Урок на тему: Правобережна Україна та західноукраїнські землі. Поділи Речі Посполитої та українські землі.

Опис документу:
Архів містить розробку уроку на тему: Тема: Правобережна Україна та західноукраїнські землі. Поділи Речі Посполитої та українські землі. Підходить вчителям, які навчають історію України у 8 класі. Конспект відповідає календарному плануванню та програмі з історії.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Оберіть документ з архіву для перегляду:
67,072 Кб
Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Тема: Правобережна Україна та західноукраїнські землі. Поділи Речі Посполитої та українські землі.

Тип уроку: Комбінований

Мета: Сформувати в учнів системні знання по темі.

Завдання

  • дізнатися про становище західноукраїнських земель у другій половині 18 століття;

  • визначити, коли відбулися так звані Три поділи Польщі та які наслідки вони мали для становища України;

  • навчитися використовувати відеоматеріал в учбових цілях;

  • вивчити та записати у словчники основні поняття уроку;

  • навчитися узагальнювати самостійно вивчений матеріал.

Хід уроку

І. Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)
ІІ. Мотивація, перевірка домашнього завдання. (5-7хв)

Учитель перевіряє таблички, паралельно обговорюючи написане з учнями (інтерактивна перевірка), виставляє оцінки.

ІІІ. Актуалізація опорних знань (3-5 хв)

Покажіть на карті західноукраїнські землі. Покажість територію Речі Посполитої у першій половині 18 століття.

Що для країни означає феодально-кріпосницький лад?

Вивчення нової теми. (20 хв)

Річ Посполита почала переживати період занепаду у другій половині XVIII століття. Головними факторами, які гальмували економічний та господарський розвиток країни були шляхетська анархія і феодально-кріпосницький лад.

У 40-60-х роках ХVІІІ століття в Польщі сталися дві великі війни. Вони стали відображенням інтересів кількох центральноєвпропейських держав. Це була війна за австрійську спадщину 1742-1748 pоків і Семилітня 1756-1763 pоків. Польща на той час була знесилена, тому не брала участі в цих війнах, проте польське населення зазнавало господарських втрат і величезних розорень, оскільки саме на польській території проходила значна частина військових дій.

Сусідні Росія, Австрія і Пруссія скористалися ослабленням Польщі. Вони мали у планах розділити Польщу на частини, збагатити власну територію за рахунок її території. Прогресивні реформи Польської держави їх лякали та насторожували, також у Польщі поширювалися ідеї Великої французької революції.

В хаос була втягнута велика кількість шляхти, утворилася велика шляхетська конфедерація – Барська. Її було проголошено у м. Барі (сьогодні – Вінницька область) у лютому 1768 р. Ще 35 конфедерацій інших воєводств і земель до осені 1769 р. також паралельно організувалося, вони ставили за мету охорону золотих вольностей.


Запис у словничок
Золота вольність (лат. Aurea Libertas) – одне з явищ в унікальній аристократичної політичній системі Польського королівства (1385-1569) і пізніше, після Люблінської унії (1569), у Речі Посполитій. У цій системі вся знать (шляхта) мала рівними і великими правами і привілеями. Шляхтичі засідали в законодавчому органі, сеймі, і вибирали короля. Золота вольність була унікальним явищем в століття абсолютизму в Європі. У результаті зловживань золотою вольністю і правом liberum veto центральна влада в Речі Посполитій ослабла, що дозволило сусідам Польщі (Росії, Австрії і Пруссії) паралізувати державу і провести три розділи Речі Посполитої.

Перший поділ країни відбувся 5 серпня 1772 р. у місті Петербурзі, його здійснили представники Росії, Австрії і Пруссії. Вони підписали угоду, згідно якої забирали собі так звані санітарні смуги, що складали територію по межам Речі Посполитої.

У вересні 1773 р. був скликаний сейм, який вважав загрозою ще більші територіальні втрати, ратифікував угоду. Цей же сейм, як не дивно, розпочав ряд кардинальних спроб врятування держави через реформування. Чотирилітній (Великий) сейм спробував встановити централізовану конституційну монархію, у якій громадянські права будуть рівними для шляхти та міщан, а представницька система буде збалансованою.

Сейм проводив засідання з осені 1788, а закінчив весною 1792 p. Жодна з ухвалених тут реформ уже не була втілена у життя, але 1788-1792 пробудили громадсько-політичну думку в Польщі.

3 травня 1791 р стався кульмінаційний пункт Чотирилітнього сейму – ухвалили Конституцію. Вона стала проголошенням волі народу і визначником нових засад устрою державного апарату Речі Посполитої. Основні принципи: спадкова монархічна влада, регульована законом; права шляхти та городян урівняні; нормалізовані архаїчні сеймові практики, утворилися централізовані органи виконавчої влади і т. д.

Як наслідок поділу Польщі, який відбувся у 1793 р., до складу Росії стала входити територія Правобережної України (Волинське, Брацлавське, Подільське і Київське воєводства). Минуло два роки, у 1795 р. мав місце ще один поділ Речі Посполитої, тоді до складу Росії увійшли також західні землі Волині.


Це була остання спроба порятунку Речі Посполитої, але в ній не була зацікавлена ні одна із великих держав-сусідів, - війна за другий поділ.


Її ініціаторами формально були лідери опозиції магнатів Ксаверій Браницький, Станіслав Щасний Потоцький і Северин Жевуський. Вони спочатку в Петербурзі, а пізніше у містечку Торговиця (сьогодні Уманський р-н Київської обл.) у травні 1792 р. проголосили конфедерацію, що була спрямована проти нової Конституції. Не минуло і кількох днів як до конфедератів приєдналися війська Росії. Військові дії російської армії на Правобережжі проти військ шляхти почалися на початку травня 1792 року. Королівська армія майже не чинила опору. Здавалися один за одним польські гарнізони краю. Невеликомасштабні сутички сталися тільки під Любаром, Шепетівкою та Острогом. У середині 1792 р. військові операції були практично припинені. Але минув майже рік, перш ніж плани царського уряду були реалізовані. Маніфест Катерини II з'явився 27 березня 1793 р. За ним Правобережна Україна мала увійти до складу Росії. Дуже скоро розпочалося складання присяги населенням краю (за селян присягу складали поміщики). Все це сталося без особливих ускладнень, в короткий термін.


Останній спалах опору – повстання у березні-листопаді 1794 pоку. Воно було очолене Тадеушем Костюшком – польським національним героєм. Річ Посполита ще продовжувала своє існування формально, дні її були лічені, тож повстанці закликали увесь народ до боротьби, з ціллю загинути під руїнами власного краю, або звільнити батьківську землю від ганебного ярма та насильства загарбників рідного краю. 7 травня Костюшком було видано Полянецький універсал, за яким селян було звільнено від підданської залежності і закликано до активної боротьби – військових дій. Активну участь у війні взяли також городяни, особливо мешканці Варшави, Кракова та Вільно.

Придушенням повстання зайнялися прусська і російська армії. У червні 1794 р. царські загони оволоділи Краковом, у серпні - Вільном, а 4 листопада російська армія під проводом Олександра Суворова штурмом здобула Прагу - передмістя Варшави.


25 листопада 1795 р. король підписав відречення від престолу. 27 січня 1797 р. було підписано кінцевий варіант тексту трактату між Росією, Пруссією і Австрією про третій поділ Речі Посполитої. Царський уряд після приєднання і не помишляв про відновлення на Правобережжі козацьких полків. Протягом 90-х рр. XVIII ст. на її територію були поширені загальноімперські адміністративні органи та установи. Становище народних мас майже не змінилося. Вони, як і раніше, відробляли панщину у маєтках феодалів. Одночасно польські магнати одержали від царських властей нові чини, права російського дворянства.

Отже, наприкінці XVIII ст. нарешті була виправлена та політична помилка, яку допустив російський царизм щодо населення Правобережної України у 1667 р., передавши її за Андрусівським договором Польщі. Але проблема возз'єднання всіх українських земель в одне ціле вирішена до кінця так і не була. Вони потрапили під владу двох імперій — Російської та Австрійської.

Самостійна робота учнів (4-6 хв)

Робота з картою

Показати на карті, як була поділена територія України після кожного з поділів Польщі.

Висновки та узагальнення (3-4 хв)

Висновки учні підводять самостійно, за бажанням використовуючи створені вдома ребуси (клас відгадує їх в інтерактивному режимі).


VІІ. Домашнє завдання (1-2 хв)
1. Повторити матеріал за підручником, заповнити словнички датами, термінами та поняттями.

2. За бажанням: створити кросворд або ілюстрації до теми "Ліквідація Запорізької Січі. Південна Україна."

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Інноваційна методика творчо-пізнавальної діяльності особистості: «Rory’s Story Cubes» »
Швень Ярослава Леонідівна
30 годин
590 грн