• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Географія
  • Урок на тему "СИСТЕМА РОЗСЕЛЕННЯ НАСЕЛЕННЯ СВІТУ. ГЕОГРАФІЯ СІЛЬСЬКОГО РОЗСЕЛЕННЯ. КЛАСИФІКАЦІЯ СІЛЬСЬКИХ ПОСЕЛЕНЬ."
До ЗНО з ГЕОГРАФІЇ залишилося:
0
5
міс.
2
8
дн.
2
0
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Урок на тему "СИСТЕМА РОЗСЕЛЕННЯ НАСЕЛЕННЯ СВІТУ. ГЕОГРАФІЯ СІЛЬСЬКОГО РОЗСЕЛЕННЯ. КЛАСИФІКАЦІЯ СІЛЬСЬКИХ ПОСЕЛЕНЬ."

Опис документу:
Конспект уроку з географії, 10 клас, профільний рівень, курс «Регіони і країни світу», що є продовженням базової географічної освіти у профільних класах старшої школи. Він спрямований на розкриття глобальних та регіональних явищ і процесів, що відбуваються як у світі в цілому, так і в окремих субрегіонах, країнах і їх регіонах. джерело: http://geo-bav.at.ua, інтернет ресурси.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

10 клас

Урок №59

Дата:

СИСТЕМА РОЗСЕЛЕННЯ НАСЕЛЕННЯ СВІТУ.

ГЕОГРАФІЯ СІЛЬСЬКОГО РОЗСЕЛЕННЯ.

КЛАСИФІКАЦІЯ СІЛЬСЬКИХ ПОСЕЛЕНЬ.

Мета: розширити знання учнів про сільське й міське населення; дати характеристику системи розселення населення світу, у тому числі сільського; класифікувати сільські поселення за різними критеріями.

Обладнання: підручник, настінна політична карта світу, географічні атласи для 10 класу, збільшені зображення малюнків «Канадська ферма», «Французьке село», «Українське село», «Африканське село», «Високогірний аул», заготовки схеми «Види поселень», збільшені стовпчасті діаграми або графіки співвідношення кількості міських і сільських жителів у різний час.

Ключові поняття: розселення населення, система розселення, управління розселенням, типи поселень, тимчасові поселення, сільське населення, групова та розсіяна форма розселення.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Фронтальне опитування

1. Дайте визначення поняття «трудові ресурси».

2. Чим відрізняються підходи ООН до визначення трудових ресурсів від українських?

3. Що розуміють під поняттям «економічно активне населення»?

4. Яку людину можна вважати безробітною?Чому більшість країн світу, за якими відсутні дані про рівень безробіття, розташовані в Африці?

5. Які види безробіття вам відомі?

6. Чи завжди безробіття є негативним явищем?

7. Що таке ринок праці?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вступне слово вчителя

Рівень розвитку країни визначає не тільки зайнятість населення, його освіченість і професійну структуру, але й значною мірою — систему його розселення. Вам уже частково відомий цей матеріал. Але ваші відомості з цього питання стосуються лише України. Сьогодні ж ми будемо вивчати систему розселення населення світу. При цьому найбільша увага буде приділена сільському населенню.. Це не дивно, адже ми живемо в унікальний момент історії людства: уперше за часів його існування кількість сільських і міських жителів у світі зрівнялася. Тому серед інших наших завдань сьогодні стоїть визначення перспектив і тенденцій розвитку сільського населення.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План вивчення нового матеріалу

1. Система розселення населення світу, проблеми управління розселенням (розповідь учителя з використанням карт географічного атласу для 10 класу та настінної політичної карти світу).

2. Види населених пунктів; сільське й міське населення, динаміка змін співвідношення між ними протягом історичного часу (розповідь учителя з елементами інтерактивної бесіди, що здійснюється паралельно із заповненням учнями заготовки схеми «Види поселень»; аналіз діаграм або графіків, які ілюструють динаміку співвідношення кількості міських і сільських жителів протягом історичного часу).

3. Характеристика критеріїв, за якими можуть класифікуватися сільські населені пункти (інтерактивна бесіда).

На допомогу вчителю

Населення на Землі розміщене нерівномірно. Це зумовлено різними причинами: впливом природного чинника — пустелі, тундра, високогір'я, території, укриті льодом, та тропічні ліси не сприяють розселенню людей; дією історичних особливостей заселення земного суходолу; відмінностями в сучасній демографічній ситуації — особливості приросту населення на континентах; впливом соціально-економічних умов життя людей, їх господарською діяльністю, рівнем розвитку виробництва.

Найвищу густоту населення мають країни, у яких на 1 км2 припадає 200 осіб. До цієї групи входять: Бельгія, Нідерланди, Німеччина, Велика Британія, Ізраїль, Ліван, Бангладеш, Індія, Республіка Корея, Японія, Філіппіни. Країни, у яких густота населення близька до середньосвітової 46 осіб/км2: Камбоджа, Ірак, Ірландія, Малайзія, Марокко, Туніс, Мексика, Еквадор. Найнижчу густоту населення 2 особи/км2, мають Монголія, Лівія, Мавританія, Намібія, Гвіана, Австралія.

Загальна густота населення Землі постійно змінюється. Якщо в 1950 р. вона становила 18 осіб/км2, то на початку 1990-х рр. 40, а у 2004 р. 53. Близько 60 % людства живе на низовинних ділянках Землі не вище ніж 200 м, а 4/5 на висотах до 500 м над рівнем моря. Рідко-заселені або зовсім не заселені території (у тому числі материкові льодовики Антарктиди й Гренландії) займають майже 40 % території суходолу, де проживає 1 % населення Землі.

У найбільш заселених районах світу, що займають до 7,0 % території ойкумени, проживає до 70 % усього населення Землі.

Великі скупчення населення сформувалися як у старих сільськогосподарських, так і в нових індустріалізованих районах. Особливо високою є густота населення у промислово розвинених районах Європи, Північної Америки, а також у давніх районах штучного зрошення (Гангська, Нільська та Велика Китайська низовини). Тут, у найбільш густонаселених районах земної кулі, що займають менше ніж 10 % суходолу, живе близько 2/3 населення планети.

Найбільш заселеною частиною світу є Азія. Демографічний центр в Азії розташований у районі Індостанського субконтиненту. Найбільш заселеними тут є райони інтенсивного сільського господарства, зокрема вирощування рису: дельти Гангу з Брахмапутрою, Іраваді. В Індонезії більшість населення концентрується на острові Ява з родючими ґрунтами вулканічного походження (густота населення перевищує 700 осіб/кмг). Сільське населення Південно-Західної Азії зосереджене вздовж передгір'їв Лівану, у межиріччі Тигру та Євфрату. Досить високою є густота населення на узбережжі Перської затоки, що пов'язано з видобутком нафти, а також навколо Японського моря (на Японських островах — понад 300 осіб/км2, у Південній Кореї — близько 500 осіб/км2).

Нерівномірно заселена і Свропа. Один регіон із підвищеною густотою населення простягається з півночі на південь — від Північної Ірландії через Англію, долину Рейну до Північної Італії, — і переривається лише в Альпах. У цьому поясі зосереджено багато галузей промисловості та інтенсивне сільське господарство, розвинена інфраструктура. Другий проходить на заході Європи від Бретані, уздовж річки Маас через північ Франції та Німеччину. Висока концентрація населення в Північно-Західній Європі пояснюється тим, що саме тут виникли промислові райони, що привело до підвищення природного приросту населення і припливу робочої сили. У Західній, Центральній, Південно-Західній і Південній Франції, на Піренейському та Апеннінському півостровах, на островах Середземного моря проживає близько 130 млн осіб. Середня густота населення тут сягає 119 осіб/км2. Серед країн Центрально-Східної Європи високу густоту населення має Україна 79 осіб/км2, Молдова 130 осіб/км2. Середня густота населення Росії 8,7 особи/км2.

Розміщення населення в Північній Америці значною мірою залежить від часу заселення окремих територій. Основна кількість населення США й Канади зосереджена на схід від 85° зх. д. в регіоні, обмеженому Атлантичним узбережжям, вузькою смугою кордону між США й Канадою (до Великих озер), південними берегами озер до річок Міссісіпі та Огайо. У цій частині материка проживає близько 130 млн осіб.

У регіоні Центральної Америки особливо густо заселені Антильські острови: на Ямайці на 1 км2 припадає 200 осіб, на Трінідаді і Тобаго та Барбадосі 580 осіб. Невисокими є показники густоти населення в пустельних районах Північно-Західної Мексики.

Більшість жителів Південної Америки живе в прибережних районах на західних і східних окраїнах континенту. Великі площі екваторіальних лісів Амазонії та саван (чако), а також Патагонія і Вогняна Земля заселені недостатньо.

Африка має дуже низьку густоту населення. Основні причини — природні умови (пустелі, вологі екваторіальні ліси, гірські території), а також колонізація, работоргівля в минулому. Найбільше населення сконцентровано в прибережних районах, де зосереджені великі міста або плантації. Це середземноморські райони Магрібу, береги Гвінейської затоки від Кот д'Івуару до Камеруну, а також рівнини Нігерії.

В Австралії найгустіше заселені території на східній, південно-східній окраїнах континенту.

Суворі кліматичні умови завадили заселенню арктичної та субарктичної зон, тут проживає менше ніж 0,1 % населення планети.

У сучасних умовах роль контрастів, спричинених природними умовами, знижується. У зв'язку з промисловим розвитком, упровадженням науково-технічного прогресу на розміщення населення найбільше впливають соціально-економічні чинники.

Населений пункт — це заселене людьми місце (поселення), первинна одиниця розселення людей у межах єдиного забудованого простору (місто, селище міського типу, село тощо). Обов'язковою ознакою населеного пункту є постійність його використання як місця постійного проживання.

Місто — форма поселення, населене місце, значне за розмірами, кількістю й густотою населення, жителі якого зайняті, як правило, поза сільським господарством. Тут концентрувалося багато галузей господарства — промисловість, наука, культура, охорона здоров'я, що перетворило міста на центри науково-технічного й соціального прогресу. Усе це в поєднанні з розвиненою соціальною інфраструктурою зумовило формування в містах специфічного міського способу життя, який у процесі урбанізації поширюється на дедалі більшу кількість поселень, у тому числі сільських.

Міста розрізняють за профілем їхньої містобудівельної бази (видобувна й обробна промисловість, наукові, навчальні, культурні, рекреаційні, транспортні та інші центри); за ступенем складності структури господарського комплексу (моно- і поліфункціональні); за історико-культурним потенціалом (місцевого, регіонального, національного, світового значення); за величиною (найбільші, надвеликі, великі, середні, малі).

Село — це населений пункт (зазвичай великий) неміського типу, жителі якого займаються переважно сільським господарством. Крім того, під цим поняттям розуміють сільську місцевість узагалі як частину соціально-географічного простору, а також усіх жителів села.

Головною формою розселення людей у сучасному світі стають міста, тому сучасна теорія розміщення населення передусім пов'язана з дослідженням міст. Єдиного для всіх країн світу поняття «місто» не існує (наприклад у Данії, Швеції, Фінляндії містом вважають поселення з кількістю жителів 200 осіб, у Канаді, Австралії — понад 1000 осіб, у Німеччині та Франції — понад 2000 осіб, у США — понад 2500, в Індії — понад 5000, у Швейцарії — понад 10 000, а в Японії — понад 30 000 осіб).

Сільське населення становить близько 1/2 населення світу, а загальна кількість сільських населених пунктів у світі перевищує 25 млн. Головні форми сільського розселення:

  • групова (власне сільська) форма розселення, переважає в Росії та інших країнах СНД, Європі, Китаї, Японії, більшості країн, що розвиваються;

  • розсіяна (фермерська) форма розселення, найбільш поширена в США, Канаді, Австралії.

Разом із тим у країнах, що розвиваються, форми сільського розселення мають значні відмінності, які залежать від природних умов, спеціалізації та рівня розвитку сільського господарства. Переважають великі села, місцеві ринкові центри. У районах кочового скотарства (пустелях, напівпустелях, саванах) мережа сільських поселень узагалі відсутня, там характерним є кочове та напівкочове (проживання на одному місці протягом 10—20 років) розселення.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Завдання

Установіть територіальні відмінності сільського розселення в окремих країнах світу та регіонах (заслуховування визначень понять, підготовлених учнями вдома, аналіз ілюстрацій із зображеннями сільських населених пунктів різного виду, розташованих у певних регіонах світу).

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учні за допомогою вчителя встановлюють перспективи та тенденції розвитку сільського населення світу та окремих регіонів, а також розглядають схему, яку вони заповнювали під час вивчення нового матеріалу. Оскільки схема не є завершеною, робота над її заповненням буде продовжена на наступних уроках.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте §30 підручника.

2. Випереджальне завдання. Знайдіть визначення міста для таких держав, як Україна, Росія, Грузія, Данія, Японія.

5

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Основи комунікативної компетентності молодшого школяра. Практичні матеріали»
Мельничук Вікторія Олексіївна
30 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.