• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Географія
  • Урок на тему "ГЕОПОЛІТИЧНІ ЗРУШЕННЯ НА КАРТІ СВІТУ. ЯВИЩА СЕПАРАТИЗМУ, НЕВИЗНАНІ КРАЇНИ. ЗБРОЙНІ КОНФЛІКТИ, ПРИЧИНИ ЇХ ВИНИКНЕННЯ."

Урок на тему "ГЕОПОЛІТИЧНІ ЗРУШЕННЯ НА КАРТІ СВІТУ. ЯВИЩА СЕПАРАТИЗМУ, НЕВИЗНАНІ КРАЇНИ. ЗБРОЙНІ КОНФЛІКТИ, ПРИЧИНИ ЇХ ВИНИКНЕННЯ."

Опис документу:
Конспект уроку з географії, 10 клас, профільний рівень, курс «Регіони і країни світу», що є продовженням базової географічної освіти у профільних класах старшої школи. Він спрямований на розкриття глобальних та регіональних явищ і процесів, що відбуваються як у світі в цілому, так і в окремих субрегіонах, країнах і їх регіонах. джерело: http://geo-bav.at.ua, інтернет ресурси.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

10 клас

Урок №17

Дата:

ГЕОПОЛІТИЧНІ ЗРУШЕННЯ НА КАРТІ СВІТУ.

ЯВИЩА СЕПАРАТИЗМУ, НЕВИЗНАНІ КРАЇНИ.

ЗБРОЙНІ КОНФЛІКТИ, ПРИЧИНИ ЇХ ВИНИКНЕННЯ.

Мета: виявити та проаналізувати найважливіші напрямки геополітичних змін сучасності; ознайомити учнів із проявами сепаратизму у світі, визначити його найважливіші причини та показати конкретні наслідки; на конкретних прикладах пояснити причини існування у світі самопро-голошених (невизнаних) держав; закріпити розуміння учнями поняття «геополітика».

Обладнання: підручник, настінна політична карта світу, географічні атласи для 10 класу, контурні карти світу.

Ключові поняття: геополітика, геополітичні зрушення, геополітичний конфлікт, сепаратизм, невизнана (самопроголошена) держава. Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Аналіз якості виконання практичної роботи, оголошення оцінок.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Фронтальне опитування

1. У чому полягає різниця між поняттями «країна» і «держава»?

2. Скільки існує на Землі суверенних держав?

3. Чому на картах, виданих у США, показана держава Косово, а на українських і російських картах — ні?

4. Які види змін можуть бути на політичній карті світу?

5. Яким чином держави можуть ставати суверенними? Наведіть конкретні приклади.

6. Чи вплинула на ПГП та ЕГП сусідніх держав поява у 2006 р. нової європейської держави Чорногорії? Якщо вплинула, то в чому полягав цей вплив?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель ще раз нагадує, що на політичній карті світу постійно відбуваються зміни, які ведуть до геополітичних зрушень. Ці зміни мають певні тенденції, а тому професійні політологи можуть їх передбачати та прогнозувати наслідки, що дозволяє планувати зважену зовнішню політику держав.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План вивчення нового матеріалу

1. Заслуховування й обговорення підготовлених учнями повідомлень про самопроголошені (невизнані) держави.

2. Ознайомлення учнів зі змістом поняття «сепаратизм», причинами його виникнення (розповідь учителя з елементами інтерактивної бесіди та використанням настінної політичної карти світу).

3. Наслідки сепаратизму — геополітичні конфлікти, поява нових суверенних держав, у тому числі самопроголошених — невизнаних чи частково визнаних (розповідь учителя).

На допомогу вчителю

Сепаратизм (від латин. Берагаїиь окремий) — прагнення до відділення, відокремлення, рух за відділення частини держави та створення нового державного утворення або за надання частині країни автономії. У марксистсько-ленінській фразеології поняття «сепаратизм» і «національно-визвольний рух» протиставлялися. Національно-визвольний рух визначався як позитивне, прогресивне явище, ідо відповідає загальній спрямованості антиімперіалістичної, антиколоніальної боротьби народів (наприклад рух у Східному Пакистані, що призвів до відокремлення цієї території від Пакистану й утворення республіки Бангладеш). Сепаратизм, однак, характеризувався як негативне явище, оскільки він «відволікав» людей від антиімперіалістичної боротьби на догоду вузькокласових інтересів національної верхівки, перешкоджав досягненню єдності сил в антиімперіалістичній боротьбі. Сепаратистськими зазвичай називалися національні рухи, які протистояли урядам «прогресивних», «демократичних» (у марксистському розумінні) держав, що йдуть шляхом соціалістичного або некапіталістичного розвитку (Біафра в Нігерії, Катанга в Конго, Нагаленд тощо в Індії, Кабінда в Анголі, Таміл-Ілама на Шри-Ланці та ін.).

У новітній час право на самовизначення відстоюють уйгури й тибетці на території Китаю, жителі Західною Іріану, Ачеху в Індонезії, Качину, Шану, Аракану в Бірмі (сучасна М'янма), численні рухи на північному сході Індії, сикхи Пенджабу, белуджі й пуштуни в Пакистані, курди в Іраку, Ірані та Туреччині, сомалійці в Джибуті та Кенії, жителі провінції Шаба в ДР Конго, арабська та християнська комуни Чаду, туареги Малі та Нігеру, Біафра в Нігерії, баски в Іспанії, корсиканці у Франції, албанці в Серби та Македонії, серби й хорвати в Боснії і Герцеговині, ірландці у Великій Британії, осетини й абхази в Грузії, вірмени в Азербайджані, чеченці в Росії, росіяни й українці в Молдові.

Сепаратистські рухи досить рідко досягають своєї мети, частіше за все припиняючи свою боротьбу з наданням конкретній групі автономії. Прикладом успішної боротьби за вихід зі складу держави можуть бути Бангладеш, Еритрея, балканські країни — Хорватія, Словенія, Боснія, Македонія, Чорногорія, Косово. У 2011 р. до цієї групи приєднався Південний Судан, де, за договором з урядом Судану, відбувся референдум про незалежність.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з контурною картою

Учні під керівництвом учителя наносять на контурну карту чорним кольором невизнані чи частково визнані країни, які фактично контролюють певну територію: Тайвань, Турецька Республіка Північний Кіпр, Придністровська Молдавська Республіка, Абхазія, Південна Осетія, Сомаліленд, Пунтленд, Арцах (Нагірний Карабах), Косово; синім — невизнані країни, які зараз не контролюють жодної території: Таміл-Ілам, Халістан, Тибет, Курдистан, Чеченська Республіка Ічкерія.

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

За допомогою вчителя учні формулюють головні напрямки сучасних геоиолітичних зрушень.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте §7 та §12 підручника.

2. Підготуйтеся до за' хисту проекту «Я — миротворець». Орієнтовний перелік країн: Афганістан, Ірак, Вірменія — Азербайджан, Грузія — Росія, Індія — Пакистан, Сирія — Ізраїль, Перу — Еквадор. Учитель розподіляє між учнями теми, ураховуючи їхні побажання. (Вимоги до захисту: 1) назвати сторони конфлікту, розкрити його суть і причини; 2) указати зусилля міжнародної спільноти з його розв'язання; 3) визначити причини, які, на думку учня, не дали змогу до цього часу розв'язати конфлікт; 4) запропонувати власне бачення розв'язання конфлікту (конкретні пропозиції або план дій); 5) час виступу — до 7 хв.)

3

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розроблення і використання цифрового освітнього контенту в освітньому процесі Нової української школи »
Ілляхова Марина Володимирівна
30 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.