До ЗНО з ГЕОГРАФІЇ залишилося:
0
6
міс.
0
3
дн.
0
6
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Урок на тему "ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ ТЕХНОГЕННОГО ОБМІНУ РЕЧОВИН. ПРАКТИКУМ. ЗАХИСТ ПРОЕКТУ «ЕКОЛОГІЧНИЙ БУДИНОК»."

Опис документу:
Конспект уроку з географії, 10 клас, профільний рівень, курс «Регіони і країни світу», що є продовженням базової географічної освіти у профільних класах старшої школи. Він спрямований на розкриття глобальних та регіональних явищ і процесів, що відбуваються як у світі в цілому, так і в окремих субрегіонах, країнах і їх регіонах. джерело: http://geo-bav.at.ua, інтернет ресурси.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

10 клас

Урок №43

Дата:

ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ ТЕХНОГЕННОГО ОБМІНУ РЕЧОВИН.

ПРАКТИКУМ.

ЗАХИСТ ПРОЕКТУ «ЕКОЛОГІЧНИЙ БУДИНОК».

Мета: показати на конкретних прикладах шляхи оптимізації' техногенного обміну речовин, довести її необхідність; розвивати творчі здібності учнів, уміння вести наукову дискусію; виховувати бережливе ставлення до довкілля.

Обладнання: збільшена схема техногенного обміну речовин, учнівські заготовки та ілюстрації для захисту проектів, настінні ілюстрації порушених людиною ландшафтів («Донбас», «Кар'єр» тощо).

Ключові поняття: техногенний обмін речовин, оптимізація, екологія, техноекологія, постер.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Запитання та завдання

1. Чим агроландшафти відрізняються від природних ландшафтів?

2. Назвіть причини нестійкості агроландшафтів.

3. У яких випадках формуються техногенні ландшафти? Наведіть конкретні приклади.

4. Чому площі техногенних ландшафтів на Землі зростають?

5. Які види діяльності людини можуть призводити до формування антропогенних бедлендів? Обґрунтуйте свої твердження.

6. Що таке урбанізовані території? Як змінюються при цьому природні ландшафти?

7. Що таке селітебні ландшафти?'Чому їх площа у світі поступово зростає?

8. Яким чином змінюється обмін речовин у межах антропогенних ландшафтів? Чому такі зміни відбуваються?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель ставить запитання: «Що вам відомо про Кіотський протокол? Навіщо його приймали?». Після короткого обговорення він зачитує цифри річного видобутку найважливіших корисних копалин, збору врожаїв найголовніших сільськогосподарських культур, називає річні розміри викидів різних речовин у довкілля та ставить запитання: «Чи не потонемо ми в майбутньому у власних викидах?». Оскільки така загроза реально існує (можна згадати ситуацію, яка склалася в Тернополі у 2009 p., коли місто не мало куди вивозити навіть побутове сміття і, як наслідок, було буквально завалене ним), то, очевидно, цю проблему потрібно розв'язувати. Саме їй буде присвячена тема уроку.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План вивчення нового матріалу

1. Особливості техногенного обміну речовин (демонстрація й аналіз схеми техногенного обміну речовин).

2. Виявлення конкретних порушень нормального обміну речовин у природі (демонстрація настінних картин із зображенням порушених та антропогенних ландшафтів, під час якої проводиться інтерактивна бесіда).

На допомогу вчителю

Технологічний хімічний кругообіг с одним із сучасних впливів людини на функціонування геосис-теми. У процесі виробництва створюються тисячі нових сполук, більшість із яких у природних умовах не утворюються. Частина сполук призначена для цілеспрямованого впливу на природне середовище (мінеральні добрива, пестициди), але більшість потрапляє до геохімічного кругообігу випадково як відходи виробництва. Серед елементів земної кори, що залучені до технологічного кругообігу, перші місця посідають С, Са, Fe, Al, Cl, Na, S, N, Р, К, Cu, Z, Zn та ін.

Багато техногенних елементів розпочинає свій рух у повітряному просторі. Найбільша кількість викидів в атмосферу припадає на діоксид вуглецю (С02) (не менше ніж 10—15 млн тонн щорічйо) — головний продукт згоряння палива, його супутниками є інші гази: окис вуглецю (CO) (двигуни внутрішнього згоряння, нафтопереробні підприємства), сірчаний ангідрид (S02) (при спаленні, переробці нафти, вугілля, сланців, виплавлянні кольорових металів, виробництві сірчаної кислоти, цементу, целюлози тощо). Крім газів, до атмосфери потрапляють тверді продукти згоряння: пил (цементна, вугільна промисловість), пилові бурі. Основними компонентами пилу є кремнієвий ангідрид (Si02), крім того, можуть зустрічатися Pb, As, Ni, Co, Sb.

Атмосферні забруднення (у тому числі й радіоактивні) можуть поширюватися на тисячі кілометрів, ураховуючи рух повітряних мас.

Учені стверджують, що в результаті збільшення кількості діоксиду вуглецю (С0;) за останнє десятиліття на 13 % стимулювався процес фотосинтезу. Збільшується концентрація С0; у поверхневих водах. Основним глобальним ефектом збільшення концентрації С0; в атмосфері є її вплив на тепловий баланс Землі. Сірчаний ангідрид (50;) шкідливо впливає на дерева (з ним пов'язують масову загибель піхти в деяких районах Західної Європи). Шкідливий вплив S02 мас на ґрунтові мікроорганізми.

Негативний ефект атмосферних забруднень найбільш інтенсивно проявляється навколо джерел забруднення у великих містах, промислових центрах. Смог, який утворюється над містами, містить сотні різних сполук, шкідливих для здоров'я (у тому числі й канцерогенних). Смог затримує сонячну радіацію (ультрафіолетове проміння) на ЗО—40 %, а підвищена кількість ядер конденсації та сублімації в повітрі сприяє локальному збільшенню хмарності, опадів (на 5—10 %), особливо туманів.

Багато промислових викидів потрапляє у водний цикл міграції, багато їх опиняється безпосередньо в річках та водоймах через каналізацію. Стічні води забруднені різними кислотами, фенолами, сірководнем, аміаком, ртуттю, свинцем, фтором, арсеном, кадмісм та іншими токсичними речовинами, відпрацьованими технічними маслами, нафтопродуктами. Велика кількість забруднених вод потрапляє у внутрішні озера, моря, річки. У річкових басейнах відбувається часткове самоочищення: частина органічних домішок розчиняється й мінералізується в результаті життєдіяльності організмів, водоростей.

Кінцевою ланкою водної міграції техногенних викидів є Світовий океан. Процес забруднення океану в основному с незворотним. Глобальне значення цього процесу визначається особливим місцем Світового океану у формуванні структури всієї епігеосфери, її теплового балансу, кругообігу води, газообміну.

Поведінка елементів, які призводять до змін у геосистемі, залежить від характеру геосистеми. Наприклад, замкнуті (внутрішньогірські) котловани сприяють формуванню сталих центрів атмосферного забруднення; температурні інверсії, штилі, тумани — концентрації техногенних викидів в атмосферу; невеликі дощі — ефективному осіданню атмосферних домішок; клімат впливає на утворення різних типів смогу.

Негативний вплив атмосферних забруднень на рослинний покрив посилюється при сильному освітленні, підвищеній вологості повітря та помірній температурі, оскільки за таких умов відкриваються продихи на листках. Кислі грунти інтенсивніше окислюють різні шкідливі сполуки, ніж нейтральні. Високий уміст кальцію в Грунті сприяє зменшенню виносу різних елементів (у тому числі тих, які є в мінеральних добривах).

V. ПРАКТИКУМ

Здійснюється захист групами проектів «Екологічний будинок».

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель узагальнює пропозиції учнів щодо шляхів оптимізації техногенного обміну речовин, оцінює їхню роботу під час підготовки проектів та їх захисту.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте §24 підручника.

2. Підготуйте постер «Ландшафт, який хочеться зберегти» (учням роздаються картки із зображеннями естетичних краєвидів: ділянки річок, гір, озер тощо). Робота може виконуватися в групах.

3

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Як підготувати успішну особистість: евристичні технології в освітньому процесі»
Ілляхова Марина Володимирівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.