До ЗНО з ГЕОГРАФІЇ залишилося:
0
6
міс.
0
2
дн.
0
0
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Урок на тему "ТРУДОВІ РЕСУРСИ. ЕКОНОМІЧНО АКТИВНЕ НАСЕЛЕННЯ. БЕЗРОБІТТЯ."

Опис документу:
Конспект уроку з географії, 10 клас, профільний рівень, курс «Регіони і країни світу», що є продовженням базової географічної освіти у профільних класах старшої школи. Він спрямований на розкриття глобальних та регіональних явищ і процесів, що відбуваються як у світі в цілому, так і в окремих субрегіонах, країнах і їх регіонах. джерело: http://geo-bav.at.ua, інтернет ресурси.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

10 клас

Урок №58

Дата:

ТРУДОВІ РЕСУРСИ.

ЕКОНОМІЧНО АКТИВНЕ НАСЕЛЕННЯ.

БЕЗРОБІТТЯ.

Мета: продовжиш формування в учнів розуміння змісту понять «трудові ресурси» та «економічно активне населення», їх відмінностей; засвоїти особливості зайнятості населення в країнах різних типів; ознайомити учнів із найважливішими показниками, які характеризують величину та структуру економічно активного населення; дати уявлення про ринок праці, безробітних і їхній статус.

Обладнання: підручник, настінна політична карта світу, географічні атласи для 10 класу, посібник «Експрес-контроль», діаграми, які відображають професіональну структуру та співвідношення трьох основних вікових груп населення різних країн.

Ключові поняття: трудові ресурси, економічно активне населення, зайнятість, безробіття, рівень безробіття, види безробіття, ринок праці.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Експрес-контроль

Учні виконують завдання тесту 5 із посібника «Експрес-контроль».

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель нагадує, що наближається завершення вивчення учнями теми «Географія населення». Уже вивчена динаміка населення світу в часі й просторі, його структура з точки зору відповідних критеріїв. Але останнє питання розглянуто ще не повністю, оскільки з огляду на економіку й економічну географію великий інтерес становить професійна структура людства, тому що саме людина є вирішальною складовою продуктивних сил і саме вона приводить у рух усі складові частини світової економіки. Тому для правильного розуміння в подальшому географії світового господарства необхідно на достатньому рівні засвоїти здатність людей різних країн і регіонів світу до продуктивної праці. Саме цим питанням і буде присвячений урок (оголошується його тема та формулюються головні завдання).

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План вивчення нового матеріалу

1. Поняття «трудові ресурси» та «економічно активне населення»; відмінності між ними (розповідь учителя з використанням збільшених діаграм вікової структури населення однієї з країн та структури його зайнятості у виробництві).

2. Зайнятість населення, її територіальні відмінності (усна практична робота з картами географічного атласу для 10 класу).

3. Безробіття, його види; статус безробітного (розповідь учителя; аналіз карти «Безробіття» в географічному атласі для 10 класу).

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Відбувається робота з діаграмами, які характеризують співвідношення трудових ресурсів, дітей і пенсіонерів в Україні, частку економічно активного населення та структуру його зайнятості; порівняння показників України з відповідними показниками країн різних регіонів світу.

На допомогу вчителю

Вікові групи населення залежно від можливості їх використання в трудовій діяльності поділяють на осіб допрацездатного, працездатного та післяпрацездатного віку. Межі працездатного віку в різних країнах мають свої відмінності, оскільки визначаються їхнім законодавством. При визначенні цих меж насамперед беруться до уваги фізіологічні особливості організму людини.

Нижньою межею працездатного віку в більшості держав узято вік у 14—16 років. Найнижча вона здебільшого у слаборозвинених країнах. Це зумовлено тим, що там переважає ручна праця, яка не вимагає попередньої професійної підготовки. У високорозвинених країнах, де необхідна висока кваліфікація робітника, нижня межа встановлюється в більш пізньому віці.

Серед осіб віком 1519 років частка зайнятих у країнах різних типів суттєво відрізняється. Найменшою є частка зайнятих серед цієї вікової групи у Франції, Бельгії, Кувейті (менше ніж 11 %), а найбільша — в африканській Руанді та Бурунді (понад 80 %). Для світу в цілому частка зайнятих серед осіб віком 1519 років становить близько 40 %.

Серед осіб віком понад 65 років частки зайнятих у країнах різних типів також суттєво відрізня ються. Найменшою є частка зайнятих серед цієї вікової групи в Угорщині, Бельгії, Нідерландах, Люксембурзі, Австрії, Франції (менше ніж 2 %), а найбільша — в африканських Мозамбіку, Малаві (понад 70 %). Для світу в цілому частка зайнятих серед осіб віком понад 65 років становить близько 27 %.

Значно більшими є відмінності між країнами у визначенні верхньої межі працездатного віку. У різних країнах ця межа сягає 20 років. Насамперед це зумовлено різною середньою тривалістю життя та матеріальними можливостями держав у забезпеченні пенсіями літніх людей. У більшості розвинених країн світу верхня межа працездатного віку становить 60—65 років, у Данії та Швеції — 67, у Норвегії 70 років. У багатьох країнах Азії та Африки, де характерною є низька середня тривалість життя, вік виходу на пенсію визначений у 50 років. Майже половина країн світу не робить різниці у віці виходу на пенсію чоловіків і жінок. У більшості держав жінки мають право виходу на пенсію на три (США, Швеція) або п'ять років (Україна, Швейцарія, Фінляндія) раніше за чоловіків.

Населення працездатного віку, здатне до трудової діяльності, а також працюючі підлітки й пенсіонери становлять трудові ресурси держави. Середня частка трудових ресурсів у населенні світу — близько 58 %.

Географічні відмінності в забезпеченості трудовими ресурсами залежать головним чином ві/, статево-вікової структури населення, а отже, визначаються типом його відтворення. У країнах, що розвиваються й мають високий приріст населення, трудові ресурси становлять 50—55 % усієї кількості населення, оскільки значну частку становлять діти та підлітки. В Україні та більшості розвинених країн питома вага трудових ресурсів 61—64 %. Серед міського населення вона здебільшого вища, ніж серед сільського. У країнах першого типу відтворення населення, особливо високорозвинених, дещо підвищена частка трудових ресурсів зумовлена тим, що працездатний вік тут продовжений до 65—70 років, а також низькою часткою дітей і підлітків.

Економічно активне населення. Для оцінки забезпеченості держави людьми, здатними до праці, замість поняття «трудові ресурси» використовують термін «економічно активне населення». Згідно з під ходами Міжнародної Організації Праці (М0П), економічно активне населення — це населення обох статей віком 15—70 років, яке протягом певного періоду пропонує свою робочу силу для виробництва товарів і послуг. До економічно активних належать особи, які зайняті економічною діяльністю, що при носить дохід (зайняті), і безробітні, які шукають оплачувану роботу. Відсоток осіб чоловічої статі серед економічно активного населення світу є значно вищим (понад 57 %), ніж жіночої. Це пов'язано з тим, що в багатьох країнах жінки раніше виходять на пенсію та часто не зайняті в суспільному виробництві.

Важливе значення для оцінки якості трудових ресурсів має рівень освіченості населення. Серед-ньосвітовий рівень освіченості на сьогодні становить 82 %, Така його величина зумовлена тим, що цей показних дуже низький у багатьох країнах, що розвиваються. У Буркіна-Фасо, Чаді, Афганістані, Нігері, Гвінеї рівень освіченості становить менше ніж ЗО %.

Оскільки не всі, хто входить до категорії трудових ресурсів, шукають роботу (через навчання, домашнє господарство тощо), то частка економічно активного населення є дещо меншою, ніж трудових ресурсів. За даними МОП, економічно активне населення становить у середньому 47,4 % від усіх жителів світу, або 3/4 від трудових ресурсів.

Економічно активне населення в розвинених країнах становить близько 48—52 % від усього населення, або 70 % від усіх трудових ресурсів. Решту становлять ті, хто навчається або не планує працювати в суспільному виробництві.

Частка економічно активного населення в країнах, що розвиваються, становить 42—45 % від усього населення, тобто вона є значно нижчою, ніж у розвинених країнах. Це пов'язано з підвищеною часткою підлітків та низькою середньою тривалістю життя.

До категорії економічно неактивного населення міжнародна статистика відносить усіх, хто незалежно від віку не входить до категорії економічно активного населення. Серед осіб віком 15—70 років до економічно неактивного населення належать люди, які зайняті в хатньому господарстві, учні й студенти, пенсіонери та інші особи, які не шукають роботи й не бажають працевлашто-вуватися.

Зайняте населення. Для забезпечення життєдіяльності людини необхідними є засоби для існування, їх людина одержує за допомогою праці. Зайнятість певним видом діяльності — головна умова існування людини в суспільстві. До зайнятого населення належать особи, які займалися економічною діяльністю: працювали за наймом на умовах повного (неповного) робочого дня (тижня); роботодавці; особи, які самостійно забезпечували себе роботою або безкоштовно працювали в родинному бізнесі; служителі релігійних культів; військові кадрової служби та ін.

Частка зайнятих у світовому сільському господарстві, за підсумками 2008 р., становила 22,2 %. Найбільша частка зайнятих у цьому секторі економіки була зафіксована в Лаосі й Танзанії — більше ніж 80 %, а в Руанді — понад 90 %.

У промисловості світу було зайнято 20,2 % (у країнах СС 27,2 %). Серед окремих країн найбільша частка спостерігалася в Брунеї (понад 61 %) і Сербії (понад 45 %).

Найчисленніша Частина працюючого населення планети донедавна була зайнята в сільському господарстві. Це було зумовлено насамперед аграрним характером економіки більшості країн, що розвиваються. Однак упродовж другої половини XX — початку XXI ст. особливо швидкими темпами зростала зайнятість у сфері послуг як у розвинених країнах, так і в країнах, що розвиваються. На сьогодні вже понад 52 % у світі зайнято у сфері послуг (освіта, охорона здоров'я, фінанси, пасажирський транспорт, роздрібна торгівля, побутові послуги тощо), понад 22 % у сільському господарстві, а решта — у промисловості та будівництві (близько 25 %).

У сфері послуг, за підсумками 2008 р, у світі працювало 52,2 % зайнятого населення (у країнах СС 67,2 %). Найбільша частка серед держав світу спостерігалася у Великій Британії та Йорданії (понад ЗО %) і Люксембурзі (понад 86 %).

У розвинених країнах частка зайнятих сільськогосподарською працею становить лише 3—6 %, а частка зайнятих у сфері послуг 60—70 % від кількості працюючих (у Данії, Бельгії, Нідерландах, Норвегії, США — понад 70 %). Кількість робітників переважно фізичної праці постійно скорочується, їхнє місце на підприємствах поступово заступають висококваліфіковані працівники, які створюють та обслуговують автоматизовані виробничі системи, електронну техніку, розробляють інформаційне забезпечення різних галузей господарської діяльності.

Географія безробіття. Іншою складовою економічно активного населення є безробітні. За визначенням МОП, безробітними вважаються особи віком від 15 до /0 років; зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості, які не мають роботи (прибуткового заняття), шукали роботу чи намагалися організувати власну справу й готові стати до роботи.

За причинами виникнення розрізняють три види безробіття: фрикційне (люди, які звільнилися, щоб перейти на інше місце роботи), структурне (пов'язане із закономірним занепадом у галузях виробництва, які вже не мають перспективи), а також циклічне (пов'язане з періодом загального спаду, який переживає економіка держави). Два перші види існують завжди і їх разом називають природним безробіттям.

Рівень безробіття у світі взагалі становить близько 13 %, у розвинених країнах коливається від 2 до 16 % від економічно активного населення. У регіонах країн третього світу безробіття сягає 25—30 %. Причиною цього є загальна економічна відсталість, нестача робочих місць, труднощі залучення жінок до суспільного виробництва за переважання багатодітних родин.

У країнах, що розвиваються, а також багатьох середньорозвинених постсоціалістичних країнах поширеним є приховане безробіття (зайнятість неповний робочий день, простоювання підприємств упродовж тривалого часу).

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель із залученням учнів класифікує країни за професійною структурою населення.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте відповідний матеріал підручника.

2. Випереджальне за вдання. Складіть словник понять «село», «хутір», «кишлак», «аул», «станиця», «ферма», «виселок», «ранчо».

5

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Створення та ведення власного блогу на платформі WordPress»
Левченко Ірина Михайлівна
24 години
490 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.