Урок на тему "Фізико-географічна характеристика природного комплексу Азовського моря "

Опис документу:
Мета: формувати в учнів знання про особливості розташування, розміри, глибини, елементи берегової лінії, найбільші острови, півострови, коси, затоки, протоки, природні умови Азовського моря та основні гідрографічні характеристики й про стан природно-ресурсного потенціалу Азовського моря; розвивати вміння учнів аналізувати, порівнюва¬ти, робити висновки, користуватися джерелами географічних знань; сприяти формуванню в учнів екологічної свідомості. Джерело: інтернет ресурси

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

8 клас

Урок №47

Дата:

Фізико-географічна характеристика природного комплексу Азовського моря

Мета: формувати в учнів знання про особливості розташування, розміри, глибини, елементи берегової лінії, найбільші острови, півострови, коси, затоки, протоки, природні умови Азовського моря та основні гідрографічні характеристики й про стан природно-ресурсного потенціалу Азовського моря; розвивати вміння учнів аналізувати, порівнювати, робити висновки, користуватися джерелами географічних знань; сприяти формуванню в учнів екологічної свідомості.

Обладнання: фізична карта України, географічні атласи, роздавальний матеріал, картки із завданнями, фотографії та малюнки представників фауни моря.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Географічна номенклатура: затоки: Арабатська, Бердянська, Казантипська, Таганрозька; лимани: Утлюцький, Міуський, Єйський; миси та намивні піщано-ракушнякові коси: Казантип, Бердянська, Федотова, Довга, Бирючий острів, Тузла, Арабатська стрілка; затоки: Сиваш; протока: Генічеська; річки: Кальміус, Дон, Кубань, Молочна, Берда; озера: Молочне.

Очікувані результати: учні навчаться:

характеризувати особливості географічного положення та основних гідрографічних характеристик Азовського моря; визначати стан природно-ресурсного потенціалу Азовського моря;

працювати з картографічними матеріалами; показувати на карті основну географічну номенклатуру, що стосується Азовського моря;

оцінювати природно-охоронні дії.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Привітання. Налаштування учнів на успіх.

ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Методичний прийом «Географічна розминка»

Швидко по черзі назвіть дані, характерні для Чорного моря: середні та максимальні глибини; середня солоність вод; переважний напрямок морських течій; найбільші річки, що впадають до нього; мінерально-сировинні ресурси; найбільші українські порти; важливі види промислових морепродуктів.

Методичний прийом «Робота біля карти»

Учня викликають до настінної карти, і він показує об’єкти географічної номенклатури Чорного моря, причому запитання йому ставлять учні з місця.

Методичний прийом «Картографічний практикум»

Поки учень дає відповіді біля стінної карти, учням за вибором роздають конверти, у яких міститься розрізана на частини контурна карта Чорного моря. Завдання учнів полягає в тому, щоб якнайшвидше скласти карту з частин і нанести на неї географічні об’єкти, які називають учні з місця.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Учні називають пункти плану фізико-географічної характеристики природного комплексу моря (за аналогією з Чорним даватимуть характеристику Азовського моря).

Відвідуючи базари та супермаркети, яких азовських риб ви там знаходите? Поясніть, чому Азовські курорти часто називають дитячими.

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Методичний прийом «Проблемне питання»

Дехто з учених уважає Азовське море затокою Чорного. Спростуйте або підтвердьте це.

Отже, предметом нашого сьогоднішнього вивчення буде фізико-географічна характеристика природного комплексу Азовського моря.

V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

За аналогією вивчення природного комплексу Чорного моря учням можна запропонувати провести власне дослідження, де Азовське море характеризуватимуть за типовим планом:

1. Географічне положення, розміри, берегова лінія

2. Геологічна історія утворення, рельєф котловин

3. Кліматичні умови та водні маси

4. Життя в морі

5. Ресурси моря та їх охорона

VІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Методичний прийом «Час підручника»

Учні за допомогою тексту підручника і карт атласу самостійно визначають географічне положення Азовського моря.

Методичний прийом «Картографічний практикум»

Нанесіть на контурну карту елементи берегової лінії Азовського моря.

Методичний прийом «Порівняльна характеристика»

1. Порівняйте особливості Чорного та Азовського морів.

2. Порівняйте розміри та глибинні характеристики Чорного та Азовського морів (виконайте необхідні розрахунки).

3. Порівняйте особливості гідрологічного режиму Чорного та Азовського морів.

4. Порівняйте рівень солоності Чорного та Азовського морів. Чим можна пояснити різницю в солоності та температурі вод двох морів?

5. Виявіть схожість та відмінність видового складу рибних ресурсів двох морів. Чому моря втрачають своє рибопродуктивне значення?

6. Порівняйте джерела забруднення Чорного та Азовського морів.

Методичний прийом «Географічне дослідження»

Робота в малих групах. Кожна група заповнює свою комірку в таблиці.

Таблиця

Географічне положення

Розміри

Глибина

Клімат

Гідрологічний режим

Гідрохімічний режим

Органічний світ

Ресурси

Заповідники

Методичний прийом «Бесіда»

- Назвіть басейн, до якого належить Азовське море.

- Перелічіть особливості клімату Азовського моря, поясніть, чим вони обумовлені.

- З’ясуйте, чому рибна продуктивність Азовського моря була дуже високою до Другої світової війни.

- Назвіть представників фауни Азовського моря.

Методичний прийом «Мандрівка в Інтернет»

Учням пропонують самостійно знайти в мережі Інтернет інформацію про особливості або просто цікаві факти, що стосуються Азовського моря. (Наприклад, початок 2016 року ознаменувався сильними морозами, що спричинило замерзання Азовського моря.)

VІІ. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Назвіть ключові поняття, які ви сьогодні вперше почули. Поділіться враженнями від Азовського моря.

Аналізують практичну діяльність учнів під час уроку, виставляють оцінки.

Азовське море є унікальним природним об’єктом. Однак нераціональне використання його ресурсів причинило виникнення складних екологічних проблем.

VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

- Опрацювати § 39 підручника.

- Підготуватися до тематичного оцінювання. Повторити теми «Природно-територіальні комплекси», «Фізико-географічне районування», «Зона мішаних і широколистих лісів», «Зона лісостепу», «Зона степу», «Українські Карпати», «Кримські гори», «Природні комплекси морів, що омивають Україну».

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ

У давнину Азовське море греки називали Меотійським озером (з грецької Maraç), римляни — Меотійським болотом (з латини Palus Maeotis), скіфи Каргалуком, менти — Теме- риндою (означає матір морів); араби — Нітшлах або Бараль- Азов, турки — Бар’ял-Ассаком або Бахр-Ассаком (темно- синє море; у сучасній турецькій Azakdenizi), генуезці та венеціанці — Mare delle Zabacche (Mare Tane). Історична українська назва — Озовське (Озівське) море. Також слов’яни називали море Сурозьким або Синім.

Сучасна назва Азовське море, за однією з версій, походить від арабської назви Бахр-ель-Азов (темно-синє море). У слов’ян уперше її згадано 1389 року літописцем Піменом. Інша версія походження назви — від міста Азов. На Русі море стало відомим в XI ст., називали його Синім морем. Після утворення Тмутараканського князівства море почали називати Руським морем. З падінням князівства море перейменовувавали багато разів (Самакуш, Салакар, Майутіс тощо). На початку XIII ст. затверджується назва Саксонське море. Татаро-монгольські завойовники поповнили колекцію імен Азова: Балик-денгіз (рибне море) і Чабак-денгіз (Лящеве море). Азак тюркською гирло річки, яке трансформувалося в Азау, а потім у російське Азов. Крім . вищезгаданих назв, море діставало ще і такі: Барель-Азов (Темно-синя річка); Фракійське море (під фракійцями вважали Геную та Венецію); Сурожське море (Сурож — історична назва міста Судак у Криму); Каффське море (Каффа — італійська колонія на місці сучасного міста Феодосія в Криму); Кіммерійське море (від кіммерійців); Акденгіз (турецьке, що означає Біле море).

Найдостовірніша версія: сучасна назва моря походить від назви міста Азов. За етимологією слова «Азов» існує низка гіпотез: за іменем половецького князя Азума (Азуфа), вбитого під час захоплення міста 1067 р.; за назвою племені осов (асси), що, у свою чергу, походить нібито від авестійського, що означає швидкий; зіставляють назвуі з тюркським словом азан — «нижній» і черкеським узев — «горловина». Тюркська назва міста Азов — Аузак. Але ще в І ст. н. е. Пліній, перераховуючи в своїх працях скіфські племена, згадує плем’я асоки, схоже зі словом азів. Прийнято вважати, що сучасна назва Азовського моря прийшла в сучасну топоніміку на початку XVII ст. завдяки літопису Пімена. Причому спочатку назва закріпилася лише за його частиною (Таганрогзька затока) і лише під час Азовських походів Петра І назва Азовське море увійшло у вжиток всього водоймища.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Особливі діти в закладі освіти: характеристика нозологій, педагогічні підходи»
Мельничук Вікторія Олексіївна
30 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.