• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Географія
  • Урок на тему "ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ ГЕОГРАФИ НАСЕЛЕННЯ. КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ СВІТУ ТА ЙОГО ВІДТВОРЕННЯ. ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ. ГОЛОВНІ ЧИННИКИ ПРИРОДНОГО РУХУ НАСЕЛЕННЯ."
До ЗНО з ГЕОГРАФІЇ залишилося:
0
6
міс.
0
2
дн.
0
2
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Урок на тему "ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ ГЕОГРАФИ НАСЕЛЕННЯ. КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ СВІТУ ТА ЙОГО ВІДТВОРЕННЯ. ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ. ГОЛОВНІ ЧИННИКИ ПРИРОДНОГО РУХУ НАСЕЛЕННЯ."

Опис документу:
Конспект уроку з географії, 10 клас, профільний рівень, курс «Регіони і країни світу», що є продовженням базової географічної освіти у профільних класах старшої школи. Він спрямований на розкриття глобальних та регіональних явищ і процесів, що відбуваються як у світі в цілому, так і в окремих субрегіонах, країнах і їх регіонах. джерело: http://geo-bav.at.ua, інтернет ресурси.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

10 клас

Урок №47

Дата:

ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ ГЕОГРАФИ НАСЕЛЕННЯ.

КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ СВІТУ ТА ЙОГО ВІДТВОРЕННЯ.

ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ. ГОЛОВНІ ЧИННИКИ

ПРИРОДНОГО РУХУ НАСЕЛЕННЯ.

Мета: визначити предмет вивчення географи населення; забезпечити засвоєння учнями знань про кількість жителів світу, її динаміку протягом історичного часу та сучасні особливості відтворення населення; розвивати вміння учнів використовувати наукову термінологію з теми, яка вивчається; почати формування в них розуміння суті демографічної проблеми та сучасних поглядів на неї.

Обладнання: підручник, настінна політична карта світу, збільшений графік динаміки кількості населення Землі за останні 2000 років, графіки чи стовпчасті діаграми зростання кількості населення окремих регіонів Землі в другій половині XX першій половині XXI ст., підручник, географічні атласи для 10 класу.

Ключові поняття: географія населення, демографія, демографічні показники, природний рух населення, народжуваність, смертність, демографічний вибух, демографічна криза, депопуляція, динаміка кількості населення, демографічна політика.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель аналізує якість робіт, виконаних учнями на попередньому уроці, оголошує оцінки за тему.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Фронтальне опитування

1. Що таке населення? Якиміт основними показниками характеризується населення тієї чи іншої території?

2. Які проблеми населення України вам відомі, якими є причини їх виникнення, наслідки та шляхи розв'язання?

3. Що таке народ, нація? Як формувалася українська нація? Що таке діаспора та міграції населення?

4. Які міжнародні мови та світові релігії вам уже відомі? Де вони поширені?

5. Що таке безробіття й чому воно виникає?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учні спільно з учителем формулюють назву теми та визначають тему першого уроку та його завдання. Учитель указує на важливість цієї теми, оскільки вона безпосередньо пов'язана з однією з глобальних проблем людства — демографічною, — і наголошує, що матеріал учням уже частково відомий.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План вивчення нового матеріалу

1. Робота учнів із текстом підручника (під керівництвом учителя). Завдання — визначити предмет вивчення географії населення.

2. Самостійна робота учнів із тестовими завданнями відкритого й закритого типів із подальшим обговоренням.

3. Практична робота «Аналіз графіка динаміки кількості населення Землі за останні 2000 років».

4. Типи відтворення населення (розповідь учителя з елементами інтерактивної бесіди).

5. Головні чинники природного руху населення (інтерактивна евристична бесіда).

Тестові завдання

1. Загальна кількість населення Землі становить приблизно ...

2. Кількість новонароджених за рік на певній території — це:

А природний приріст В народжуваність

Б демографічний вибух Г зростання населення

3. Природний приріст населення — це:

А величина, на яку зростає кількість населення за один рік

Б різниця між показниками народжуваності і смертності

В різниця між показниками смертності і народжуваності

Г перевищення показника народжуваності над смертністю

4. Протягом останніх 15 років кількість населення України:

А постійно зростала В коливалася

Б залишалася незмінною Г постійно зменшувалася

5. Така ситуація називається ...

Практична робота «Аналіз графіка динаміки кількості населення Землі за останні 200 років»

Використовується графік динаміки кількості населення Землі за останні 2000 років.

Запитання

1. На які дві частини можна поділити графік? Чим вони відрізняються?

2. Які часові проміжки охоплює кожна частина графіка?

3. Чому майже до початку XX ст. кількість населення Землі зростала повільно?

4. Чому другу половину XX ст. демографи називають епохою демографічного вибуху?

5. Сформулюйте визначення поняття «демографічний вибух».

6. Назвіть можливі причини демографічного вибуху.

При поясненні матеріалу про типи відтворення населення вчитель використовує політичну карту світу та графіки (стовпчасті діаграми) порівняльного зростання кількості населення різних регіонів світу (найкраще обрати для цього Європу й Африку). Під час розповіді можна поставити учням запитання.

Запитання

1. У якому регіоні кількість населення в 1950 р. була більшою? У скільки разів?

2. Як змінилася кількість жителів кожного з регіонів на початок XXI ст.?

3. Які можливі причини прискореного зростання кількості жителів Африки порівняно з кількістю населення Європи?

Бесіда

1. Яка існує залежність між величиною коефіцієнта народжуваності та рівнем матеріального добробуту населення?

2. Чи можуть природні чинники впливати на величину природного приросту?

3. Як релігія може впливати на природний приріст населення?

4. Чи можна державними законодавчими актами регулювати величину народжуваності?

5. Який вплив на природний рух населення здійснюють війни та збройні конфлікти, а також мілітаризація суспільства?

6. Розкрийте вплив культурних чинників на демографічні процеси.

На допомогу вчителю

Упродовж XX ст. природні чинники, що визначають кількість населення нашого світу й особливості його розміщення, поступово втрачали своє значення. Географія населення вивчає особливості розміщення населення та поселень на земній кулі залежно від природних особливостей та суспільних умов його існування. Кількість населення Землі постійно зростає, і темпи його зростання прискорюються. Збільшення кількості населення відбувається за рахунок слаборозвинених країн світу.

Сукупність людей, які проживають на певній території, становить її населення. Вивченням населення займається багато наук. Так, демографія досліджує закономірності відтворення населення та його окремих груп шляхом аналізу природного руху та змін статево-вікової, шлюбної та сімейної структур; етнографія — побутові та культурні особливості життя народів. Географія населення вивчає особливості розміщення населення та поселень на земній кулі залежно від природних особливостей та суспільних умов його існування.

Основними напрямками досліджень географи населення є вивчення його регіональних кількісних характеристик, відмінностей статево-вікового, соціального, етнічного, релігійного складу, особливостей розселення та сучасного стану урбанізації, якості та характеру використання трудових ресурсів у країнах і регіонах. На стику географії й демографії виник окремий науковий напрямок — геодемографія.

Суспільство — це сукупність людей, у якій люди на основі місця, яке вони посідають в історично складеній системі виробництва та споживання, являють собою розчленовану на групи, розділену й разом із тим пов'язану певними інтересами організацію. Зв'язки, які об'єднують людей за поняттям «народ» або «суспільство», або ті ознаки, які визначають різницю цих понять, не є критерієм для поняття «населення». При цьому, хоча поняття «населення» більш вузьке, ніж попередні, воно разом із тим і ширше, оскільки припускає «природну» сутність цієї безлічі людей, тобто їхню здатність до оновлення, зміни внутрішнього складу, до відтворення.

Процес відтворення населення постійно змінює кількість людства, змінює і стотево-вікову структуру населення. Залежно від того, якої статі народжені та померлі, у якому віці помирає людина, змінюється кількість людей за статтю та віком, а тому і статево-вікова структура населення також змінюється. Число народжених заздалегідь визначає на тривалий час максимальний контингент тих, що продовжують життя в різному віці, а число померлих безпосередньо відображає показники структури населення за тими чи іншими критеріями.

Відтворення населення є основною характерною властивістю населення, вивчення якого є компетенцією демографії. У зв'язку з відтворенням населення поняття «населення» набуває якісного змісту, вивчення якого має відповісти на запитання: яка народжуваність населення, як складається смертність, чи достатнє відтворювання населення в цілому тощо. Джерелом фактичних даних у демографи є статистика населення — його кількість, склад, розміщення — та статистика руху населення. На основі аналізу цих даних, у якому застосовуються і спеціальні, розроблені в демографії, методи, можна не тільки схарактеризувати населення та його рух поняттями «багато», «мало» або «достатньо», але й дати відповіді на запитання «як?», «чому?» та «що буде?».

Предметом системи знань про населення є розвиток населення, а в демографії предметом виступають закономірності відтворення в його суспільно-історичній обумовленості. Поняття «відтворення населення» за змістом вужче, ніж поняття «розвиток населення» (останнє, крім особистого відтворення, містить зміни його структури, якісних характеристик). Але разом із тим воно визначає центральне положення демографії серед інших наук, які вивчають населення. Зазвичай у демографії розрізняють три види руху населення: природний (процеси народжуваності, смертності, шлюбності, розлученості), міграційний та соціальний.

Особливості демографічної ситуації формуються під дією зовнішніх і внутрішніх чинників, у тому числі й природних умов, базового генофонду, правових, моральних та релігійних норм, адміністративно-регулятивних актів, екологічних умов проживання тощо. Основні демографічні показники, що вивчаються демографією: х відтворення населення (природний рух) населення — сукупність процесів народжуваності, смертності та природного приросту, що забезпечують безперервне відновлення та зміну людських поколінь. Іншими словами, відтворення населення — це процес зміни покоління в результаті природного руху; х народжуваність — в абсолютному вираженні розглядається як кількість живих народжених за певний період (зазвичай один рік) на певній території, а у відносному вираженні розглядається кількість живих народжених за певний період (зазвичай один рік), розрахована на 1000 жителів певної території і виражається в проміле (‰), тисячних долях цілого; х смертність — в абсолютному вираженні розглядається як кількість померлих за певний період (зазвичай один рік) на певній території, а у відносному вираженні — як кількість померлих за певний період (зазвичай один рік), розрахована на 1000 жителів певної території, і виражається в проміле (‰), тисячних долях цілого; х природний рух населення — різниця між народжуваністю та смертністю, може також виражатися як в абсолютних, так і у відносних показниках; х темпи приросту населення показують, на скільки відсотків збільшилася кількість населення в поточному році порівняно з попереднім або більш раннім періодом; х шлюбність — кількість зареєстрованих за певний період (зазвичай один рік) на певній території офіційних шлюбів між чоловіком та жінкою (в абсолютному вираженні), або кількість шлюбів на кожну 1000 жителів певної території за певний період, зазвичай один рік (у відносному вираженні); паралельно зі шлюбами реєструється й кількість офіційних розривів шлюбних відносин (розлучень) між чоловіком та жінкою (в абсолютному вираженні) за певний період (зазвичай один рік) на певній території, або кількість офіційних розривів шлюбних відносин на кожну 1000 жителів певної території за певний період, зазвичай один рік (у віднос-. ному вираженні);

  • статево-вікова структура — кількісний розподіл населення певної території на певний момент часу за статтю і віком, зазвичай відображається графічно у вигляді складної гістограми;

  • фертильність — репродуктивна здатність жінки до дітонародження; для кількісного вираження цієї характеристики у популяційному масштабі використовують коефіцієнт фертильності; фертильний вік — період у житті жінки, протягом якого вона здатна до виношування та народження дитини (у демографії фертильним вважається вік від 15 до 44 років).

Для першого типу відтворення населення (синонім: демографічна «зима», сучасний, раціональний тип відтворення) характерними є невисокі показники народжуваності, смертності і, відповідно, природного приросту. Він набув поширення в першу чергу в економічно розвинених країнах, де постійно зростає частка старих людей; це вже само собою знижує показник народжуваності та збільшує показник смертності.

Зниження рівня народжуваності в промислово розвинених країнах пов'язують, як правило, із поширенням міського способу життя, за якого діти для батьків виявилися «тягарем». Промислове виробництво й сфера послуг потребують висококваліфікованих кадрів. Наслідком цього є необхідність у тривалому навчанні (до 21—23 років). Висока залученість жінки в процесі праці, її бажання зробити кар'єру, бути фінансово незалежною дуже впливають на рішення народити другу або третю дитину.

Серед країн першого типу відтворення населення можна виділити три підгрупи. По-перше, це країни із середньорічним природним приростом населення в 0,5—1 % (або 5—10 осіб на 1000 жителів, або 5—10 %о). У таких країнах (наприклад США, Канада, Австралія), забезпечується значний приріст населення. Для цього треба, щоб приблизно половина всіх сімей мала двох дітей, а половина — трьох. Дві дитини з часом «заміщають» батьків, а третя не тільки «покриває» збитки від хвороб, нещасних випадків тощо, «компенсує» відсутність потомства в бездітних, але й забезпечує високий загальний приріст.

По-друге, це країни з нульовим або близьким до нього природним приростом. Такий приріст (наприклад Італія, Велика Британія, Польща) уже не забезпечує розширеного відтворення населення, яке зазвичай стабілізується на досягнутому рівні.

По-третє, це країни з від'ємним природним приростом, тобто такі, де смертність перевищує народжуваність. У результаті кількість їхніх жителів не тільки не зростає, але навіть знижується. Демографи називають це явище депопуляцією (або демографічною кризою). Депопуляція — зменшення кількості населення країни або району в результаті звуженого відтворення, що призводить до його абсолютного спаду.

Депопуляція є найбільш характерною для країн Європи, із яких уже півтора десятка (Білорусь, Україна, Угорщина, Болгарія, Німеччина тощо) мають від'ємний природний приріст. Останнім часом до таких країн увійшла й Росія. Перехід від характерної для імперської Росії багатодітної сім'ї до малодітної відбувся ще за існування Радянського Союзу. Але в 1990-х рр., у часи глибокої соціально-економічної кризи, почався справжній «обвал» показників природного приросту населення. У 1990-ті рр. в результаті різкого зниження народжуваності та збільшення смертності населення кількість населення слов'янських країн СНД мала зменшитися на кілька мільйонів осіб. І тільки завдяки масовому припливу мігрантів з інших країн СНД та країн Балгії, який більш ніж на 1/3 компенсував цей спад, зменшення кількості населення виявилося не таким великим.

У цілому для економічно розвинених країн світу (середній показник їхнього природного приросту 0,4 %о) характерним є так званий «раціональний», або «сучасний», тип відтворення населення, що відповідає міському способу життя й високому рівню життя населення цих країн. Але це не виключає того, що низка країн Європи переживає демографічну кризу, яка негативно впливає або може позначитися на їх розвитку.

Для другого типу відтворення населення типовими є високі й. дуже високі показники народжуваності та природного приросту й відносно низькі показники смертності. Цей тип відтворення є характерним перш за все для країн, що розвиваються. Після здобуття незалежності ці країни отримали можливість ширше використовувати досягнення сучасної медицини, санітарії та гігієни — у першу чергу для боротьби з епідемічними захворюваннями. Це привело до різкого скорочення рівня смертності. Народжуваність здебільшого залишилася на високому рівні, що багато в чому пояснюється тисячолітніми традиціями ранніх шлюбів та багатодітних сімей. Середній склад сім'ї й тепер становить шість осіб. Як правило, це трипоколінна сім'я (батьки, їхні діти та онуки). До того ж вона залишається основним засобом збереження прожиткового мінімуму, і діги, як і раніше, ' є головною опорою батьків у старості. Крім того, дитяча смертність у цих країнах залишається ще високою. Продовжують впливати і такі чинники, як переважання сільського населення, недостатній рівень освіти, незначне залучення жінок у виробництво.

Для мусульманських країн одним із чинників є панівна релігія, згідно з якою планування сімʼї є неприпустимим.

Феномен швидкого зростання кількості населення в країнах другого типу відтворення в середині XX ст. дістав у літературі образну назву демографічного вибуху. Сьогодні на ці країни (разом із Китаєм) припадає майже 4/5 усього населення планети і 90 % його річного приросту. У тому числі населення Азії щорічно збільшується приблизно на 50 млн осіб, Африки — майже на 20 млн, Латинської Америки — на понад 6 млн. Якщо в 1900 р. з 15 найбільших за кількістю жителів країн світу сім розташовувалися у Європі, п'ять — в Азії й три — в Америці, то на межі 2000 р. в цьому списку залишилася тільки одна європейська країна (Німеччина), проте стало дев'ять азіатських (Китай, Індія, Індонезія, Пакистан, Бангладеш, Японія, В'єтнам, Філіппіни, Іран), а також три американські (США, Бразилія, Мексика), одна африканська (Нігерія) і Росія. Це означає, що країни, які розвиваються, впливають і будуть впливати на кількість і відтворення населення, у першу чергу, визначаючи демографічну ситуацію в усьому світі.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Географічна задача

Кількість жителів країни на 01.01.2008 р. становила 15 млн осіб. Коефіцієнт народжуваності у 2008 р. складав 0,012, коефіцієнт смертності — 0,01. Сальдо міграцій було додатним і дорівнювало 18 тис. осіб. Визначте кількість населення країни на 01.01.2009 р. Розрахуйте його кількість на 01.01.2017 p., якщо коефіцієнти народжуваності та смертності будуть незмінними, а сальдо міграцій коливатиметься й у результаті буде нульовим.

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Прийом «П'ять речень»

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте §25 підручника.

2. Позначте на контурній карті п'ять великих за кількістю населення країн світу, де спостерігається демограсрічний вибух, і п'ять країн, де спостерігається демографічна криза. Визначте закономірності поширення країн із кожним типом демографічної ситуації.

7

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Основи фінансової грамотності»
Часнікова Олена Володимирівна
72 години
790 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.