До ЗНО з ГЕОГРАФІЇ залишилося:
0
5
міс.
2
6
дн.
1
4
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Урок на тему "СУТНІСТЬ НТР. СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ НТР. НАУКА ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА НТР. ПРОБЛЕМИ СТВОРЕННЯ ТЕХНОПАРКІВ."

Опис документу:
Конспект уроку з географії, 10 клас, профільний рівень, курс «Регіони і країни світу», що є продовженням базової географічної освіти у профільних класах старшої школи. Він спрямований на розкриття глобальних та регіональних явищ і процесів, що відбуваються як у світі в цілому, так і в окремих субрегіонах, країнах і їх регіонах. джерело: http://geo-bav.at.ua, інтернет ресурси.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

10 клас

Урок №62

Дата:

СУТНІСТЬ НТР.

СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ НТР.

НАУКА ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА НТР.

ПРОБЛЕМИ СТВОРЕННЯ ТЕХНОПАРКІВ.

Мета: ознайомити учнів зі змістом поняття «науково-технічна революція»; дати уявлення про складові частини НТР, докладно схарактеризувати науку як її складову частину; розвивати дослідницькі здібності учнів, удосконалювати їхнє вміння зв'язно висловлювати свої погляди на певні проблеми; виховувати самостійність у судженнях; розвивати вміння працювати у групах.

Обладнання: підручник, збільшена схема «Складові частини НТР».

Ключові поняття: науково-технічний прогрес, науково-технічна революція, наукоємні виробництва, технополіс, технопарк, фактор виробництва, ПК (із виходом в Інтернет) або збірки матеріалів про Інститут монокристалів, завод ім. Малишева, танкобудування України, «КБ "Південне"», українські спеціалізовані медичні заклади, вітрові електростанції.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель оголошує учням оцінки за самостійну роботу, яку вони виконували на попередньому уроці, виставляє оцінки за тему.

II. МОТИВАЦІЯ НАЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Оголошуючи тему уроку, учитель звертає увагу, що це не перша науково-технічна революція в історії людства. Але вона має значні відмінності, наприклад, від промислової революції, яка почалася в Європі наприкінці XVII ст. Завдання учнів — установити ці відмінності та вивчити складові частини сучасної НТР. Знання цього матеріалу допоможе зрозуміти сучасну територіальну структуру світового господарства, яка буде вивчатися в майбутньому.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План вивчення нового матеріалу

1. Поняття «науково-технічний прогрес» і «науково-технічна революція».

2. Особливості сучасної НТР: універсальність і всеосяжність, прискорений характер, докорінна зміна ролі людини у виробництві, мілітаризація (розповідь учителя з елементами інтерактивної бесіди й опорою на міжпредметні зв'язки та знання учнів).

3. Складові частини сучасної НТР (демонстрація та пояснення схеми).

4. Наука як складова частина НТР. Проблеми створення технопарків і технополісів (розповідь учителя з елементами інтерактивної бесіди).

На допомогу вчителю

Наука — це особливий вид людської пізнавальної діяльності, спрямований на вироблення об'єктивних, системно організованих та обґрунтованих знань про навколишній світ. Основою цієї діяльності є збір, систематизація та критичний аналіз фактів і на цій базі синтез нових знань або узагальнень, які не тільки описують природні або суспільні явища, але й дозволяють побудувати причинно-наслідкові зв'язки, і як наслідок — прогнозувати.

Техніка — сукупність створених засобів і знарядь виробництва, а також заходи та операції, уміння та майстерність здійснення трудового процесу.

Техніка та технологія в історії людства починаються від того часу, коли люди стали використовувати штучні знаряддя ручної праці. Грецьке слово «техне» в перекладі означає мистецтво, майстерність, уміння. Його вживали вже Платан та Арістотель, аналізуючи штучні знаряддя праці.

Вихідним моментом техніки є природні продуктивні органи людини, передусім руки. Доповнення, підсилення, заміщення природних робочих органів людини мають певну соціальну детермінацію, яка реалізується через використання природи й утілення в природних тілах трудових функцій. Створений людиною об'єкт називають артефактом (латин, artefactum — штучно зроблений). Техніка є сукупністю артефактів, але таке трактування дає лише перше уявлення про неї.

Мета та функція техніки — перетворювання природи та світу людини згідно з цілями, які ставлять люди, що мають певні потреби й бажання. Отже, техніка є невід'ємною складовою людського існування.

Техніка сама по собі не є метою. Вона набуває цінності тільки як засіб. Можна розглядати техніку і як самостійний феномен, однак ця самостійність певною мірою є відносною: техніка органічно залучена до контексту соціального буття та свідомості, є основою цивілізації, перебуває у вирі іпоричного часу й постійно прогресує. Історичний шлях людини нерозривно пов'язаний з ускладненням та розвитком техніки, яка подолала тривалий шлях, перш ніж сягнула нинішніх висот. У доіндустріальному суспільстві техніка була ремеслом, що ґрунтувалося на процесі диференціації та спеціалізації робочих знарядь.

Технологія — наука про способи (набір і послідовність операцій, їхні режими) розв'язання задач людства за допомогою (шляхом застосування) технічних засобів (знарядь праці). Загальний рівень розвиненості та сукупність технологій — технологічний уклад — є важливою складовою культури, що істотно (визначально) впливає на сталість розвитку економіки, відтак єоднією з найхарактерніших визначальних рис цивілізації.

Науково-технічний прогрес (НТП) — це поступальний рух науки й техніки, еволюційний розвиток усіх елементів продуктивних сил суспільного виробництва на основі широкого пізнання й освоєння зовнішніх сил природи, це об'єктивна, постійно діюча закономірність розвитку матеріального виробництва, результатом якої є послідовне вдосконалення техніки, технології та організації виробництва, підвищення його ефективності. Основним елементом НТП є науково-технічна революція (НТР).

Науково-технічна революція — це докорінне якісне перетворення продуктивних сил, де наука стає провідним фактором виробництва, у результаті якого відбувається трансформація індустріального суспільства на постіндустріальне. Це розрив поступовості та формально-логічної послідовності розвитку, стрибок в історичному русі знань. Наукова революція змінює існуючі наукові уявлення, здійснює перегляд фундаментальних понять і приводить до нових відкриттів, нової системи знань, що є рушійною силою в розвитку техніки.

Перша науково-технічна революція (XV—XVII ст.) відкинула систему Арістотеля та геоцентричне вчення Птолемея, подолала середньовічну схоластику й зусиллями М. Коперника, Й. Кеплера, Г. Галілея, Р. Декарта, І. Ньютона та інших учених утворила наукові основи математики, астрономії, механіки, медицини, тобто саме природознавство. Цей період характеризується масштабним розвитком промислового виробництва. На зміну феодальній суспільно-економічній формації прийшла капіталістична, що характеризувалася розвитком продуктивних сил та ускладненням виробничих відносин.

Друга науково-технічна революція (XIX ст.) зруйнувала метафізичні ідеї незмінності природи й утвердила діалектичні ідеї загального розвитку та зв'язку в природі на основі атомістичної теорії й періодичного закону в хімії, учення про збереження й перетворення енергії у фізиці, а також клітинної й еволюційної теорії в біології. Вплив науки ще більше проявився в розвитку продуктивних сил, з'явилися нові галузі виробництва, загострилися суперечності з виробничими відносинами в суспільстві.

Третя науково-технічна революція (початок XX ст.) почалася з руйнування концепції неподільного атома та створення квантово-механічної системи світосприйняття, яка характеризувалася кількісними фізичними властивостями мікросистем. Під час цієї революції наука проявляє революціонізуючий вплив на розвиток виробництва і виробничих відносин. Науково-технічна революція розпочалася у фізиці, потім поширилася на хімію, теоретичну й технічну кібернетику, космосознавство та інші науки. До середини 1950-х pp. вона охопила біологію та набула, таким чином, загального характеру.

Четверта науково-технічна революція (від кінця XX ст.) охопила інтелектуальну діяльність, починаючи з інформаційних образів в економіці, штучного інтелекту в нових технологіях, і продовжується в біології, інформатизації суспільства, світовій глобалізації в науці й техніці. «Хто володіє інформацією, той володіє світом» — так характеризується інформаційна революція, яка поширюється в усіх галузях науки, техніки, виробництві, соціології, суспільстві. Розвиток науки й техніки пов'язаний з ускладненням методів і форм наукових досліджень, використанням складної апаратури (атомних реакторів, машинних комплексів тощо). У сучасних умовах масштабні наукові дослідження здійснюються великими колективами, а вчені є їх активними учасниками. Таким чином, науково-технічна революція зумовила індустріалізацію науки.

Епоха сучасної НТР розпочалася в 1940—1950-ті pp. Саме в цей час зародилися й дістали розвитку її головні напрямки: автоматизація виробництва, контроль та управління ним на базі електроніки; створення й застосування нових конструкційних матеріалів тощо, із появою ракетнокосмічної техніки почалося освоєння людьми навколоземного космічного простору. Прогрес сучасної науки й техніки характеризується комплексним поєднанням їх революційних та еволюційних змін.

За два-три десятиліття багато початкових напрямків НТР із радикальних поступово перетворилися на звичайні еволюційні форми вдосконалення факторів виробництва та виробів, що випускаються.

Нові великі наукові відкриття і винаходи 1970—1980-х pp. започаткували другий, сучасний, етап НТР.

Для нього типовими є кілька провідних напрямків: електронізація, комплексна автоматизація, нові види енергетики, технологія виготовлення нових матеріалів, біотехнологія. їхній розвиток зумовлює вигляд виробництва на початку XXI ст.

Серед різноманіття технологій часто виділяють традиційні технології й високі технології — найбільш високорозвинені (найсучасніші) технології, що є наукоемкими, тобто які інтенсивно використовують найновіші наукові досягнення. Зазвичай вважають, що такі технології є найбільш важливими з точки зору забезпечення майбутнього розвитку людства. Перехід до використання високих технологій і відповідної їм техніки — найважливіше завдання на сучасному відрізку історії для всіх народів світу. До високих технологій належать найбільш наукоємні галузі господарства: мікроелектроніка, інформаційні технології, обчислювальна техніка, програмування, робототехніка, нанотехнології, атомна енергетика, авіакосмічна промисловість, біотехнологм та генна інженерія.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Перевірка випереджального домашнього завдання

Виступи учнів із повідомленнями про пріоритетні напрямки наукових досліджень в Україні.

Практична робота

Учитель об'єднує учнів у групи та пропонує кожній із них створити проект за однією з тем: «Дослідження та створення штучних кристалів», «Україна — космічна держава», «Вітер — альтернативне джерело енергії», «Перспективи української авіації», «Танк "Оплот": крок у майбутнє», «Українська медицина», «Генна інженерія: сучасне й майбутнє». Кожний проект має складатися з окремих міні-розділів:

1. Обґрунтування вигідності обраного напрямку досліджень.

2. Сучасний стан розвитку в Україні.

3. Що потрібно зробити для розвитку обраної галузі наукових досліджень: зміни законодавчого характеру; розміри та джерела фінансування; технічне забезпечення; кадрове забезпечення.

4. Райони та центри розвитку цих досліджень (з обґрунтуванням вибору).

5. Тривалість проекту.

6. Очікувані вигоди від реалізації проекту.

Під час роботи учні користуються матеріалами, наданими вчителем, або мережею Інтернет. Учитель виконує роль консультанта.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте § 31 підручника.

2. Оформте проект у письмовому вигляді.

3. Підготувати повідомлення «Інформаційна революція».

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Селф-коучинг (самонаставництво) як технологія професійного розвитку педагога Нової української школи»
Вікторія Вікторівна Сидоренко
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.