Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця
8 клас
Урок №30
Озера, болота і водосховища та канали,
типи та особливості гідрологічного режиму
Мета: продовжити формувати систему знань про водні ресурси України; формувати в учнів уявлення про основні озера, лимани, болота, водосховища України; пояснити загальні ознаки гідрологічного режиму та роботи озер, лиманів, боліт, водосховищ України; ознайомити з ресурсами та екологічними проблеми озер, лиманів, боліт, водосховищ; пояснити взаємозв'язки між гідрологічним режимом озер та кліматичними умовами; удосконалити вміння пошуку закономірностей розташування водних ресурсів на території України; розглянути проблему доцільності створення водосховищ; з'ясувати закономірності розташування озер, лиманів, боліт, водосховищ територією країни; продовжити формувати вміння роботи з картографічними джерелами інформації; сприяти розширенню знань географічної номенклатури; сприяти формуванню екологічної культури особистості.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, атлас, фізична карта України, контурні карти, відеоматеріали.
Географічна номенклатура: озера: Шацькі, Світязь, Пулемецьке, Луки, Ялпуг, Кагул, Китай, Бребенескул, Несамовите, Синевир, Сасик, Сакське, Донузлав; лимани: Дніпровський, Бузький, Дністровський, Тилігульський, Куяльницький, Молочний; водосховища: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське, Дністровське, Червонооскільське, Печенізьке, Салгирське.
Очікувані результати: учні навчаться:
- називати складники вод суходолу в межах України;
- показувати на карті озера: Ялпуг, Сасик, Шацькі, Синевир;
- показувати на карті лимани: Дніпровсько-Бузький, Молочний, Дністровський;
- показувати на карті водосховища: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Каховське, Дніпровське, Дніпродзержинське;
- пояснювати особливості живлення та водного режиму озер.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Налаштування на робочу атмосферу
На озері і тихо, і озерно,
Затих на ньому вітрохвильний хлюп.
Зелені тіні виткались химерно,
Як образи скорботи і жалю.
І озеро, як дороге свічадо,
В зеленій рамі з трав і комишу.
Стою над ним схвильовано і радо,
Від дум бентежних майже не дишу.
У човні спокій спить, заплющив очі,
Весло дріма, не кличе до труда.
Стомився рух і рухатись не хоче,
Про вічність думу думає вода.
Здається, в озері усе життя завмерло,
Але оманливий цей люстроспокій хвиль.
У глибині вирують десь джерела,
У глибині — буяння творчих сил.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
Методичний прийом «Створи схему»
Учні відповідають на запитання вчителя: «Пригадайте, що називають озером; лиманом; водосховищем. Пригадайте, як утворюються озера. За якими ознаками ще можна поділити озера?»
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Якщо ми подивимось на карту України в збільшеному вигляді, то побачимо наче блакитні очі — озера. Вони надають Україні неповторної краси. Всі вони різні. Користь від них не тільки як від джерел води, хімічних сполук, лікувальних грязей, риби, а й насамперед як зон рекреації. Недарма на початку уроку вам було зачитано вірш про озера, тож сформулюймо тему уроку, адже в темі не тільки озера.
Учням оголошують тему, основні етапи роботи на уроці, називають основні поняття і терміни, із якими вони працюватимуть. Учитель разом з учнями визначатиме мету і завдання роботи на уроці відповідно до його теми.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Методичний прийом «Мозковий штурм»
- Які вам відомі озера нашої місцевості?
- Чим озеро відрізняється від річки, моря?
- Розкажіть про озеро, яке ви бачили. Як його використовують?
Розповідь учителя
1. Озера
Озеро — природна заглибина на суходолі, заповнена водою. За утворенням улоговин розрізняють озера тектонічні, залишкові, льодовикові, загатні, лиманні, за водним режимом — стічні і безстічні, за солоністю вод — прісні і солоні.
Озера:
за походженням озерних улоговин:
- заплавні — в долинах всіх рівнинних річок, особливо на низовинних ділянках;
- дельтові — в дельті Дунаю: Ялпуг (найбільше прісноводне в Україні), Кагул, Катлабуг, Китай;
- лиманні — колишні лимани на узбережжі Чорного та Азовського морів, в Криму: Сасик, Донузлав, Акташське;
- карстові (провальні) — на Волинському Поліссі: Шацькі озера, Кримські озера;
- льодовикові — у Карпатських карах: Бребенескул, Несамовите озеро;
- вулканічні — на Закарпатті: Синє озеро, Липовецьке озеро;
- загатні — в Карпатах: Синевир.
за характером водного балансу:
- стічні,
- безстічні,
- з переміжним стоком.
за ступенем мінералізації:
- прісні,
- солонуваті,
- солоні
- мінералізовані.
2. Лимани
На відміну від лиманних озер, мають постійне сполучення з морем. На узбережжі Чорного моря — Дністровський (найбільший в Україні), Дніпровський, Бузький, Тилігульський, Хаджибейський, Куяльницький, Сасик (Кундук) та ін.
На узбережжі Азовського моря — Молочний, Утлюцький та ін.
3. Штучні водосховища створюють з метою:
- накопичення запасів води для побутових і господарських потреб,
- для регулювання водного стоку,
- створення умов для виробництва електроенергії,
- покращення умов судноплавства,
- риборозведення тощо.
Водосховища поділяють на два типи — озерні й річкові. Для водоймищ озерного типу характерне формування водних мас, відмінних за фізичними властивостями від властивостей проточних вод. Течії в цих водосховищах переважно зумовлені вітрами. Водоймища річкового (руслового) типу мають витягнуту форму, течії в них зазвичай стокові; водна маса за характеристиками близька до річкових вод. Основними параметрами водоймища є обсяг, площа дзеркала й амплітуда коливання рівнів води в умовах його експлуатації. Створення водосховищ істотно змінює ландшафт річкових долин, а регулювання ними стоку перетворює природний гідрологічний режим ріки в межах підпору. Використовують водосховища для потреб електроенергетики, рибного господарства, водопостачання, як місце відпочинку. Водночас створення водосховищ спричинює низку негативних явищ: «цвітіння води», розмивання водою берегів, підтоплення прилеглих територій. Зміна температури води у водосховищі, зменшення швидкості течії, порівняно з річкою, наявність значних мілин спричиняють значний розвиток у них синьо-зелених водоростей. Відмирання водоростей супроводжено поглинанням кисню і виділенням у воду отруйних речовин, тому часто трапляється замор риби.
Найбільші водосховища (моря): Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське створені каскадом на Дніпрі, серед інших — Дністровське (Дністер), Печенізьке (Сіверський Донець), Червонооскільське (Оскіл), Ладижинське (Південний Буг), Симферопольське (Салгир) та ще понад 1000. В Україні існує близько 28 тис. ставків.
Методичний прийом «Час підручника»
За текстом та ілюстраціями підручника, а також картами атласу заповнити таблицю:
Походження озерної угловини | Назва озера | Географічне розміщення |
Річкові (стариці, дельтові, заплавні) | ||
Морські | ||
Карстові | ||
Льодовикові | ||
Вулканічні | ||
Завальні |
Методичний прийом «Проблемне питання»
Ваш знайомий пропонує вам чесно заробити, а саме — помити його автомобіль в озері. Ви розумієте, що озеро від цього постраждає, але ви отримаєте гроші. Що ви зробите?
Методичний прийом «Nota bene» (замітка на полях)
Болото — надмірно зволожена ділянка суходолу з шаром торфу не менш як ЗО см. За меншої товщини торфу території називають заболоченими землями. Болото містить лише 5-10% сухої речовини, решта — вода. Болота поділяються на низинні, верхові та перехідні. Вони розрізняються за джерелами живлення і характером рослинності.
Раніше вважали, що болота — це «хворобливі лишаї» на тілі Землі, які не можна було використати в господарстві. Багато з них осушували. Це спричиняло обміління річок, уповільнення росту дерев, загибелі птахів і звірів, зникнення цінних ягід, зниження рівня води в колодязях. Тепер зрозуміло, що болота відіграють роль губки, що накопичує воду за її надлишків і віддає під час посух. Вони є фільтрами, які очищають воду річок і струмків. Настав час створити заповідники, де зберігалась би рослинність і тваринний світ боліт, запаси води в яких виручали б людину в посушливий період.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Практична робота №7 (продовження)
На контурну карту нанесіть найбільші озера та водосховища України.
Методичний прийом «Евристична бесіда»
Наведіть приклади різних за походженням озер України. Перелічіть позитивні й негативні наслідки створення водосховищ на території України, наводячи конкретні приклади.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
З’ясуйте, чому Світязь називають українським Байкалом. Поясніть, чому не можна гуляти на болотах. З’ясуйте, у чому на сьогодні полягає економічна цінність торфу. Висвітліть необхідність у створенні штучних водосховищ.
Озера територією України розташовані переважно долинами річок, на Чорноморському та Азовському узбережжях, а також в Українському поліссі. Найбільшими озерами є Світязь, Синевир, Сасик, Ялпуг. Живлення озер мішане — сніговими, дощовими, подекуди підземними водами. Болота відіграють важливу роль у природному комплексі України. До штучних водойм належать канали, водосховища й ставки. Вони, перш за все, покликані забезпечувати прісною водою потреби господарства. Крім того, штучні водойми потрібні для судноплавства, виробництва електроенергії, рибальства тощо. Спорудження штучних водойм має бути науковообґрунтованим й не завдавати шкоди природі. Оздоровлення водосховищ потребує здійснення комплексу водоочисних і водоохоронних заходів, застосування спеціалізованих технологій, нового обладнання.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацюйте § 25 підручника.
2. Визначте:
- назви озер, що поширені у вашій місцевості, та їх походження;
- наявність штучних водойм та напрямки їх використання.
Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»