До ЗНО з ГЕОГРАФІЇ залишилося:
0
5
міс.
2
5
дн.
2
1
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Урок на тему "КЛІМАТИЧНІ РЕСУРСИ, ЇХНІЙ СКЛАД."

Опис документу:
Конспект уроку з географії, 10 клас, профільний рівень, курс «Регіони і країни світу», що є продовженням базової географічної освіти у профільних класах старшої школи. Він спрямований на розкриття глобальних та регіональних явищ і процесів, що відбуваються як у світі в цілому, так і в окремих субрегіонах, країнах і їх регіонах. джерело: http://geo-bav.at.ua, інтернет ресурси.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

10 клас

Урок №35

Дата:

КЛІМАТИЧНІ РЕСУРСИ, ЇХНІЙ СКЛАД.

Мета: пояснити учням зміст поняття «кліматичні ресурси», показати їхній склад та особливості; визначити найважливіші показники, якими характеризуються агрокліматичні ресурси, та їхній територіальний розподіл; розвивати знання про закономірності просторової диференціації природних ресурсів.

Обладнання: сигнальні картки, ілюстрація вітрової електростанції, навчальний географічний атлас України, географічний атлас для 10 класу, підручник.

Ключові поняття: кліматичні ресурси, енергія сонця, енергія вітру, агрокліматичні ресурси, коефіцієнт зволоження, сума активних температур, тривалість вегетаційного періоду.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку:

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Завдання

Троє учнів складають на дошці схему складу біологічних ресурсів.

Гра «Чи вірите ви мені?»

Учитель називає певні твердження. У випадку, коли, на думку учнів, твердження правильне, вони піднімають зелені сигнальні картки, якщо твердження неправильне — червоні. Учитель кожного разу обирає учня, який має обґрунтувати свою точку зору.

1. Біомаса Світового океану більша за біомасу суходолу.

2. Найпродуктивнішим природним комплексом суходолу є вологі екваторіальні ліси.

3. Найбільші скупчення рибних ресурсів у Світовому океані там, де змішуються води теплих і холодних течій.

4. До зниклих видів тварин належить сумчастий вовк.

5. У північному поясі сконцентровано приблизно 1/3 світових запасів деревини.

6. Біологічна продуктивність Світового океану зменшується з глибиною.

Після закінчення гри вчитель аналізує результати роботи учнів, які працювали біля дошки. Учитель може оцінити складені схеми та відповіді їх авторів, а також найактивніших учасників гри та аналізу схем, висловлювання яких були обґрунтованими і зв'язними.

Перевірка домашнього завдання

Виступи учнів із повідомленнями щодо можливих причин зникнення тварин.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель оголошує тему уроку, звертаючи увагу на складність її розуміння у зв'язку з особливостями кліматичних природних ресурсів (між ними та природними умовами часто досить важко провести чітку межу).

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План вивчення нового матеріалу

1. Поняття «кліматичні ресурси» та його відмінності від поняття «природні умови» (розповідь учителя).

2. Практична робота: складання в зошитах схеми «Склад кліматичних ресурсів-» (за розповіддю вчителя та самостійною роботою з підручником).

3. Сонячна енергія як кліматичний ресурс; закономірності її розподілу на Землі (розповідь учителя з елементами інтерактивної бесіди).

На допомогу вчителю

Сонячна енергія є найбільшим енергетичним джерелом на Землі. Кількість тепла, що надходить на 1 м; поверхні Землі за рік, оцінюється в 3,16 - 109 кДж. Загальна кількість сонячної енергії у 20 тис. разів перевищує сучасне споживання енергії світовим господарством. Але щільність сонячного випромінювання на поверхні суходолу настільки мала (навіть у тропічних пустелях удень вона дорівнює 5—6 кВт ■ год/м' на день, а в помірному поясі — лише 3—4 кВт • год/м2), що її важко технічно освоїти. Сьогодні для отримання низькотемпературного палива використовують сонячні станції, однак виробництво енергії на геліотермальних ЕС у широких масштабах досі залишається справою майбутнього. Припускають, що до 2020 р. за рахунок сонячної енергії світові потреби в електроенергії будуть задовольнятися на 15—20 %.

4. Вітрова енергія, перспективи її використання (розповідь учителя з елементами інтерактивної бесіди)

На допомогу вчителю

Вітрова енергія використовується ще з давніх часів в Англії, Голландії, Франції та інших країнах, але в дуже невеликих масштабах. Загальні ресурси вітрової енергії Землі величезні, хоча й суворо локалізовані. Для отримання одиниці електричної потужності за рахунок вітрової енергії потрібно в середньому в 4—5 разів більше площі, ніж для геліоустановок. Технічні труднощі дуже великі, але загальний потенціал вітрової енергії Землі дорівнює приблизно 300 млрд кВт • год на рік (використовується ілюстрація вітрової електричної станції).

5. Агрокліматичні ресурси, їхні структура та найважливіші кількісні показники.

Інтерактивна бесіда (з опорою на міжпредметні та міжкурсові зв'язки)

1. Які особливості природи України не дозволяють вирощувати тут банани?

2. Що мало б змінитися в природі України, щоб можна було їх вирощувати?

3. Які зміни в природі мали б відбутися, щоб в Україні можна було вирощувати бавовник?

4. Чому смак кримських сортів яблук погіршується, якщо їх вирощувати на території Харківської області?

5. Чому в степах України цукрові буряки можна вирощувати лише на зрошуваних землях, а в лісостепу це можна робити і без поливу?

6. Розподіл агрокліматичних ресурсів по території світу (розповідь учи-
теля в поєднанні з роботою учнів із картами атласу).

На допомогу вчителю

На основі аналізу чинників проводиться комплексне агрокліматичне районування території. При класифікації агрокліматичних ресурсів світу на першому рівні диференціація території проводиться за ступенем теплозабезпечення, тобто за макрорізноманітністю термічних ресурсів. За цією ознакою виділяють термічні пояси та підпояси; межі між ними проводять умовно — за ізолініями певних значень сум активних температур вище за +10 °С.

Холодний пояс. Суми активних температур не перевищують 1000 °С. Це дуже невеликі запаси тепла, вегетаційний період триває менше ніж два місяці. Оскільки і в цей час температури часто опускаються нижче від нуля, це унеможливлює землеробство у відкритому грунті. Холодний пояс займає великі простори на півночі Євразії, у Канаді й на Алясці.

Прохолодний пояс. Теплозабезпеченість зростає від 1000 °С на півночі до 2000 °С на півдні. Прохолодний пояс досить широкою смугою простягається на південь від холодного поясу в Євразії й Північній Америці та формує вузьку зону на півдні Анд у Південній Америці. Незначні ресурси тепла обмежують набір культур, які можуть рости в цих районах: це переважно скоростиглі, невибагливі до тепла рослини, здатні переносити нетривалі заморозки, але світлолюбні (рослини тривалого дня). Це сірі хліби, овочеві, деякі коренеплоди, рання картопля, особливі полярні види пшениці. Землеробство мае вогнищевий характер, концентруючись у найтепліших місцях проживання. Загальна нестача тепла і (головне) пізні весняні й ранні осінні заморозки зменшують можливості рослинництва. Рілля в прохолодному поясі займас лише 5—8 % від загальної площі земель.

Помірний пояс. Теплозабезпеченість становить не менше ніж 2000 °С на півночі поясу і до 4000 °С у південних районах. Помірний пояс займас великі території в Євразії та Північній Америці: до нього належить уся закордонна Європа (без південних півостровів), велика частина Російської рівнини, Казахстан, Південний Сибір і Далекий Схід, Монголія, Тибет, північний Китай, південні регіони Канади та північні райони США. На південних материках помірний пояс представлений локально: це Патагонія в Аргентині та вузька смуга чилійського узбережжя Тихого океану в Південній Америці, острови Тасманія і Нова Зеландія.

У помірному поясі чітко виражені розбіжності за сезонами року: спостерігається один теплий сезон, коли відбувається вегетація рослин, й один період зимового спокою. Тривалість вегетації становить 60 днів на півночі й близько 200 днів на півдні. Середні температури найтеплішого місяця не нижче ніж +15 °С, зими можуть бути і дуже суворими, і м'якими залежно від ступеня континентальності клімату.

Помірний пояс це пояс масового землеробства; рілля займає практично всі придатні за умовами рельєфу простори. Значно ширшим є асортимент вирощуваних культур, усі вони пристосовані до термічного режиму помірного поясу: однорічні культури досить швидко закінчують свій вегетаційний цикл (за два-три літні місяці), а багаторічні або озимі види обов'язково проходять фазу яровизації, або верналізації, тобто період зимового спокою. Ці рослини виділяють в особливу групу кріофільних культур. До них належать основні зернові злаки пшениця, ячмінь, жито, овес, льон, овочеві, коренеплоди.

Між північними та південними районами помірного поясу існують великі відмінності в загальних запасах тепла й тривалості сезону вегетації, що дозволяє виділити в межах поясу два лідпояси.

Типово помірний пояс із термічними ресурсами від 2000 до 3000 °С. Тут зростають головним чином рослини тривалого дня, скоростиглі, невибагливі-до тепла (жито, ячмінь, овес, пшениця, овочеві, картопля, травосуміші тощо). Саме в цьому підпоясі високою є частка озимих культур у посівах.

Теплопомірний пояс із сумами активних температур від 3000 до 4000 °С. Тривалий період вегетації, протягом якого накопичується багато тепла, дозволяє вирощувати пізньостиглі сорти зернових та овочевих культур; тут успішно ростуть кукурудза, рис, соняшник, виноградна лоза, багато плодових і фруктових деревних культур. З'являється можливість застосовувати в сівозмінах проміжні культури.

Теплий (або субтропічний) пояс. Суми активних температур коливаються від 4000 °С на північному кордоні до 8000 °С на південному. Території з такою теплоззбезпеченістю широко представлені на всіх материках: Середземномор'я, Південний Китай, переважна частина території США й Мексики, Аргентини й Чилі, південь Африки, південна половина Австралії. Ресурси тепла досить значні, проте взимку середні температури (хоча й додатні) не піднімаються вище за +10 °С, що спричинює припинення вегетації багатьох озимих культур.

Сніговий покрив дуже нестійкий, у південній половині поясу спостерігаються вегетаційні зими, сніг може не випадати взагалі. Завдяки великій кількості тепла асортимент вирощуваних культур набагато розширюється за рахунок упровадження субтропічних теплолюбних видів, причому можливим є отримання двох урожаїв на рік: однорічних культур помірного поясу в холодний сезон і багаторічних, але кріофільних видів субтропіків (шовковиця, чайний кущ, цитрусові, олива, волоський горіх, виноград тощо).

На півдні з'являються однолітні рослини тропічного походження, що потребують великих сум температур і не витримують заморозків (бавовник тощо). Відмінності (головним чином) у режимі зимового сезону (наявність або відсутність вегетаційних зим) дозволяють розділити території теплого поясу на два підпояси зі своїм специфічним набором культур: помірно теплий із сумами активних температур від 4000 до 6000 °С і з прохолодною зимою та типово теплий підпояс із геплозабезпеченії стю 6000—8000 °С і з переважно вегетаційними зимами (середні температури січня вищі за +10 °С).

Жаркий пояс. Запаси тепла практично необмежені; вони повсюдно перевищують 8000 °С, іноді й 10 000 °С. Територіально жаркий пояс займає найбільші простори суходолу. До нього належать переважна частина Африки, велика частина Південної Америки, Центральна Америка, уся Південна Азія й Аравійський півострів, Малайський архіпелаг і північна половина Австралії. У жарких поясах тепло перестає відігравати роль лімітуючого чинника в розміщенні культур. Вегетація триває протягом року, середні температури найхолоднішого місяця не опускаються нижче за +15 °С. Набір можливих для вирощування культурних рослин поповнюється видами тропічного й екваторіального походження (кавове й шоколадне дерева, фінікова пальма, банани, маніока, батат, касава, хінне дерево тощо).

Висока інтенсивність прямої сонячної радіації є згубною для багатьох культурних рослин, тому їх вирощують в особливих багатоярусних агроценозах, у тіні спеціально посаджених одиничних екземплярів високих дерев. Відсутність холодного сезону перешкоджає успішній вегетації кріогенних культур, тому рослини помірного поясу можуть рости лише у високогірних районах, тобто практично поза межами жаркого поясу.

На другому рівні агрокліматичного районування світу термічні пояси й підпояси поділяються за відмінністю в річних режимах зволоження. Загалом виділено 16 областей із різними значеннями коефіцієнта зволоження вегетаційного періоду.

1) Надмірне зволоження вегетаційного сезону.

2) Достатнє зволоження вегетаційного періоду.

3) Посушливий вегетаційний період.

4) Сухий вегетаційний період (імовірність посух понад 70 %).

5) Сухо протягом усього року (кількість річних опадів менша за 150 мм. ГТК за вегетаційний період менше ніж 0,3).

6) Достатнє зволоження протягом усього року.

7) Достатнє або надмірне зволоження влітку, суха зима і весна (мусонний тип клімату).

8) Достатнє або надмірне зволоження взимку, літо сухе (середземноморський тип клімату).

9) Достатнє або надмірне зволоження взимку, літо посушливе (середземноморський тип клімату).

10) Недостатнє зволоження взимку, літо посушливе та сухе.

11) Надмірне зволоження більшу частину року при двох-п'яти сухих або посушливих місяцях.

12)Сухо більшу частину року при достатньому зволоженні протягом двох-чотирьох місяців.

13) Сухо більшу частину року при надмірному зволоженні протягом двох-п'яти місяців.

14) Два періоди надмірного зволоження при двох сухих або посушливих місяцях.

15) Надмірне зволоження протягом усього року.

16) Температура найтеплішого місяця нижче за +10 °С (оцінка умов зволоження не дається).

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Завдання

За картами атласу з географії України визначте коефіцієнт зволоження свого населеного пункту. (У разі відсутності необхідного атласу учням пропонується розв'язати задачу.)

Географічна задача

Поясніть, у якому районі кращі умови для вирощування льону, якщо відомо, що в першому з них річна кількість опадів становить 1200 мм, а річна випаровуваність 1500 мм; у другому районі показники відповідно 720 і 600 мм.

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Фронтальне опитування

1. Наведіть три приклади кліматичних ресурсів.

2. Яка закономірність поширення сонячної енергії існує на Землі?

3. Які переваги використання має енергія вітру?

4. Які недоліки не дозволяють інтенсивніше використовувати енергію вітру?

5. Назвіть перспективні для використання енергії вітру райони світу.

6. Якими трьома найважливішими показниками характеризуються агро-кліматичні ресурси?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте §20 підручника.

2. На контурній карті України за допомогою самостійно розроблених умовних знаків позначте місця, де в майбутньому можуть бути побудовані СЕС і BEC, та відобразіть межі агрокліматичних поясів.

3. Підготуйте проект «Збереження Чорного (Азовського) моря» (умови виконання проекту додаються). Умови виконання проекту: проект складається з двох частин, перша з яких має вигляд зв'язного тексту, у якому формулюються сучасні екологічні проблеми Чорного (Азовського) моря, називаються причини та джерела їх виникнення. Друга частина проекту має вигляд таблиці, де зазначено заходи; відповідальних за виконання; очікувані результати.

6

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Малюк у світі економіки та фінансів»
Часнікова Олена Володимирівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.