Урок на тему: "Монголо-татари на українських землях"

Опис документу:
Урок допоможе розширити знання учнів з вивченої теми за рахунок залучення додаткових історичних джерел; засвоїти основні поняття та хронологію; формувати вміння аналізувати письмові історичні джерела; працювати з настінною картою, атласом.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Тема. Монголо – татари на українських землях.

Мета: розкрити особливості організації військових походів монголів на Русь у XIII ст. і причини їхніх перших успіхів; познайомити учнів з причинами поразки русько-половецьких військ на р. Калка; на прикладах подвигів захисників м. Києва визначити джерела мужності та героїзму русичів; розширити знання учнів з вивченої теми за рахунок залучення додаткових історичних джерел; засвоїти основні поняття та хронологію; формувати вміння аналізувати письмові історичні джерела; працювати з настінною картою, атласом та навчальною картою, розвивати вміння робити критичний аналіз історичних текстів, робити узагальнення й висновки на основі сприйняття різних ідей; виховувати в учнів толерантне ставлення до різних оцінок історичних подій та осіб, повагу до героїчного минулого.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Понятійно-термінологічне поле: Золота Орда, хан, баскаки, ярлик, ярмо.

Основні дати: 1223 р., 1239 р., 1240 р., 1254 р., 1259 р.

Обладнання: карта, атласи, навчальні картини, роздавальний матеріал, лист-підказка.

Хід уроку

I. Організаційний момент

Учитель. Наш урок дуже насичений, цікавий та емоційний. Щоб виконати заплановане, необхідно пригадати закони уроку.

1. Поводитися спокійно.

2. Не викрикувати.

3. Бути терплячими.

4. Дати можливість висловитися своїм товаришам.

5. Поважати одне одного.

II. Актуалізація опорних знань

Учні мають відновити правильне значення вислову О. І. Герцена і запропонувати тему сьогоднішнього уроку (яка ще не записана на дошці): «Подібно до хмари сарани..., що крушить все..., монголи..., подібно до урагану..., що зустрічалося на його шляху..., проносилися над Руссю..., розорюючи села і міста». (Правильний текст «Монголи промайнули над Руссю подібно до хмари сарани, подібно до урагану крушать усе, що зустрічалося на їхньому шляху, руйнуючи села і міста».)

Після припущень учнів, вчитель повідомляє тему, мету та задачі уроку.

III. Мотивація навчання школярів

Учитель. Монгольська навала і, як наслідок, ненависне ярмо були однією з найтрагічніших сторінок історії. Разом з тим, безперервна боротьба населення Київської Русі свідчила про те, що не існує на світі сили, здатної знищити волю до перемоги та звільнення.

IV. Сприйняття та первинне засвоєння учнями нового матеріалу

  1. Перша навала монголів. Битва на р. Калка 31 травня 1223р.

До першого пункту плану можна запропонувати учням висловити власні думки з приводу того, чи міг результат битви на р. Калці бути іншим? Методом «Мозкового штурму» активізуємо пізнавальний інтерес учнів до нового матеріалу.

На початку ХІІІ ст. над землями Київської Русі зі сходу нависла нова смертельна загроза - монгольська навала. На початку ХІІІ ст., якраз тоді, коли Київська держава була роздробленою, у Центральній Азії внаслідок зростання могутності ряду племен склалася Монгольська держава, яка вела політику широкомасштабних завоювань як в Азії, так і в Європі. Роздроблені монгольські орди об’єднав під своєю необмеженою владою талановитий полководець та державний діяч Тімучжін. Він був високого зросту, з високим лобом та вузькою бородою. Він походив зі знатного роду, але після смерті батька перебував у вигнанні. Тімучжін розгромив супротивників поодинці та зумів об’єднати під своєю владою всі монгольські та деякі сусідні племена.

У 1206 р. з’їзд представників монгольських племен обрав Тімучжіна правителем усіх монголів. Він отримав титул Чингізхана - великого хана. Жорстокий і владний, він не визнавав ні вірності друзів, ні великодушності у боротьбі з ворогами. Чингізхан виявив себе прекрасним організатором. Створивши могутнє військо з жорсткою дисципліною, монголи за короткий час підкорили Південний та Західний Сибір, Китай, Іран, Закавказзя. Незабаром вони з’явилися у Східній Європі, у приазовських степах. Поблизу Азовського моря, на річці Калка у 1223 році зустрілися об’єднані загони руських і половецьких воїнів. Князі, що з’їхалися до Південної Русі, вирішили: краще битися з ворогом на чужій землі, ніж на своїй. У похід проти монголів пішли: галицькі полки, полки київського князя Мстислава Романовича, дружинники чернігівського князя Мстислава Святославовича та волинського князя Данила Романовича. Військо поповнилося, зібралися ополчення на чолі з галицьким князем Мстиславом Мстиславовичем Удатним. Усі ці князі зібралися на правому березі Дніпра біля острова Хортиця. На лівому березі Дніпра їх чекали союзники - війська половецьких ханів. Переправившись через Дніпро, руські полки об’єдналися з половецькими та пішли у глиб степів на схід, долаючи опір передових загонів монгольських орд.

31 травня 1223 р. на річці Калка сталася запекла та кривава битва руських і половецьких військ проти монгол. Об’єднані русько-половецькі війська виявили стійкість і героїзм у цій битві.

Тактика монголів була продуманою й зручною для завойовницьких походів. Спочатку з незначними силами монголи наступали, а потім удавали, що тікають. Воєводи та воїни вважали, що сила на їхньому боці. Але це була пастка, до якої монголи заманювали своїх ворогів. Коли їхні супротивники наступали, то раптом з’являлося підкріплення.

Першим на берегах Калки з’явився Галицький кінний загін Мстислава Удатного. За ним підійшли половецькі наїзники воєводи Яруна. Вони побачили широке коло покинутих татарами юрт із багатствами. Мстислав послав у розвідку свого юного зятя Данила Романовича. Половецький загін воєводи Яруна віддалявся у бік пагорбів, і Мстислав вирішив узяти вліво, перетнути пагорби й напасти на монголів збоку. Він був приголомшений побаченим: за пагорбом, вичікуючи, розверталася велика кількість монгольських полків. Тут він і потрапив у пастку, зазнавши поразки. Одна частина монгольського війська обложила табір київського князя Мстислава Романовича. Він не тримав зв’язку з іншими загонами і знав, що зробить Мстислав Молодецький. Він вважав, що сам знищить монголів, але це було неможливо. Воїни Мстислава билися до останнього, але вцілілим русичам монголи запропонували здатися, скласти зброю, покинути все добро, і тоді їх залишать живими. Але, коли русичі здалися і були роззброєні, їх перебили. Багдадський політик Аль-ібн-ал-Асир описував битву на Калці так: «...Це був один із найзапекліших боїв, він тривав кілька днів, але монголи нарешті стали переможцями, половці й русичі зазнали цілковитої поразки. Ті, що встигли врятуватися, дісталися Русі у жахливому стані».

У битві загинуло багато славних руських багатирів і воїнів. Декілька загонів, що пробилися, не кидаючи зброї, дійшли до Дніпра, де на них чекали човни, що перевезли їх на інший бік. Ті ж, що повірили монгольським обіцянкам і покидали мечі й сокири, майже усі були знищені. Після битви монгольські воїни відібрали ще живих, але поранених руських воєвод, уклали їх рядами, накрили дерев’яним помостом, поставили столи й лавки та влаштували бенкет на честь перемоги. Протягом декількох діб лунали стогони поволі вмираючих русичів.

В’яжуть и ложуть змучених киян. А на них кладуть дубові дошки, Гупають по дошкам чобітьми, Аж тріщать у мучеників кості. На помості стелять килими, - Хан бенкет справляє на помості.

Головною причиною поразки руських і половецьких князів на Калці була недалекоглядна политика князів, що постійно ворогували один з одним, відсутність єдності у боротьбі проти монголів.

  1. Нова навала монголів. Хан Батий. Встановлення золотоординського ярма.

Посилена лекція.

На початку грудня 1237 року біля озера Зайсан об’єдналися всі обрані для західного походу сотні тисяч монголів великого хана Батия - онука Чингізхана.

Вранці яскраве сонце освітило золотий шолом Батия, його обладунки і танцюючого баского жеребця з вогняними очима. Він натягнув золоте поводдя і підняв над головою криву шаблю:

- Слухайте та дивіться мені в очі, богатури! - крикнув він сильним гучним голосом. Великий дід мій наказав мені завоювати всі землі на Заході до останньої, і я присягаюся, що з вами, неперевершеними та хоробрими богатурами, я зроблю це й проведу криваву вогненну стежку до кінця всесвіту. Я обіцяю, що шовковими тканинами оберну животи моїх воїнів! Я захоплю сотні тисяч биків і баранів і годуватиму м’ясом досхочу все військо. Я обіцяю, що кожний отримає нову шубу! Попереду багаті країни, де народ став ледачим від спокійного життя. З вами, непереможні богатури, я підкорю боязкі та невойовничі народи. Ваші батоги гулятимуть по їхніх жирних потилицях. Ще присягаюся в одному: я не забув своїх ворогів. розшукаю тих жовтовухих собак, які вбили мого батька, а потім зварю їх у казанах живцем. Навіть якщо б винуватцем виявився мій брат, присягаюся, з ним я вчинив би так само. Більше зволікати не будемо! Завтра вдосвіта йдемо у похід. Збір війська на берегах річки Ітіль. Звідти почнеться буйне та веселе полювання на племена й народи. Там я випущу в бій моїх сміливих орлів і кречетів!».

Батий був смаглявим молодим монголом з вузькими очима, які завжди горіли неспокійною тривогою. Його рот злегка кривився хижою усмішкою, й тому на темному обличчі особливо здавалися білими великі вовчі зуби. Він вважав своїм обов’язком виконати задуми свого діда Чингізхана.

Характеристика Батия була б неповною, якщо не процитувати деякі з його висловів. Він говорив так: «Великий полководець повинен бути загадковим і мовчазним. Щоб стати сильним, треба оточити себе таємницею..., твердо йти шляхом великих дерзань..., не робити помилок і нещадно знищувати своїх ворогів!..».

«Монголи - найбільш хоробрі, сильні та розумні люди на землі, тому монголи повинні царювати над світом. Тільки монголи - обраний народ, відзначений небом. Усі інші народи повинні бути нашими рабами і працювати для нас, якщо ми залишим їх живими. Всі непокірні будуть зрівняні із землею. Вони, як кізяк, згорять на монгольських багаттях».

Починаючи похід проти Русі, Батий зібрав величезну силу. Військо налічувало близько двохсот тисяч воїнів, чверть мільйона биків тягнули 30 тисяч кибиток із ханами, дружинами, дітьми, кузнями, з китайськими, перськими та арабськими радниками.

У поході Батий використовував досягнення підкорених народів. Так, у китайців він навчився прокладати дороги й перекидати мости через річки та прірви, будувати облогові машини, кидати каміння й вогонь, рити підкопи й колодязі, висаджувати фортечні стіни, отруювати, відводити та осушувати річки. Китайці запам’ятовували ханські накази, читали їх підданим хана й лікували хворих і поранених травами. У арабів монголи навчилися загартовувати сталь й виготовляти з неї шаблі, що розтинали одним ударом і пухову подушку, і камінь. Араби знали далекі країни, дороги, міста, жителів, були майстрами розводити баских скакунів і перекладати хану мову інших народів. За різними прикметами перси допомагали монголам дізнаватися про погоду та знаходити за допомогою зірок правильний шлях у незнайомому просторі.

У 1236 р. монгольське військо, очолюване онуком Чингізхана ханом Батиєм, або Бату (так його називали на Русі), почало завойовувати руські землі. За три роки завойовники розгромили війська всіх князівств Північно-Східної Русі, які діяли розрізнено. Орди Батия ціною численних втрат підкорили також Чернігівське та Переяславське князівства, а також усі руські землі на лівому березі Дніпра. Коли ординці підійшли до Києва, то їм відкрилася панорама незрівнянного у своїй красі міста. Київ, розкиданий на пагорбах правого берега Дніпра, виблискував золоченими куполами й хрестами, красивими дерев’яними палацами, міцними кріпосними стінами і високими баштами. Ординці, вражені красою та величчю міста, запропонували жителям здатися. Кияни, обурені такою пропозицією, перебили всіх послів ворога. У смертельні хвилини Київ був покинутий князями. Через деякий час після втечі князя Михайла Всеволодовича Київ зайняв Галицько-Волинський князь Данило Романович. Коли кияни дізналися, що на місто насувається монгольська орда, то Ганна, дружина Данили, сказала: «Якщо загрожує біда і ворог наступає з наміром захопити наше місто, то жінки русичів стануть на захист поряд зі своїми чоловіками й битимуться за свій рідний будинок. Руська земля - моя рідна сім’я». Але князь Данило Романович розумів, що без допомоги їм не впоратися, і тому поїхав шукати союзників у Польщі та Угорщині, а замість себе залишив воєводу Дмитра, сказавши: «Стіни у Києва міцні, ворогу їх не пробити. Тримайтеся щосили, відбивайте ворога. Розбійники напиратимуть на всі ворота, а ви кидайте зі стін на них каміння, лийте гарячу смолу, не давайте прорватися у місто. Адже Київ оточений надійними стінами. Вони захистять його, і монголи нас не здолають. А ми в них милості не попросимо: постоять і підуть». Дмитро стояв біля вікна і бачив, як Данило та його дружинники сідали на коней та один за одним виїжджали за ворота. Воєвода обернувся і тихо сказав: «Не залишимо ми Київ без захисту, хоча б нам довелося на його стінах скласти голови».

Після тривалої наради усі розійшлися, давши клятви не відступати перед ворогом і, якщо буде треба, віддати своє життя за захист рідної землі.

Відтоді всі кияни невтомно готували місто до захисту: і вдень, і вночі вони укріплювали старі стіни, упоперек вулиць робили завали із колод і каміння. До стін підвозили великі казани, щоб кип’ятити воду й смолу. Жителі з навколишніх селищ також шукали захисту за київськими стінами і збільшували число добровільних бійців. Зброярі й ковалі заготовляли військову зброю, кували щити і мечі, рогатини, сокири, стріли, а вуличні старости роздавали зброю всім городянам. У поході на Київ, за підрахунком сучасників, військо Батия налічувало півмільйона чоловік. У руській билині «Василь Ігнатович і Батига» правдиво розповідається про страхітливу навалу війська Батия:

  1. Героїчна оборона м. Києва (грудень 1240р.).

Перегляд відеосюжету «Історія українського народу. Київ».

  1. Похід монгольських ханів на Галицько-Волинські землі. Наслідки монгольського ярма.

Робота в групах.

Виготовлення історичного колажу на тему «Монголо – татари на українських землях».

V. Узагальнення та систематизація знань

Наприкінці уроку проводиться бесіда з узагальнення матеріалу.

1) Якими були причини поразки руських військ у період монгольських завоювань?

2) Чим ви можете пояснити досить тривалий час панування золотоординського ярма на землях Київської Русі?

3) Яку оцінку ви можете дати наслідкам панування монгольських завойовників?

4) У чому полягало історичне значення героїчної боротьби русичів проти монголів для народів Західної Європи?

VI. Підбиття підсумків

Можна провести у формі хронологічної зарядки. Дати вже написані на дошці, вчитель називає подію, а учні називають дату, коли подія сталася, та навпаки.

VII. Повідомлення домашнього завдання.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Картографія та топографія»
Довгань Андрій Іванович
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.