• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Географія
  • Урок на тему "КРАЇНИ ПІВДЕННО-СХІДНОЇ АЗІЇ. СІНГАПУР — ПРИКЛАД КРАЇ-НИ НОВОЇ ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЇ В ПІВДЕННО-СХІДНІЙ АЗІЇ."
До ЗНО з ГЕОГРАФІЇ залишилося:
0
5
міс.
2
8
дн.
0
2
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Урок на тему "КРАЇНИ ПІВДЕННО-СХІДНОЇ АЗІЇ. СІНГАПУР — ПРИКЛАД КРАЇ-НИ НОВОЇ ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЇ В ПІВДЕННО-СХІДНІЙ АЗІЇ."

Опис документу:
Конспект уроку з географії, 10 клас, профільний рівень, курс «Регіони і країни світу», що є продовженням базової географічної освіти у профільних класах старшої школи. Він спрямований на розкриття глобальних та регіональних явищ і процесів, що відбуваються як у світі в цілому, так і в окремих субрегіонах, країнах і їх регіонах. джерело: http://geo-bav.at.ua, інтернет ресурси.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

10 клас

Урок №141

Дата:

КРАЇНИ ПІВДЕННО-СХІДНОЇ АЗІЇ. СІНГАПУР — ПРИКЛАД КРАЇНИ НОВОЇ ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЇ В ПІВДЕННО-СХІДНІЙ АЗІЇ.

Мета: ознайомити учнів зі складом субрегіону Південно-Східна Азія; поглибити знання про країни нової індустріалізації на прикладі Сінгапуру, познайомити з особливостями його географічного положення та історичного розвитку, виявити їх вплив на сучасніть країни; дати оцінку галузевій структурі господарства; розвивати вміння учнів самостійно працювати з джерелами географічних знань.

Обладнання: підручник, настінна політична карта Азії, атлас, довідники, ілюстрації, які демонструють різні частини Сінгапуру.

Ключові поняття: країни нової індустріалізації, моделі наздоганяючого розвитку, господарство, галузева структура, територіальна структура, промисловість, інфраструктура, зовнішньоекономічні зв'язки.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вступне слово вчителя

Південно-Східна Азія — субрегіон, який на межі XX і XXI ст. розвивався прискореними темпами, через що перетворився на важливу складову світової економіки. Визнанням його ролі стало, зокрема, запрошення Індонезії — найбільшої країни субрегіону — до складу «великої двадцятки».

Проте не слід забувати, що в 1998 р. економіка саме цієї країни опинилася на межі краху, викликавши тривогу всього світу. Особливу увагу Південно-Східній Азії викликає Сінгапур — невелике міето-держава, розташоване поблизу найпівденнішого краю півострова Малакка. Країна має один із ключів від жвавої морської траси, що проходить через «трубу» Малаккської протоки, де перегукуються судна з Європи, Азії, Америки й Австралії. Територія країни складається з одного великого й понад 50 дрібних островів. Протока Джохор лише на 1 км віддаляє Сінгапур від Малайзії. Через нього «перекинуті» дамби, на яких споруджені автомобільна дорога й залізниця.

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Бесіда

1. Що ви знаєте про історію Сінгапуру?

2. Які особливості характерні для різних етапів реалізації екснортноорі-єнтованої моделі Республіки Кореї?

3. Назвіть найважливіші галузі сучасної економіки Республіки Кореї.

4. Як ви вважаєте, які переваги має така держава, як Республіка Корея, площа якої майже 100 тис. км2, а населення — понад 49 млн осіб, порівняно з невеликим містом-державою Сінгапуром площею в 619 км2 і населенням в 4,4 млн осіб?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Склад Південно-Східної Азії.

Повідомлення учнів про державну символіку країн Південно-Східної Азії.

2. Коротка характеристика господарства субрегіону.

Характеризуючи господарство субрегіону, учитель підкреслює наявність тут численних НІК та виділяє загальні риси їхнього господарства: швидкі темпи розвитку економіки; швидка зміна спеціалізації господарства; розвиток галузей, які переважно спираються на дешеву робочу силу або на місцеві природні ресурси; відставання сільського господарства від промисловості; значна нерівномірність розвитку окремих територій; технологічна залежність від Японії та інших розвинених країн; експортний характер економіки.

3. Особливості географічного положення й історичного розвитку Сінгапуру.

4. Сучасний стан економіки країни.

На допомогу вчителю

Сінгапур розташований на острові в Південно-Східній Азії'. Він відділений від південного краю Малаккського півострова вузькою Джохорською протокою. Долю острова змінив сер І. Стемфорд Раффлз, який зумів оцінити вигідне положення острова і в 1819 р. уклав із султаном малайського князівства договір, що дозволяв створення тут британського торговельного поста. У 1826 р. Сінгапур увійшов до складу британської колонії, а через шість років став її адміністративним центром і головними воротами англійців на шляху в Малайзію.

У 1965 р. Сінгапур став суверенною державою. Незабаром він узяв на себе функції «ринкової площі» — сюди надходили товари, вироблені в сусідніх країнах (наприклад каучук й олово з Малайзії, рис із Таїланду), які потім направлялися в інші регіони. Згодом сюди стали привозити промислові товари зі США, Європи, Японії, які розподілялися між сусідніми країнами. Коли ці держави почали будувати морські порти, придатні для суден із великим осіданням, значення Сінгапуру як торговельного посередника зменшилося. Щоб компенсувати втрати, уряд країни почав стимулювати розвиток власної промисловості, залучаючи для цього прямі іноземні інвестиції. Стала швидко зростати «припортова індустрія», що орієнтується на переробку імпортної сировини. У першу чергу створювалися нафтопереробні й нафтохімічні підприємства. На сьогодні загальна потужність нафтопереробних заводів досягла 60 млн тонн (третє місце у світі після Х'юстона й Роттердама). Розвивалися й інші галузі обробної промисловості, з також складальні виробництва. Великого значення набули хімічна, електронна, радіо- і електротехнічна промисловість, а також суднобудування. У регіональному масштабі зберегла своє значення переробка каучуку й виплавка олова.

Відкритість економіки дозволила невеликій країні стати великим експортером. При цьому, займаючись реекспортом продукції іноземного походження, найчастіше вона продавала на світовому ринку в 1,5 разу більше товарів, ніж виробляла. (Учитель пропонує учням порівняти перші етапи індустріалізації в Республіці Кореї та Сінгапурі.)

У 1980-ті pp. Сінгапур почав розвивати наукоемні галузі, спеціалізуючись на передових технологіях не тільки у виробництві (верхні поверхи машинобудування), але й у сфері інтелектуальних послуг (інформаційних, фінансових, технологічних, медичних). У результаті країна перетворилася на великий фінансовий центр, а також джерело технічної й комерційної інформації для сусідніх країн. Після відкриття родовищ нафти й природного газу на шельфі поблизу берегів півострова Малакка в Сінгапурі розмістилися штаб-квартири енергетичних компаній. Зросло значення місцевого порту, що був визнаний кращим серед контейнерних і бункерних. Сьогодні понад 400 судноплавних ліній поєднують Сінгапур із 740 портами світу. За вантажообігом він посідає друге місце у світі. Пропускна здатність порту щодоби становить 350 суден.

Ще одна дуже перспективна сфера діяльності — міжнародний туризм. Сінгапур відвідують 6 млн туристів на рік. їх приваблюють ультрасучасна архітектура, надзвичайно високий рівень сервісу, величезна кількість торговельних центрів і розвинена індустрія розваг. Великомасштабне житлове будівництво перетворило острів у єдину міську агломерацію. Площа країни збільшується за рахунок насипання землі в прибережній зоні й створення штучних островів.

На сьогодні Сінгапур — високорозвинена країна, із високим рівнем життя. Держава, у якій проживає лише 0,06 % людства, входить до другого «десятка» за національним багатством у розрахунку на одну особу, її золотовалютні резерви перевищують 100 млрд дол. США.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Завдання

Виявіть чинники, які сприяли розквіту економіки невеликої острівної держави.

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель разом з учнями робить висновки: використовуючи високоякісні (відповідальні, працьовиті, кваліфіковані) трудові ресурси й вигідне географічне положення, нові індустріальні країни змогли створити сучасну економіку й підвищити рівень життя своїх громадян. При цьому вони обрали експортноорієнтовану модель наздоганяючого розвитку, намагалися залучити іноземні інвестиції та технічні досягнення.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати матеріали уроку та матеріали § 65.

2. Заповніть таблицю «Можливі господарські зв'язки України та країн Південно-Східної Азії», зазначивши: назви країн; що можуть експортувати до України; що можуть імпортувати з України.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розвиток життєво-професійної ефективності особистості в освітньому процесі НУШ: технології, методики, вправи »
Ілляхова Марина Володимирівна
30 годин
590 грн