До ЗНО з ГЕОГРАФІЇ залишилося:
0
6
міс.
0
1
дн.
0
3
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Урок на тему "ВПЛИВ ЛЮДИНИ НА ПРИРОДУ. ЗАХОДИ ЩОДО ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ВІДНОВЛЕННЯ ПРИРОДИ."

Опис документу:
Конспект уроку з географії, 10 клас, профільний рівень, курс «Регіони і країни світу», що є продовженням базової географічної освіти у профільних класах старшої школи. Він спрямований на розкриття глобальних та регіональних явищ і процесів, що відбуваються як у світі в цілому, так і в окремих субрегіонах, країнах і їх регіонах. джерело: http://geo-bav.at.ua, інтернет ресурси.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

10 клас

Урок №38

Дата:

ВПЛИВ ЛЮДИНИ НА ПРИРОДУ. ЗАХОДИ ЩОДО ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ВІДНОВЛЕННЯ ПРИРОДИ.

Мета: з'ясувати особливості й напрямки антропогенного впливу на складові частини географічної оболонки; продовжувати формування в учнів науково обгрунтованого екологічного мислення.

Обладнання: підручник, настінні картини «Кар'єр», «Терикон», «Донбас», «Степ», «Український Лісостеп», картки із зображеннями кислотних дощів у Європі; утворення смогу; раціонального й нераціонального водокористування; забруднення вод океану; тварин, знищених людиною.

Ключові поняття: антропогенний вплив, антропогенний комплекс, забруднення, літосфера, гідросфера, атмосфера, біосфера, забруднення навколишнього середовища, генофонд, охорона природи.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. ОГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Перевірка домашнього завдання

Виступи учнів із підготовленими повідомленнями.

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вступне слово вчителя

Суто природних комплексів на сьогодні на Землі майже не залишилося, оскільки більшість із них змінилася під впливом діяльності людини. При цьому такі зміни можуть мати різний характер — позитивний і негативний, бути наслідком цілеспрямованої діяльності людей або набувати несподіваних і небажаних для них рис. Останнє особливо важливо передбачати, а тому потрібно мати відповідні знання про особливості впливу господарської діяльності людини на компоненти географічної оболонки. Саме цьому й буде присвячена робота в другій частині уроку.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План вивчення нового матеріалу

1. Антропогенний вплив на літосферу (спільний аналіз учителя й учнів змісту зображень, які ілюструють видобуток корисних копалин та сільськогосподарську діяльність людини — кар’єру, терикону, Степу, Українського Лісостепу).

2. Забруднення атмосфери та його наслідки (обговорення настінної картини «Донбас», аналіз зображень кислотних дощів у Європі, утворення смогу, робота з ілюстраціями підручника).

3. Забруднення вод суходолу та океану (самостійна робота учнів із картками з ілюстраціями).

Запитання

Якими є головні джерела забруднення поверхневих вод і вод океану?

Які види забруднення є найбільш поширеними у світі?

Збіднення генофонду планети (розповідь учителя з елементами інтерактивної бесіди з опорою на міжпредметні зв’язки з біологією та використанням зображення тварин, знищених людиною).

На допомогу вчителю

Виділяють три етапи впливу людського суспільства на навколишнє середовище: примітивний, протягом якого людина впливала на природне середовище полюванням та рибальством; агрокультурний, коли основними засобами антропогенного впливу на природу були скотарство та землеробство; машинно-індустріальний, у якому провідним чинником руйнування навколишнього середовища стало промислове виробництво.Достатньо змінити хоча б один компонент геосистеми, наприклад ґрунт або тваринний світ, і це призведе до порушення її структури та функцій, а також прилеглих до неї систем. Наприклад, інтенсивний вплив на літосферу при видобутку корисних копалин призводить до утворення технологічних форм мезорельєфу: териконів, відвалів, кар'єрів, які, у свою чергу, спричинюють обвали, зсуви, зливи, розвіювання, просідання. Аналогічні явища спостерігаються при заборі підземних вод. Ущільнення й осідання ґрунтів відбувається під впливом навантаження (будівництва споруд, водосховищ тощо). У великих містах спостерігаються ділянки осідання поверхні: у Мехіко— 9 м, Токіо — 7 м. Створення дамб і насипів викликає заболочування й забруднення поверхневих вод. Речовини, які видобуваються з надр землі, є джерелом перерозподілу (розсіювання та концентрації) багатьох хімічних елементів по всій земній поверхні.

До порушення гравітаційної рівноваги призводять:

інтенсивний механічний обробіток ґрунту (порушення структури);

знищення природного рослинного покриву (у гірських ландшафтах, ерозія, обвали, лавини, селеві потоки);

порушення теплового балансу (для багаторічної мерзлоти знищення рослин, будівництво, спуск теплих, стічних вод) призводять до утворення термокарстових впадин, соліфлюкції, зсувів. Особливістю гравітаційних процесів техногенного походження в системі є те, що вони мають незворотний характер.

Порушення біологічної рівноваги й біологічного кругообігу. Біота є найчутливішою до зовнішнього впливу. Особливе значення надається лісам — вони є стабілізуючим чинником для розчленованого рельєфу, слабких ґрунтів, багаторічної мерзлоти, екстремального клімату, (нестачею або надлишком тепла й вологи).

Зменшення площі лісів призводить до зменшення водного балансу, порушення рослинного покриву — до зміни геохімічних функцій геосистеми. Заміна природних біологічних угруповань культурними має наслідком зменшення загальної біологічної продуктивності. З урожаєм культурних рослин щорічно з ґрунтів забираються сотні, мільйони тонн різних елементів.

Для покращання якості ґрунтів застосовують хімічні добрива, але в деяких еродованих районах із полів змивається в 100 разів більше азоту, фосфору, ніж вноситься в ґрунт із добривами. Крім того, добрива не завжди повністю засвоюються рослинами і до 40—50 % внесених у ґрунт добрив вимивається з полів у навколишнє середовище.

Багато рослин мають особливу здатність до поглинання тих чи інших технологічних впливів, у тому числі й радіоактивних (лишайники, наприклад, поглинають радіоактивні елементи безпосередньо з повітря) і тим самим сприяють подальшому поширенню їх по харчових ланках або нагромадженню в геосистемах.

Техногенні енергетичні чинники, які приводять до зміни теплового балансу, можна поділити на чотири групи:

1) Зміна підстилаючої поверхні (вирубування лісів, створення оазисів, осушування боліт, створення водосховищ, тверді покриття в лісах, утворення нафтової плівки у Світовому океані). Ці чинники впливають на радіаційний та тепловий баланс через зміну випромінювальних властивостей і випаровування.

2) Викиди тепла в атмосферу внаслідок виробництва енергії. Уся вироблена енергія врешті- решт перетворюється на тепло та розсіюється в просторі, в атмосфері. Глобальний ефект усього техногенного тепла може бути виражений підвищенням середньої температури повітря біля земної поверхні приблизно, на 0,01 °С.

3) Збільшення концентрації вуглекислого газу в атмосфері.

4) Збільшення вмісту аерозолів в атмосфері.

Формування антропогенних модифікацій ландшафтів є проявом господарської діяльності. Величина та характер зміни ландшафту природи перебувають у прямій залежності від ступеня освоєння території. Для кардинальної зміни ландшафту зовсім не обов'язковою с зміна всіх його компонентів. Достатньо різко змінити один із них — і рівновага взаємозв'язків у природній системі буде порушена, виникне новий тил ландшафту.

Створені людиною антропогенні ландшафти значною мірою відрізняються від природних. Для них характерною є перебудова біологічного кругообігу, водно-теплового балансу, характеру ґрунтотворчих процесів, кількісної та видової різноманітності живих організмів. Зміни антропогенних ландшафтів відбуваються значно швидше, ніж природних. Важливим наслідком господарського перетворення ландшафтів є їх спрощення як біологічних систем, особливо характерне для агро- і лісогосподарських угруповань. Посилення одноманітності ландшафту веде до зниження його природної продуктивності, стійкості. Антропогенний ландшафт не наділений природнім саморозвитком. Його існування є можливим тільки за умови постійного впливу людини. При цьому не варто забувати, що потенційні можливості розвитку антропогенного ландшафту суворо «контролюються» особливостями природи.

Таким чином, антропогенний ландшафт — це природно територіальна система (комплекс), розвиток якої постійно підтримується людиною. Антропогенні ландшафти класифікують за різноманітними ознаками: за ступенем зміни; соціально-економічними функціями; генезисом.

В основі наведеної типології антропогенних ландшафтів лежить ступінь і характер змін природних компонентів і взаємозв'язків. За ступенем перетворень сучасні ландшафти поділяють на штучні — промислові, селітебні (поселення); перетворені (культурні) — антропогенно- аквальні, лісогосподарські, сільськогосподарські; порушені — лучно-пасовищні, вторинних збіднених лісів і чагарників; слабозмінені — ландшафти заповідних територій, раціонально використовуваних лісів, лук, водойм.

Штучні ландшафти створені людиною на природній основі. До їх складу входять промислово-енергетичні зони, гірничі розробки, транспортні шляхи, наземні комунікації, населені пункти, дамби, водосховища, осушувальні системи тощо. Характерною рисою штучних ландшафтів є порушення літогенної основи, водного й теплового балансу, ґрунтово-рослинного покриву, формування техногенного неорельєфу, надмірного забруднення компонентів природи.

У перетворених (культурних) ландшафтах компоненти та взаємозв'язки між ними цілеспрямовано змінені, і ці зміни постійно підтримуються людиною. Це — поля, насадження багаторічних культур, насіяні луки, лісонасадження, сади, рекреаційні зони — ландшафти. Для них характерною є цілеспрямована зміна природної рослинності агро- або лісокультурою, підвищена еродованість земель, спрощеність умов середовища, видового й кількісного складу тваринних організмів.

Порушені ландшафти виникли внаслідок тривалого нетрадиційного господарського використання природних ландшафтів (вторинні збіднені ліси, чагарники, надмірно експлуатовані луки й пасовища, річкові долини тощо). Вони утворюються в результаті безконтрольного ведення таких видів господарської діяльності, як лісозаготівля, надмірний випас худоби, стравлення природної рослинності свійською птицею. У порушених ландшафтах спостерігається загальна збідненість умов середовища, видової та кількісної різноманітності рослинного і тваринного світу.

До категорії слабозмінених ландшафтів належать ті природні ландшафти, які не зазнали надмірного антропогенного впливу й у яких не порушеними є природні компоненти й існуючі взаємозв'язки між ними. Це заповідні території, водойми, ліси, луки, що раціонально використовуються людиною. Звичайно, на них впливають наслідки господарської діяльності людини, пов'язані із загальним атмосферним забрудненням усіх компонентів природного середовища. Проте розвиток цих біогеоценозів відбувається під впливом, однак без особливого втручання людини.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Відбувається заслуховування пропозицій учнів щодо обмеження негативного впливу людини на літосферу, атмосферу, гідросферу та біосферу, аналіз ілюстрацій картки про раціональне й нераціональне водокористування.

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Прийом «П'ять речень»

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте §§ 19, 22 підручника.

2. Підготуйтеся до захисту проекту «Збереження Чорного й Азовського морів» (учитель знайомить учнів з умовами захисту).

Умови захисту проекту:

1) Учням надається до 10 хв на доповідь. Виступ не можна перебивати запитаннями або зауваженнями.

2) Запитання ставляться після закінчення доповіді з дозволу вчителя. Вони мають стосуватися лише теми роботи.

3) Після відповіді на поставлені запитання дозволяється виступати опонентам.

4) Підсумкова оцінка виставляється на підставі оцінки за проект та оцінки за участь у дискусії. Остання оцінюється переважно за якістю поставлених запитань або якістю опанування, хоча також ураховується й кількість запитань.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Основи фінансової грамотності»
Часнікова Олена Володимирівна
72 години
790 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.