторка тижня але складуроду видустануспособу Львова Миколаєва але Кривого Рогу ЗеленогоГаю млинакоридора гаража сарая але поверхузалу

-у-ю Збірні назви Речовину масу матеріал Установи, організації, заклади пролетаріату люду але з суфіксами княкик садка дубняка горішника сокувоску ...
Слайд № 34

-у-ю Збірні назви Речовину масу матеріал Установи, організації, заклади пролетаріату люду але з суфіксами княкик садка дубняка горішника сокувоску піску гранітучаю ячменюгіпюру але хлібавівса інституту заводу

Абстрактні поняття,процесистанисуспільніінауковітечії Відчуття явища природи Усі географічні назви крім назв населених пунктів рухуфутболу хокеюпол...
Слайд № 35

Абстрактні поняття,процесистанисуспільніінауковітечії Відчуття явища природи Усі географічні назви крім назв населених пунктів рухуфутболу хокеюпольоту розвитку болюстраху жалюсумніву гнівусмутку снігугрому вітруморозу Афганістану УралуДону Байкалу Тянь-Шаню але з наголошеним закінченням ДністраДінця Дніпра

Н.в.шофери байкарі школярі Р.в.шоферів байкарів школярів Д.в.шоферам байкарям школярам З.в.шоферів байкарів школярів О.в.шоферами байкарями школяра...
Слайд № 36

Н.в.шофери байкарі школярі Р.в.шоферів байкарів школярів Д.в.шоферам байкарям школярам З.в.шоферів байкарів школярів О.в.шоферами байкарями школярами М.в.нашоферах байкарях школярах Кл.ф.шофери байкарі школярі

вікносерце завдання плече вікнасерця завдання плеча вікнусерцю заданню плечу вікносерце завдання плече вікномсерцем завданням плаечем вікнісерці за...
Слайд № 37

вікносерце завдання плече вікнасерця завдання плеча вікнусерцю заданню плечу вікносерце завдання плече вікномсерцем завданням плаечем вікнісерці завданні плечі вікносерце завдання плече

вікнасерця завдання плечі віконсердець завдань плечей вікнамсерцям заданням плечам вікнасерця завдання плечі вікнамисерцями завданнями плаечами вік...
Слайд № 38

вікнасерця завдання плечі віконсердець завдань плечей вікнамсерцям заданням плечам вікнасерця завдання плечі вікнамисерцями завданнями плаечами вікнахсерцях завданнях плечах вікнасерця завдання плечі

Н.в.ІІІЛюбов вісь чверть піч Р.в.Любові вісічверті печі Д.в.Любові вісічверті печі З.в.Любов вісь чверть піч О.в.Любов’ю віссючвертю піччю М.в.Любо...
Слайд № 39

Н.в.ІІІЛюбов вісь чверть піч Р.в.Любові вісічверті печі Д.в.Любові вісічверті печі З.в.Любов вісь чверть піч О.в.Любов’ю віссючвертю піччю М.в.Любові вісічверті на печі Кл.ф.Любове вісь чверть пече

Н.в.ночі осічверті матері Р.в.ночей осейчвертей матерів Д.в.ночам осямчвертям матерям З.в.ночі осічверті матерів О.в.нічами осямичвертями матерями ...
Слайд № 40

Н.в.ночі осічверті матері Р.в.ночей осейчвертей матерів Д.в.ночам осямчвертям матерям З.в.ночі осічверті матерів О.в.нічами осямичвертями матерями М.в.ночах осяхчвертях матерях Кл.ф.ночі осічверті матері

Н.в.IVведмежа маля ім’я Р.в.ведмежати маляти імені Д.в.ведмежаті маляті імені З.в.ведмежа маля ім’я О.в.ведмежам малям ім’яміменем М.в.ведмежаті ма...
Слайд № 41

Н.в.IVведмежа маля ім’я Р.в.ведмежати маляти імені Д.в.ведмежаті маляті імені З.в.ведмежа маля ім’я О.в.ведмежам малям ім’яміменем М.в.ведмежаті маляті імені Кл.ф.ведмежа маля ім’я

Н.в.ведмежата малята імена Р.в.ведмежат малят імен Д.в.ведмежатам малятам іменам З.в.ведмежат малят імена О.в.ведмежатами малятами іменами М.в.ведм...
Слайд № 42

Н.в.ведмежата малята імена Р.в.ведмежат малят імен Д.в.ведмежатам малятам іменам З.в.ведмежат малят імена О.в.ведмежатами малятами іменами М.в.ведмежатах малятах іменах Кл.ф.ведмежата малята імена

Слайд № 43

чиє? Високий дуб ріс біля самої дороги. Виступає в реченні означенням
Слайд № 44

чиє? Високий дуб ріс біля самої дороги. Виступає в реченні означенням

Слайд № 45

Слайд № 46

Слайд № 47

Слайд № 48

Слайд № 49

Слайд № 50

Складена: Проста: як+, що + най Складена: Проста:
Слайд № 51

Складена: Проста: як+, що + най Складена: Проста:

н е м а ю т ь С Т У П Е Н Я П О Р І В
Слайд № 52

н е м а ю т ь С Т У П Е Н Я П О Р І В

Букви е, о, и у прикметникових суфіксах –ев- (-єв-), -ов-, -ин- (-ін-), -ичн- (-ічн-) Буква и пишеться у: - суфіксі -ичн після основи на д, т, з, с...
Слайд № 53

Букви е, о, и у прикметникових суфіксах –ев- (-єв-), -ов-, -ин- (-ін-), -ичн- (-ічн-) Буква и пишеться у: - суфіксі -ичн після основи на д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (правило «дев’ятки») іншомовного походження:математичний, гімназичний, терапевтичний; - суфіксі -ин(-ий) у прикметниках зі значенням присвійності та утворених від назв тварин після приголосних: доччин, Тетянин, орлиний, бджолиний, голубиний. Буква ї в суфіксі -їн пишеться після апострофа, й та букв, що позначають голосні: Мар’їн, солов’їний, зміїний; - у суфіксі -ист(-ий) пишеться після приголосних: барвистий, голосистий, променистий, урочистий, а після голосних ї — -іст(-їст): двоїстий, троїстий, вибоїстий.

Буква і(ї) пишеться у суфіксах: - -ічн прикметників іншомовного походження після всіх приголосних, крім д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р: фізіологічний, с...
Слайд № 54

Буква і(ї) пишеться у суфіксах: - -ічн прикметників іншомовного походження після всіх приголосних, крім д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р: фізіологічний, сейсмічний, циклічний, але історичний; - -їчн прикметників іншомовного походження після голосних: алгебраїчний, архаїчний. Буква е пишеться у: суфіксах -ев (-єв), якщо основа закінчується на м’який або шиплячий приголосний із наголосом на основі: ситцевий, березневий, грушевий, але кварцовий, калиновий. Суфікс -єв пишеться, коли основа закінчується на й або подовжений м’який приголосний: алюмінієвий, дієвий, життєвий, суттєвий, життєвий; - суфіксах -енко (-єнко) прізвищ: Кравченко, Гордієнко. Якщо наголос падає на закінчення, вживається суфікс -ов: польови¢й, дощови¢й, крайови¢й. Зверніть увагу! Грушевий, але грошовий, дієвий, але дійовий, ситцевий, але кварцовий.

Слайд № 55

від на у в біля з коло мимо під над без між до про із із-за перед за при через для який? яка? яке? які? якого? якої? якого? яких? якому? якій? яком...
Слайд № 56

від на у в біля з коло мимо під над без між до про із із-за перед за при через для який? яка? яке? які? якого? якої? якого? яких? якому? якій? якому? яким? який? якого? яка? якої? яке? якого? які? яких? яким? якою? яким? якими? на якому? на якій? на якому? на яких?

В і д м і н к и якого? якому? якої? якого? яких? які? якій? якому? яким? яких? якими? на якому? на якій? на яких? на якому? Ч.р. Ж.р. С.р. множина ...
Слайд № 57

В і д м і н к и якого? якому? якої? якого? яких? які? якій? якому? яким? яких? якими? на якому? на якій? на яких? на якому? Ч.р. Ж.р. С.р. множина який? яка? яке? якого? яку? якого? яким? якою? яким?

Займенники я ми ти ви він вона воно вони ЇЇ НЕЮ
Слайд № 58

Займенники я ми ти ви він вона воно вони ЇЇ НЕЮ

Я ми ти ви він вона воно вони Мій твій свій наш ваш його її їх їхній себе Займенники
Слайд № 59

Я ми ти ви він вона воно вони Мій твій свій наш ваш його її їх їхній себе Займенники

Слайд № 60

Хто? Що? Який? Чий? Котрий? Скільки? хто що який яка чий котрий скільки Питальні
Слайд № 61

Хто? Що? Який? Чий? Котрий? Скільки? хто що який яка чий котрий скільки Питальні

той цей такий стільки Весь сам самий всякий кожний жодний інший ВКАЗІВНІ
Слайд № 62

той цей такий стільки Весь сам самий всякий кожний жодний інший ВКАЗІВНІ

Ніхто ніщо нічий ніякий нікотрий ніскільки нікого нічому ніяким нікотрим Заперечні
Слайд № 63

Ніхто ніщо нічий ніякий нікотрий ніскільки нікого нічому ніяким нікотрим Заперечні

дехто дещо деякий хтось щось якийсь хто-небудь що-небудь будь-хто будь-який абиякий казна-хто казна-що хтозна-що хтозна-скільки Неозначено-особові
Слайд № 64

дехто дещо деякий хтось щось якийсь хто-небудь що-небудь будь-хто будь-який абиякий казна-хто казна-що хтозна-що хтозна-скільки Неозначено-особові

Слайд № 65

Слайд № 66

Я той, що греблі рвав. Що трапилось? Над нічиєю землею щохвилини злітали ракети. Мірошник мав хороший Млин, В хазяйстві Неабищо він.
Слайд № 67

Я той, що греблі рвав. Що трапилось? Над нічиєю землею щохвилини злітали ракети. Мірошник мав хороший Млин, В хазяйстві Неабищо він.

Слайд № 68

Слайд № 69

давним-давно зараз буду колись Минулий Теперішній Майбутній що робив? що робила? що робило? що робили? що зробив? що зробила? що зробило? що зробил...
Слайд № 70

давним-давно зараз буду колись Минулий Теперішній Майбутній що робив? що робила? що робило? що робили? що зробив? що зробила? що зробило? що зробили? що роблю? що робимо? що робиш? що робите? що робить? що роблять? я буду що робити? я що робитиму? мибудемощо робити? що робитимемо?.... що зроблю? що зробимо? що зробиш? що зробите? що зробить? що зроблять? я ми ти ви він вона воно вони Ч.р. Ж.р. С.р.

малював намалював майструвала змайструвала несло принесло малювали намалювали майстрували змайстрували несли принесли
Слайд № 71

малював намалював майструвала змайструвала несло принесло малювали намалювали майстрували змайстрували несли принесли

Слайд № 72

Інфінітиви Особові дієслова початкова або (я ми ти ви він вона воно вони) неозначена форма Минулий Теперішній Майбутній сказати казав казала казало...
Слайд № 73

Інфінітиви Особові дієслова початкова або (я ми ти ви він вона воно вони) неозначена форма Минулий Теперішній Майбутній сказати казав казала казало кажу кажемо кажеш кажете каже кажуть буду казати казатиму будемо казати каза- тимемо буде казати казатимеш .... свистати час особа число рід? літати сміятися сміється що робити? (незав) еш єш иш їш емо ємо имо їмо що зробити? (завер) ете єте ите їте ить їть еть єть

ДІЄСЛОВО І дієвідміна -уть -ють -Е -Є ІІ дієвідміна -ать -ять -И- Ї Особові форми ВОНИ що роблять? що зроблять? ми ЩО РОБИМО? ти ЩО РОБИШ? ви ЩО РО...
Слайд № 74

ДІЄСЛОВО І дієвідміна -уть -ють -Е -Є ІІ дієвідміна -ать -ять -И- Ї Особові форми ВОНИ що роблять? що зроблять? ми ЩО РОБИМО? ти ЩО РОБИШ? ви ЩО РОБИТЕ? він вона воно…

ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ДІЄВІДМІНИ МОЖНА ОРІЄНТУВАТИСЯ І НА ІНФІНІТИВ 1 2 - ДІЄСЛОВА З ОДНОСКЛАДОВОЮ ОСНОВОЮ, ЩО ЗАКІНЧУЄТЬСЯ НА ГОЛОСНИЙ: би-ти-б'ють, АЛЕ ...
Слайд № 75

ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ДІЄВІДМІНИ МОЖНА ОРІЄНТУВАТИСЯ І НА ІНФІНІТИВ 1 2 - ДІЄСЛОВА З ОДНОСКЛАДОВОЮ ОСНОВОЮ, ЩО ЗАКІНЧУЄТЬСЯ НА ГОЛОСНИЙ: би-ти-б'ють, АЛЕ сплять,вчать - З ОСНОВОЮ ІНФІНІТИВА НА -і-, ЩО ЗБЕРІГАЄТЬСЯ В ІНШИХ ФОРМАХ:біліти-біліє,біліють. - З СУФІКСАМИ -УВА-, -ЮВА-, -НУ:малювати- малюю. - З ОСНОВАМИ НА -ОРО, -ОЛО: полоти -полють. - З ОСНОВАМИ НА ПРИГОЛОСНИЙ:пекти–печуть ( КРІМ БІГТИ - БІЖАТЬ). - СЛОВА РЕВІТИ, ІРЖАТИ, ХОТІТИ - ДІЄСЛОВА, ОСНОВА ІНФІНІТИВА ЯКИХ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ НА -И-, -І-, -Ї-, ЩО ВИПАДАЮТЬ В ОСОБОВИХ ФОРМАХ: любити- люблю. - ОСНОВА ІНФІНІТИВА ЯКИХ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ НА -А- ПІСЛЯ ШИПЛЯЧОГО ТА Й, ЯКИЙ НЕ ЗБЕРІГАЄТЬСЯ В ОСОБОВИХ ФОРМАХ: кричати-кричить. - СЛОВА БІГТИ, СПАТИ, ВЧИТИ

УВАГА! Дієслова дати, їсти, …повісти (розповісти, доповісти тощо) та похідні від них  (продати, доїсти тощо) не належать до дієвідмін бо мають норм...
Слайд № 76

УВАГА! Дієслова дати, їсти, …повісти (розповісти, доповісти тощо) та похідні від них  (продати, доїсти тощо) не належать до дієвідмін бо мають норми давньої системи дієвідмінювання. Однина Множина 1 ос. дам їм відповім дамо їмо відповімо 2 ос. даси їси відповіси дасте їсте відповісте 3 ос. дасть їсть відповість дадуть їдять відповідять

Стеж..ш буду..мо пиш..те сто..те кле..ш говор..те нес..ш твор..мо каж..ш буд..те роб..ш одяга..шся зелені..ш жив..ш листу..теся вез..мо біж..те ман...
Слайд № 77

Стеж..ш буду..мо пиш..те сто..те кле..ш говор..те нес..ш твор..мо каж..ш буд..те роб..ш одяга..шся зелені..ш жив..ш листу..теся вез..мо біж..те мандру..мо кин..ш звар..те мерзн..мо різьбл..мо закінч.ш допеч..те маневру..мо скач..те

БЕР-БИР ДЕР-ДИР ЖЕР-ЖИР ТЕР-ТИР ПЕР-ПИР СТЕЛ-СТИЛ КЛЕН-КЛИН БЕРИ ЗАБИРАТИ ЗДЕР ЗДИРАТИ ЖЕРТИ ПОЖИРАТИ ТЕРТИ ПРОТИРАТИ ПЕРУ ОБПИРАТИ СТЕЛЮ ЗАСТИЛАТИ...
Слайд № 78

БЕР-БИР ДЕР-ДИР ЖЕР-ЖИР ТЕР-ТИР ПЕР-ПИР СТЕЛ-СТИЛ КЛЕН-КЛИН БЕРИ ЗАБИРАТИ ЗДЕР ЗДИРАТИ ЖЕРТИ ПОЖИРАТИ ТЕРТИ ПРОТИРАТИ ПЕРУ ОБПИРАТИ СТЕЛЮ ЗАСТИЛАТИ КЛЕНУ ПРОКЛИНАТИ А УВА

Слайд № 79

Слайд № 80

Слайд № 81

Слайд № 82

Слайд № 83

Слайд № 84

Слайд № 85

Слайд № 86

Числові особливості дієслова-присудка Дієслово-присудок звичайно узгоджується в числі з підметом речення: якщо підмет стоїть в однині, то й дієслов...
Слайд № 87

Числові особливості дієслова-присудка Дієслово-присудок звичайно узгоджується в числі з підметом речення: якщо підмет стоїть в однині, то й дієслово-присудок також виступає в однині («Посадила стара мати три ясені в полі». — Т. Шевченко); а множина підмета зумовлює й множину дієслова-присудка («На чужину з України брати розійшлися». — Т. Шевченко). Проте бувають випадки, коли дієслово-присудок стоїть в іншому числі, ніж підмет: «Був собі дід та баба» (казка). Здавалось би, що за наявності в цьому реченні двох підметів — дід та баба —дієслово-присудок слід було б поставити в множині, але якщо дієслово-присудок стоїть перед двома або кількома підметами, а перший підмет стоїть в однині, то й дієслово стоятиме теж в однині: «Був собі котик та півник» (казка). Дієслово-присудок виступає в однині також тоді, коли підмет має при собі додаток, що становить із підметом одну підметову групу речення й пов’язується з ним прийменником з: «Гарматний відгомін з першим громом мішався раз у раз в одних розкатів жмут» (М. Бажан). Дієслово-присудок буде в однині й тоді, коли за підмет правлять збірні слова — більшість, меншість, частина, ряд, кілька, багато, чимало, група, низка, решта, половина та інші, поєднані з залежними від них іменниками (прикметниками) в родовому

Слайд № 88

Числівник 6 мало стільки ж 25 багато 100 674 перша соте
Слайд № 89

Числівник 6 мало стільки ж 25 багато 100 674 перша соте

п’ять шістнадцяте сто дев’ять шістсот надцять ста двохсот п’ятсот дев’ятнадцяте ста десят сот
Слайд № 90

п’ять шістнадцяте сто дев’ять шістсот надцять ста двохсот п’ятсот дев’ятнадцяте ста десят сот

Слайд № 91

Прості за складом Складні Складені Порядкові за значенням Скільки? Кількісні Який? Котрий?
Слайд № 92

Прості за складом Складні Складені Порядкові за значенням Скільки? Кількісні Який? Котрий?

один два три чотири п’ять шість сім вісім дев’ять десять з двох і більше числівників а
Слайд № 93

один два три чотири п’ять шість сім вісім дев’ять десять з двох і більше числівників а

В і д м і н к и скільки? скількох? сіклькома? на скількох? котрий? котрому? котрого? котрим? котрого? На котрому? скільки? скільком? скількох?
Слайд № 94

В і д м і н к и скільки? скількох? сіклькома? на скількох? котрий? котрому? котрого? котрим? котрого? На котрому? скільки? скільком? скількох?

п’ять п’яти п’ятьох п’яти п’ятьом п’ять п’яти п’ятьох п’яти п’ятьом п’ятьма п’ятьома на п’яти п’ятьох надцять дцять десят оди два три чотир п’ят ші...
Слайд № 95

п’ять п’яти п’ятьох п’яти п’ятьом п’ять п’яти п’ятьох п’яти п’ятьом п’ятьма п’ятьома на п’яти п’ятьох надцять дцять десят оди два три чотир п’ят шіст сім вісім дев’ят

двох трьох чотирьох п’яти п’ятьох шести шістьох семи сімох восьми вісьмома дев’ят и дев’тьма п’ятсот п’ятисот п’ятьохсот п’ятистам п’ятьомстам п’ят...
Слайд № 96

двох трьох чотирьох п’яти п’ятьох шести шістьох семи сімох восьми вісьмома дев’ят и дев’тьма п’ятсот п’ятисот п’ятьохсот п’ятистам п’ятьомстам п’ятсот п’ятисот п’ятьохсот п’ятьмастами п’ятьомастами на п’ятистах п’ятьохстах сот

Дробові Р.в. однини (Дві третіх гектара) Півтора півтори Р.в. одн Півтораста Р.в. мн. .
Слайд № 97

Дробові Р.в. однини (Дві третіх гектара) Півтора півтори Р.в. одн Півтораста Р.в. мн. .

Слайд № 98

ПРО ЧАС ПОТРІБНО ГОВОРИТИ ПРАВИЛЬНО Запам’ятайте! В українській мові годину завжди вказуємо порядковим числівником (сьома, восьма…), а хвилини і се...
Слайд № 99

ПРО ЧАС ПОТРІБНО ГОВОРИТИ ПРАВИЛЬНО Запам’ятайте! В українській мові годину завжди вказуємо порядковим числівником (сьома, восьма…), а хвилини і секунди – кількісним (двадцять п’ять, десять…). Щоб дізнатися про час, ЗАВЖДИ питайте так: Котра зараз година? О котрій годині? А тепер, як правильно відповідати на питання про час. 10.00 • Рівно десята година. • Десята година рівно. 10.10 • Десята (година) десять (хвилин). • Десять хвилин по десятій. • Десять хвилин на одинадцяту. 10.30 • Десята (година) тридцять (хвилин). • Пів на одинадцяту. 10.40 • Десята (година) сорок (хвилин). • За двадцять (хвилин) одинадцята. • Двадцять (хвилин) до одинадцятої. Казати НЕ МОЖНА: Яка година? • пів першої; • вісім двадцять п’ять; • без десяти восьма; • п’ять хвилин восьмої; • в десятій годині.

по-перше вліво тепер вночі увечері по-батьківськи в небі швидко справа опівночі навесні вранці
Слайд № 100

по-перше вліво тепер вночі увечері по-батьківськи в небі швидко справа опівночі навесні вранці

Слайд № 101

Слайд № 102

Слайд № 103

Окремо  (рекомендуємо запам’ятати): без пуття, без угаву, без упину, але безвісти, безперестанку; в міру, в ногу, уві сні, у вічі, але впам’ятку, в...
Слайд № 104

Окремо  (рекомендуємо запам’ятати): без пуття, без угаву, без упину, але безвісти, безперестанку; в міру, в ногу, уві сні, у вічі, але впам’ятку, вгору; з розгону, з переляку, з радості, але зсередини, зверху; на жаль, на щастя, на добраніч, але нарозхват, нанівець; під силу, під вечір, під кінець; по суті, по щирості, по честі, але повік, поночі. Окремо пишуться: прислівникові сполучення, утворені з двох іменників, іноді розділених одним або двома прийменниками: кінець кінцем, одним одна, раз у раз, рік у рік, сам на сам, час від часу, день у день, рука в руку, раз від разу

Разом пишуться прислівники: Першою частиною яких є частки: де-, що-, аби-, ані-, чи-, як-, не-, ні-, що стають префіксами: щотижня, абикуди, аніскі...
Слайд № 105

Разом пишуться прислівники: Першою частиною яких є частки: де-, що-, аби-, ані-, чи-, як-, не-, ні-, що стають префіксами: щотижня, абикуди, аніскільки, чимало, несхитно, нізвідки. Прислівники, утворені від кількох основ: мимоволі, привселюдно, стрімголов, чимдуж, нашвидкуруч (на швидку руку). Прислівники, утворені сполученням прийменника із займенником: нащо, почому, внічию, втім, але за віщо.

Через дефіс пишуться: Прислівники, в яких повторюються основи: видимо-невидимо, ледве-ледве, близько-близько, сполучення синонімів чи антонімів: бе...
Слайд № 106

Через дефіс пишуться: Прислівники, в яких повторюються основи: видимо-невидимо, ледве-ледве, близько-близько, сполучення синонімів чи антонімів: без кінця-краю, видимо-невидимо, більш-менш, часто-густо, тяжко-важко. Прислівники, утворені від прикметників і займенників із префіксом по- і суфіксами -ому (-єму), -и: по-українському, по-українськи, по-батьківському, по-нашому та від порядкового числівника на -е: по-перше, по-десяте, по-четверте. Складні прислівники з частками -будь, -небудь, казна-, хтозна-, -то: де-небудь, казна-коли, будь-де, де-небудь, так-то, казна-коли.

Через два дефіси пишуться прислівники: пліч-о-пліч, віч-на-віч, всього-на-всього, будь-що-будь, як-не-як, хоч-не-хоч, де-не-де, коли-не-коли, як-не...
Слайд № 107

Через два дефіси пишуться прислівники: пліч-о-пліч, віч-на-віч, всього-на-всього, будь-що-будь, як-не-як, хоч-не-хоч, де-не-де, коли-не-коли, як-не-як. Перша частина пишеться окремо, а дві наступні — через дефіс у прислівниках: не сьогодні-завтра, без кінця-краю, з діда-прадіда, з давніх-давен.

Осьдечки наразі раптом раз поз раз довгенько-таки всього-на-всього де-не-де незадоволено заодно коли-не-коли раз у раз віч-на-віч тишком-нишком вря...
Слайд № 108

Осьдечки наразі раптом раз поз раз довгенько-таки всього-на-всього де-не-де незадоволено заодно коли-не-коли раз у раз віч-на-віч тишком-нишком вряди-годи докупи на купу в вічі за дідів-прадідів навперейми йому всього-на-всього

. СПОЛУЧНИКИ сполучають слова в реченні та частини речень ПРИЙМЕННИКИ змінюють слово та ставлять його в потрібному відмінку, утворюють прислівники…...
Слайд № 109

. СПОЛУЧНИКИ сполучають слова в реченні та частини речень ПРИЙМЕННИКИ змінюють слово та ставлять його в потрібному відмінку, утворюють прислівники… ЧАСТКИ надають реченню, або окремим його членам, додаткових смислових та модальних відтінків значення, або служить для утворення нових слів. ВИГУКИ виражає почуття, волевиявлення мовця, не називаючи їх. Наприклад: ой, ах, ого-го, ну, гей, алло, гайда СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ

Службові слова В У НА ПІД ДО ПО КОЛО БІЛЯ З ІЗ-ЗА ІЗ ВСЛІД НАЗУСТРІЧ ПЕРЕД ПОЗА ПРИ ОБ ВІД МИМО ДЛЯ БЕЗ ПРО ЗАДЛЯ ЧЕРЕЗ ЗАВДЯКИ ВСУПЕРЕЧ ЗАРАДИ НАП...
Слайд № 110

Службові слова В У НА ПІД ДО ПО КОЛО БІЛЯ З ІЗ-ЗА ІЗ ВСЛІД НАЗУСТРІЧ ПЕРЕД ПОЗА ПРИ ОБ ВІД МИМО ДЛЯ БЕЗ ПРО ЗАДЛЯ ЧЕРЕЗ ЗАВДЯКИ ВСУПЕРЕЧ ЗАРАДИ НАПЕРЕКІР НАЗУСТРІЧ НАВПЕРЕЙМИ ДОВКОЛА У ЗВ’ЯЗКУ З ВІДПОВІДНО ДО НЕЗАЛЕЖНО ВІД ЗА ВИНЯТКОМ НЕЗВАЖАЮЧИ НА ... ПРИЙМЕННИКИ... СПОЛУЧНИКИ І Й ТА , А АЛЕ , АБО, БО ЯК , ПОКИ, ЩО , ЩОБ, ЯКБИ, ТОМУ ЩО, У ЗВ’ЯЗКУ З ТИМ ЩО, НЕМОВБИ, ЛЕДВЕ, КОЛИ, мовби ...

Сполучники сурядності
Слайд № 111

Сполучники сурядності

Слайд № 112

Слайд № 113

Слайд № 114

Слайд № 115

Слайд № 116

Слайд № 117

Слайд № 118

Прийменник може вживатися з формою одного непрямого відмінка (наприклад: без, біля, від, для, до, з-за (із-за), з-під, проти, серед з Р.в. або може...
Слайд № 119

Прийменник може вживатися з формою одного непрямого відмінка (наприклад: без, біля, від, для, до, з-за (із-за), з-під, проти, серед з Р.в. або може сполучатися з двома чи трьома відмінками (наприклад: над, під, перед, поза — зі З.в. і О.в.; на, о (об), по — зі З.в. і М.в.; з, за – з Р.в. З.в. О.в.) Прийменники біля, близько, коло, що вживаються лише з формою Р.в., виражають: а) місце дії, близькість до чогось: рости біля тину, поставити близько вогню, стояти коло дороги); б) приблизність у будь-яких вимірах (пробути близько години, лишилося близько кілометра шляху). Прийменник від (од) до вживається з формою Р.в., виражаючи при дієсловах: а) просторові відношення віддалення (відійшов від криниці), а в словосполученнях від… до… — протяжність дії (їхали від села до села); б) причину дії (плакати від щастя), так само при прикметниках, дієприкметниках (чорний від кіптяви, скривлений від болю) в) порівняння (вищий від брата вищий за брата солодший від меду солодший за мед) г) при керуючому іменнику — функціональну (чи відносну) ознаку предмета (ключ від дверей, ніжка від стола та ін.).

Прийменник до у сполученні з формою Р.в., залежного від дієслова, вказує: а) на предмет; у напрямку до якого спрямовано рух або дію: піти до школи,...
Слайд № 120

Прийменник до у сполученні з формою Р.в., залежного від дієслова, вказує: а) на предмет; у напрямку до якого спрямовано рух або дію: піти до школи, поїхати до Львова, покласти до комори; б) на час або межу дії: читав до ранку, дожив до старості; в) на об’єкт, до якого виявляється зацікавленість, потяг: вдався до віршування, причепився до незнайомого (порівняйте при прикметнику: ласий до меду, швидкий до роботи, меткий до шиття) та ін. Прийменник за в сполученні з формою Р.в. виражає значення часу в його протяжності: вибратися за години(означає: в сприятливу погоду); зі З.в.при дієсловах і віддієслівних іменниках виражає: а) об’єктні відношення: дякувати (подяка) за обід, платити (плата) за роботу, боротися за свободу, піклуватися за дітей (при більш уживаному— про дітей) б) призначення особи або предмета: бути за пастуха, правити за виделку (означає: замість виделки); в) час дії: з ’їхатися за день, виїхати за місяць до зими, здобути знання за час навчання; г) просторові відношення обмеження: перебувати за кілометр від дороги та ін.

Прийменник з (із, зі) вживається з Р.в. З.в. О.в. Коло відношень, що виражаються цим прийменником, дуже широке: 1) з Р.в.виражається: а) напрямок р...
Слайд № 121

Прийменник з (із, зі) вживається з Р.в. З.в. О.в. Коло відношень, що виражаються цим прийменником, дуже широке: 1) з Р.в.виражається: а) напрямок руху з середини чогось:вийти з приміщення, витягти з води; б) причина дії: замовкнути з переляку; в) непрямий об’єкт при перехідному дієслові: скинути з себе ковдру — чи об’єкт принеперехідному дієслові: сміятися з ледаря; г) атрибутивні відношення — ознака особи або предмета за галузевою віднесеністю до науки, вчення, спеціальності тощо: фахівець з нейрохірургії, навчання з англійської мови, урок з арифметики, змагання з легкої атлетики 2)із З.в. виражається приблизна кількість предметів: було осіб з двадцять; минуло років з п ‘ятнадцять; 3) з О.в. виражається: а) соціативний зв’язок осіб: брат із сестрою ідуть; б) непрямий об’єкт при дієсловах руху, говоріння: іти з дитиною, розмовляти з другом; в) характеристика особи або предмета за зовнішньою ознакою:дівчина з русою косою, шафа із дзеркалом; г) часові відношення із вказівкою на початок дії: з настанням морозів, з приходом весни та ін.

  Прийменник у (в, уві) вживається з формами Р.в., З.в., М.в.: 1) з Р.в. виражає стосунки до особи1: був у брата, запитав у майстра; 2) із З.в. вир...
Слайд № 122

  Прийменник у (в, уві) вживається з формами Р.в., З.в., М.в.: 1) з Р.в. виражає стосунки до особи1: був у брата, запитав у майстра; 2) із З.в. виражає значення: а) напрямку руху всередину предмета або взагалі в просторінь чи в пункт призначення: увійти в клас, налити в склянку, піти в світ (у світи), поїхати в Черкаси; б) часу дії: посіяв у дощ; в) міри вияву ознаки: довжиною в три кілометри, висотою в шість поверхів та ін.; 3)з М.в. виражає: а) місце дії: працювати в бібліотеці, оселитися в Переяславі; б) час дії: виконати у грудні; в) зовнішню ознаку людини, предмета: дівчина у веснянках, помідори у власному соку та ін.

Прийменник по в сучасній українській мові поєднується з формами З.в. і М.в (з формою Д.в. не вживається): 1)із З.в. виражає: а) відношення просторо...
Слайд № 123

Прийменник по в сучасній українській мові поєднується з формами З.в. і М.в (з формою Д.в. не вживається): 1)із З.в. виражає: а) відношення просторової межі: зайти у воду по коліна, заміряти по канаву; б) часової межі: відпочивати по серпень; 2) з М.в. виражає: а) місце поширення дії: іти по дорозі; розкидати по кімнатах; б) час дії, що відбувається після якоїсь межі: довідатись по святах (після свят), виїхати по весні, а також протяжність дії; не спить по ночах (ночами) та ін. Прийменник через вживається лише із З.в. і виражає відношення об’єктні (перестрибнув через рівчак), просторові або просторово-атрибутивні (летіти через Карпати, дорога через ліс) причинові (не з ’явився через хворобу). Окремі прийменники виражають обмежене коло відношень, як наприклад: при, про, крізь, між, ради. Прийменники під, над, перед, о (об) та деякі інші, особливо похідні від прислів­ ників та іменників, також виражають невелике коло синтаксичних відношень

надає реченню, або окремим його членам, додаткових смислових та модальних відтінків значення, або служить для утворення окремих граматичних форм і ...
Слайд № 124

надає реченню, або окремим його членам, додаткових смислових та модальних відтінків значення, або служить для утворення окремих граматичних форм і нових слів. Членом речення не виступає.

Слайд № 125

Слайд № 126

Слайд № 127

Ну! Поїдемо на носівку?Ой, Дмитре Івановичу! Вигук виражає почуття, волевиявлення мовця, не називаючи їх. Наприклад, ой, ах, ого-го, ну, гей, алло,...
Слайд № 128

Ну! Поїдемо на носівку?Ой, Дмитре Івановичу! Вигук виражає почуття, волевиявлення мовця, не називаючи їх. Наприклад, ой, ах, ого-го, ну, гей, алло, гайда. ОЗНАЧАЄ: Вирішено! Та що викажете! Годі сваритися!

Слайд № 129

Слайд № 130

  • 20.09.2019
  • Українська мова
  • 5 Клас, 6 Клас, 7 Клас, 8 Клас, 9 Клас, 10 Клас, 11 Клас
  • Презентація
  • 126
  • 0
  • 10
  • Стежити

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Організація ефективної діяльності соціального педагога в закладі освіти»
Мельничук Вікторія Олексіївна
30 годин
590 грн
590 грн