• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Географія
  • Урок на тему "ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ СВІТУ, ЇЇ ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА. ЧИННИКИ РОЗМІЩЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ ХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ. ГЕОГРАФІЯ ГІРНИЧОХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ТА ОСНОВНОЇ ХІМІЇ."
До ЗНО з ГЕОГРАФІЇ залишилося:
0
5
міс.
2
9
дн.
1
4
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Урок на тему "ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ СВІТУ, ЇЇ ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА. ЧИННИКИ РОЗМІЩЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ ХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ. ГЕОГРАФІЯ ГІРНИЧОХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ТА ОСНОВНОЇ ХІМІЇ."

Опис документу:
Конспект уроку з географії, 10 клас, профільний рівень, курс «Регіони і країни світу», що є продовженням базової географічної освіти у профільних класах старшої школи. Він спрямований на розкриття глобальних та регіональних явищ і процесів, що відбуваються як у світі в цілому, так і в окремих субрегіонах, країнах і їх регіонах. джерело: http://geo-bav.at.ua, інтернет ресурси.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

10 клас

Урок № 90

Дата:

ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ СВІТУ, ЇЇ ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА. ЧИННИКИ РОЗМІЩЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ ХІМІЧНОЇ

ПРОМИСЛОВОСТІ. ГЕОГРАФІЯ ГІРНИЧОХІМІЧНОЇ

ПРОМИСЛОВОСТІ ТА ОСНОВНОЇ ХІМІЇ.

Мета: розпочати формування знань про хімічну промисловість світу, її особливості, галузеву та територіальну структуру, чинники розміщення; забезпечити засвоєння знань про географію гірничохімічної та найважливіших галузей основної хімії світу; розвивати вміння самостійної роботи із джерелами географічної інформації, екологічний світогляд учнів; прищеплювати науковий підхід до оцінки окремих фактів.

Обладнання: підручник, настінна політична карта світу, географічні атласи для ТО класу, збільшені зображення підприємства «Арістон», аеробуса, верфі, фрагмента карти Донбасу, заготовки схем галузевої структури хімічної промисловості, картки із завданнями, колекція гірських порід та мінералів «Хімічна сировина».

Ключові поняття: хімічна промисловість, гірничохімічна промисловість, основна хімія, матеріаломісткість, водомісткість, енергоємність, трудомісткість, капіталомісткість, наукоємність.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель оголошує оцінки за виконану на попередньому уроці практичну роботу, коротко аналізує типові помилки й недоліки, відповідає на запитання.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Перевірка домашнього завдання

Учитель пропонує кільком учням зачитати запитання, які вони підготували до кожної ілюстрації підручника.

Конкурс «Поясни»

Учитель послідовно демонструє зображення об'єктів і запитання до них.

1. Завод компанії «Арістон» у місті Лодзь (Польща). Запитання: чому італійська фірма своє нове підприємство збудувала не в Італії, а в Польщі?

2. Найбільший у світі пасажирський літак компанії «Аеробус». Запитання: що обумовило спорудження головного підприємства цієї фірми в Парижі?

3. Нова суднобудівна верф у Південній Кореї. Запитання: чому Південна Корея перехоплює в Японії лідерство в галузі суднобудування?

4. Фрагмент економічної карти України, на якій зображений Донбас із промисловими центрами Горлівка та Краматорськ. Запитання: чому саме в цій частині України склалися виробництва важкого машинобудування, яке потребує багато металу?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель підбиває підсумки конкурсу, нагадуючи, що машинобудування — це одна з трьох галузей «авангардної трійки», і пропонує учням назвати дві інші її галузі. Після чого звертає увагу на те, що дві з трьох названих галузей промисловості учні вже вивчили. Очевидно, існує потреба детального вивчення й третьої галузі «авангардної трійки» — хімічної промисловості (формулюється тема уроку та його головні завдання).

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Галузева структура хімічної промисловості світу.

Самостійна робота учнів із текстом підручника, у процесі якої вони заповнюють заготовки схеми галузевої структури хімічної промисловості.

2. Чинники розміщення підприємств хімічної промисловості.

Усний практикум із використанням карток із запитаннями та необхідною інформацією до них і карт географічного атласу для 10 класу.

Картка № 1. Станція «Рахункова палата». З 1 тонни кольських апатитів можна виготовити 2 тонни фосфорних добрив. Підрахуйте розміри додаткових витрат на перевезення 1 тонни готових добрив із Кольського півострова на територію України порівняно з перевезенням 1 тонни апатитів, якщо відомо, що витрати на перевезення 1 тонни вантажів становлять 2 дол. США за кожні 100 км. Відстань між Кольським півостровом та українським лісостепом — приблизно 3000 км.

Картка № 2. Станція «Слідами гіперболоїда». У фантастичному романі «Гіперболоїд інженера Гаріна» російський письменник О. Толстой описує диверсію, вчинену авантюристом Гаріним на хімічному заводі в долині річки Рейн. Дійсно, поглянувши на карту, можна побачити, що тут і зараз розміщуються багато заводів цієї галузі, а місто Людвігсгафен уважається найбільшим центром хімічної промисловості у Європі. Які можливі чинники формування потужної хімічної промисловості в долині Рейну?

Картка № 3. Станція «Тече річка Волга». Розгляньте економічну карту Росії. Назвіть три можливі чинники, які сприяли перетворенню Поволжя в найбільший район хімічної промисловості Росії.

Картка № 4. Станція «Інвестиції». Хімічні виробництва можуть бути дуже небезпечними. Це показала, зокрема, аварія на хімічному заводі американської компанії «Юніон карбайд» в індійському місті Бхопал, коли загинули близько 2,5 тис. і постраждали кілька десятків тисяч жителів міста. Як ви вважаєте, які причини могли вплинути на рішення американської компанії будувати цей завод в Індії, а не на території США? Чому, на вашу думку, влада Індії дала згоду на діяльність «Юніон карбайд» у місті Бхопал?

3. Географія гірничохімічної промисловості.

Практична робота під керівництвом учителя за картою та з використанням колекції гірських порід і мінералів «Хімічна сировина», у процесі якої учні встановлюють, які корисні копалини належать до гірничохімічної сировини, особливості географії їх видобутку у світі.

4. Галузевий склад, географія та принципи розміщення виробництв основної хімії — сірчаної кислоти та мінеральних добрив.

Інтерактивна бесіда з використанням учителем політичної карти світу, учнями — карти «Хімічна промисловість» географічного атласу для 10 класу.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Учні під керівництвом учителя виділяють (використовуючи географічні атласи для 10 класу) чотири найважливіші райони хімічної промисловості світу та визначають спеціалізацію кожного з них.

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Завдання

Назвіть чинники, які впливають на розташування підприємств хімічної промисловості, та визначте наслідки впливу кожного з них.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте § 46 підручника.

2. За картою атласу схарактеризуйте географію виробництва мінеральних добрив у світі. Укажіть чинники, які, на вашу думку, визначили таку територіальну організацію галузі.

3. Продовжте роботу зі збору матеріалів про новітні види хімічної, парфумерної або мікробіологічної промисловості.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Воркшоп як інноваційна освітня технологія»
Швень Ярослава Леонідівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.