Урок на тему "ЗАРОДЖЕННЯ ГЕОГРАФИ. ВИВЧЕННЯ ПРОСТОРУ — ПОВЕРХНІ ПЛНЕТИ."

Опис документу:
Конспект уроку з географії, 10 клас, профільний рівень, курс «Регіони і країни світу», що є продовженням базової географічної освіти у профільних класах старшої школи. Він спрямований на розкриття глобальних та регіональних явищ і процесів, що відбуваються як у світі в цілому, так і в окремих субрегіонах, країнах і їх регіонах. джерело: http://geo-bav.at.ua, інтернет ресурси.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

10 клас

Урок №1

Дата:

ЗАРОДЖЕННЯ ГЕОГРАФИ.

ВИВЧЕННЯ ПРОСТОРУ — ПОВЕРХНІ ПЛНЕТИ.

СУЧАСНА ГЕОГРАФІЯ — ПРОСТІР, ЧАС І ВЗАЄМОДІЯ.

ПРЕДМЕТ І ОБ'ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ТА СОЦІАЛЬНО-

ЕКОНОМІЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ.

Мета: актуалізувати знання учнів про причини та час зародження географи як науки, її галузеву структуру; визначити предмет і об'єкт дослідження фізичної, соціально-економічної та естетичної географії; викликати в учнів зацікавленість курсом.

Обладнання: підручник, географічні атласи для 10 класу, схеми «Географічне дерево», «Географічна оболонка», настінні картини «Природний комплекс» і «Антропогенний комплекс».

Ключові поняття: фізична географія, економічна географія, суспільна географія, географія культури, географічний простір.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

На початку уроку вчитель повідомляє, що протягом навчального року учні вивчатимуть курс «Географія», розрахований на класи географічного профілю. Обсяг курсу становить 175 годин, тобто протягом тижня буде п'ять уроків географії. Особливістю курсу є те, що він розкриває не тільки географічні проблеми, а й проблеми суміжних наук. Тому належне розуміння матеріалу, з одного боку, можливе лише за умови достатнього рівня засвоєння матеріалу суміжних навчальних дисциплін, а з другого — успішне засвоєння змісту курсу географії в 10 класі покращить якість знань з історії, біології та деяких інших шкільних предметів. Учитель також знайомить учнів із загальними вимогами, яких мають дотримуватися учні при вивченні курсу, організовує підписування зошитів.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Фронтальне опитування

1. Що в перекладі означає слово «географія»? Із якої мови воно до нас прийшло?

2. Коли зародилася наука географія?

3. Що стало причиною її виникнення?

4. На які дві великі частини поділяється географія?

5. Що вивчає фізична географія?

6. Що вивчає економічна і соціальна географія?

Бесіда

Чи відповідає первинне значення слова «географія» змісту сучасної географії? Обґрунтуйте свою думку.

На допомогу вчителю

Сучасна географія — це наука, що вивчає географічну оболонку Землі, її структуру й динаміку, взаємодію й розподіл у просторі її окремих компонентів. Основні цілі географії — географічне дослідно-наукове обгрунтування шляхів раціональної територіальної організації суспільства й природокористування, створення основ стратегії екологічно безпечного розвитку суспільства. Найважливіший предмет географічного вивчення — процеси взаємодії людини й природи, закономірності розміщення і взаємодії компонентів географічного середовища та їхніх сполучень на локальному, регіональному, національному (державному), континентальних, океанічних, глобальному рівнях.

Складність об'єкта дослідження обумовила диференціацію єдиної географії на низку спеціалізованих наукових дисциплін, що дає підставу розглядати сучасну географію як систему наук, у якій виділяються природні, або фізико-географічні, і соціапьно-економічні (суспільні) географічні науки.

Соціально-економічна (суспільна) географія вивчає особливості територіальної організації суспільства, географічні закономірності розміщення й розвитку населення та його господарської діяльності, взаємозв'язки людського суспільства, виробництва й природного середовища, просторову структуру світового та національного господарства. При дослідженні взаємодії суспільства й природного середовища фізична й економічна географія інтегруються найтіснішим чином.

До складу суспільної географи входять: загальна економічна географія, загальна соціальна географія, географія транспорту, географія промисловості, географія населення (геодемографія), геоурбаністика (географія міст), картографія, геоінформатика, політична географія, історична географія, регіонознавство, рекреаційна географія і географія туризму, країнознавство, військова географія, медична географія, географія культури, географія спорту, географія торгівлі тощо.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Розповідь учителя (з елементами інтерактивної бесіди)

План вивчення нового матеріалу

1. Описовий характер географії в період її виникнення та розвитку (ви-користовується глобус).

2. Ускладнення завдань географії в XIX — XXI ст. — головна причина перетворення її на галузеву науку.

3. Актуалізація й розширення знань учнів щодо галузевого складу сучасної географії (під час розповіді, учні заповнюють схему «Географічне дерево»),

4. Розкриття змісту понять «предмет вивчення» і «об'єкт вивчення» науки, різниці між ними.

5. Географічна оболонка — об'єкт вивчення географії (робота зі схемою «Географічна оболонка»).

6. Установлення ролі людини як чинника розвитку географічної оболонки (робота з настінними картинами «Природний комплекс» та «Антропогенний комплекс»).

На допомогу вчителю

Кожна наука повинна мати свій об'єкт і предмет дослідження, а також соціальне замовлення, яким в основному й визначається її практична мета. Об'єктом вивчення є те, що вивчає ця наука, яке об'єктивне матеріальне явище або категорію духовного порядку дослідник уявляє собі як конкретну сукупність незалежних від нього явищ, що підлягають вивченню. Предмет дослідження — це категорія наукознавства, що позначає деяку цілісність, виділену з об'єкта в процесі пізнавальної діяльності.

Існують об'єктні науки, у яких об'єкт чітко визначений. Наприклад, у фізиці — атом, у хімії — молекула, у біологи — клітина, у мінералоги — мінерали тощо. Географія до цих наук не належить.

Історія географії свідчить, що в її розвитку більшу роль відігравало соціальне замовлення, тому що вона мала надавати відомості про середовище, що оточує людину, та людське суспільство. Практичною стороною її діяльності було не тільки пояснення ролі цього середовища в житті суспільства (географічний детермінізм), але й рекомендації щодо його «облаштування» (географічний посибілізм).

Унаслідок розвитку суспільства й еволюції його потреб спрямованість географії постійно змінювалася, тому змінювалися й предмети дослідження.

Географічні науки вивчають поверхню Землі, причому як природну (літосфера, атмосфера, гідросфера, біосфера тощо), так і неприродну (антропосфера, соціосфера, техносфера). Разом вони становлять своєрідний географічний об'єкт вивчення, що дотепер не дістав однозначного визначення й пояснення в системі географічних наук. Причина полягає у складній структурі цієї «географічної дійсності», яку часто називають «географічною картиною світу».

Завданням географії є вивчення структури складного процесу, що протікає на земній поверхні, тому вона змушена охоплювати безліч просторових, тимчасових і системних утворень природного, соціального й економічного характеру одночасно. При вивченні такої складної реальності почав використовуватися принцип дискретності (від латин. — роздільний, переривчастий). Тому географія «пішла» шляхом диференціації наук, використовуючи для цього метод індукції (від безлічі фактів до їх узагальнення в окремі науки, у яких добре простежується об'єкт вивчення).

Географія має власні специфічні особливості, які пов'язані, по-перше, із тривалим описовим періодом, часом нагромадження наукових фактів і даних. Він завершується лише в новітній історії, наприкінці XX ст., коли фактично наблизилося до завершення географічне пізнання Землі й починається вивчення й освоєння космічного простору. Тривалість описового періоду визначила, по-друге, іншу особливість історичної долі географії, вона в більшості випадків опиралася не на історичний досвід власних наукових пошуків, а прагнула запозичити установки окремих наук і використати загальнонаукові підходи.

Найпопулярніша філософська установка була пов'язана з поняттям «простір». На різних етапах розвитку географії це поняття виступало то в ролі об'єкта (хорологія А. Геттнера, коли географія розглядалася як наука про геопростір), то як предмета (географія як «просторознавство») або інструмента пізнання, ключового пояснювального принципу.

Об'єктом дослідження економічної і соціальної географії світу виступає світове господарство, суспільство та його складові, територіальні соціальні структури, світогосподарські зв'язки, господарство окремих країн і їхніх груп, міжнародний поділ праці, глобальні проблеми людства.

Предметом дослідження економічної і соціальної географії світу є особливості й закономірності просторової організації світової економіки як у планетарному масштабі, так і з погляду окремих країн та їхніх груп. Вивчення соціально-економічних процесів у територіальному вимірі передбачає вивчення їх із позицій розміщення, взаєморозташування, взаємодії та просторових відносин, причинно-наслідкових зв'язків. Для економічної і соціальної географії світу предметом дослідження є географічні проблеми просторової організації світової економіки, сукупність проблем соціального розвитку в їх територіальному вираженні, територіальна організація соціального життя, просторові суспільні системи. Вона вивчає територіальний поділ праці, розміщення продуктивних сил, регіональну політику, територіальну організацію виробництва, геополітику й геостратегію країн і регіонів світу, глобальні проблеми людства, просторові гоціально-економічні пропорції, територіальні соціально-економічні структури, транспортні та інфраструктурні мережі й системи, а також системи розселення та інші аспекти просторової організації суспільства.

Саме поняття «територіальна (геопросторова) організація суспільства» . ключовим у сучасній соціально-економічній географії. На схемі в узагальненому вигляді відображено модель територіальної організації суспільства на прикладі конкретного адміністративного утворення (держави, регіону тощо).

Частина географічної оболонки землі

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Бесіда

Визначте роль людини як чинника розвитку географічної оболонки (робота з настінними картинами «Природний комплеке» та «Антропогенний комплекс»).

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Кожна наукова дисципліна має власні предмет і об'єкт вивчення; для географії вони визначені ще недостатньо чітко. Географія поділяється на низку складових частин, кожна з яких має свої предмет і об'єкт вивчення. Розвиток географії триває, про що свідчить виникнення нових її напрямків та поява нових наукових дисциплін на стику географії та інших наук.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте §1 підручника. 2. На схемі «Географічне дерево», складеній під час уроку, покажіть взаємозв'язки між галузями географії. Запропонуйте нові галузі географії, які можуть виникнути в майбутньому.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Ефективні комунікації (soft skills) учителя з батьками»
Швень Ярослава Леонідівна
30 годин
590 грн