Ось короткий огляд матеріалу презентації «Новітня українська міфологія: Як сучасна пісня стає літературною спадщиною»:
Мета вивчення сучасних треків у школі: Сучасна музика виступає «миттєвим літописом», який фіксує історію, формує національний код, доводить живої української культури та утворює новий епос із високою лінгвістичною анатомією.
Два стовпи новітнього епосу:
«Stefania» (Kalush Orchestra): Архетип «Мати-Україна» (життя та коріння), що символізує безумовну любов, опіку, гімн повернення додому та Батьківщини.
«Місто Марії» (Океан Ельзи): Архетип «Воїн-Захисник» (щит та незламність), що уособлює героїзм, віру у світло та пам'ятник оборонцям Маріуполя і полку «Азов».
Лингвістична анатомія та тропи: Високохудожні тексти створюються через тематичну єдність, логічну структуру та суміжну сполучуваність (наприклад, метафоричне поєднання «бетон пахне війною», де нежива матерія просочується смертю).
Зв'язок поколінь: Сучасні патріотичні пісні не є розривом із минулим, а є прямим продовженням багатовікової традиції епосу (від козацьких дум і стрілецьких пісень до сучасного етно-репу та рок-балад). У найтемніші часи українська культура не просто виживає, а створює нові смисли та нові міфи.
