Урок позакласного читання в 5 класі

Опис документу:
Урок-квест " Казка Сашка Лірника «Про дівчину Варочку, козака із запроданою душею та срібний грошик" містить багато інтерактивних форм, серед яких тест за системою І.Підласого, квест, протягом якого учні виконують різні форми робіт та грошова система оцінювання.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Урок позакласного читання української літератури в 5 класі

Тема:

Казка Сашка Лірника «Про дівчину Варочку, козака із запроданою душею та срібний грошик»

Мета:

формувати предметні компетентності: виразно читати текст і визначати головну думку прочитаного, аргументувати її прикладами, цитатами з тексту; називати основні ознаки казки та виявляти їх у творі; характеризувати образи в казці Сашка Лірника «Про дівчину Варочку, козака із запроданою душею та срібний грошик»; висловлювати свою думку щодо вчинків героїв;

формувати ключові компетентності:

соціальну і громадянську: усвідомлювати справжні цінності; розуміти відповідальність за себе і інших; працювати в парі, групі, виконувати доручену роль; приймати рішення.

математичну: установлювати причиново-наслідкові зв’язки, виокремлювати головну та другорядну інформацію;

уміння вчитися впродовж життя: здійснювати самооцінювання результатів власної і чужої діяльності, рефлексію.

Тип уроку:

урок позакласного читання, урок-квест.

Очікувані результати:

учні, знають зміст казки «Про дівчину Варочку, козака із запроданою душею та срібний грошик», визначають ознаки казки; вміють дослівно переказувати, виразно читати за ролями, визначати елементи сюжету, ключові слова.

Обладнання:

мультимедійна система, зображення козака, народних музичних інструментів – ліри, кобзи, бандури; малюнків, що передають сюжет казки, портрет Сашка Лірника.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Слово вчителя.

Доброго ранку, веселого ранку! А щоб ваш настрій відповідав ранковому треба заспівати. Адже не дарма в народі кажуть: «Легше тобі на душі стане, як пісня до твого серця загляне».

Виконання уривку «Запорізького маршу». Слайд 1

2. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань учнів. (слайд 2)

Слово вчителя. (Учитель зосереджує увагу на картинках, що висять на дошці (козак, музичні інструменти, портрет Сашка Лірника). І просить знайти спільне з піснею, що виконали, з текстом, що читали вдома, і портретом).

Козак (зображення) – козацький марш – головний герой козак.

Музичні інструменти (зображення) – музичний супровід.

Портрет?

(слайд 3)

Слово вчителя – На портреті зображено автора казки, яку ви прочитали. Його справжнє ім’я – Власюк Олександр Іванович, а псевдонім – Лірник. Чому саме такий псевдонім обрав Олександр Іванович? Бо в сиву давнину найкращими оповідачами вважались кобзарі, бандуристи та лірники.

Сашко Лірник — сучасний український казкар (Казкар — оповідач казки або письменик, який пише казку), колишній учасник київського гурту «Вій», сценарист, актор, телеведучий, автор телепрограм. (Можна продемонструвати уривок з телепередачі з початком казки).

ІІ. Цілевизначення та планування діяльності.

  1. Оголошення теми й мети уроку.

Сьогодні ми з вами пройдемо квест «Знайомство з казками Сашка Лірника». 2. Спробуємо власні сили в аналізі твору, познайомимося з професіями телеведучого, актора, навіть спробуємо власні сили в письменництві.

Вправа «Скринька» (слайд 4)

У вас кожного на столі срібний грошик. На зворотному боці напишіть, що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку. І складіть в скриньку.

ІІІ. Етап опрацювання навчального матеріалу.

Маршрут квесту: (слайд 5)

1. Ярмарок знань (тест за системою І. Підласого).

2. Дорогою казки.

3. Найкращий оповідач.

4. Акторська майстерність

5. Чарівне перо.

2. Перша зупинка квесту – «Ярмарок знань» (слайд 6)

Це 4 зорово-слухові тести. Виконавши їх кожен отримає по 4 монети: срібну – за правильні три відповіді, бронзову за 2 правильні відповіді з 3, і залізну - за 1 правильну відповідь з 3. У баловому еквіваленті це від 3 до 9 балів.

Кінцевою оцінкою буде сума оцінок за тест і групове завдання.

Отже, розпочинаємо:

Тест №1 Словниковий

  1. Синонімом до слова корчма є:

    шинок

    пекарня

    перукарня

  2. Дерти горлянку означає

    голосно кричати

    кашляти

    співати

  3. Послав, де сам чорт ногу зломить означає

далеко

близько

в інше місто

(Діти повинні зафарбувати кружечок біля правильної відповіді. По черзі кожен ряд підносить тест угору й учитель може відразу побачити хто виконав правильно, то буде однаковий малюнок:

шинок

пекарня

перукарня

Голосно кричати

кашляти

співати

далеко

близько

в інше місто

Після кожного міні-тесту дати монету

Тест №2 Власні назви.

  1. Прізвище батька головної героїні було:

    Білорук

    Білоус

    Білорус

  2. Село, в якому жила дівчина з батьком називалося:

    Іванівка

    Угловаті

    Щедрівка

  3. Ім’я головної героїні

Дарочка

Варочка

Ларочка

Відповіді:

Білорук

Білоус

Білорус

Іванівка

Угловаті

Щедрівка

Дарочка

Варочка

Ларочка

Тест №3 Теоретичний

  1. Назва казки виражає

    тему

    називає головних героїв

    головну думку

  2. Твір «Про дівчину Варочку, козака із запроданою душею та срібний грошик» належить до казок:

    про тварин

    чарівних

    побутових

  3. Головним героєм казки є:

шинкар

чорти

козак

Відповіді:

тему

називає головних героїв

головну думку

про тварин

чарівних

побутових

шинкар

чорти

козак

Тест №4 Сюжетний

  1. Варочка змушена була покинути рідну домівку, бо

    Залишившись сиротою, змушена була заробляти на прожиття

    Залишившись сиротою, поїхала жити до тітки

    Залишившись сиротою, вирішила мандрувати світом

  2. Козак мав багато грошей, у бою його не брала ні кула ні шабля, бо

    Умів чаклувати

    Мав домовленість з чортами

    Отримав багатий спадок

  3. Хто і як відгукнувся на козакове прохання про допомогу

Шинкар: він прогнав чортів

Шляхтич: він влучно поцілив у головного чорта

Варочка: вона віддала свій єдиний срібний грошик

Відповіді:

Залишившись сиротою, змушена була заробляти на прожиття

Залишившись сиротою, поїхала жити до тітки

Залишившись сиротою, вирішила мандрувати світом

Умів чаклувати

Мав домовленість з чортами

Отримав багатий спадок

Шинкар: він прогнав чортів

Шляхтич: він влучно поцілив у головного чорта

Варочка: вона віддала свій єдиний срібний грошик

(слайд7)

А тепер полічимо власний заробіток: кожна срібна монета дорівнює 200 грн, мідна – 100 грн, залізна – 50 грн. Отриману суму записуємо на тесті поряд з прізвищем. Тепер гривні переводимо в бали:

700 – 800 грн

9 балів

600 – 650 грн

8балів

500 – 550 грн

7 балів

400 – 450 грн

6 балів

300 – 350 грн

5балів

200 – 250 грн

4 бали

  1. 150 грн

3 бали

  1. Зупинка «Дорогою казки».

(слайд 8)

Виступ І – ї групи 3 учні (1-й визначає тему, головну думку казки; 2 і 3-й відновлююь сюжетний ланцюжок).

Тема: Про козака і дівчину, які зуміли побороти чортів.

Головна думка: найменший грошик, якщо він дається від щирого серця і з любов’ю, переважить усе золото, яке є на світі.

План сюжету:

  1. Якось зимою Яків захворів, та й помер. Лишилася Варочка сама.

  2. Піп дав Варочці за три явори срібного грошика. Зав’язала Варочка срібло у вузлик, та й пішла служби шукати.

  3. Корчмар взяв Варочку на службу за харчі та одежу.

4. Варочка виглядає у віконце, а там чудасія – по дорозі козак не йде, а танцює: ні перед ким шапки не ламає, на дівчат і молодиць вусом чорним моргає.

5. Гей, люди добрі! Гайда до корчми, я сьогодні гуляю! Їжте пийте, веселіться, Я всіх пригощаю!

6. Давай тоді пани і собі золото на стола кидати та горлянки дерти. Та де там! Що пан червінець кине – то козарлюга десять.

7. Сміється козарлюга та далі гуляє, коли це двері відчинились – і до корчми троє чортів влазять!

8. У контракті записано, що мусите ще виконати три мої бажання, – аж тоді душа ваша!

9. Козак до людей: –  Люди добрі! Викупіть мене, я ж вас поїв-годував. Дайте хто скільки може, то, може, й назбираємо!

10. Дзенькнув грошик на шальку – ланцюги зарипіли, вгрузла шалька в землю, аж діряку в підлозі провалила. 

11. Забрав козак Варочку від корчмаря, попросив у кошового благословення і одружився з нею. А від них і рід мій козацький пішов.

Учитель: Чи правильно було виконане завдання? Якщо так, то тепер кожен з вас може оцінити роботу, давши одну з монет тому учневі, який впорався з завданням краще.

  1. Зупинка «Найкращий оповідач» (3 учні).

(слайд 9)

Сашко Лірник гарний оповідач. Є в нас група учнів, які хочуть довести, що у майбутньому теж зможуть не гірше це робити. Отже, оголошується конкурс серед учасників 2-ї групи. Хто ж з них стане найкращим казкарем школи?

Учитель ставить рамку телевізора, за нього сідає учень і починає переказ.

Уривки для переказу:

1. Аж якось одного дня чує Варочка надворі шум. Виглядає у віконце, а там чудасія – по дорозі козак не йде, а танцює, гопака садить. Та так вправно, та так ловко, та так весело – аж самому з ним стрибати хочеться. За козаком музики йдуть – бубон вистукує, скрипка виспівує, сопілка заливається. А козак ще й присвистує та притьохкує, що і соловей так не зможе. Шаровари червоні по землі волочаться, шабля бряжчить, підбори срібними підківками дзенькають, курява за ним аж до неба! Чи пан, чи старшина зустрінеться – ні перед ким шапки не ламає, на дівчат і молодиць вусом чорним моргає.

Люди позбігалися, на цю веремію дивляться. А козарлюга гукає:

– Гей, люди добрі! Гайда до корчми, я сьогодні гуляю! Їжте пийте, веселіться, Я всіх пригощаю!

Люди і раді на дурничку погуляти – повна корчма набилася.

А козак уже по столу хазяїну червінці суне та велить усім найдорожчого меду та вина подати. Гримнув на музик, щоб дужче грали, та давай далі гуляти: всіх поїть, до всіх присікується, над усіма верховодить.

2. А в кутку за столом пан-шляхтич з друзями сидить і аж міниться зі злості: як то простий козак та дужче гуляє за шляхту?!

Давай тоді пани і собі золото на стола кидати та горлянки дерти. Та де там! Що пан червінець кине – то козарлюга десять, що пан свисне – то козак голосніше, та ще й передражнить. Що пан меду хильне чарку, то козак з барила голькне, ще й жупана, золотом гаптованого, обіллє!

Пан лютий сидить, аж посинів! А тут якраз Варочка мед несла, та й у тісняві зачепила того пана. Як схопиться шляхтич, як закричить на бідну дівчину1 Вже й руку заніс, щоб ударити, аж раптом козарлюга помітив, підскочив і пана за лікоть ухопив:

–  Не руш!

Тут уже пан зовсім знавіснів

–  Ах ти ж, пся крев, на кого руку здійняв?!

Вихопив пан шаблю, та ще й інших панів гукнув на поміч, і на козака кинувся. А той тільки засміявся, та як закрутить своєю домахою, як звинеться в’юном поміж шляхтою – тому шаблю вибив, тому зуби, тому ґудзика зрізав, тому перо з шапки відчикрижив. Зігнав панів докупи, та й виштовхав – кого у двері, а кого у вікно.

3. Розв’язала Варочка вузлика, а грошик срібний, дарма що старий, – блищить, аж очі засліплює.

Дзенькнув грошик на шальку – ланцюги зарипіли, вгрузла шалька в землю, аж діряку в підлозі провалила. А козака до стелі підкинуло і об сволок вдарило – якраз де хрест вирізьблений, підкова прибита і напис в’ється: „Року Божого 1573-го хату цю Іван Улас, козак куреня Старобабанського Січі Запорозької поставив. На многая і благая літа роду козацькому”.

Кинулися чортяки шальку з козаком донизу притягати: штурхаються, в ланцюгах плутаються, пазюрі обламують, зубами гризуть, пнуться, дмуться – аж пукають. Захитались ваги, зарипіли, в діру у підлозі провалилися, і чортів за собою потягли – тільки дух пішов, як ото онучі старі смердять…

А козак на сволоці теліпається – оселедцем за цвяшок на підкові зачепився.

Не допетрали дурні чортяки, що найменший грошик, якщо він дається від щирого серця і з любов’ю, переважить усе золото, яке є на світі.

Забрав козак Варочку від корчмаря, попросив у кошового благословення і одружився з нею. А від них і рід мій козацький пішов.

Учитель: Чи сподобались вам наші казкарі? Може й лідера визначили? Якщо так, подаруйте 1 монету своєму фаворитові. А ми рухаємося далі.

  1. Зупинка «Акторська майстерність» (3 учні)

(слайд 10)

Учитель: Уявіть собі, до ви слухаєте уривок казки по радіо. Тому учні – актори займають свої місця коло дошки, а учні-слухачі лягають на парти і сприймають на слух: хто ж найвиразніше прочитає? Кому з акторів слід отримати винагороду?

Уривок для читання в ролях:

Сміється козарлюга та далі гуляє. Уже й музики потомилися так він нових гукнув. Веселився до ночі, коли це двері відчинились – і до корчми троє чортів влазять! У одного пика козляча, а ріг обламаний, другий – із свинячим рилом, миршавий та обідраний, на німця у камізельці схожий, та ще й присмалений з одного боку, а третій – ну чисто капрал москальський костуром підпирається – на одну ногу накульгує. Люди полякалися, корчмар під стіл сховався.

Тихо у корчмі стало, а чортяки огледілись – та до козака:

–  Ага! Піймався нарешті! Довго ти гуляв та веселився. У всьому ми тобі годили, у всьому допомагали – ні куля, ні шабля тебе не брали, золото в кишенях не закінчувалось, дівчата за тобою юрбами бігали. Ти ще й з нас познущався: мені рога зламав, мені боки присмалив, а мене послав, де сам чорт ногу зломить. Тепер пора борг віддавати! Прощайся з душею! Підступають чортяки до козака і контрактом вимахують. А той не дуже і злякався:

–  Ану стійте, вражі діти! У контракті записано, що мусите ще виконати три мої бажання, – аж тоді душа ваша!

«Ну, – думає козак. – я вже вам таке загадаю – ніколи не зробите, а я душу врятую».

–  Хочу, щоб зараз серед корчми стала золота діжка із святою водою, і щоб хтось із вас у ній скупався!

Скривився однорогий, шерсть настовбурчив, хвостом заметляв, а робити нічого – зараз серед корчми діжка золота стала, а в ній вода свята хлюпочеться, та ще й піп із хрестом срібним поруч стоїть. Вскочив чортяка у бочку – зашкварчало, задиміло, сіркою засмерділо! А піп ще й зверху хрестом чорта притовкмачив. Скупався чорт, вискочив, ледве дише, та бігом до хліва, щоб у багні та кізяках трошки полікуватися. Бачить козак – виконали одне бажання.

–  Хочу, щоб із мишей музики добрі стали, щоб ця баба та молодою була, та ще й на горі рак свиснув!

Зараз же москальський чорт сюди-туди шарпнувся, костуром помахав, з кутка в куток покульгав – враз стіна у корчмі впала, за нею на вулиці поміст став, а за помостом гора насипалась. Миші шасть на поміст, та й ну вигравати; хто на дудці, хто на кобзі, хто на цимбалах. А на гору рак виліз, та клешню в рота, та давай підсвистувати! А з баби старезної дівка молода зробилася у віночку, стрічках, у коралях з дукачами.

Козак ні в сих ні в тих стоїть – уже і друге бажання виконали. Що б таке придумати, щоб врятуватися?

А ну, стійте, тупорилі! Придумав! За третім бажанням хочу свою душу у вас відкупити!

Як засміються-зарегочуть чортяки:

–  Ох і дурень же ти, козаче! От тепер уже прощайся з душею!

Зараз же притаскали чортяки ваги на ланцюгах і серед корчми поставили. На одну шальку козака гепнули, а на другу велять викуп сипати. „А який же викуп потрібен?”, – козак питається.

Регочуть чортяки: „А ми все приймаємо – чи таляри, чи червінці, чи рублі, чи гривні – все одно в цілому світі стільки золота не знайдеться, щоб душу твою переважило!”

Козак до людей:

–  Люди добрі! Викупіть мене, я ж вас поїв-годував. Дайте хто скільки може, то, може, й назбираємо!

А люди стоять, очі ховають: жалко грошей. Це ж якби родичу чи у борг дати, та під проценти… Ніхто не дає.

Похилив козак голову – доведеться пропадати. Чортяки вже слинку пустили, уже пазуряки до козака тягнуть, уже земля під ним затряслася…

  1. Зупинка «Чарівне перо» (3 учні).

(слайд 11)

Учитель: Остання група вибирала слова, що дають найвлучнішу характеристику казки як позитивну, так і негативну(1-й учень). Далі ці характеристики вони поєднували з героями(2-й учень), з декількома словами склали сенкани (3-й учень). Ваше завдання визначити фаворита й віддати йому останню монету.

ЗРАЗОК:

Позитивні

Належать героєві

Негативні

Належать героєві

Щирість

Щедрість

Доброта

Сміливість

Розум

Працьовитість

Козак, Варочка

Козак, Варочка

Козак, Варочка

Козак

Козак

Варочка

Пиха

Байдужість

Заздрість

Неповага

Пану-шляхтичу

Усім присутнім

Пану-шляхтичу

Пану-шляхтичу

Щедрість

Почесна, відкрита

Дозволяє, помагає, виручає

Душевна щедрість – найвища цінність

Допомога

Пиха

Жорстока, невиправдана

Засліплює, ображає, принижує

Позбавляє людину розуму та порядності

Вада

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

Учитель: Виступ кожного учасника оцінюється індивідуально. Ви можете дати 1 монету конкретному учаснику. (слайд 12)

Починаємо підрахунки. У кого найбільше грошей - від 600 – 800 до свого доробку додає 3 бали, від 400 – 550 - 2 бали, решта 1 бал.

Вправа «Мої очікування»

На початку уроку ви писали свої очікування. Чи справдились вони чи ні?

Висловіть свою думку.

Оцінювання роботи учнів (підбиття підсумків).

Домашнє завдання: Основним предметом казки став срібний грошик. Саме він виявився найціннішим. Складіть сенкан до словосполучення срібний грошик.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Протидія шкільному насильству»
Черниш Олена Степанівна
72 години
790 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.