До ЗНО з ГЕОГРАФІЇ залишилося:
0
5
міс.
3
0
дн.
2
3
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Урок на тему "ВОДА — УНІКАЛЬНЕ ПРИРОДНЕ УТВОРЕННЯ. ВОДОЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ РЕГІОНІВ І КРАЇН."

Опис документу:
Конспект уроку з географії, 10 клас, профільний рівень, курс «Регіони і країни світу», що є продовженням базової географічної освіти у профільних класах старшої школи. Він спрямований на розкриття глобальних та регіональних явищ і процесів, що відбуваються як у світі в цілому, так і в окремих субрегіонах, країнах і їх регіонах. джерело: http://geo-bav.at.ua, інтернет ресурси.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

10 клас

Урок №30

Дата:

ВОДА — УНІКАЛЬНЕ ПРИРОДНЕ УТВОРЕННЯ.

ВОДОЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ РЕГІОНІВ І КРАЇН.

СТРУКТУРА ВОДОСПОЖИВАННЯ СВІТУ ТА УКРА

НИ.

ВОДОСХОВИЩА СВІТУ.

Мета: розкрити зміст поняття «водні ресурси», особливості й структуру водоспоживання, причини регіонального водного дефіциту; розпочати виявлення шляхів подолання регіонального водного дефіциту.

Обладнання: підручник, настінні фізична й кліматична карти світу, географічні атласи для 7-10 класів, ілюстрації найбільших водосховищ і гребель, контурні карти.

Ключові поняття: водні ресурси, водний баланс, водозабезпеченість, водний дефіцит, водосховище, водоспоживання, водокористувачі, водоспоживачі.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Міні-вікторина «Географічний калейдоскоп»

Учитель усно ставить учням низку запитань за вивченим на двох попередніх уроках матеріалом. Учні дають короткі відповіді на окремих аркушах паперу. Після закінчення роботи учні здійснюють взаємоперевірку робіт.

1. Які ґрунти займають найбільшу частку світового земельного фонду? (Ґрунти, зайняті лісами.)

2. Назвіть чотири регіони світу з найвищою часткою орних земель. (Східна Азія, Південна Азія, Європа і схід США.)

3. Де у світі в наш час проблема опустелювання постає найгостріше? Сахелі.)

4. Як називається процес утрати ґрунтами родючості? (Деградація.)

5. Який зональний тип ґрунтів відповідає зоні степів помірного поясу? ( Чорноземи.)

6. Назва якого типу ґрунтів у перекладі означає «цегляний»? (Латеритного.)

7. У якій частині України існує найбільша загроза засолення земельних ресурсів? південній.)

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель повідомляє, що під час уроку учні будуть продовжувати вивчати природні ресурси світу та їх географію. На черзі — вивчення унікальної речовини. Це чи не єдина у світі сполука, яка у твердому вигляді має меншу густину, ніж у рідкому. Вона є єдиною речовиною географічної оболонки, яка існує в ній у трьох станах — твердому, рідкому та газоподібному. Запитання до учнів: які ж природні ресурси ми вивчатимемо сьогодні?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Поняття «водні ресурси».

Перевірка випереджального домашнього завдання

Виступи учнів із повідомленнями за темами «Унікальні властивості води» і «Поширення води на земній кулі».

Інтерактивна бесіда (із використанням настінної фізичної карти світу)

1. Чи всі води Землі можна віднести до водних ресурсів?

2. До якого виду ресурсів за ступенем вичерпності належать водні ресурси? Обґрунтуйте свою думку.

3. Який вид вод Землі найдоступніший для використання людиною? Чому саме цей вид?

4. Порівняйте переваги й недоліки використання річкових і підземних вод.

На допомогу вчителю

Поняття «світові водні ресурси» включає всі води нашої планети, що перебувають у вільному стані: поверхневі й підземні води, ґрунтова волога, води льодовиків, озер, штучних водойм, які використовуються або можуть бути використані людством за певного рівня розвитку його продуктивних сил. До світових водних ресурсів відносять:

  • Світовий океан — безперервна водна оболонка Землі, що оточує материки й острови та відрізняється спільністю сольового складу. Займає 70,8 % території Землі;

  • підземні води — води, які містяться в товщах гірських порід верхньої частини земної кори в рідкому, твердому й пароподібному стані;

  • льодовики — рухомі природні скупчення льоду атмосферного походження на земній поверхні, утворюються в тих районах, де твердих атмосферних опадів відкладається більше, ніж стікає й випаровується. Загальна площа льодовиків 16,3 млн км; (10,9 % площі суходолу);

  • озера — природні водойми в заглибленнях суходолу, заповнені в межах озерної чаші різнорідними водними масами і що не мають одностороннього ухилу. Для озер характерна відсутність безпосереднього зв'язку зі Світовим океаном. Озера займають близько 2,1 млн км2 (1,4 % площі суходолу);

  • ґрунтова волога — рідка частина ґрунту з розчиненими газами, мінеральними й органічними речовинами;

  • води атмосфери;

  • болота — ділянки суходолу з надлишковим застійним зволоженням ґрунту, зарослі вологолюбною рослинністю. Займають 350 млн га;

  • водосховища — штучні водойми значної місткості, утворені зазвичай у долині річок водотривкими спорудами для використання в господарстві. Загальна площа водосховищ світу — 600—620 тис. кмг;

  • річки — природні водні потоки, що течуть у виробленому ними руслі га живляться за рахунок поверхневого й підземного стоку з їхніх басейнів.

Вода — хімічна сполука водню з киснем, безбарвна рідина без запаху, смаку та кольору. У природних умовах завжди містить розчинені солі, гази й органічні речовини, їх кількість змінюється залежно від походження води та навколишніх умов. Класифікація вод за рівнем мінералізації охоплює такі категорії: прісні, солонуваті, мінералізовані, солоні, ропу (розсоли).

Прісні води — води основного споживання в господарській діяльності людини. Містять допустимі концентрації солей для питного й технічного водопостачання. Зазвичай для питного водопостачання концентрація солей у воді обмежується 1 г/л. Рівень концентрації солей залежить від складу, ступеня розчинності, умісту відкладень, а також від джерел живлення підземних і поверхневих вод. Ресурси прісних вод становлять незначну частку загального сумарного обсягу всієї гідросфери, але саме вони відіграють вирішальну роль у загальній циркуляції води, у зв'язках гідросфери з екологічними системами, у життєдіяльності людини й існуванні інших живих організмів, у розвитку виробництва. На прісні води припадає близько 2 % гідросфери, використовувана частина становить менше ніж 1 % від загального обсягу вод гідросфери. Розподіл прісної води в регіонах залежить від найбільших річкових систем регіону: в Азії — Янцзи, Гангу та Брахмапутри, у Південній Америці — Амазонки, Оріноко, Парани, у Північній Америці — Міссісіпі, у СНД — Єнісею, Обі, Лени, Волги, в Африці — Конго, Замбезі, Нігеру.

Солонуваті води — це поверхневі й підземні води, що містять підвищену кількість солей і непридатні для питного водопостачання. У процесі випаровування формують умови засолення Грунтів, утворення солончаків тощо. Мінералізовані води містять у розчиненому стані різні мікроелементи, сполуки, що визначають застосування їх у бальнеологічних цілях. До солоних вод відносять усі морські води, які не розглядаються в балансі водоспоживання, але входять до балансу кругообігу води в біосфері, а також води деяких відкритих водойм, підземних джерел. Використовуються для лікувальних цілей. Ропа — це підвищений (іноді перенасичений) соляний розчин, який зустрічається у водоймах, порожнинах, порах донних відкладень, солоних озерах. Використовується для лікувальних цілей і видобутку деяких солей (хлоридів, сульфатів тощо).

Вода разом із повітрям — найцінніший ресурс Землі. Щоб вижити, людині потрібно щонайменше півтора літра води на день. Більша частина прісної води міститься в земній корі, однак ці ресурси не завжди доступні, і люди змушені використовувати вільну воду гідросфери/Вода в гідросфері поширена нерівномірно.

Значення водних ресурсів. Вода забезпечує існування живих організмів на Землі й розвиток процесів їх життєдіяльності. Вона входить до складу клітин і тканин будь-якої тварини і рослини. У середньому вода становить близько 90 % маси рослин і 75 % маси тварин. Складні реакції в тваринних і рослинних організмах можуть протікати тільки при наявності водного середовища. Тіло дорослої людини містить 60—80 % води. Фізіологічні потреби людини у воді можна задовольнити тільки водою й нічим іншим. Утрата 6—8 % води супроводжується станом напівнепритомності, 10 % галюцинаціями, 12 % призводить до смерті.

Клімат і погода на Землі багато в чому залежать і визначаються наявністю водних просторів і вмістом водяної пари в атмосфері. У складній взаємодії вони регулюють ритм термодинамічних процесів, спричинених енергією Сонця. Океани й моря завдяки великій теплоємності води є акумуляторами тепла та здатні змінювати погоду й клімат на планеті. Океан, розчиняючи гази атмосфери, є регулятором повітря.

2. Структура світового водоспоживання.

Завдання

Проаналізуйте секторну діаграму структури світового водоспоживання.

На допомогу вчителю

У міру свого розвитку людство витрачає дедалі більшу кількість води для задоволення найрізноманітніших потреб: водопостачання населення, промисловості, вироблення електроенергії, зрошення й обводнення земель, транспорту, рибного господарства. Немає жодної галузі народного господарства, розвиток якої був би можливим без використання води. На сьогодні для всього світу основним питанням стає проблема забезпечення людства чистою водою, тому що наявні прісні водні ресурси в багатьох регіонах виявляються недостатніми для задоволення потреб населення, кількість якого швидко зростає, промисловості, що бурхливо розвивається. Для раціонального використання водних ресурсів необхідно перш за все знати, яка кількість води потрібна для задоволення всіх її споживачів не тільки на сьогоднішній день, а й на перспективу.

Водоспоживання всюди швидко зростає, проте не тільки через збільшення кількості населення, а також унаслідок урбанізації, індустріалізації й особливо розвитку сільськогосподарського виробництва, зокрема зрошуваного землеробства. На початку XXI ст. добове світове споживання води досягло 26 540 млрд л, або 4280 л на одну людину. Щонайменше 72 % від'цього обсягу витрачається на зрошення, а 17,5 % на промислові потреби. Близько 69 % іригаційних вод утрачено безповоротно.

Водопостачання населення пов'язане з використанням води для пиття і комунально-побутових потреб. До останніх належить система централізованого водопостачання для забезпечення нормальної роботи підприємств побутового обслуговування, поливання вулиць, зелених насаджень, протипожежних цілей тощо. Сумарний об'єм води, що використовується на потреби населення, визначається питомим водоспоживанням і кількістю населення.

Потреби промисловості у воді коливаються в широких межах і залежать не тільки від галузі, але й від застосовуваної технології виробничого процесу, системи водопостачання, кліматичних умов. За прямоточної системи водопостачання промислового підприємства вода з водного джерела подається до окремих об'єктів виробничого комплексу, використовується в процесі виробництва продукції, потім каналізаційними лініями надходить на очисні споруди, після чого скидається у водотік або водойму на відповідній відстані від водозабору. За прямоточної системи водопостачання витрачається велика кількість води, однак безповоротне водоспоживання мале. За оборотної системи водопостачання відпрацьована вода після очищення не скидається у водойму, а багаторазово використовується в процесі виробництва, піддаючись регенерації після кожного виробничого циклу. Витрати води за цієї схеми водопостачання невеликі та визначаються витратою, необхідною для заповнення безповоротного водоспоживання в процесі виробництва та регенерації, а також періодичної заміни води в оборотних циклах.

Сільське господарство є одним з основних споживачів води, що пов'язано зі збільшенням площ зрошуваного землеробства. Його розвиток диктується необхідністю забезпечення людства продуктами харчування. Площа зрошуваних земель у світі постійно зростає: на початку XX ст. вона становила 40 млн га, до 1970 р. досягла 235 млн га, за даними 2000 р. 420 млн га. Сумарні витрати води на зрошення залежать від площі зрошуваних земель, питомого водоспоживання, виду сільськогосподарських культур і кількості зворотних вод.

3. Поняття «водокористувач» і «водоспоживач» та різниця між ними.

На допомогу вчителю

Усі галузі господарства за їх належністю до водних ресурсів поділяються на дві категорії: во-доспоживачі та водокористувачі. Водоспоживачі забирають воду з джерела, використовують для вироблення промислової продукції або побутових потреб населення, а потім повертають у водний об'єкт, але вже в іншому місці, у меншій кількості та в іншій якості. Водокористувачі не забирають безпосередньо воду з джерела, а використовують її як середовище (водний транспорт, рибальство, спорт тощо) або як джерело енергії (гідроелектростанції). Однак і вони можуть змінювати якість води. Слід мати на увазі, що при сучасному комплексному використанні водних ресурсів межа між водоспоживачами й водокористувачами стирається. Наприклад, при створенні великих водоймищ для вироблення електроенергії докорінно змінюється не тільки гідрологічний режим і якість води, але й відбувається збільшення втрат води на випаровування, тобто саме водосховище виступає як водоспоживач. У зв'язку з цим, розглядаючи вплив різних видів діяльності на кількісні та якісні зміни водних ресурсів, доцільно застосовувати поняття «водоспоживач».

Завдання

Виділіть у наведеному переліку (його потрібно записати до початку уроку на зворотному боці крила дошки) водоспоживачів і водокористувачів: річковий транспорт; завод, який виробляє поліетилен; нафтопереробний завод; сталеплавильний завод; плантація бавовнику; лазня; цукровий завод; гідроелектростанція.

4. Водний дефіцит, його види та причини виникнення.

Матеріал подається у формі розповіді вчителя, під час якої використовується кліматична карта світу.

5. Водозабезпеченість регіонів і країн водними ресурсами (практична робота з відповідною картою атласу для 10 класу.)

Проблемне запитання

Як відомо, Австралія — найсухіший материк світу. Це підтверджує також кліматична карта атласу для 7 класу. Проте на карті водних ресурсів атласу для 10 класу показано, що з усіх материків саме жителі Австралії мають найвищий показник водозабезпеченості. Поясніть цей парадокс.

Розповідь учителя (з елементами інтерактивної бесіди)

Створення водосховищ — один із шляхів подолання регіонального водного дефіциту. Значення водосховищ, їх географія. Найбільші водосховища світу. (Під час розповіді вчитель використовує фізичну карту світу й ілюстрації водосховищ і гребель.)

На допомогу вчителю

Створення водосховищ приводить до докорінного перетворення розподілу річкового стоку в часі, до збільшення водних ресурсів району в лімітуючі періоди й у маловодні роки. Разом із тим у результаті затоплення великих територій водосховища значно збільшують випаровування з водної поверхні, що призводить до зменшення сумарних водних ресурсів регіону. У цьому випадку водосховища виступають як один із споживачів води. Кількість водосховищ у нашій країні та в усьому світі невпинно зростає

Водосховище — штучна водойма, створена, як правило, у долині річки водопідпорними спорудами для накопичення та зберігання води з метою її використання в народному господарстві. Водосховища поділяються на два типи: озерні й річкові. Для водосховищ озерного типу (наприклад Рибінське в Росії) характерне формування водних мас, істотно відмінних за своїми фізичними властивостями від властивостей текучої води. Течії в цих водосховищах найбільше пов'язані з вітрами. Водосховища річкового типу (наприклад Кременчуцьке в Україні) мають витягнуту форму, течії в них зазвичай стічні; водна маса за своїми характеристиками близька до річкових вод.

Дискусія

Як правило, список найбільших за площею водосховищ світу очолює озеро Вікторія (Африка). Унаслідок спорудження ГЕС Оуен-Фолс його рівень піднявся на 3 м, хоча площа майже не змінилася. Чи можна цю водойму сьогодні називати штучним озером, тобто водосховищем?

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Прийом «П'ять речень»

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте §17 підручника.

2. На контурній карті світу червоними кружечками позначте три значні острови, які відчувають природний водний дефіцит, і три острови, на яких водний дефіцит має антропогенне походження.

6

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Формування навчальної мотивації в учнів. Теорія і практика»
Черниш Олена Степанівна
72 години
790 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.