Урок на тему "Озера, болота і водосховища та канали, типи та особливості гідрологічного режиму."

8 клас

Урок №30

Дата:

Озера, болота і водосховища та канали,

типи та особливості гідрологічного режиму

Мета: продовжити формувати систему знань про водні ресурси України; формувати в учнів уявлення про основні озера, лимани, болота, водосховища України; пояснити загальні ознаки гідрологічного режиму та роботи озер, лиманів, боліт, водосховищ України; ознайомити з ресурсами та екологічними проблеми озер, лиманів, боліт, водосховищ; пояснити взаємозв'язки між гідрологічним режимом озер та кліматичними умовами; удосконалити вміння пошуку закономірностей розташування водних ресурсів на території України; розглянути проблему доцільності створення водосховищ; з'ясувати закономірності розташування озер, лиманів, боліт, водосховищ територією країни; продовжити формувати вміння роботи з картографічними джерелами інформації; сприяти розширенню знань географічної номенклатури; сприяти формуванню екологічної культури особистості.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, фізична карта України, контурні карти, відеоматеріали.

Географічна номенклатура: озера: Шацькі, Світязь, Пулемецьке, Луки, Ялпуг, Кагул, Китай, Бребенескул, Несамовите, Синевир, Сасик, Сакське, Донузлав; лимани: Дніпровський, Бузький, Дністровський, Тилігульський, Куяльницький, Молочний; водосховища: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське, Дністровське, Червонооскільське, Печенізьке, Салгирське.

Очікувані результати: учні навчаться:

- називати складники вод суходолу в межах України;

- показувати на карті озера: Ялпуг, Сасик, Шацькі, Синевир;

- показувати на карті лимани: Дніпровсько-Бузький, Молочний, Дністровський;

- показувати на карті водосховища: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Каховське, Дніпровське, Дніпродзержинське;

- пояснювати особливості живлення та водного режиму озер.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Налаштування на робочу атмосферу

На озері і тихо, і озерно,

Затих на ньому вітрохвильний хлюп.

Зелені тіні виткались химерно,

Як образи скорботи і жалю.

І озеро, як дороге свічадо,

В зеленій рамі з трав і комишу.

Стою над ним схвильовано і радо,

Від дум бентежних майже не дишу.

У човні спокій спить, заплющив очі,

Весло дріма, не кличе до труда.

Стомився рух і рухатись не хоче,

Про вічність думу думає вода.

Здається, в озері усе життя завмерло,

Але оманливий цей люстроспокій хвиль.

У глибині вирують десь джерела,

У глибині — буяння творчих сил.

Івана Коваленко

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Методичний прийом «Створи схему»

Учні відповідають на запитання вчителя: «Пригадайте, що називають озером; лиманом; водосховищем. Пригадайте, як утворюються озера. За якими ознаками ще можна поділити озера?»

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Якщо ми подивимось на карту України в збільшеному вигляді, то побачимо наче блакитні очі — озера. Вони надають Україні неповторної краси. Всі вони різні. Користь від них не тільки як від джерел води, хімічних сполук, лікувальних грязей, риби, а й насамперед як зон рекреації. Недарма на початку уроку вам було зачитано вірш про озера, тож сформулюймо тему уроку, адже в темі не тільки озера.

Учням оголошують тему, основні етапи роботи на уроці, називають основні поняття і терміни, із якими вони працюватимуть. Учитель разом з учнями визначатиме мету і завдання роботи на уроці відповідно до його теми.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Методичний прийом «Мозковий штурм»

- Які вам відомі озера нашої місцевості?

- Чим озеро відрізняється від річки, моря?

- Розкажіть про озеро, яке ви бачили. Як його використовують?

Розповідь учителя

1. Озера

Озеро — природна заглибина на суходолі, заповнена водою. За утворенням улоговин розрізняють озера тектонічні, залишкові, льодовикові, загатні, лиманні, за водним режимом — стічні і безстічні, за солоністю вод — прісні і солоні.

Озера:

за походженням озерних улоговин:

- заплавні — в долинах всіх рівнинних річок, особливо на низовинних ділянках;

- дельтові — в дельті Дунаю: Ялпуг (найбільше прісноводне в Україні), Кагул, Катлабуг, Китай;

- лиманні — колишні лимани на узбережжі Чорного та Азовського морів, в Криму: Сасик, Донузлав, Акташське;

- карстові (провальні) — на Волинському Поліссі: Шацькі озера, Кримські озера;

- льодовикові — у Карпатських карах: Бребенескул, Несамовите озеро;

- вулканічні — на Закарпатті: Синє озеро, Липовецьке озеро;

- загатні — в Карпатах: Синевир.

за характером водного балансу:

- стічні,

- безстічні,

- з переміжним стоком.

за ступенем мінералізації:

- прісні,

- солонуваті,

- солоні

- мінералізовані.

2. Лимани

На відміну від лиманних озер, мають постійне сполучення з морем. На узбережжі Чорного моря — Дністровський (найбільший в Україні), Дніпровський, Бузький, Тилігульський, Хаджибейський, Куяльницький, Сасик (Кундук) та ін.

На узбережжі Азовського моря — Молочний, Утлюцький та ін.

3. Штучні водосховища створюють з метою:

- накопичення запасів води для побутових і господарських потреб,

- для регулювання водного стоку,

- створення умов для виробництва електроенергії,

- покращення умов судноплавства,

- риборозведення тощо.

Водосховища поділяють на два типи — озерні й річкові. Для водоймищ озерного типу характерне формування водних мас, відмінних за фізичними властивостями від властивостей проточних вод. Течії в цих водосховищах переважно зумовлені вітрами. Водоймища річкового (руслового) типу мають витягнуту форму, течії в них зазвичай стокові; водна маса за характеристиками близька до річкових вод. Основними параметрами водоймища є обсяг, площа дзеркала й амплітуда коливання рівнів води в умовах його експлуатації. Створення водосховищ істотно змінює ландшафт річкових долин, а регулювання ними стоку перетворює природний гідрологічний режим ріки в межах підпору. Використовують водосховища для потреб електроенергетики, рибного господарства, водопостачання, як місце відпочинку. Водночас створення водосховищ спричинює низку негативних явищ: «цвітіння води», розмивання водою берегів, підтоплення прилеглих територій. Зміна температури води у водосховищі, зменшення швидкості течії, порівняно з річкою, наявність значних мілин спричиняють значний розвиток у них синьо-зелених водоростей. Відмирання водоростей супроводжено поглинанням кисню і виділенням у воду отруйних речовин, тому часто трапляється замор риби.

Найбільші водосховища (моря): Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське створені каскадом на Дніпрі, серед інших — Дністровське (Дністер), Печенізьке (Сіверський Донець), Червонооскільське (Оскіл), Ладижинське (Південний Буг), Симферопольське (Салгир) та ще понад 1000. В Україні існує близько 28 тис. ставків.

Методичний прийом «Час підручника»

За текстом та ілюстраціями підручника, а також картами атласу заповнити таблицю:

Методичний прийом «Проблемне питання»

Ваш знайомий пропонує вам чесно заробити, а саме — помити його автомобіль в озері. Ви розумієте, що озеро від цього постраждає, але ви отримаєте гроші. Що ви зробите?

Методичний прийом «Nota bene» (замітка на полях)

Болото — надмірно зволожена ділянка суходолу з шаром торфу не менш як ЗО см. За меншої товщини торфу території називають заболоченими землями. Болото містить лише 5-10% сухої речовини, решта — вода. Болота поділяються на низинні, верхові та перехідні. Вони розрізняються за джерелами живлення і характером рослинності.

Раніше вважали, що болота — це «хворобливі лишаї» на тілі Землі, які не можна було використати в господарстві. Багато з них осушували. Це спричиняло обміління річок, уповільнення росту дерев, загибелі птахів і звірів, зникнення цінних ягід, зниження рівня води в колодязях. Тепер зрозуміло, що болота відіграють роль губки, що накопичує воду за її надлишків і віддає під час посух. Вони є фільтрами, які очищають воду річок і струмків. Настав час створити заповідники, де зберігалась би рослинність і тваринний світ боліт, запаси води в яких виручали б людину в посушливий період.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Практична робота №7 (продовження)

На контурну карту нанесіть найбільші озера та водосховища України.

Методичний прийом «Евристична бесіда»

Наведіть приклади різних за походженням озер України. Перелічіть позитивні й негативні наслідки створення водосховищ на території України, наводячи конкретні приклади.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

З’ясуйте, чому Світязь називають українським Байкалом. Поясніть, чому не можна гуляти на болотах. З’ясуйте, у чому на сьогодні полягає економічна цінність торфу. Висвітліть необхідність у створенні штучних водосховищ.

Озера територією України розташовані переважно долинами річок, на Чорноморському та Азовському узбережжях, а також в Українському поліссі. Найбільшими озерами є Світязь, Синевир, Сасик, Ялпуг. Живлення озер мішане — сніговими, дощовими, подекуди підземними водами. Болота відіграють важливу роль у природному комплексі України. До штучних водойм належать канали, водосховища й ставки. Вони, перш за все, покликані забезпечувати прісною водою потреби господарства. Крім того, штучні водойми потрібні для судноплавства, виробництва електроенергії, рибальства тощо. Спорудження штучних водойм має бути науковообґрунтованим й не завдавати шкоди природі. Оздоровлення водосховищ потребує здійснення комплексу водоочисних і водоохоронних заходів, застосування спеціалізованих технологій, нового обладнання.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте § 25 підручника.

2. Визначте:

- назви озер, що поширені у вашій місцевості, та їх походження;

- наявність штучних водойм та напрямки їх використання.