Урок "ПРАКТИТУМ. КРУГЛИЙ СТІЛ «НОВІ НАПРЯМКИ ДОСЛІДЖЕНЬ СУЧАСНОЇ ГЕОГРАФІЇ»."

Опис документу:
Конспект уроку з географії, 10 клас, профільний рівень, курс «Регіони і країни світу», що є продовженням базової географічної освіти у профільних класах старшої школи. Він спрямований на розкриття глобальних та регіональних явищ і процесів, що відбуваються як у світі в цілому, так і в окремих субрегіонах, країнах і їх регіонах. джерело: http://geo-bav.at.ua, інтернет ресурси.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

10 клас

Урок №5

Дата:

ПРАКТИТУМ.

КРУГЛИЙ СТІЛ

«НОВІ НАПРЯМКИ ДОСЛІДЖЕНЬ СУЧАСНОЇ ГЕОГРАФІЇ».

Мета: актуалізувати й узагальнити знання учнів про найважливіші завдання сучасної географії; стимулювати використання ними різноманітних джерел географічної інформації,, самостійне її отримання; розвивати активність учнів на уроці.

Обладнання: портрети видатних економіко-географів, підручник, посібник «Тестовий контроль знань».

Ключові поняття: теорія «центральних місць», концепція економічного ландшафту, теорія «довгих хвиль», політична теографія, медична географія.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід урдку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Тренувальні вправи

Учні виконують завдання на с. 1 (І варіант) і с. 2 (II варіант) посібника «Тестовий контроль знань».

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вступне слово вчителя

Коло питань, якими цікавляться сучасні географи і які вони досліджують, дуже широке та продовжує розширюватися. На жаль, нові напрямки економіко-географічних досліджень не завжди знаходять відображення в шкільних підручниках. Але саме вони дуже часто використовуються на практиці для поліпшення раціоналізації розміщення об'єктів виробництва та інфраструктури. Тому нашим завданням сьогодні є обговорення деяких нових напрямків економіко-географічних досліджень.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Круглий стіл «Нові напрямки досліджень сучасної географії»

1. Практичне значення теорії «центральних місць» в умовах регульованої ринкової економіки.

2. Сучасні напрямки розвитку політичної географії.

3. Медична географія — практична чи теоретична наука?

4. Місце та роль України у світі з точки зору теорії «довгих хвиль» Кондратьєва.

5. Навіщо потрібна географія культури?

На допомогу вчителю

Вальтер Крісталлер (1893—1969 pp.) німецький географ, автор теорії «центральних місць». Вивчав економіку й географію Південної Німеччини, на основі зібраного матеріалу в 1933 р. Опублікував книгу «Центральні місця Південної Німеччини», у якій виклав теорію «центральних місць». Відповідно до неї існує оптимальна каркасно-мережева структура населених пунктів, що забезпечує доступ до об'єктів сфери послуг, максимально швидке переміщення між містами й ефективне управління територією. Система населених пунктів мас певну ієрархію, кількість рівнів якої прямо пропорційна соціально-економічному розвитку території. Зі зростанням рівня ієрархії населений пункт надає дедалі більший набір послуг усе більшій кількості нижче розташованих за ієрархією поселень. Система «центральних місць» (так звана «мережа Крісталлера») має форму суміжних шестикутних осередків. Центри деяких осередків є вузлами шестикутних ґраток більш високого порядку, центри її осередків вузлами-ґратками ще більш Високого порядку і так далі аж до найвищого рівня з єдиним центром. В. Крісгаллер був прихиль ником планової економіки, критерієм ефективності якої є мінімізація витрат (насамперед транспортних).

Август Льош (1906-1945 рр.) німецький економіст і географ. Наукову кар'єру почав із вивчення економічної демографії, розглядав вплив демографічних процесів (насамперед природного приросту населення) на пропозицію робочої сили й економічне зростання окремих територій. Потім сфера інтересів А. Льоша зміщується в бік вивчення теорії розміщення виробництва й територіальної організації промисловості. А. Льош був першим ученим, що запропонував теорію розміщення виробництва в умовах ринкової економіки, де головна роль приділялася не зниженню витрат (сировинних і транспортних), а максимізації прибутку. Інтегруючи досвід попередників (Йоганн Тюнен, Вільгельм Лаунхардт, Альфред Вебер), А. Льош створює власну концепцію економічного ландшафту, у якій визначальним чинником є збутові зони підприємств різного рівня, що утворюють мережу економічних районів із вузлами в містах. Ідеальна форма мережі шестикутні «ґратки-осередки», але в дійсності осередки мають форму трикутників або чотирикутників. На відміну від аналогічних побудов В. Крісталлера, запропонована А. Льошем модель була моделлю ринкової рівноваги, а не плановим приписом. Фактично це модель територіальної самоорганізації суспільства та його економічного життя.

Річард Хартшорн (1899-1992 рр.) американський географ, основоположник поведінкової географії. У 1949 р. був обраний президентом Асоціації географів СІІІА. Уважав географію єдиною наукою, завданням якої є опис «територіальної диференціації земної поверхні» і нагромадження фактичного матеріалу. Особливого значення надавав вивченню традицій і звичаїв, поведінки населення різних територій. Стверджував, що їхні жителі тісно взаємозалежні з іншими природними й соціально-економічними явищами, характерними для тієї або іншої території. Був противником використання аналітичних методів, уважаючи, що вони віддаляють від географічної реальності. Зробив значний внесок у розвиток теорії політичної (пояснення поведінки виборців) і культурної (визначення культурного ландшафту) географії.

Пітер Хаггет (нар. 1933 р.) британський географ. Відомий насамперед як один із теоретиків школи просторового аналізу. У 1972 р. він опублікував книгу «Географія: синтез сучасних знань», яка поряд із роботами Уолтера Айзарда, Вільяма Бунге та Девіда Харві стала найважливішим теоретичним узагальненням досвіду географів цього напрямку. Від кінця 1960-х рр. П. Хаггет починає цікавитися медичною географією, від середини 1970-х рр. вивчає в основному проблеми поширення епідемій, територіальні відмінності у здоров'ї населення, співпрацює з низкою міжнародних організацій. Був віце-президентом Британської академії наук, є одним із засновників Європейської академії наук.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Метод «Мозковий штурм»*

1. Які області чи рівнозначні їм адміністративно-територіальні одиниці України найбільше відповідають вимогам «мережі Крісталлера»? Чому саме вони?

2. Як сучасні демографічні процеси впливають на економічне зростання різних регіонів України?

3. Розвиток яких галузей господарства України слід здійснювати в першу чергу в найближчі роки, якщо керуватися теорією «довгих хвиль»? Обґрунтуйте свої твердження.

4. Якими мають бути головні завдання географії культури України в наш час?

Методика проведення: учитель формулює завдання, учні висловлюють власні думки, спрямовані на його розв'язання. Після аналізу запропонованих варіантів учитель спільно з учнями знаходить максимально ефективне розв'язання завдання.

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель із допомогою учнів аналізує зміст і рівень їх виступів і доповнень, які відбувалися під час проведення круглого столу, виставляє оцінки.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Повторити §§ 1-4 підручника.

2. Позначте на контурній карті світу місця життєдіяльності видатних соціоекономіко-географів світу.

3. Визначте просторово-часову динаміку зміщення географічних шкіл від античності до сьогодення.

4. Підготуйтеся до проведення телемосту «Роль географії у формуванні візитної картки країни»

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Організація ефективної діяльності соціального педагога в закладі освіти»
Мельничук Вікторія Олексіївна
30 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.