Урок на тему "Квітка та її будова".

Біологія

Для кого: 6 Клас

10.04.2020

295

1

0

Опис документу:
Сприяти розширенню поняття «квітка» на основі вивчення будови квітки як генеративного органа рослин; продовжувати формувати бережливе ставлення до природи; розширювати знання про рослини на основі вивчення місцевих рослин та народознавчого, пізнавального матеріалу; сприяти естетичному вихованню.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тема уроку: Квітка та її будова.

Мета уроку: Сприяти розширенню поняття «квітка» на основі вивчення будови квітки як генеративного органа рослин; продовжувати формувати бережливе ставлення до природи; розширювати знання про рослини на основі вивчення місцевих рослин та народознавчого, пізнавального матеріалу; сприяти естетичному вихованню.

Тип уроку: засвоєння нових знань (урок-подорож)

Метод: словесний з елементами ілюстрації, рольової гри, лабораторна робота.

Обладнання: Таблиця «Будова квітки», модель квітки, гербарій, кімнатні рослини, ілюстрації, дидактичний матеріал.

Хід уроку.

Урок проводиться у формі мандрівки. Учні та вчитель потрапляють у Царство квітів. У ролі мешканців царства виступають учні.

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

На попередньому уроці ми розпочали вивчення розмноження рослин. Урок за уроком ми будемо дізнаватися про рослини все більше і більше. Щоб дізнатися тему сьогоднішнього уроку, нам необхідно відгадати загадки:

1.У вінку зеленолистім,

У червоному намисті

Вдивляється у воду

На свою хорошу вроду.

2.Червоний колір, а винний смак,

кам'яне серце, а чому це так?

3.Назва рослини і цукерок.

4.Серед літа – метелиця:

Пух летить і стелиться.

5.Із зеленої сорочки,

Що зіткав весною гай,

Білі дивляться дзвіночки.

Як зовуть їх - відгадай.

6.Друга назва горицвіту.

« КВІТКА»

1. К

А

Л

И

Н

А

2. В

И

Ш

Н

Я

3. І

Р

И

С

4. Т

О

П

О

Л

Я

5. К

О

Н

В

А

Л

І

Я

6. А

Д

О

Н

І

С

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності:

Вчитель: Квіти – це супутники нашого життя. Вони зустрічають людину при народженні, прикрашають свята і домівку людини. Квіти в житті людини, мов звучання музики, створюють піднесений настрій, кличуть її до краси. Чи може бути щось красивіше за квітку, що розкриває назустріч сонцю свої пелюстки? Що може бути красивішим від пелюсток, що тягнуться до сонця, вкриті, мов намистинами, краплинами роси?

Скільки чудових творів присвятили письменники, композитори, художники квітам! А скільки пісень про квіти склав народ!

Які українські твори, що оспівують квіти, вам відомі?

ІV. Повідомлення теми уроку:

Тема сьогоднішнього заняття: «Квітка та її будова». Під час уроку ми здійснимо подорож у квіткове містечко.

V. Вивчення нового матеріалу:

а) сприймання інформації:

Повідомлення учнів:

(У кожного учня емблема або корона із зображенням тієї квітки, про яку він розповідатиме)

Конвалія. Квітка в мене, як дзвіночок – білесенький віночок. Кожної весни мої мініатюрні, яскраво білі квіточки радують ліс красою і пахощами. Здавна відомі лікувальні властивості конвалії: іноді мене називають квіткою хворого серця, адже я допомагаю при серцевих захворюваннях.

Є в українському фольклорі чудова поетична розповідь про виникнення квіток конвалії. В ній говориться, що ці квіточки, подібні до перлин, є не що інше, як застиглий сріблястий щасливий сміх лісової русалки Мавки, яка вперше відчула радість великого, щирого взаємного кохання.

Звіробій. А мене називають квіткою від 99 хвороб. Мабуть кожному знайомі мої золотисто-жовті суцвіття. Якщо мої квітки розкриті – гарна погода триватиме й надалі, а якщо стулюються – буде негода. В народі мене зовуть травою святого Іоанна (за здатність зацвітати на Іванів день), «сльозами Божої матері», «заячою крівцею» (за дивний криваво-червоний сік).

Нині запаси звіробою в природі збідніли, тому збираючи його як лікарську сировину, слід залишати частину рослин для розмноження.

Мак. Мої яскраві червоні квіти здавна привертали увагу людей. Кожна моя маківка містить 30 тисяч насінин. З маку виготовляють олію, насіння використовують в їжу. Мої квітки розкриваються о шостій годині ранку, тому мене можна використовувати для створення квіткового годинника.

В українській народній творчості існує легенда про козака Мака, якого ординці порубали шаблями на дрібні куски, з яких проросли чудові криваво-червоні квіти.

Кульбаба. Як припустить теплий дощик,

Я згорнусь в зелений кошик.

Подивись!

А коли година гожа,

Я на сонце в небі схожа.

Усміхнись!

Одцвіту я жовтим цвітом,

Одягну на себе літом

Капелюх.

Набіжить вітрець, повіє,

Капелюшок мій розвіє,

Наче пух!

Мої кошики відкриваються о шостій годині ранку, а закриваються о десятій. Я також хороший природний барометр: на дощ мої квіти закриваються.

Розповідь учителя. Багато квітів можна використовувати як природні барометри та годинники. Ніхто не може зрозуміти, як працюють такі годинники. Давайте подумаємо, для чого рослини відкривають чи закривають свої квіти? (вислуховуємо версії учнів)

Ця особливість допомагає їм захищати пилок від дощу і холоду. Деякі квіти відкриваються саме тоді, коли до рослини прилітають комахи-запилювачі. Про їх значення в житті рослин ми довідаємося дещо пізніше.

Для чого рослинам квітки?

Квітка – орган генеративного розмноження. Квіти різноманітні за розмірами, запахом, забарвленням, проте вони мають подібну будову (використовуємо таблицю «Будова квітки»). Квітки багатьох рослин розвиваються на тонких стеблах – квітконіжках, за допомогою яких до квітки надходять необхідні речовини. Квітконіжка, розширюючись, утворює квітколоже, до якого кріпляться усі частини квітки: чашолистики, пелюстки, маточка, тичинки. Чашолистки утворюють чашечку. Пелюстки утворюють віночок. Чашолистки і пелюстки можуть бути вільними або зростатися між собою, тоді чашечка називається вільно- або зрослолистою, а віночок – вільно- або зрослопелюстковим. Сукупність чашечки та пелюсток називають оцвітиною. Оцвітина, яка утворена тільки віночком або тільки чашечкою, називається простою. Якщо ж оцвітина має і чашолистки, і пелюстки, то її називають подвійною. Якщо ж квітка позбавлена оцвітини, то її називають голою. Чашолистики та пелюстки виконують функції захисту, приваблення комах. Всередині віночка розміщені маточка і тичинки, які є основними частинами квітки. Маточка – «жіноча» частина квітки, тичинки – «чоловіча». Якщо у квітці є і тичинки, і маточка, то таку квітку називають двостатевою, якщо ж тільки тичинки або тільки маточка – одностатевою (тичинковою або маточковою). Тичинка має таку будову: тичинкова нитка, пиляк, в якому дозріває пилок. Маточка має приймочку, стовпчик і зав'язь. У зав'язі містяться насінні зачатки, з яких після запліднення утворюється насіння, а із зав'язі утворюється плід.

Рослини, у яких тичинкові і маточкові квітки розташовані на різних особинах одного і того ж виду, називають дводомними (верба, тополя, конопля).

У однодомних рослин чоловічі і жіночі квітки розташовані на одній особині ( кукурудза, бук, ліщина).

Висновок. Квітка – орган розмноження квіткових рослин.

Квітка – видозмінений пагін.

Давайте повторимо будову квітки, використовуючи модель квітки, складемо схему її будови.

Квітконіжка

Квітколоже

чашолистки пелюстки тичинки маточка

чашечка віночок

(вільно-, зрослолиста) (вільно-, зрослопелюстковий)

двостатева,

оцвітина одностатева

(проста, подвійна) (маточкова, тичинкова)

Хвилинка-цікавинка.

Учениця. Ми знаємо, що більшість дикорослих рослин в умовах нашого клімату цвітуть весною та влітку. Проте є й такі рослини, які цвітуть восени. Серед таких диваків вартий уваги пізньоцвіт осінній. У нього справді «запізнілий» цвіт: лише на початку жовтня з'являється на поверхні землі його оцвітина – одна, гола, бо ніякого листя на цей час уже немає, воно давно засохло і зітліло. В таку ненадійну пору рослина не може ризикувати всією квіткою, тому-то зав'язь схована під землею. Після запилення зав'язь «спить» до весни, а в квітні з'являється стебло, яке виносить на поверхню ґрунту плоди.

б) уточнення і розширення інформації (лабораторна робота №9 «Будова і різноманітність квіток»):

- проводимо інструктаж з техніки безпеки та правил користування лабораторним обладнанням і роздавальним матеріалом;

- лабораторну роботу проводимо групами. Учні поділяються на групи за емблемами квіток (наприклад: ромашка, мак, незабудка, кульбаба, незабудка);

- оформляємо результати і висновки лабораторної роботи в зошити з друкованою основою.

в) відтворення та узагальнення інформації:

Незабудка. Слава про мене пішла з боліт. За старим переказом юнак, який палко кохав дівчину, пішов на болото, щоб нарвати для коханої букет квітів. Як тільки він ступив на голубий килим, то провалився у воду. Трясовина забрала юнака. Його останніми словами були: «Не забудь мене!».

Я прошу вас:

- Не забувайте квітів, турбуйтеся про них, оберігайте природу. Вивчайте рослини своєї місцевості, адже цікаве та незвичайне не лише за морями-океанами, а й поруч з нами.

Учениця. Я квітку лісову не стану рвати,

Її додому я не понесу,

Бо їй тоді джерел не привітати,

І не попити ранками росу;

І ні стеблинки, гілки чи травинки

Я не ображу (це ж страшенний гріх!),

Бо в кожній з них живе тремка живинка,

Що світиться довірою до всіх.

VІ. Домашнє завдання: § .

Підготувати цікавий матеріал про місцеві види рослин.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Нещодавно завантажили