Урок на тему: "Радянсько – Німецькі договори 1939 р. І Західноукраїнські землі"

Історія України

21.05.2021

66

0

3

Для кого: 10 Клас, 11 Клас
Опис документу:
охарактеризовано радянсько – німецькі договори про ненапад і таємний протокол до нього, дано правову оцінку цим документам, розкрито їх роль у розв’язанні Другої світової війни та долі Західноукраїнських земель
Оберіть документ з архіву для перегляду:
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Радянсько – Німецькі договори 1939 р. І Західноукраїнські землі

Мета: охарактеризувати радянсько – німецькі договори про ненапад і таємний протокол до нього, дати правову оцінку цим документам, розкрити їх роль у розв’язанні Другої світової війни та долі Західноукраїнських земель, закріпити навички аналізу, вміння розглядати історичні явища у конкретно – історичних умовах, удосконалювати навички роботи з історичними документами, виховувати патріотичні почуття

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Форма уроку: Лекція з активними формами навчання

Обладнання: карта, презентація

Епіграф

Де зараз ви, кати мого народу?

Де велич ваша, сила ваша де?

На ясні зорі і на тихі води

Вже чорна ваша злоба не впаде.

В. Симоненко

Хід уроку

  1. Організаційний момент

  2. Мотивація навчальної діяльності

Учитель: Із вересня 1939 р. Україна опинилася в полумї Другої світової війни, з якої вийшла лише у травні 1945. Значний вплив на хід подій початкового етапу війни мало підписання 23 серпня 1939 р. Договору про ненапад між СРСР і Німеччиною і таємного протоколу, який містив положення що стосуються українських земель.

Проблемне запитання уроку : Яку роль у долі Західноукраїнських земель відіграли радянсько – німецькі договори 1939 р?

  1. Вивчення нового матеріалу

  1. Радянсько – німецькі договори 1939 р.

Учитель: Напередодні Другої світової війни СРСР опинився в центрі міжнародної уваги. Від позиції радянського керівництва залежав їхній подальший хід. Розташування СРСР домагались як Німеччина так і Франція з Англією. Перед Сталіним постала задача остаточного вибору пріоритету. На думку Сталіна, союз з Англією і Францією в кращому разі міг призвести до загострення відносин з Німеччиною – основним торговим партнером СРСР. У гіршому до війни з нею. Від союзу з Німеччиною можна було чекати припинення війни з Японією і територіальних надбань за рахунок Польщі, Румунії, Прибалтики та фінляндії. Німеччина була згодна на це, аби вивести СРСР з гри і розв’язати собі руки для агресії проти Польщі, а пізніше і проти країн Західної Європи. Сталін схилявся до союзу з німеччиною

Робота з документом (слайд 2)

Запитання до документу

1, Чим мотитвував Сталін необхідність зближення з Німеччиною і підписання договору з нею?

2. Яку мету він переслідував?

Як відбувалося зближення СРСР з Німеччиною?

Документ ( слайд 3)

20 травня 1939 р. Нарком закордонних справ СРСР. В Молотов зустрічається з німецьким послом у Москві і ставить питання про підведення «політичної бази» під двосторонні відносини.

У липні 1939 р. Німеччина відновила економічні переговори з СРСР.

15 серпня 1939 р. В.Молотов запропонував німецькому послу в Москві укласти пакт про ненапад між СРСР і Німеччиною. 20 серпня 1939 р. Була підписана торгова угода. 23 серпня 1939 р. У Москві відбулися переговори наркома закордонних справ СРСР В. Молотова і міністра закордонних справ Ріббентропа. Результатом переговорів стало підписання Договору про ненапад строком на 10 років.

Учитель: Хто ж ці люди що підписали документ, який вирішив долю мільйонів людей.

Біограф: ( слайд 4 – 5 )

Молотов Вячеслав Михайлович ( псевдонім, справжнє прізвище Скрябін) народився у 1890 р. В Росії. До більшовицької партії вступив у 1906 р. Із 1911 р. Навчався в Петербурзькому політехнічному інституті на економічному факультеті. 1920-1921 рр. – Перший секретар ЦК КПБ. Із 1921 по 1930 р. – секретар ЦК ВКПБ. Із 1926 р. – член політбюро партії. Із 1930 р. – голова Раднаркому СРСР. У 1932 р. Очолив надзвичайну комісію, яка керувала колективізацією в Україні. 1937 р. Брав активну участь у партійних чистках ЦК КПБУ. Із травня 1939 р. Нарком закордонних справ, разом з німецькими дипломатами брав участь у підготовці планів розділу Центральної, Східної Європи. Помер у 1986 році.

Іоахім Ульріх Фрідріх Віллі фон Ріббентроп народився у 1893 р. Партійний і державний діяч Німеччини. Учасник Першої світової війни. Демобілізувався з армії і заснував торгову фірму. 1932 р. Став членом нацистської партії. 1933 р. Став депутатом рейхстагу. Із 1934 р. – уповноважений з питань зовнішньої політики. Із 1938 р. – міністр закордонних справ Німеччини. Значним досягненням Ріббентропа стало підписання з СРСР договору про ненапад і секретного додаткового протоколу. Ріббентроп був дуже пихатий і не обмежував свою діяльність лише сферою зовнішньої політики. Він брав безпосередньо участь у підготовці і здійсненні агресивних воєн, планів колонізації, пограбування, поневолення і масового винищення населення на окупованих територіях. Страчений у 1946 р. За вироком Нюрнберзького суду.

Учитель: (слайд 6)

Бесіда:

  1. Чи порушував цей договір інтереси інших країн?

  2. Чи відповідав цей договір нормам міжнародного права тих років?

  3. Чи правильно вчинило радянське керівництво підписавши цей документ?

  4. Дайте свою оцінку договору. Чи суперечить він нормам міжнародного права?

Учитель:

Стосовно радянсько – німецького договору висловлюють різні точки зору. Ось деякі з них (слайд 7-8-9 10)

  1. «За продление мирного состояния только для себя Советский Союз заплатил чрезвычайно высокую цену. Но национальные интересы нашей страны договор так и не обеспечил….. Заключение договора было политическим просчетом советского руководства.»

(Литературная газета 1988 год)

  1. «Заключение Советско – Германского договора было для СССР государственной необходимостью.»

( А.Бовин Мирное сосуществование:

история, теория, политика – М., 1989 год)

  1. «Договор о ненападении не избавлял советское государство от угрозы фашистской агрессии, но давал возможность отдалить ее выиграть время, в интересах укрепления обороноспособности страны, препятствовал созданию единого антисоветского фронта»

(Советская Россия 1989 год)

  1. «Главное его (Сталина) мотивом было не само соглашение, а именно то, что стало предметом секретного протокола. То есть возможность ввода войск в Прибалтийские республики, в Польшу, Бессарабию и даже, в перспективе, в Финляндию. Центральным мотивом договора были имперские амбиции»

(«Правда»)

Учитель:

окрім основного договору про ненапад 23 серпня 1939 р. Був підписаний секретний додатковий протокол. У чому суть цього документа

Архівіст: ( слайд 11) ( використовуючи карту) Документ передбачав розмежування сфер впливу між СРСР і Німеччиною в Європі. Сферою інтересу СРСР стали Фінляндія, Латвія, Естонія, а також Бессарабія. Але оскільки договір передбачав розділ Польщі за лінією річок Сяна, Вісла, Нарва, то до сфери інтересів СРСР потрапляли і українські землі, що перебували у складі польщі. Литва потрапила до сфери інтересів Німеччини. Таким чином документ стосувався західноукраїнських земель віддаючи їх, Гітлер наче наголошував на своїй незацікавленості Україною. Хоча вже у1938 році нацисти активно розігрували «українську карту»

Завдання юристу дати оцінку цього документа

Юрист:

Згідно з міжнародним правом цей документ можна оцінити як відкриту агресію. І Німеччина і СРСР порушували усі міжнародні угоди: пакт Ліги націй 1919 р. Антивійськовий пакт 1921 р. Усі міжнародні угоди про ненапад 1932 р. А також комюніке урядів Польщі та СРСР 1938 р. Порушувався Сталіним і Ленінський Декрет про мир, який на весь світ проголошував що радянський уряд відмовляється від таємної дипломатії. Протокол був протиправним по суті.

Історик:

Радянські учасники переговорів не наполягали на віддзеркаленні у протоколі готовності Німеччини «отямити « так би мовити Японію, вони задовольнилися усними обіцянками Ріббентропа. Цей документ був таємним і не був затверджений ні законодавчими, ні виконавчими органами СРСР. Протокол був відступом від ленінських принципів радянської зовнішньої політики.

Учитель: 9Слайд 12) ( використовуючи карту).

Пакт Ріббентропа – молотова і таємний протокол, будучи актом самовільного розділу Європи на сфери інтересів між СРСР і Німеччиною, фактично розв’ язав руки Німеччині для початку Другої світової війни. Але водночас він став своєрідною точкою відліку «збирання українських земель у рамках однієї держави.

1 вересня 1939 р. Почалась окупація Польщі нацистськими військами. Розпочавши війну Гітлер намагався втягнути в агресію СРСР з метою зробити його співучасником і союзником. Гітлер декілька разів звертався до Сталіна з вимогою почати військові дії проти Польщі. Але отримував відповідь, що у потрібний час радянське керівництво обовязково розпочне конкретні дії. Але ми вважаємо що цей момент ще не настав. Радянське керівництво не хотіло в очах світу виглядати агресором, вони чекали, коли Польща капітулює. Війська вермахту перейшли лінію розділу сфер впливу, вказану в таємному протоколі і підійшли до Львова і Бреста. 14 вересня 1939 р. Радянське керівництво оголосило, що Червона армія готова розпочати військові дії проти Польщі. Які аргументи навів Сталін на користь ліквідації Польської держави? Під час зустрічі з керівником Комінтерну 7 вересня 1939 р. Сталін сказав: «.....ліквідація цієї держави на сьогоднвшніх умовах означає, що на одну буржуазно – фашистську жержаву буде менше, Що було б поганого, якщо в результаті розгрому Польщі ми розширили б соціалістичну систему на нові території і населення?

  1. Визвольний похід Червоної армії на Західноукраїнські землі

Учитель (слайд 12) ( використовуючи) карту

Коли стало зрозуміло що поразка Польщі неминуча, радянське керівництво вдалося до рішучих дій. Були створено два фронти: Український (командуючий Тимошенко) і Білоруський ( командуючий Ковальов). Вони отримали завдання перейти радянсько – польський кордони і взяти під контроль територію позначену в таємному протоколі. Наступ Червоної армії був несподіваним і стрімким. 13 вересня війська підійшли до Львова. Через непорозуміння між радянськими і німецькими військами 19 вересня почалася битва, але конфлікт було залагоджено і 22 вересня Червона армія увійшла до Львова. У Бресті, Перемишлі, Гродно та в інших містах Західної України відбулися спільні паради радянських і німецьких військ на честь перемоги над польщею.

У ноті, яку радянське керівництво вручило польському послу в Москві, говорилося «Польша превратилась на удобноє поле для всяких неожиданностей, которые могут создать угрозу для СССР. Поэтому советское правительство не может безразлично относиться к тому, что единокровные братья – украинцы и белорусы, которые проживают на територии Польши брошени на произвол и остались беззащитными. Поэтому Красная армия перешла границу и взяла под защиту жизнь и имущество населения Западной украины и Белорусии.»

Маючи таке ідеологічне обгрунтування агресія СРСР проти Польщі була представлена як «визвольний похід» Червоної армії. Під час « визвольного походу Червона армія зайняла територію меншу ніж було зазначено в таємному протоколі. Логічно постало питання про розмежування Польщі. 22 вересня К. Ворошилов і військовий атташе Німеччини Кьюстріг погоджували демаркаційну лінію для військ обох сторін, яка б відповідала умовам таємного протоколу. Німецькі війська були виведені з території між Бугом і Віслою. Логічним продовженням серпневого пакту став радянсько – німецький договір «Про дружбу і кордони» від 28 вересня 1939 р. Підписаний Молотовим і Ріббентропом.

Архівіст: ( слайд 13) (використовуючи карту)

Договір встановлював « між державними інтересами обох держав на території колишньої Польської держави новий кордон, який переважно проходив « по лінії Керзона» запропонованій Антантою ще у 1919 році. Це була етнічна межа між польським населенням з одного боку, та українським і білоруським – з іншого. До договору додавалися карта і два додаткові секретні протоколи. В одному фіксувалося, що Люблінське воєводство і частина Варшавського воєводства відходять до сфери впливу Німеччини, а СРСР передається вся Литва. В іншому зазначалося, що обидві сторони не допустять на своїх територіях жодної полської агітації. Укладення договору супроводжувалося заявою радянського і німецького уряду, в якому стверджувалося, що СРСР та Німеччина «остаточно врегулювали питання, які виникли в результаті розпаду Польської держави і тим самим створили міцний фундамент для тривалого миру в Східній Європі.

Завдання : Дайте оцінку радянсько – німецькому договору «Про дружбу і кордони» від 28 вересня 1939 р.

Учитель: ( слайд 14)

Сталін, прагнучи досягти контролю над Литвою, не наполягав на приєднанні до УРСР Лемківщини, полісся, Холмщини, Підляшшя. Так частина українських етнічних земель опинилася під німецькою окупацією. Сталін керувався не прагненням врятувати «єдинокровних братів», а суто власними стратегічними інтересами.

Початок Другої світової війни, Пакт Ріббентропа Молотова створили умови для розв’язання «бессарабського питання» на користь СРСР. Як же радянське керівництво розвязало цю проблему?

Історик ( слайд 15) (використовуючи карту»

29 березня 1940 р. Молотов заявив, що СРСР не має пакту про ненапад з Румунією, а захоплення Бессарабії Румунією Москва не визнає. Гітлер на прохання Румунії підтримати її заявив, що проблема Бессарабії Німеччину не цікавить. Радянське керівництво розпочало військові приготування. Був створений Південний фронт (командуючий Жуков) . 26 червня 1940 р. Румунському послу в Москві була вручена нота ультимативного характеру з вимогою передати Бессарабію і Північну Буковину СРСР. Румунія була змушена погодитися. 28 липня 1940 р. Червона армія перейшла річку Дністер і встановила контроль над Бессарабією і Північною Буковиною.

Учитель:

Про північну Буковину не йшлося в жодному документі, підписаному радянським і німецьким керівництвом 1939 р. Ця територія ніколи не входила до складу Російської імперії. Тому дії СРСР викликали негативну реакцію з боку Німеччини, що прискорило розробку німецьким генштабом плану «Барбаросса» - плану нападу на СРСР.

  1. Радянізація

Учитель : Щоб додати законності радянському режимові в Західній Україні 22 жовтня 1939 р. під контролем радянської влади були проведені вибори до Народних зборів. Наприкінці жовтня Народні збори прийняли декларацію про входження Західної України до складу СРСР і возз’єднання її в межах УРСР. У листопаді сесія Верховної Ради СРСР і УРСР прийняли відповідні закони. до складу УРСР була включена Північна Буковина і Придунайські землі.. На території Бессарабії створена Чернівецька область. У грудні 1940 р. була створена Ізмаїльська область.

Політику радянізації можна розділити на два етапа ( слайд 16)

А) До весни 1940 р. – режим зовні зберігав демократичність, реформи зустріли підтримку населення

Б) З весни 1940 – починається поглиблення соціалістичного змісту реформ, що супроводжувалося масовими репресіями, оскільки населення відмовлялося брати участь у процесі радянізації

Робота з підручником

Опрацювати текст і виписати в зошиити позитивні і негативні сторони радянізації ( слайд 17)

  1. Систематизація знань

Метод «Пресс»

Робота над проблемним питанням уроку.

  1. Підсумок уроку

Учитель: Уперше в історії український народ обєднувався в межах однієї держави. Це було подією великого історичного значення для українців. Але обєднання відбувалось за умов протистояння двох тоталітарних режимів. Україна уже 1939 р. була втягнута у війну і понесла перші втрати. У результаті визвольного походу Червоної армії було встановлено репресивний режим. Це остаточно переконало населення Західної України в тому, що майбутнє українців можливе лише в умовах самостійної держави.

6. Домашнє завдання

Перегляд
матеріалу
Отримати код
Опис презентації окремими слайдами:
Радянсько – Німецькі договори 1939 р. І Західноукраїнські землі
Слайд № 1

Радянсько – Німецькі договори 1939 р. І Західноукраїнські землі

Документ На засіданні Сталін сказав: «Якщо ми погодимось на пропозицію Німеччини й укладемо з нею пакт про ненапад, вона, звичайно нападе на Польщу...
Слайд № 2

Документ На засіданні Сталін сказав: «Якщо ми погодимось на пропозицію Німеччини й укладемо з нею пакт про ненапад, вона, звичайно нападе на Польщу і втручання Франції та Англії в цю війну стане неминучим. Першою перевагою, яку ми отримаємо, буде знищення Польщі аж до підступів до Варшави, включаючи українську Галіцію. Гітлер дає нам повну свободу дій у Прибалтійських країнах і не заперечує з приводу повернення СРСР Бессарабії. Вона готова поступитися нам як зона впливу на Румунію, Болгарію, Угорщину. На користь СРСР, щоб війна вибухнула між рейхом і капіталістичним англо – американським блоком. Потрібно зробити все, щоб ця війна тривала якомога довше з метою виснаження двох сторін. Саме з цієї причини ми повинні погодитися на підписання пакту запропонованого Гітлером.

Підписання Пакту Молотова - Ріббентропа 20 травня 1939 р. Нарком закордонних справ СРСР. В Молотов зустрічається з німецьким послом у Москві і став...
Слайд № 3

Підписання Пакту Молотова - Ріббентропа 20 травня 1939 р. Нарком закордонних справ СРСР. В Молотов зустрічається з німецьким послом у Москві і ставить питання про підведення «політичної бази» під двосторонні відносини. У липні 1939 р. Німеччина відновила економічні переговори з СРСР. 15 серпня 1939 р. В.Молотов запропонував німецькому послу в Москві укласти пакт про ненапад між СРСР і Німеччиною. 20 серпня 1939 р. Була підписана торгова угода. 23 серпня 1939 р. У Москві відбулися переговори наркома закордонних справ СРСР В. Молотова і міністра закордонних справ Ріббентропа. Результатом переговорів стало підписання Договору про ненапад строком на 10 років.

В’ячеслав Михайлович Молотов
Слайд № 4

В’ячеслав Михайлович Молотов

Іоахім Ульріх Фрідріх Віллі фон Ріббентроп
Слайд № 5

Іоахім Ульріх Фрідріх Віллі фон Ріббентроп

Пакт Ріббентропа - Молотова У преамбулі й 6 статтях договору зазначалося, що обидві країни зобов'язалися «утримуватися від усякого насильства, від ...
Слайд № 6

Пакт Ріббентропа - Молотова У преамбулі й 6 статтях договору зазначалося, що обидві країни зобов'язалися «утримуватися від усякого насильства, від усякої агресивної дії й усякого нападу» одна проти одної, не підтримувати жодної третьої держави, яка розв'язала б війну проти однієї із сторін, проводити взаємні консультації, розв'язувати конфлікти виключно мирним шляхом. Був і таємний протокол. В його трьох основних статтях поділялися «зони впливу»: до «зони впливу» Радянського Союзу «в разі політико-територіальних змін» віднесено Фінляндію, Естонію та Латвію, пізніше — Литву, визнавалися «інтереси СРСР щодо Бессарабії» й межі «зон впливу» СРСР та Німеччини в Польщі по лінії Нарев — Вісла — Сан.

«За продление мирного состояния только для себя Советский Союз заплатил чрезвычайно высокую цену. Но национальные интересы нашей страны договор так...
Слайд № 7

«За продление мирного состояния только для себя Советский Союз заплатил чрезвычайно высокую цену. Но национальные интересы нашей страны договор так и не обеспечил….. Заключение договора было политическим просчетом советского руководства.» (Литературная газета 1988 год)

«Заключение Советско – Германского договора было для СССР государственной необходимостью.» ( А.Бовин Мирное сосуществование: история, теория, полит...
Слайд № 8

«Заключение Советско – Германского договора было для СССР государственной необходимостью.» ( А.Бовин Мирное сосуществование: история, теория, политика – М., 1989 год)

«Договор о ненападении не избавлял советское государство от угрозы фашистской агрессии, но давал возможность отдалить ее выиграть время, в интереса...
Слайд № 9

«Договор о ненападении не избавлял советское государство от угрозы фашистской агрессии, но давал возможность отдалить ее выиграть время, в интересах укрепления обороноспособности страны, препятствовал созданию единого антисоветского фронта» (Советская Россия 1989 год)

«Главное его (Сталина) мотивом было не само соглашение, а именно то, что стало предметом секретного протокола. То есть возможность ввода войск в Пр...
Слайд № 10

«Главное его (Сталина) мотивом было не само соглашение, а именно то, что стало предметом секретного протокола. То есть возможность ввода войск в Прибалтийские республики, в Польшу, Бессарабию и даже, в перспективе, в Финляндию. Центральным мотивом договора были имперские амбиции» («Правда»)

Слайд № 11

Слайд № 12

Слайд № 13

Й. Сталін
Слайд № 14

Й. Сталін

Слайд № 15

Етапи радянізації А) До весни 1940 р. – режим зовні зберігав демократичність, реформи зустріли підтримку населення Б) З весни 1940 – починається по...
Слайд № 16

Етапи радянізації А) До весни 1940 р. – режим зовні зберігав демократичність, реформи зустріли підтримку населення Б) З весни 1940 – починається поглиблення соціалістичного змісту реформ, що супроводжувалося масовими репресіями, оскільки населення відмовлялося брати участь у процесі радянізації

Радянізація Позитивні чинники Негативні чинники Націоналізація промислових підприємств Обкладання селян високими податками Переселення міської бідн...
Слайд № 17

Радянізація Позитивні чинники Негативні чинники Націоналізація промислових підприємств Обкладання селян високими податками Переселення міської бідноти у конфісковані будинки Примусова колективізація Безкоштовне медичне обслуговування Заборона всих партій окрім комуністичної Збільшення кількості українських шкіл Репресії проти української інтелігенції Перерозподіл землі між селянами і зменшення податків для бідняцьких господарств Репресії проти комуністичної партії Західної України Реконструкція промисловості Депортація – примусове виселення людей які не поділяли політику режиму Боротьба з безробіттям

Висновки процесу радянізації Підвищився рівень економічного розвитку регіону, покращилась освіта та медицина Радянізація відбувалась в умовах опору...
Слайд № 18

Висновки процесу радянізації Підвищився рівень економічного розвитку регіону, покращилась освіта та медицина Радянізація відбувалась в умовах опору місцевого населення Радянська влада ігнорувала місцеві національні та релігійні традиції

Слайд № 19

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Історія України

21.05.2021

66

0

3

Для кого: 10 Клас, 11 Клас