Урок на тему "Нестатеве розмноження рослин. Вегетативне розмноження рослин. Пр.р. №1 «Вегетативне розмноження рослин»".

Біологія

Для кого: 6 Клас

10.04.2020

185

0

0

Опис документу:
Поглибити знання учнів про розмноження рослин на основі формування поняття основних видів розмноження (нестатевого, статевого); розглянути способи вегетативного розмноження, засвоїти практичні прийоми розмноження кущів живцюванням, дерев – щепленням; розвивати вміння використовувати здобуті знання в нестандартних ситуаціях; розвивати міжпредметні зв’язки; сприяти відновленню народних традицій, знань (зелена аптека, прикмети); здійснювати валеологічне та трудове виховання.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тема уроку: Нестатеве розмноження рослин. Вегетативне розмноження рослин. Пр.р. №1 «Вегетативне розмноження рослин».

Мета уроку: Поглибити знання учнів про розмноження рослин на основі формування поняття основних видів розмноження (нестатевого, статевого); розглянути способи вегетативного розмноження, засвоїти практичні прийоми розмноження кущів живцюванням, дерев – щепленням; розвивати вміння використовувати здобуті знання в нестандартних ситуаціях; розвивати міжпредметні зв’язки; сприяти відновленню народних традицій, знань (зелена аптека, прикмети); здійснювати валеологічне та трудове виховання.

Тип уроку: інтегрований (біологія, трудове навчання),практична робота;

Метод: словесний з елементами ілюстрації, демонстрації, повідомлень учнів

Обладнання:таблиці, що ілюструють вегетативне розмноження рослин, кімнатні рослини,ілюстрації, дидактичний матеріал, рослинний матеріал та обладнання для проведення практичної роботи.


Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Вчитель біології:

Фронтальна бесіда:

  1. Які органи є у рослин?

  2. Які функції виконують генеративні та вегетативні органи?

  3. Якими способами розмножуються відомі вам рослини?

  4. Які способи вегетативного розмноження рослин вам відомі із курсу «Природознавство» та із власного досвіду?

IІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності:

Нам багато відомо про вегетативне розмноження рослин, тому що ми часто використовуємо його при розмноженні кімнатних рослин та у домашньому господарстві. Які ж іще види розмноження рослин існують у природі? На сьогоднішньому уроці ми дамо відповідь на це запитання та навчимося правильно проводити вегетативне розмноження відомих культурних рослин, більше дізнаємося про їх властивості.

Отримані знання допоможуть нам пізнати рослинний організм і закономірності його розмноження.

ІV. Повідомлення теми уроку.

Тема уроку: «Розмноження рослин».

V. Вивчення нового матеріалу:

а) сприймання інформації:

1) Розповідь учителя біології (з використанням таблиць):

У рослин є такі види розмноження: нестатеве та статеве.

При статевому розмноженні нові рослини утворюються із зиготи, що утворюється внаслідок злиття чоловічої і жіночої статевих клітин (гамет).

Видами нестатевого розмноження є розмноження спорами (спеціальними клітинами, що відокремлюються від материнського організму) та вегетативне розмноження (за допомогою вегетативних органів чи їх частин). Для квіткових рослин не характерне розмноження спорами. Вегетативне розмноження здійснюється частинами тіла рослини. В його основі лежить здатність рослин відновлювати весь організм з частин тіла. Ця здатність називається регенерацією. Особини, які виникають від одного материнського організму внаслідок вегетативного розмноження, мають однакові ознаки. Сукупність цих особин називають клоном.

2) Робота з таблицею «Вегетативне розмноження»:

Вегетативне розмноження



кореневими живцями пагоном листком



кореневищем бульбами цибулинами відводками живцями вусиками

3) Розповідь учителя трудового навчання. Крім природних видів вегетативного розмноження, є штучне – щеплення. При щепленні використовують або окрему бруньку, або живець. Рослину, до якої приживляють частину іншої рослини, називають підщепою, а саму бруньку чи живець – прищепою. Існує понад 100 способів щеплення (розглядаємо таблицю «Види щеплення»). Його використовують у садівництві для збереження властивостей сорту. Зазвичай щепленням розмножують плодові дерева. При цьому підщепою є дичка, а прищепою – культурна рослина з сортовими ознаками (вчитель проводить демонстрацію щеплення брунькою та частиною пагона).

4) Повідомлення учнів.

Учень 1. В Україні поширені такі кущові культурні рослини: малина, смородина, аґрус, ожина. Вони досить швидко розмножуються та мають широке використання.

Культурна чорна смородина – кущ з 15-20 пагонів різного віку висотою до 1,5 метра. Ягоди вагою 1-3 грами.

Найбільша цінність чорної смородини у тому, що вона містить у собі пектини, які зв'язують у кишечнику нерозчинні комплекси солей важких металів - Меркурію, Плюмбуму, Кобальту, Стронцію, холестерин і виводять їх з організму людини. В лікувальних цілях використовується вся рослина: ягоди, бруньки, листя, пагони. Ягоди чорної смородини містять у собі до 16% цукрів, органічні кислоти, багато Феруму та інші елементи.

При вирощуванні смородини в саду слід дотримуватись таких правил посадки:

На присадибних ділянках для одного куща (залежно від сорту) досить 0,7-1м2 площі. Вегетація чорної смородини починається ранньої весни, тому краще саджанці висадити на ділянці восени. Необхідно завчасно підготувати ямки діаметром 60 см, глибиною 30-40 см. Заправити їх пухкою землею з перегноєм і торфом у співвідношенні 2:1:1. Розміщення ямок має бути рядкове з міжряддями до 2-х метрів і між кущами в рядку (залежно від сорту) 1-1,5 метра. Глибина посадки саджанця – на рівні кореневої шийки або ж на 3-5см глибше. Надземну частину рослини після весняної посадки видаляють, залишаючи короткі пагони з двома-трьома бруньками. При осінньому садінні надземну частину куща на зиму не зрізають, а проводять їх видалення наступного року навесні.

Щоб розмножити смородину живцями, здерев'янілі пагони розрізають на частини довжиною 20-25 см, товщиною не менше 8 мм, які заготовляють із сильних однорічних прикореневих пагонів. Кращим періодом для вкорінення живців є вересень, початок жовтня.

Учень 2. Малина – напівчагарник, що складається з однорічних та дворічних стебел. На однорічних пагонах закладаються квіткові бруньки (по 1-2 в кожній пазусі листка). Наступного року на цьому пагоні з квіткових бруньок виростають бокові гілочки різної довжини, на яких розвиваються листя та суцвіття. Малина переважної більшості сортів починає рости і плодоносити навесні наступного року. Основна маса коренів та кореневища малини знаходить­ся на глибині 10-30 см, розгалуження їх сягає до 1,5-2 м, тому паростки викидаються досить далеко від куща.

Малина розмножується кореневими паростками, які проростають на­вкруги материнського куща. Восени або навесні паростки викопують, зберігаючи корінці довжиною 12-15 см. Пагони укорочують на висоті 40-50 см від кореневої шийки, забирають з них листки і прикопують на тимчасове зберігання, або ж висаджують на завчасно підготовлену ділянку.

Найкраще малину висаджувати восени у першій половині вересня. Якщо восени посадку через певні причини не проведено, тоді цю роботу виконують ранньої весни до розпускання бруньок. Для посадки викопують траншею глибиною 50-60 см, шириною 40-50 см, заправляють її ґрунтом з органічними і мінеральними добривами і висад­жують паростки на глибину кореневої шийки на відстані один від одного до 1 метра. Після цього пагони зрізають на рівні ґрунту. Висаджені рослини поливають.

5) Учитель трудового навчання. Сьогодні ми проведемо посадку живців малини і смородини (вчитель проводить демонстрацію правильного нарізання живців вище згаданих рослин). Про правила посадки ми дізналися з повідомлень ваших однокласників і тому використовувати будемо підготовлений заздалегідь посадковий матеріал.

б) уточнення і розширення інформації:

Практична робота №1 «Вегетативне розмноження рослин» (проводить вчитель трудового навчання)*:

- проводимо інструктаж з техніки безпеки та правил користування інструментом;

- практичну роботу проводимо групами. Учні поділяються на групи за емблемами рослин (малина, смородина). Учитель роздає інструкційні картки з порядком та технологією виконання завдання; учні виконують практичну роботу, повертаються у клас, миють руки, займають робочі місця;

- оформляємо результати і висновки практичної роботи.

Вчитель біології:

Рубрика «Народна медицина». Сьогодні ми висадили нові рослини малини та смородини у нашому саду. Всі ми знаємо, що плоди цих рослин смачні та корисні для здоров’я. Малина та смородина широко використовується у народній медицині. Плоди, варення, желе, мармелад, сік малини використовують як потогінний засіб. Взимку пагони малини використовують як заварку до чаю, який п’ють при простуді, грипі, як жарознижуючий засіб. Настій листя п’ють при захворюванні органів дихання, кашлі, гарячці, проти вугрів та висипів на тілі. Настій листя використовують для полоскання стоматитах, фарингітах, ангіні, для примочок. Свіжі або сушені плоди смородини корисно вживати при анемії, порушеннях серцевого ритму, захворюваннях органів травлення, простудних та інфекційних захворюваннях. Пагони та ягоди смородини мають сечогінні, потогінні, в’яжучі властивості.

«Хвилинка-цікавинка».

Учениця. Цікаво, що наші предки, спостерігаючи за станом малини та смородини, склали такі прикмети:

  • Малина вродила рясно – зима буде холодна.

  • Рясна малина – врожай на хліб.

  • Запах смородини посилився – на негоду, якщо він ледь вловимий – день буде без дощу.

в) відтворення та узагальнення інформації (вчитель біології):

Фронтальна бесіда:

1. Які види розмноження притаманні рослинам?

2. Яке явище лежить в основі вегетативного розмноження?

3. Які способи вегетативного розмноження використовує людина?

4. Що таке щеплення?

5. Як розмножують смородину, малину?

6. Які лікувальні властивості мають малина, смородина?

7. Що цікавого ви дізналися на уроці? Що сподобалося вам найбільше?

Підсумки уроку:

Хвилинка відпочинку.

Вчитель трудового навчання:

На сьогоднішнє заняття ви приготували пироги з малиною, смородиною, принесли варення та заварили смачний чай з додаванням плодів цих рослин. У народі ці рослини використовують не лише для лікування, а й для повсякденного вжитку. То ж давайте скуштуємо ці смачні вироби.


VІ. Домашнє завдання: § .

* Практичну роботу доцільно виконувати восени (вересень-початок жовтня) або ж ранньої весни (кінець березня-початок квітня), тому весь урок чи виконання лише практичної роботи можна перенести на цей час.


Додаток 1.

Інструкційна картка до практичної роботи №1 «Вегетативне розмноження рослин».


  1. Одягніть рукавички. Розберіть необхідний інвентар.

  2. На підготовленій ділянці натягніть садильні шнури (ширина міжрядь 1,5м – для смородини, 1м – для малини).

  3. Викопайте ями:

а) для смородини:

діаметром 60 см, глибиною 30-40 см. Заправити їх пухкою землею з перегноєм і торфом у співвідношенні 2:1:1. Розміщення ямок має бути рядкове з відстанню між кущами в рядку 1м.

б) для малини:

глибиною 50-60 см, шириною 40-50 см. Заправляють їх ґрунтом з органічними і мінеральними добривами. Ямки мають бути розміщені на відстані одна від одної до 1 метра.

  1. Для садіння виберіть сильні, здорові дворічні живці.

  2. Здійсніть посадку:

а) смородини:

глибина посадки саджанця – на рівні кореневої шийки або ж на 3-5см глибше.

б) малини:

висад­жують паростки на глибину кореневої шийки на відстані один від одного до 1 метра.

  1. Після посадки рослин приведіть в порядок інвентар та здайте його вчителю.


Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.