Урок на тему: Поняття про розчини, їх класифікація.

Опис документу:
Згідно ДСТУ Б В.2.7-23-95 “Розчини будівельні. Загальні технічні умови” будівельні розчини прийнято класифікувати за їх основним призначенням, видом застосовуваного в'яжучого і середньою густиною. Види і властивості жаростійких, хімічно стійких, радіаційнозахисних, напружуючих розчинів регламентуються іншими стандартами.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

План уроку № 8 Дата проведення __________

Тема програми № 6: Будівельні розчинові суміші, мастики.

Тема уроку: Поняття про розчини, їх класифікація.

Мета:

Ознайомити учнів з поняттями про розчини, їх властивостями та класифікацією.

Розвинути професійне мислення, логічне та аналітичне мислення.

Виховати гордість за обрану професію.

Навчально - методичне забезпечення заняття:

ПК, відео-ролик, картки. Підручники: Г.М. Добровольський « Штукатурні і плиточні роботи»

Методи навчання, прийоми: лекція (з елементами бесіди, демонстрація слайдів, робота з підручником)

Основні терміни і поняття: Умови. вимоги, обмеження, перспективи.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Міжпредметні звязки: фізика, технологія лицювальних робіт.

Хід уроку

І. Підготовчий етап.

Організаційний момент.(Вчитель заходить у клас, вітається, перевіряє присутніх та готовність дошки і робочого місця до заняття.)

  1. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми, мети і завдань уроку.

  2. Актуалізація знань учнів. (Запитання з попередньої теми уроку)

ІІ. Основний етап

  1. Сприймання нового матеріалу.

Будівельним розчином називають матеріал ,одержуваний в результаті затвердіння раціонально підібраної суміші в'яжучого (цемент, вапно і т.д.),дрібного заповнювача(піску) і води, а в необхідних випадках і спеціальних добавок. До затвердіння цей матеріал називають розчинною сумішшю.

Залежно від виду в'яжучого, величини щільності і призначення прийнята наступна класифікація будівельних розчинів.

Будівельні розчини розpізняють залежно від виду в'язкої речовини, величини щільності і призначення.

Згідно ДСТУ  Б В.2.7-23-95 “Розчини будівельні. Загальні технічні умови” будівельні розчини прийнято класифікувати за їх основним призначенням, видом застосовуваного в'яжучого і середньою густиною. Види і властивості жаростійких, хімічно стійких, радіаційнозахисних, напружуючих розчинів регламентуються іншими стандартами.

По вигляду в'язкого розрізняють:

- цементні розчини;

- вапняні розчини;

- гіпсові розчини;

- змішані розчини (цементно-вапняні, цементно-глиняні, вапняно-гіпсові і ін.).

За призначенням розчини бувають:

кладочні – для виконання кладки з цегли, штучних каменів і блоків;

оздоблювальні – для оштукатурювання зовнішніх і внутрішніх поверхонь конструкції;

спеціальні - декоративні, гідроізоляційні, тампонажні;

монтажні – для заповнення швів між великими залізобетонними елементами домобудування,

За середньою густиною розчини поділяють на:

• важкі із середньою густиною в сухому стані більше 1500 кг/м3;

• легкі до 1500 кг/м3 (за рахунок застосування легких пористих заповнювачів).

За щільністю розрізняють:

- звичайні важкі ( щільність більше 1500кг/м3),одержувані із застосуванням щільних природних пісків;

- легкі ( щільність менше 1500кг/м3), що виготовляються на пористих заповнювачах (керамзитовий пісок, спучений перліт і т.д.).

За видом в'яжучого розчини можуть бути: цементними, вапняними, гіпсовими, цементно-вапняними, вапняно-гіпсовими.

При використанні одного виду в'яжучого розчин називають простим, двох і більше видів – складним.

До основних властивостей звичайних будівельних розчинів (мурувальних, монтажних, штукатурних, лицювальних) відносять їх рухливість, водоутримуючу здатність, розшаровуваність, а після твердіння – міцність на стиск

Матеріали для виготовлення розчинних сумішей. В'яжучі речовини. Для виготовлення будівельних розчинів, як правило, застосовують портландцемент і шлакопортландцемент, марка яких повинна бути в 3-4 рази більше марки розчину.

Повітряне вапно в розчинну суміш найчастіше вводять у вигляді вапняного тіста.

Піски для виготовлення будівельних розчинів повинні відповідати тим же вимогам ДОСТ ,що і піски для виготовлення бетонів. Застосовують природні піски - кварцові, полевошпатні й штучні – дроблені з щільних і пористих гірських порід. Пористі піски (пемзовий, керамзитовий і т.д.) застосовують для виготовлення легких розчинів.

Пластифікуючі добавки в розчинну суміш вводять для збереження зручноукладувані розчинної суміші при укладанні її на пористу основу. Цегла, ячеїстий бетон легко всмоктують у себе воду з розчинного шару, тим самим знижують зручноукладуваність розчинної суміші і міцність майбутнього розчину.

Пластифікатори поділяють на неорганічні й органічні.

Неорганічні пластифікатори дозволяють одержати високоякісні, зручноукладувані, не розшаровувані розчинні суміші і збільшити міцність розчинів при невеликій витраті цементу. Функції неорганічних пластифікаторів виконують вапно, глина, зола ТЕС, діатоміт, мелений доменний шлак. Глину вводять в розчин у вигляді рідкого тіста. Витрата неорганічного пластифікатора збільшується з підвищенням частки піску. Так, для розчинів складу 1:5 ( цемент: пісок) вводять 100% пластифікатора, для розчину 1:7,5 –150% і т.д.

Органічні пластифікатори ефективні лише для розчинів з відносно великою витратою цементу( марок 100 і вище). Передозування органічних пластифікаторів може призвести до уповільнення твердіння розчину і зниження його міцності, тому їх вводять у кількості 0,1-0,3 % від маси в'яжучого. Функції органічних пластифікаторів виконують омилений деревний пек, каніфольне мило, милонафт, ЛСТ,СДБ та ін. Зазначені речовини здатні втягувати в розчинну суміш дрібні пухирці повітря ,що додають додаткову пластичність, утворюють замкнуті пори, зменшують водопоглинання і збільшують морозостійкість розчину.

Прискорювачі твердіння додають у розчинні суміші, призначені для зимової кладки і штукатурки. Хлористий кальцій, поташ, хлорне вапно і хлористий натрій знижують температуру замерзання розчинної суміші, прискорюють твердіння суміші.

Властивості розчинних сумішей і затверділих розчинів

Якість розчинної суміші характеризується: рухомістю, водоутримувальною здатністю, водовідділенням та розшарованням (ДСТУ Б В .2.7. -114-2002).

Рухомість розчинової суміші - здатність розтікатись під впливом власної маси або прикладених зовнішніх сил.Вона характеризується глибиною занурення стандартного конуса в розчинову суміш протягом певного часу. У табл. 10.1 наведені марки розчинової суміші за рухомістю.

Таблиця 1 - Марки розчинової суміші за рухомістю

Марки розчинової суміші за рухомістю

Глибина занурення

конуса, см

Призначення розчинової суміші

П 4

Від 1 до 4 включно

Бутова кладка, ущільнення вібруванням

П 8

Вище 4 до 8 включно

Бутова кладка звичайна із порожнистої цегли і каменю, монтаж стін із крупних блоків і панелей, розшивання горизонтальних і вертикальних швів у стінах із панелей і блоків, обліцювальні роботи

П 12

Вище 8 до 12 включно

Кладка із звичайної цегли і різного виду каменя штукатурні й облицювальні роботи.

П 14

Вище 12 до 14 включно

Заповнення порожнин у бутовій кладці

Водоутримувальна здатність - це здатність розчинної суміші утримувати воду при нанесенні на пористу основу чи при транспортуванні. Якщо розчинну суміш з малої водоутримувальною здатністю нанести на пористу поверхню, то розчинний шар швидко знезводниться в результаті відсмоктування води в пори. У цьому випадку затверділий розчин буде пористим і неміцним.

Чим менше водоутримувальна здатність розчинної суміші ,тим імовірніше її розшарування при транспортуванні(пісок осідає вниз, вода виявиться нагорі).Одним зі способів збільшення водоутримувальної здатністі є введення мінеральних порошків(вапна, глини)чи загущаючих водорозчинних полімерних добавок (метилцеллюлоза, карбоксиметилцеллюлоза і т.д.).

Розшаровуваність розчінової суміші визначають порівнянням маси заповнювача у нижній і верхній частинах щойно відформованого ущільненого зразка.

Основними показниками якості затверділого розчину є міцність і морозостійкість.

Міцність будівельних розчинів характеризується маркою, обумовленою за межею міцності при стиску зразків-кубів розміром 70,7 x70,7x70,7мм. Випробовувані зразки твердіють на повітрі 28 доби при температурі (20±5)0 С. За міцністю на стиск,вираженою в кгс/см2, будівельні розчини поділяють на марки: 4;10;25;50;75;100;150;200. Для виготовлення розчинів марок 4;10;25 застосовують вапно і місцеві в'яжучи. Розчини більш відповідальних марок, як правило, одержують на змішаному вапняно-цементному ,цементно-глиняному і цементних в'яжучих.

Міцність цементного розчину за умови його нанесення на щільну поверхню залежить від активності цементу і цементно-водяного відношення.

Морозостійкість розчинів визначається кількістю циклів «заморожування і відтавання» до втрати 25% початкової міцності(чи 5% від маси).

Розчини для кам'яної кладки зовнішніх стін і зовнішньої штукатурки мають марки за морозостійкістю F 10, F15, F25, F35 і F50.З урахуванням вологих умов експлуатації марка розчину задовольняє і більш високі вимоги по морозостійкості: F100; F150; F200; F300.

Підбір складу, приготування і транспортування розчинів

Підбір складу будівельного розчину виконують, виходячи з необхідної марки розчину, рухливості, призначення розчину й умов провадження робіт. Склад розчину виражається кількістю вихідних матеріалів для одержання 1м3 розчинової суміші чи співвідношенням сухих компонентів за масою або обсягом, при цьому витрату основного в'яжучого приймають за 1.

Приклад: склад будівельного розчину, в якому на 1 частину цементу приходиться 0,7 частин вапна і 6 частин піску, записується так: 1:0,7;6;

Приготування розчинних сумішей. Розчини наготовлюють у вигляді готових до застосування сумішей чи у вигляді сухих сумішей, які зачиняються водою перед використанням.

Процес приготування розчинної суміші складається з дозування вихідних матеріалів, завантаження їх у барабан розчинозмішувача і перемішування до одержання однорідної маси в змішувачах періодичної дії з примусовим перемішуванням.

Терміни зберігання розчинних сумішей залежать від виду в'яжучого й обмежуються за зниженням зручноукладуваності. Цементні розчини необхідно використовувати протягом 2...4 годин після виготовлення.

Види будівельних розчинів

Розчини для кам’яних кладок та монтажу виготовляють з використанням:

портландцементу та шлакопортландцементу (для монтажу стін із панелей та бетонних і цегляних блоків, для звичайної кладки);

вапна, вапняно-шлакових та вапняно-пуцоланових в’яжучих ( для малоповерхового будівництва);

пуцоланових та сульфатостійких портландцементів ( для конструкцій, які експлуатуються в умовах впливу агресивних середовищ).

Монтажні розчини виготовляють на основі портландцементу, розширного й безусадочного цементів і використовують для замонолічування стиків елементів збірних залізобетонних конструкцій.

До монтажних розчинів також вдносять опоряджувальні розчини - звичайні штукатурні й декоративні.

Зовнішня штукатурка виконує функцію оздоблення і вирішує завдання захисту основи від вологи, забезпечує вологообмін між будівельним елементом і зовнішнім середовищем, стійкість до дії морозу і зміни температур.

Внутрішня штукатурка виконується з розчинів на основі вапна і обумовлює мікроклімат у приміщенні.

Декоративна кам’яна штукатурка застосовується для імітації різних гірських порід і складається з портландцементу, вапняного тіста, мармурового борошна, мармурового дрібняка, слюди та пігменту

Спеціальні розчини – це :

розчини для заповнення швів ( готують на портландцементі й чистому кварцовому піску);

гідроізоляційні (готують на цементах М400 і вище) ;

тампонажні (готують залежно від умов експлуатації на сульфатостійких, пуцоланових цементах, а також з використанням шлакопортландцементу та звичайного портландцементу.

акустичні (повинні мати середню щільність 600…1200кг/м3, яка забезпечується обмеженим вмістом в’яжучого);

ренгенозахисні (повинні мати середню щільність більше 2200 кг/м3, як заповнювачі використовують барит і порошок бариту).

III. Первинна перевірка та закріплення знань (індивідуальне опитування)

  1. Дайте поняття будівельному розчину?

  2. Види будівельних розчинів?

  3. За призначенням розчини поділяються на?

  4. За властивістю?

Підвести підсумок відповідей, надати анализ, нагадати головні моменти.

IV . Підсумок уроку:

  • виставлення оцінок

  • нагадати головне

РЕФЛЕКСІЯ

vІI. Інформація, інструктаж домашнього завдання

Домашнє завданнявивчити конспект.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Будівельні матеріали: Підруч. для студентів будівельних вузів/ За ред. П.В.Кривенка. - К.: Вища шк., 1993. - 388 с. Інтернет: http://bibliograph.com.ua/spravochnik-76/74.htm

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Організація інклюзивного середовища в закладі освіти»
Мельничук Вікторія Олексіївна
30 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.