Урок на тему "Насінина".

Біологія

Для кого: 6 Клас

11.04.2020

276

0

0

Опис документу:
Сприяти розширенню поняття «насінина» на основі вивчення утворення та будови насінини, поширення плодів та насіння; продовжувати формувати бережливе ставлення до природи; розширювати знання про рослини на основі вивчення пізнавального матеріалу про насіння та плоди рослин; організувати учнів на самостійну пошукову роботу, сприяти застосуванню знань в нестандартних ситуаціях.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тема уроку: Насінина.

Мета уроку: Сприяти розширенню поняття «насінина» на основі вивчення утворення та будови насінини, поширення плодів та насіння; продовжувати формувати бережливе ставлення до природи; розширювати знання про рослини на основі вивчення пізнавального матеріалу про насіння та плоди рослин; організувати учнів на самостійну пошукову роботу, сприяти застосуванню знань в нестандартних ситуаціях.

Тип уроку: (урок-подорож)

Метод: практичний з елементами словесного і наочного.

Обладнання:дидактичні картки із завданнями, картки із назвами станцій, таблиці «Будова насіння однодольних і дводольних рослин», «Поширення плодів і насіння», емблеми або корони із зображенням рослин

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми уроку.

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності:

Вчитель:

Діти, пам’ятаєте, як на початку вивчення цієї теми ми здійснили подорож у Царство квітів? За час, який пройшов відтоді, ми збагатили свої знання і можемо поділитися ними з мешканцями квіткового царства. Квіткові рослини також хочуть розказати нам про зміни, які у них відбулися.

То ж давайте не барімося, а швидше вирушаймо у дорогу.

В першу чергу, оберемо транспортний засіб для швидкого пересування. (Діти пропонують свої ідеї. Можна заздалегідь організувати конкурс на кращий малюнок транспортного засобу).

ІV. Актуалізація опорних знань.

Станція «Митниця»

Наша перша зупинка – ст. Митниця. Виявляється, щоб розпочати подорож, необхідно пройти митний огляд: розв’язати завдання. (Роздаються учням картки із завданнями у двох варіантах. Перевіряємо правильність виконання(може здійснювати вчитель чи два учні-митники)).

І Варіант.

Закресліть прямою лінією три клітинки, що містять назви сухих плодів.

ягода

суничина

зернівка

біб

стручок

жолудь

початок

кістянка

голівка

ІІ Варіант.

Закресліть прямою лінією три клітинки, що містять назви соковитих плодів.

горіх

суничина

зернівка

біб

яблуко

жолудь

ягода

кістянка

стручок

(Після перевірки правильності виконання роздаю учням «Дозвіл на перебування в Царстві квітів: дидактичні картки, на яких є завдання до заключної частини уроку )

V. Проведення подорожі.

Вчитель:

Під час нашого першого відвідування Царства квітів його мешканці вразили нас своєю красою: розмаїттям забарвлення, форми, розміру, запаху квіток. Сьогодні рослини хочуть здивувати нас чимось іншим. Чим саме?

Про це ми запитаємо у Незабудки, яка зустрічає нас біля митниці.

Незабудка:

Давайте пригадаємо, що таке запилення? Яка його роль в житті рослини?

Що відбувається після запилення та запліднення?

Правильно, утворюється плід, всередині якого міститься насінина. Яка її будова? Яке значення? Про це ви зможете дізнатися від Бджоли, яка знає все про квіти і не тільки.

Станція «Наукова»

Бджола (вчитель):

Ми вже знаємо, що пилок, потрапивши на приймочку, починає проростати і проникає у насінний зачаток – у зародковий мішок. Один спермій зливається з яйцеклітиною, утворюючи зиготу, з якої розвивається зародок; а інший – з центральною клітиною зародкового мішка, утворюючи поживну тканину для живлення ростучого зародка (вторинний ендосперм). З насінного зачатка утворюється насінина, а сама квітка перетворюється на плід. Насінина виявляється схованою у плоді, покритою, що й дало квітковим рослинам іншу назву – покритонасінні.

Насінина – генеративний орган насінних рослин, що містить зародок.

Насінина вкрита шкіркою, яка захищає вміст насінини від висихання та ушкоджень. Запасні речовини містяться в ендоспермі. Інколи зародок використовує усі поживні речовини ендосперму ще під час формування насінини. В такому випадку утворюється насіння без ендосперму, а запасні речовини відкладаються у сім’ядолях або в інших частинах насінини.

Основною частиною насінини є зародок, який складається із зародкового стебла, бруньки та кореня, сім’ядоль. В залежності від кількості сім’ядоль квіткові рослини поділяють на два класи: Однодольні та Дводольні.

Перед насіниною стоїть одне з найважливіших біологічних завдань – забезпечити відтворення і розселення рослин. А оскільки від моменту достигання насінини до моменту проростання минає тривалий час, то «заснуле» в насінині життя майбутньої рослини повинно пережити чимало незгод часу: зимову холоднечу і літню спеку, тривалу посуху і перебування в воді. Життя в насінині йде надзвичайно уповільнено, тобто насінина перебуває в стані спокою за несприятливих умов. Захисним «панциром» для насінини служить її оболонка.

Верба:

Мабуть, вам доводилося чути, що насіння деяких рослин може проростати і після 150-250-річного зберігання. А от я не можу похвалитися таким фактом: моє насіння через кілька днів втрачає схожість. Та я не сумую! Довелось мені пристосуватися до цього – я поселилася у вологій місцині, насіння у мене вистигає на початку літа, коли досить часто ідуть дощі, і воно має змогу швидко прорости.

Бджола (вчитель):

Для продовження свого роду кожна рослина намагається дати якомога більше насіння. Але ж плоди з насінням мають бути розселені на нові території. Яким чином рослини можуть переносити насіння на метри, кілометри, а нерідко і на сотні, навіть тисячі кілометрів?

Про це ми дізнаємося із розповідей рослин, відвідавши автопарк рослин.

Станція «Автопарк»

Вчитель:

Для розповсюдження насіння рослини використовують такі транспортні засоби як вітер, воду, тварин, людину.

Кульбаба: Кожному знайомі мої невеличкі парашутики з насінинами.

Одцвіту я жовтим цвітом,

Одягну на себе літом

Капелюх.

Набіжить вітрець, повіє,

Капелюшок мій розвіє,

Наче пух!

Перенесення насіння за допомогою вітру – це найпоширеніший спосіб розселення рослин. Плоди і насіння таких рослин мають відповідні пристосування – волоски чи крилаті вирости, легку вагу та малі розміри.

Мій вид транспорту обрало багато рослин: тополя, верба, мати-й-мачуха, осот, сон-трава, орхідеї та ін.

Буває, що насінина не здатна піднятися у повітря, але може перекочуватися по поверхні ґрунту, як от насіння лободи. Всім відомий вислів «перекоти-поле». Це не якась одна рослина, а ціла група рослин з кроною округлої чи кулястої форми, які восени ламаються вітром біля кореневої шийки, котяться, гублячи плоди і насіння.

Глечики: Моя латинська назва походить від арабського слова «німфа». Німфи – це вродливі дівчата, які жили у воді. Ось і загадка про мене:

Стоять глечики на воді,

Вінки в них жовті й золоті.

Я живу у воді, тому й для перенесення насіння використовую водний транспорт. Насіння, яке переноситься за допомогою води, має відповідні пристосування – наповнені повітрям порожнини, водонепроникну оболонку.

Мій вид транспорту обрало багато водно-болотяних (осока, комиші) та суходільних (кокосова пальма, деякі конюшини) рослин. Цікаво, що плоди кокосової пальми, яка зростає в Океанії, були перенесені морськими течіями за сотні кілометрів на інші острови.

Калина: У вінку зеленолистім,

У червоному намисті

Вдивляюся у воду

На свою хорошу вроду.

Я, хоч і живу біля води, але транспортний засіб для поширення насіння у мене зовсім інший. Мої добрі помічники – птахи. М’ясистий, соковитий оплодень моїх ягід – добра пожива для них. Насіння, захищене від перетравлювання в шлунку та кишечнику, зможе прорости часто дуже далеко від місця зростання материнської рослини. Зокрема, насіння ожини потрапило у Нову Зеландію разом із завезеними туди шпаками.

Часто на плодах рослин, що переносяться тваринами, є гачки, щетинки (череда, люцерна), поживні придатки (пізньоцвіт, фіалка), якими живляться мурашки. Багато насіння розносять тварини на ратицях, лапках (птахи).

Волошка: Мене зовуть окрасою хлібної ниви. Мої чарівні квіточки кольору неба є неодмінними супутниками полів. Своїм поширенням у різних куточках світу я завдячую людині, адже саме вона розповсюдила моє насіння із насінням культурних рослин.

Людина несвідомо поширює насіння і плоди рослин з брудом, на одязі. Особливо великих масштабів набув такий спосіб поширення рослин під час великих переселень і світових подорожей, з розвитком транспорту. Так, з Америки в Європу прибули щириці, нетреба колюча, елодея або водяна чума. Не «залишилася в боргу» і Європа: подарувала Америці подорожник великий, пирій повзучий, кукіль, мокрець.

Станція «Подбай про себе сам»

Огірок: А мені для розповсюдження насіння не потрібні ніякі транспортні засоби: я можу подбати про себе сам! Я не звичайний огірок, а огірок-пирскач. У народі мене називають «скаженим» огірком. Місце мого зростання – Крим, Кавказ та Середня Азія. Та я себе чудово почуваю на всій території України. Недарма я заслужив таку назву! Досить лише доторкнутися до мене, як я миттєво викидаю слизьку рідину з насінням. Лайтеся, не лайтеся, а треба ж мені рятуватися – розповсюджувати своє насіння.

Не розраховуючи на сторонню допомогу, чимало рослин подбали про розкидання свого насіння самотужки. У них розвинулися відповідні пристосування. У жовтої акації, гороху, люпину плоди раптово розриваються, стулки плода закручуються і з силою викидають насіння.

Хвилинка-цікавинка.

Учениця: Я також знаю цікаві випадки про самостійне розповсюдження насіння рослинами:

- в американських тропіках можна і злякатися: в тиші лунають револьверні постріли. Виявляється, це стріляє рослина гура – її плоди розтріскуються, розкидаючи насіння на відстань до 60м.

- африканський олійний біб має плоди-боби завдовжки 30см, які лопають так гучно, що їх тріск нагадує постріли з мисливської рушниці.

Станція «Контрольна»

Вчитель: Багато цікавого розповіли нам рослини про своє найважливіше біологічне завдання: відтворення виду і розселення. Наша подорож добігає до завершення. Ми опинилися на ст. „Контрольній”, щоб перевірити, як ви засвоїли здобуті знання під час подорожі в Царство квітів. Давайте дамо відповідь на запитання, які є на ваших картках.

Варіант 1.

1. «Плутанка» (Анаграма, учні повинні шляхом перестановки букв написати правильне слово і дати його визначення):

а) нінасина - ……………..- це …………..

б) ткавік - ……………- це ………………

(насінина, квітка)

2. Гра «Хто зайвий».

У кожному ряді знайдіть зайву рослину за типом плоду:

1) огірок, квасоля, суниці, яблуня.

2) горох, мак, акація, черемха, соняшник.

Варіант 2.

1. «Плутанка» (Анаграма, учні повинні шляхом перестановки букв написати правильне слово і дати його визначення):

а) чаткома - ……………..- це …………..

б) пенлазиня - ……………- це ………………

(маточка, запилення )

2. Гра «Хто зайвий».

У кожному ряді знайдіть зайву рослину за типом плоду:

1) помідор, вишня, акація, яблуня.

2) пшениця, кульбаба, акація, малина, дуб.

(Перевіряємо правильність виконання).

VІ. Підведення підсумків.

Вчитель:

От і завершується наша подорож.

1. Що ж нового ви дізналися про будову насіння?

2. Яким чином рослини поширюють своє насіння?

3. Що вам найбільше сподобалося під час уроку?

4. Про що з почутого вам би хотілося розповісти друзям, батькам?

Незабудка.

- Не забувайте турбуватися про рослини, збагачуйте свої знання та примножуйте природні багатства. Адже той, хто знає і любить природу, не може завдати їй шкоди.

VІІ. Домашнє завдання: § .

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.