Урок на тему: Сільське господарство Західної України після аграрної реформи 1848 р.

Опис документу:
На сьогоднішньому уроці нам необхідно вирішити дуже важливе запитання: • Як вплинула аграрна реформа 1848 р. на розвиток економіки в західноукраїнських землях у другій половині ХІХ ст.? Але спочатку ми з’ясуємо, як політичні зміни, що сталися в другій половині ХІХ ст. (після революції 1848–1849 рр.), позначилися на становищі українських земель.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Оберіть документ з архіву для перегляду:
Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Тема: Сільське господарство Західної України після аграрної реформи 1848 р.

Цілі уроку

Навчальна.

Навчитися охарактеризувати соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії в другій половині ХІХ ст., з’ясувати наслідки аграрної реформи 1848 р.

Розвивальна.

Розвивати в учнів уміння працювати з текстовими та візуальними історичними джерелами, складати порівняльну характеристику історичних процесів, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Виховна.

Висловлювати й аргументувати власну точку зору; виховувати в учнів національні та патріотичні почуття.

Обладнання: карта, документи, таблиці, ілюстрації.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань учнів

Метод «Мозковий штурм»

Учитель вивішує на дошці плакат з написом «Західноукраїнські землі» (можна ці слова написати прямо на дошці), а учні починають називати терміни, з якими у них асоціюється це поняття:

• Австрійська імперія;

• Галичина;

• Буковина;

• Закарпаття;

• реформи Марії-Терезії і Йосифа ІІ;

• революція 1848–1849 рр.;

• скасування кріпацтва;

• Головна руська рада;

• поділ Галичини на Східну і Західну;

• Лук’ян Кобилиця і т. ін.

Всі пропозиції учнів записуються на дошці. Цей метод допоможе пригадати соціально-економічне становище західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії у першій половині ХІХ ст. Особливо слід детально пригадати суть аграрної реформи 1848 р. Це:

• скасування панщини і кріпосних повинностей за викуп;

• збереження поміщицьких землеволодінь;

• проголошення поміщиків єдиними власниками лісів та пасовищ;

• одержання селянами громадянських прав.

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. На сьогоднішньому уроці нам необхідно вирішити дуже важливе запитання:

• Як вплинула аграрна реформа 1848 р. на розвиток економіки в західноукраїнських землях у другій половині ХІХ ст.?

Але спочатку ми з’ясуємо, як політичні зміни, що сталися в другій половині ХІХ ст. (після революції 1848–1849 рр.), позначилися на становищі українських земель.

Середина XIX ст. булла часом випробувань для імперії Габсбургів. Вистоявши перед революційною хвилею 1848 р., вона невдовзі зазнала дошкульних поразок на міжнародній арені.

Спочатку Австрія програла франко-італо-австрійську війну 1859 р., а 1866 р. зазнала поразки в протистоянні із Пруссією. Ці невдачі зумовили глибоку політичну  кризу в державі. Щоб не допустити неконтрольованого розвитку подій, вже

1867 р. було укладено австро-угорський компроміс, внаслідок якого Австрійська імперія перетворилася на дуалістичну Австро-Угорську. До австрійської частини монархії увійшли Галичина і Буковина, а до угорської — Закарпатська Україна.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Розповідь учителя про зміни в становищі українських земель в другій половині

ХІХ ст.

1867 року в Австрійській імперії була прийнята Конституція, яка проголошувала рівноправність громадян у державних установах і судах.

1868 року Австрійська імперія перетворюється на дуалістичну (подвійну) Австро-Угорську імперію та конституційну монархію, тому Галичина і Буковина відійшли Австрії, а Закарпаття — Угорщині.

Галичина одержала обмежену внутрішню автономію, розпочав свою роботу галицький сейм. Внутрішнє самоврядування було надано й Буковині.

Але західноукраїнські землі все ще залишалися економічно слаборозвиненими й перетворилися на внутрішню колонію Австро-Угорської імперії.

У ч и т е л ь. Період становлення фабрично-заводської промисловості наьзахідноукраїнських землях припадає на 70–90-і роки ХІХ ст.

Але промисловий розвиток цих земель відбувався повільно, тому що українські провінції продовжували залишатися сировинним придатком Австрійської імперії.

Робота зі схемою

 

Завдання

1. Охарактеризуйте фактори, які визначали розвиток промисловості в Західній Україні.

2. Які галузі промисловості розвивалися успішно, а які ні? Чому?

3. Спробуйте порівняти промисловий розвиток західноукраїнських земель у складі Австро-Угорської імперії і країн Європи. Зробіть висновки.

4. Чому промисловість західноукраїнських земель розвивалася значно повільніше, ніж промисловість провідних європейських держав, в тому числі і самої Австро-Угорщини?

Складання таблиці

Причини повільного промислового розвитку західноукраїнських земель

• Політика австрійського уряду, яка була спрямована на перетворення західноукраїнських земель в аграрно-сировинний придаток;

• переважання в промисловості іноземного капіталу;

• ввезення промислових виробів із Австрії та інших держав;

• низький рівень техніки і технології виробництва;

• невелика кількість міст;

• слаборозвинена торгівля;

• високий рівень безробіття;

• переважання дрібних підприємств;

• нездатність конкурувати з промисловими підприємствами Заходу;

• розорення і занепад ряду підприємств

Клас поділяється на дві групи: одна з’ясовує, в чому проявилися залишки кріпосницького господарювання на західноукраїнських землях, друга визначає нові явища в сільському господарстві.

В результаті відповідей учнів будується «дерево рішень».

Стан сільського господарства

Залишки кріпосницького

господарювання

Нові явища в сільському

господарстві

• Зберігалися поміщицькі землеволодіння (40 % земель належало великим поміщикам);

• існувала велика кількість безземельних і малоземельних селян, які продовжували працювати на поміщиків;

• поміщики мали права на сервітути;

• селяни сплачували великі податки

 

• У господарствах використовувалася праця найманих сільськогосподарських робітників;

• відбувається застосування сільськогосподарської техніки;

• виникає спеціалізація районів;

• господарства поміщиків і заможних селян втягуються в ринкові відносини;

• починається масова еміграція українського селянства

Завдання

1. Порівняйте стан сільського господарства на західноукраїнських землях у першій та в другій половині ХІХ ст.

2. Порівняйте модернізаційні процеси на західноукраїнських землях та в країнах Європи. Зробіть відповідні висновки.

V. Узагальнення та систематизація знань

Учні відповідають на запитання, що прозвучало на початку уроку, і роблять висновки.

Висновки. Аграрна реформа 1848 р., без сумніву, сприяла переходу сільського господарства на капіталістичні рейки і втягуванню його в ринкові відносини. Але економіка західноукраїнських земель мала чітко виражений колоніальний характер, що позначилося на її структурі та динаміці розвитку. Можна виділити такі ознаки її розвитку:

1. Гальмування економічного розвитку західноукраїнських земель австрійським та угорським урядами, стимулювання ними розвитку власне австрійських та угорських земель.

2. Кустарно-ремісничий характер західноукраїнської промисловості. Більшість західноукраїнських промислових підприємств були малими, недостатньо механізованими, розташовувалися в селах та невеликих містах. Великих капіталістичних підприємств

у західноукраїнських землях налічувалося лише 220, і на них працювала тільки четверта частина робітників.

3. Орієнтація виробництва на добування та первинну переробку сировини, деформована структура промисловості. Розвивалися та прогресували галузі, які мали сировинний характер.

4. Залежність промислового розвитку від іноземного капіталу.

5. Хижацька експлуатація природних багатств західноукраїнських земель. Колоніальний характер господарювання австро-угорських властей, нестримна сваволя та грабунок іноземних капіталістів призвели до варварського, нераціонального використання природних ресурсів краю.

6. Низький рівень впровадження технічних новацій у промисловості та сільському господарстві.

7. Перетворення західноукраїнського краю на ринок збуту товарів, вироблених сусідніми, більш розвиненими промисловими державами.

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Інтегрований курс «Мистецтво»: теоретико-прикладний аспект»
Просіна Ольга Володимирівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.