• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Географія
  • Урок на тему "РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ СВІТУ. ПРАКТИКУМ №14. ПРАКТИЧНА РОБОТА «ПОЗНАЧЕННЯ НА КОНТУРНІЙ КАРТІ НАЙБІЛЬШИХ РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗОН СВІТУ»"
До ЗНО з ГЕОГРАФІЇ залишилося:
0
6
міс.
0
4
дн.
0
7
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Урок на тему "РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ СВІТУ. ПРАКТИКУМ №14. ПРАКТИЧНА РОБОТА «ПОЗНАЧЕННЯ НА КОНТУРНІЙ КАРТІ НАЙБІЛЬШИХ РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗОН СВІТУ»"

Опис документу:
Конспект уроку з географії, 10 клас, профільний рівень, курс «Регіони і країни світу», що є продовженням базової географічної освіти у профільних класах старшої школи. Він спрямований на розкриття глобальних та регіональних явищ і процесів, що відбуваються як у світі в цілому, так і в окремих субрегіонах, країнах і їх регіонах. джерело: http://geo-bav.at.ua, інтернет ресурси.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

10 клас

Урок №36

Дата:

РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ СВІТУ.

ПРАКТИКУМ №14. ПРАКТИЧНА РОБОТА

«ПОЗНАЧЕННЯ НА КОНТУРНІЙ КАРТІ НАЙБІЛЬШИХ

РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗОН СВІТУ».

Мета: показати докорінну відмінність рекреаційних ресурсів від інших видів природних ресурсів; вивчити структуру рекреаційних ресурсів світу, їх просторову географію; виховувати прагнення до мандрівок та навички культурного відпочинку; розвивати вміння учнів працювати з контурними картами.

Обладнання: підручник, настінна фізична карта світу та карта кліматичних поясів і областей, атласи для 7 та 10 класів, настінні картини «Українські Карпати», «Південний-берег Криму», інші зображення, які ілюструють рекреаційні ресурси певного виду, схема «Види рекреаційних ресурсів».

Ключові поняття: рекреація, рекреаційні ресурси (медико-біологічні, психолого-естетичні, культурно-історичні, технологічні), рекреаційні зони. Тип уроку, комбінований.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Географічна задача

Визначте величину коефіцієнта зволоження, якщо відомо, що в пункті А тривалість безморозного періоду становить 190 днів, річна кількість опадів 800 мм, річна випаровуваність 700 мм, середня температура найтеплішого місяця літа — +16°С. Для вирощування якої з трьох культур — пшениці, кукурудзи чи жита — цей коефіцієнт зволоження є найсприятливішим, якщо оптимальними коефіцієнтами зволоження для них є відповідно 0,75; 0,9 та 1,1?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вступне слово вчителя

На сьогоднішньому уроці ми продовжимо вивчення природних ресурсів світу. Нам належить вивчити особливий, специфічний вид природних ресурсів — рекреаційні. Наприкінці уроку ви спробуєте назвати найважливішу специфічну рису, яка відрізняє рекреаційні ресурси від усіх інших природних ресурсів, та пояснити, до яких природних ресурсів — вичерпних, умовно вичерпних чи невичерпних — належать рекреаційні ресурси. Слід зазначити, що вони складаються з численних окремих рекреаційних об'єктів. Одним із наших завдань є їх класифікація, яку ми виконаємо в процесі уроку. Іншим важливим завданням є виявлення розміщення найважливіших рекреаційних районів світу та їхніх індивідуальних особливостей.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Поняття «рекреація».

Інтерактивна бесіда

1. Хто може пояснити значення слова «рекреація»? Із якої мови воно до нас прийшло?

2. Які природні об'єкти можуть сприяти відпочинку людини чи відновленню її сил?

3. Чи може людина для відпочинку використовувати об'єкти, створені нею ж, наприклад парки?

4. Наведіть приклади інших об'єктів, створених людиною для забезпечення власного відпочинку чи відновлення сил.

На допомогу вчителю

Під рекреаційною діяльністю розуміють різноманітну діяльність людей, орієнтовану на відновлення власних сил відповідно до стандартів свого соціокультурного утворення. Сюди включають добовий, тижневий, квартальний, річний і життєвий цикли рекреації. Не всі вони є предметом дослідження географічної науки, але всі вони є проявами рекреаційної діяльності.

Рекреація — це процес відновлення фізичних, духовних і нервово-психічних сил людини, який забезпечується системою заходів і здійснюється у вільний від роботи час на спеціалізованих територіях. Таке визначення підкреслює відновлювальну функцію рекреації. Відновлення нервово-психічної енергії, на відміну від фізичної, — процес більш складний і вимагає специфічних форм і способів. Сучасні умови праці визначають необхідність.не тільки тривалішого відпочинку, але й переходу до активних його форм із використанням природних умов і ресурсів. Такий вид відновлювальної діяльності відповідає рекреаційному. Підвищення ролі рекреації значною мірою визначається зростанням рівня урбанізації, яка нерозривно пов'язана з концентрацією виробництва та розвитком виробничих сил. Урбанізація — це перш за все зростання кількості міського населення, утворення міст-гігантів і міських агломерацій. Про потреби населення в організованих рекреаційних територіях, які б спеціалізувалися на окремих видах рекреаційної діяльності, ішлося ще на початку 1970-х рр. Сьогодні рекреація постає як глобальне явище, що має сталі темпи зростання, тому її вважають одним із найперспективніших напрямків суспільно-економічного розвитку. Рекреація як біологічна функція виявляється на конкретній території шляхом дії об'єктивних умов та суб'єктивних чинників, що забезпечують переваги її розвитку на цих територіях.

Рекреаційні ресурси й об'єкти, їх класифікація.

Використовуються фізична карта світу й карта кліматичних поясів, схема «Класифікація рекреаційних об'єктів», ілюстрації, що зображують рекреаційні зони або окремі об'єкти.

На допомогу вчителю

Туризм — це різновид рекреації, один із видів активного відпочинку. Він відображає характерну тенденцію сучасності, копи перевага віддається розвитку динамічного відпочинку, у процесі якого відновлення працездатності поєднується з пізнавальною діяльністю. Закон України «Про туризм» визначає туризм як тимчасовий виїзд (подорож) осіб із постійного іуусця проживання з пізнавальною, оздоровчою, професійно-діловою, спортивною, релігійною та іншою метою на термін від 24 годин до одного року поспіль, без заняття оплачуваною діяльністю в місці тимчасового перебування. Таким чином, туризм — це вид рекреації, пов'язаний із виїздом за межі постійного місця проживання, активний відпочинок, під час якого відновлення працездатності поєднується з оздоровчими, пізнавальними, спортивними та культурно-розважальними цілями.

Рекреаційні (рекреаційно-туристичні) ресурси (РТР) — це сукупність природних, природно-технічних, соціально-економічних комплексів та їхніх елементів, що сприяють відпочинку й туризму, відновленню та розвитку фізичних і духовних сил людини, її працездатності. Розрізняють природні та соціально-економічні (або природні та. культурно-історичні) ресурси рекреаційної діяльності. Інше визначення трактує рекреаційні ресурси як компоненти природного середовища й феномени соціо-культурного характеру, які завдяки певним властивостям можуть бути використані для організації рекреаційної й туристичної діяльності. Чинники привабливості рекреаційно-туристичних ресурсів (за оцінками Всесвітньої туристичної організації): 31,1 % природа, 28,5 % клімат, 14,5 % — мистецтво, 11,3 % історія, 7,7 % харчування, 3,7 % архітектура, 3,2 % релігія.

До основних об'єктів рекреаційних ресурсів належать: 1) узбережжя теплих морів; 2) береги річок, озер та водосховищ; 3) лісові масиви; 4) передгір'я та гірські країни; 5) міста — столичні та історичні центри; 6) міста-курорти або курортні місцевості; 7) релігійно-культові комплекси та окремі споруди, розташовані поза межами населених пунктів; 8) давні міста, фортифікаційні споруди (печерні міста, фортеці тощо), каменярні; 9) підземні печери; 10) масові видовищно-розважальні заходи (спортивні, культурні, ділові тощо).

Сьогодні багаті рекреаційні ресурси світу використовуються поки що недостатньо. Проблема ускладнюється тим, що найбільший рекреаційний попит спостерігається саме в густонаселених ур-банізованих районах, особливо навколо найбільших міських агломерацій. У цих районах територія досить інтенсивно експлуатується іншими галузями господарства, і використання її з оздоровчою метою ускладнюється. Тому дуже важливою є порівняльна оцінка економіко-екологічної ефективності використання територіальних природних комплексів різними галузями світового господарства. Рекреаційні ресурси світу з огляду на регіони характеризуються таким чином.

Європа. Завдяки сприятливим рекреаційним ресурсам Європа перетворилася на провідний регіон світу в галузі санаторно-курортного лікування, відпочинку та туризму. На розвиток рекреаційного господарства країн Європи позитивно впливають такі економіко-географічні чинники: вигідне економіко-географічне положення (близьке розташування однієї європейської країни щодо іншої, а також до Азіатського континенту); високий рівень розвитку більшості країн Європи та порівняно високий середній рівень життя в більшості європейських країн; густа мережа шляхів сполучення на ' території Європи та її зручні транспортні зв'язки з іншими регіонами світу; велика кількість транспортних засобів та відносно низька вартість проїзду з однієї країни до іншої, відсутність прикордонних і митних обмежень; розвинена рекреаційна структура, насамперед високий рівень розвитку фонду розміщення рекреантів та значний досвід організації рекреації майже в усіх країнах Європи; висока доцільно-економічна ефективність рекреаційного господарства.

Європа характеризується цілим комплексом сприятливих різноманітних рекреаційних ресурсів. Тут зосереджені цілющі мінеральні води, чудові пляжі, гірські території для організації зимових видів спорту, туризму, альпінізму. Переважна частина цього регіону має сприятливі кліматичні умови для відпочинку та санаторно-курортного лікування. До країн із найсприятливішими рекреаційними ресурсами належать передусім приморські, із найбільшою кількістю сонячних днів (Італія, Франція, Хорватія, Монако тощо), країни з мальовничими гірськими ландшафтами та чистим повітрям (Швейцарія, Австрія).

Територія Європи має велику кількість цінних у пізнавальному значенні історичних та архітектурних пам'яток. Відносно невелика територія регіону характеризується строкатим національним складом населення. Мільйони жителів Північної та Центральної Європи, а також численних рекреантів з інших регіонів планети приваблює сонячне узбережжя Середземного моря. Надзвичайно сприятливі природні рекреаційні ресурси Середземномор'я вдало доповнюються його вигідним економіко-географічним положенням, зручними шляхами сполучення, численними археологічними, історичними та архітектурними пам'ятками.

Північно Америка. До цього рекреаційного регіону належать дві країни — США та Канада. Розвитку рекреації тут сприяють природні та соціально-економічні чинники, зокрема вигідне економіко-географічне положення. Територія регіону омивається трьома океанами (Атлантичним, Тихим та Північним Льодовитим) і розташована на перетині важливих морських комунікацій і повітряних трас. Регіон має потужний природний і соціально-економічний потенціал, значні людські ресурси, високий рівень економічного розвитку та інфраструктури, включаючи всі види транспортних комунікацій і велику кількість транспортних засобів.

Латинська Америка. Цей регіон охоплює всі країни Латинської Америки, розташовані на південь від США. На міжнародному рекреаційному ринку він посідає незначне місце, незважаючи на швидке зростання туризму й відпочинку в Мексиці та країнах Карибського моря. Це пояснюється насамперед такими причинами: віддаленістю регіону від інших густонаселених регіонів, де формуються значні рекреаційні потоки (Європа, Азія); слабким розвитком транспортних комунікацій і невеликою кількістю транспортних засобів; недостатнім розвитком у більшості країн Латинської Америки рекреаційної інфраструктури; низьким економічним рівнем розвитку більшості країн регіону та складним матеріальним становищем їхнього населення; відсутністю в багатьох латиноамериканських країнах політичної стабільності.

Азія. За останні роки цей регіон характеризується швидким розвитком рекреаційного комплексу. У перспективі подальшому розвитку рекреації в Азії сприятимуть такі чинники: сусідство з великим рекреаційним ринком Європи; найбільша серед інших територія світу; територія омивається трьома океанами, великою кількістю морів і заток, де проходять важливі морські комунікації; надзвичайно різноманітні та багаті природні й культурно-історичні рекреаційні ресурси; розміщення в межах території регіону важливих центрів паломництва; надзвичайно велика етнічна строкатість населення Азії.

Водночас Азія має й деякі негативні для розвитку рекреації чинники. По-перше, це несприятливі природні рекреаційні умови для організації масового відпочинку на її величезній території (пустелі, високогірні області, важкодоступні райони з джунглями та заболоченими ділянками тощо); по-друге, невисокий рівень економічного розвитку більшості країн та їх непідготовленість до прийому рекреантів; слабкий розвиток транспортних комунікацій та нестабільне внутрішньополітичне становище багатьох азіатських країн. Азія зможе успішно розвивати рекреаційну галузь за умов підвищення добробуту та культурного рівня її населення, збереження стабільного миру.

Африка. Сьогодні Африка перетворюється на важливий рекреаційний регіон світу. Найсприятливішими чинниками розвитку рекреації є її близькість до експортних ринків — Європи та Азії — і наявність цінних оздоровчих та пізнавальних ресурсів. До країн Африки потенційних рекреантів приваблюють: теплий клімат протягом року; чудові пляжі, що простягаються на багато кілометрів; екзотична флора та фауна, що збереглися в заповідниках і національних парках; унікальні історичні та культурні пам'ятки. Багато африканських заповідників і національних парків мають світову славу, їх щорічно відвідують сотні тисяч туристів з усіх куточків планети. Загальна площа територій, які охороняються, сягає 1 млн км', що становить 1/30 частину материка. Розвиток рекреації ускладнюють такі несприятливі чинники: слабко розвинена рекреаційна інфраструктура (транспортні комунікації,

засоби транспорту, об'єкти розміщення рекреантів); несприятливі природні явища в деяких районах Африки (нестерпна спека, суховії або, навпаки, надмірні опади); низький економічний рівень та недостатня стабільність внутрішнього становища більшості африканських країн.

Проте Африка є перспективною для розвитку рекреаційної сфери в майбутньому. Із поліпшенням економічного становища, зростанням її політичної незалежності та рівня культури населення можливості для розвитку відпочинку, оздоровлення та туризму будуть збільшуватися. Завдяки своєму географічному положенню Африка має великі перспективи для розвитку рекреації протягом року. Це сприятиме розв'язанню проблеми сезонності рекреаційної діяльності, особливо у Європі та Північній Америці.

Австралія та Океанія. Цей регіон приваблює рекреантів сприятливими природними ресурсами для відпочинку біля моря і в горах, унікальністю та екзотичністю природи. Цьому сприяє також досить розвинене рекреаційне господарство, високий рівень сервісу. Дуже привабливими є такі рекреаційні ресурси Австралії та Океанії, як чудові морські пляжі. Організація катання на яхтах і водних лижах, підводного полювання робить відпочинок ще більш привабливим. В Австралійських Альпах розташовані гірськокліматичні курорти та добре обладнані центри зимових видів спорту. Найбільша кількість туристів відвідує Австралію та Океанію взимку, коли у Європі та Північній Америиі спостерігається спад рекреаційної активності. Це, по-перше, сприяє пом'якшенню сезонних коливань у відпочинку і, по-друге, відкриває перед Австралією та Океанією широкі перспективи для подальшого розвитку рекреаційної галузі.

В умовах масового стихійного відпочинку та оздоровлення населення відбувається так звана рекреаційна дигресія (перевантаження природного комплексу внаслідок надмірного впливу на нього відпочиваючих). При територіальній організації та плануванні рекреаційного господарства слід обов'язково враховувати стійкість природно-територіального комплексу до рекреаційного навантаження. Необхідно планувати та прогнозувати максимальну кількість рекреантів у межах певного природно-територіального комплексу з тим, щоб перевантаження не завдало йому шкоди і він не втратив комфортності для наступних періодів.

Проблеми навантаження на природно-територіальні комплекси та їх стійкості набувають особливої гостроти в районах масових рекреаційних потоків (Середземномор'я, Кавказу, Криму, Карпат тощо). Під стійкістю природно-гериторіальних комплексів до рекреаційних навантажень розуміють здатність зберігати впродовж тривалого часу рівновагу природних компонентів.

Швидкий розвиток рекреації, зростання туристичних потоків викликає потребу посиленої уваги до охорони природи та пошуку нових територіальних форм організації рекреаційної діяльності. Останнім часом у зв'язку зі зростанням потреб у рекреаційних територіях у нашій країні дедалі більша увага приділяється природоохоронним заходам. У здійсненні заходів щодо охорони природи особливе значення надається збереженню та охороні природного середовища приміських зон туризму та відпочинку. Охороні підлягають насамперед об'єкти природи та цінні в культурному, лікувально-оздоровчому та естетичному відношеннях місця.

Велике значення.при визначенні оптимальних рівнів рекреаційного навантаження має науково-обґрунтований розподіл по території рекреаційних потоків. Передбачається прокладання, доріг і туристичних стежок до цікавих місць, що найчастіше відвідуються туристами, продумане розміщення місць для привалів, автостоянок, бівуаків тощо. Ці та інші заходи сприятимуть охороні природи від небажаних наслідків і погіршення її рекреаційних якостей.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Практична робота

У процесі виконання роботи на позначення на контурній карті найбільших рекреаційних зон світу учні самостійно працюють із текстом підручника та відповідними картами атласів. Учитель виконує роль консультанта.

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Дискусія

1. У чому полягає найбільша відмінність рекреаційних ресурсів від інших видів природних ресурсів? (Природними ресурсами їх можна вважати лише умовно. Більшість рекреаційних об'єктів або значна змінені людиною з урахуванням потреб відпочиваючих, або взагалі мають повністю антропогенне походження.)

2. До якого виду природних ресурсів належать рекреаційні ресурси за ступенем вичерпності — невичерпних, умовно вичерпних чи вичерпних невідновлюваних?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте §21 підручника.

2. Складіть проект каталогу культурно-історичних об'єктів (десяти) свого краю і занесіть дані до таблиці, зазначивши: назву об'єкта; час появи; вид об'єкта (історична пам'ятка, пам'ятка культури, культова споруда, пам'ятка архітектури, пам'ятка садово-паркового мистецтва); стан (відмінний, добрий, задовільний, незадовільний); сучасне використання.

7

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Методична діяльність в умовах децентралізації освіти в Україні»
Вікторія Вікторівна Сидоренко
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.