Урок на тему "ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ: ФОРМИ ПРАВЛІННЯ, АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ПОДІЛ."

Опис документу:
Конспект уроку з географії, 10 клас, профільний рівень, курс «Регіони і країни світу», що є продовженням базової географічної освіти у профільних класах старшої школи. Він спрямований на розкриття глобальних та регіональних явищ і процесів, що відбуваються як у світі в цілому, так і в окремих субрегіонах, країнах і їх регіонах. джерело: http://geo-bav.at.ua, інтернет ресурси.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

10 клас

Урок №9

Дата

ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ: ФОРМИ ПРАВЛІННЯ,

АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ПОДІЛ.

ІСТОРИЧНИЙ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ПОДІЛ,

ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ ТА ВПЛИВ НА СУЧАСНІСТЬ.

Мета: здійснити чітку класифікацію держав за формами правління та адміністративно-територіальним устроєм (поділом); навчити учнів визначати форму правління держав за сукупністю ознак органів державної влади; виділити типи федеративних держав; удосконалювати вміння учнів застосовувати історичний метод досліджень; продовжувати розширювати знання учнів про сучасну політичну карту світу.

Обладнання: підручник, настінна політична карта світу, географічні атласи для 10 класу, контурні карти, картки із заготовками схеми «Поділ країн за ступенем суверенітету» та картки з контурами держав (чи їх електронна версія), діаграми співвідношення площі та населення адміністративних одиниць різних країн світу.

Ключові поняття: форма правління, монархія (абсолютна, конституційна, теократична), республіка (президентська, президентсько-парламентська, парламентсько-президентська, парламентська), джамахірія, держава у складі Співдружності, адміністративно-територіальний устрій, унітарна держава, федерація, конфедерація, унія.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Естафета

Учитель об'єднує учнів у кілька груп. Кожна з них має якомога швидше заповнити заготовки схеми «Поділ країн за ступенем суверенітету», кожний учень групи має право вписати у схему лише одне поняття. Перемогу здобуває група, яка першою здала правильно заповнену схему.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Парадокс»

Учитель звертається до учнів із запитанням: «Як би ви сприйняли слова людини, яка б назвала вас сатрапом: як комплімент чи як образу?». Після короткої дискусії вчитель повідомляє, що в Перській державі сатрапи були особливо довіреними особами перських царів (вони управляли окремими частинами держави та призначалися особисто царем). Чому ж за час, що минув, значення цього слова так змінилося? Зацікавивши учнів проблемою, учитель пропонує розв'язати це питання в процесі вивчення нового матеріалу.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Державний устрій: форми правління.

Інтерактивна бесіда (з опорою на знання учнів про форми правління)

Виступи учнів із повідомленнями про державне управління в Афінах, Стародавньому Римі часів республіки, Перській державі, Вавилонії.

Під час бесіди вчитель виділяє існуючі зараз форми державного правління (республіки, монархії, держави у складі Співдружності та джамахірію), називає підтипи республік і монархій, звертає увагу на відсутність чітких визначень понять «президентська республіка», «президентськопарламентська республіка», «парламентсько-президентська республіка», «парламентська республіка». У зв'язку з цим він пропонує таку умовну форму поділу республік.

Президентська республіка президент обирається всенародним голосуванням; він очолює уряд країни. Типовим прикладом такої республіки є США. Президентські республіки характерні для країн Південної Америки й Африки. Президе.нтсько-парламентська республіка президент обирається шляхом усенародного голосування; уряд підзвітний йому, але президент. не є членом уряду. Типовий приклад такої республіки Франція. Парламентсько-президентська республіка президент обирається шляхом усенародного голосування, але уряд підзвітний в основному парламенту (президенту лише з окремих питань); президент виконує лише представницькі й контролюючі обов'язки. Прикладом такої республіки є Польща. Парламентська республіка президент обирається в парламенті або за його участю; він виконує лише представницькі функції; уряд узагалі не підзвітний президенту. Прикладом парламентської республіки може бути Німеччина.

На допомогу вчителю

За формою правління, тобто способом організації верховної державної влади, країни світу поділяють на монархії, республіки, країни у складі Співдружності та сдину у світі джамахірію.

Монархії це держави, у яких верховна державна влада повністю або частково перебувас в руках однієї людини монарха. У більшості таких держав влада передасться в спадок, однак існують виборні монархи у Ватикані, Малайзії, ОАЕ. За обсягом владних повноважень монарха виділяють абсолютні та конституційні монархії. До перших сьогодні належать Оман, Бутан, Бруней, Катар, ОАЕ, Саудівська Аравія та Ватикан. У цих країнах уся повнота законодавчої, виконавчої й судової влади належить одній особі. Однак Ватикан і Саудівська Аравія належать ще й до так званих теократичних монархій, оскільки голова держави тут є і головою церкви. У конституційних монархіях влада монарха суттєво обмежена конституцією, законодавчі функції передані парламенту, а виконавчі — уряду. Роль монарха часто с символічною та зводиться до представницьких і дорадчих обов'язків. Монархії з цісю формою правління найбільш поширені в сучасному світі (22 країни). До них належать Велика Британія, Данія, Швеція, Норвегія, Бельгія, Нідерланди, Іспанія, Камбоджа, Таїланд, Японія, Марокко, країни-карлики Європи — Монако, Люксембург, Ліхтенштейн тощо.

Деякі держави Азії та Африки в основу конституційного права закладають норми й положення ісламу, тому іменуються ісламськими республіками. Наприклад, Ісламська республіка Іран, Ісламська республіка Мавританія тощо.

Переважна більшість країн світу (147 держав) республіки. У республіках влада є виборною і належить усім дієздатним громадянам або їх більшості. За характером співвідношень владних повноважень між президентом і парламентом розрізняють президентські, парламентські, президентськопарламентські (мішані) республіки. Класичною президентською республікою, у якій президент обирається всім народом та очолює виконавчу владу, є США. Приклад цієї країни наслідують більшість держав Латинської Америки (Бразилія, Мексика, Венесуела та ін.). Президентська республіка є найпоширенішою формою правління в Середній Азії (Казахстан, Узбекистан, Туркменістан та ін.), а також у державах Африки (Єгипет, Ефіопія, Зімбабве та ін.). Натомість у Європі багато держав є парламентськими республіками. У них верховенство влади належить парламенту, що більшістю голосів обирає президента, прем'єр-міністра та членів уряду (Німеччина, Італія, Греція, Португалія тощо. В Азії це Індія, Туреччина та ін.). Президентсько-парламентські (мішані) республіки також більш поширені у Європі. У них владні повноваження президента й парламенту врівноважені (Франція, Польща, Росія, Україна, Фінляндія).

Цікавою міжнародною організацією є Співдружність націй світова асоціація 54 держав і понад 20 залежних від них країн. Усі країни, крім Мозамбіку, у минулому були колоніями Британської імперії. Вони визнають британського монарха символічним головою Співдружності й поділяють спільні зусилля в реалізації прав людини, демократії та економічного розвитку. Англійська мова є офіційною в більшості цих країн.

Щонайменше 14 країн світу, колишніх колоній Великої Британії (Канада, Австралія, Нова Зеландія, Папуа Нова Гвінея, Барбадос, Ямайка тощо), входять до складу Співдружності. Британський монарх є формальним головою цих держав і призначає свого представника генерал-губернатора, одного із шанованих громадян країни. Виконавча влада в цих державах повністю належить прем'єр-міністру, обраному парламентом. Країни Співдружності не слід плутати з країнами ширшого об'єднання держав — Співдружності Націй (серед них є і республіки, і монархії).

Своєрідною формою правління, яка склалася тільки в Лівії, є джамахірія. У такій державі відсутні традиційні інститути влади, а державні рішення вважаються такими, що приймаються всім народом. Роль конституції виконує збірка ісламського права – шаріат.

Поряд із конституційними формами правління, які тут описані, в окремих країнах fix називають країнами з невизначеним статусом) певний час можуть існувати і неконституційні (незаконні) форми – диктатури чи військові режими. Вони можуть виникати внаслідок революцій або військових переворотів та як результат громадянських воєн. У XIX - першій половині XX ст. найбільше таких режимів існувало в Центральній та Південній Америці. Але в другій половині XX ст. справжнім «чемпіоном» за кількістю переворотів і громадянських воєн стала Африка.

Географічний практикум

Учитель роздає учням картки, на яких зображені контури кількох держав (якщо клас обладнано мультимедійною дошкою чи проектором зображення контурів держав проектуються на екран). Завдання учнів за допомогою атласів розпізнати держави та назвати їхні форми правління. Орієнтовний перелік держав: Аргентина, Велика Британія, Єгипет, Іран, Канада, Лівія, Нова Зеландія, Польща, Саудівська Аравія, Японія.

2. Адміністративно-територіальний устрій: відмінності федеративнихдержав.

Інтерактивна бесіда (з опорою на знання учнів про форми адміністративно-територіального устрою)

Вивчення матеріалу потрібно розпочати зі створення проблемної ситуації. Учитель наводить низку цікавих прикладів: «В Україні за один і той самий злочин у будь-якій її області на винного в його скоєнні чекає однакове покарання. Те саме характерно і для Швеції, Японії або Польщі. А от у США ситуація інша. Тут за один і той самий злочин у різних штатах покарання можуть суттєво відрізнятися. Чому так?». Викликавши зацікавленість в учнів, можна перейти до вивчення нового матеріалу (оптимальний варіант — у формі інтерактивної бесіди).

На допомогу вчителю

Країни класифікують і за формою державного устрою. Вона являє собою порядок поділу держави на частини, визначає відносини між центральними та місцевими органами влади. За цією ознакою держави поділяють на унітарні й федеративні. Критеріями належності країн до тієї чи іншої групи за формою державного устрою вважають особливості їх поділу на окремі адміністративні одиниці та можливості центральних органів влади змінити їхній адміністративно-територіальний устрій.

Характерними ознаками унітарних держав є те, що всі адміністративні одиниці (області, департаменти, воєводства та ін.) підпорядковані єдиному законодавству, загальнодержавній системі органів влади й управління. Центральні органи управління можуть змінити адміністративну одиницю (знизити чи підвищити статус, об'єднати чи розділити) без погодження з нею самою. Більшість держав світу є унітарними, серед них Польща (16 воєводств), Білорусь (шість областей), Латвія (26 районів) та ін.

Унікальним є приклад Швейцарії, яка є федеративною республікою з усіма характерними ознаками, але називає себе конфедерацією. Це форма слабко централізованої союзної держави, яка сьогодні вже не існує, для якої сфера відповідальності центральних органів дуже обмежена, а основні владні повноваження належать країнам членам конфедерації'. У минулому конфедераціями були Австро-Угорщина, Швейцарія, Об'єднана Арабська Республіка (Сирія та Єгипет). На сьогодні, на думку багатьох учених, конфедерацією можна назвати Європейський Союз економічне об'єднання, яке має наддержавні органи влади, власного президента й міністра закордонних справ, прапор, грошову одиницю та навіть своєрідний аналог конституції. Певні риси, притаманні конфедераціям, мають також такі держави, як Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Малайзія, Боснія.і Герцеговина. ОАЕ являє собою союз семи абсолютних монархій, кожна з яких має повну внутрішню самостійність. У Малайзії більшість штатів теж мають форму спадкових монархій, хоча влада султанів обмежена. Боснія і Герцеговина складається з Республіки Сербської та Мусульмано-Хорватської Федерації — двох утворень, які мають навіть окремі збройні сили.

Такі держави, як Україна, Грузія, Китай, Росія, можна віднести до некласичних унітарних держав. Адже в них є певні самоврядні (автономні) утворення, які мають різний статус, крім того, звичайні для унітарної держави адміністративні одиниці (області, провінції).

Федеративних держав у світі налічується 23. Вони являють собою союз суб'єктів федерації (штатів, провінцій, земель тощо), які самостійно здійснюють законодавчу, виконавчу й судову владу на власній території, але частину загальнодержавних повноважень передають центральним органам влади. До цих повноважень; як правило, належать спільна зовнішня політика, оборона, грошова система, федеральне судочинство. Центральна влада федерації не може змінити адміністративно-територіальний устрій без погодження з федеральною одиницею. Федеративні держави за ознакою, що покладена в основу проведення меж складових частин, можна поділити на територіальні, територіально-національні та національні федерації. Територіальні федерації утворилися шляхом історичного об'єднання споріднених за історією, культурою та мовою регіонів Німеччина, Австрія, США, Австралія та ін. Національними федераціями називають ті держави, у яких межі складових частин ураховують розселення окремих народів (Індія, Пакистан, Нігерія). Територіально-національні федерації (Швейцарія, Бельгія, Канада) поєднують обидва підходи.

3. Історичний адміністративно-територіальний поділ, його особливості та вплив на сучасність.

Евристична бесіда

Учитель звертає увагу, що в багатьох країнах існують значні відмінності між площею і кількістю населення адміністративно-територіальних одиниць, які їх складають. При цьому такі відмінності характерні як для федеративних держав, так і для унітарних. Так, найбільший за площею штат США (Аляска) більший за найменший штат (Род-Айленд) у 370 разів. Найбільша земля Німеччини (Баварія) більша від найменшої за площею землі (Бремен) у 175 разів. Площа французького департаменту Париж у 40 разів менша за площу департаменту Південна Корсика, а департаменту Сен-Сен-Дені — у 17, Така сама ситуація спостерігається і з кількістю населення. Так, населення Московської області більше за кількість жителів Магаданської області у 45 разів (при цьому її площа менша в десять разів). У штаті Каліфорнія проживає в 70 разів більше осіб, ніж у штаті Вайомінг. (Учням пропонується назвати можливі причини такої ситуації. Під час дискусії на конкретних прикладах установлюється вплив минулого на сучасний адміністративно-територіальний поділ держав.).

Робота з ілюстрованими картками

Учні отримують картки, на яких зображені контури кількох держав – Австралійського Союзу, Білорусі, Бразилії, Великої Британії, Єгипту, Індії, Китаю, Туреччини, України, Франції (якщо в кабінеті є мультимедійне обладнання, то контури держав краще спроектувати на екран). Під час роботи учні можуть користуватися атласом. Завдання: 1. Розпізнайте й назвіть держави, контури яких зображені на картці. 2. Із запропонованих держав назвіть ті, які є федеративними (Австралійський Союз, Бразилія територіальні федерації, Індія національна федерація). 3. Назвіть, до якої групи федерацій належить кожна федеративна країна, контури якої показані на картці. 4. Наведіть приклади федеративних держав різних типів. 5. Із показаних на карті унітарних держав перелічіть некласичні ті, до складу яких входять автономні, утворення (Велика Британія, Китай, Україна).

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Заключне слово вчителя

Держави можуть поділятися за формами правління та особливостями адміністративно-територіального устрою. За першою ознакою більшість держав світу належить до республік чи монархій різних типів. За адміністративно-територіальним устроєм виділяють унітарні держави, федеративні держави та конфедерації. Серед унітарних держав є некласичні ті, що мають у своєму складі окремі автономні утворення,

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опраювати §6 підручника.

2. Підготувати повідомлення «Злет і падіння імперій».

3. Підготуйте короткі

усні повідомлення про Чигирин, Глухів, Батурин і Харків.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Картографія та топографія»
Довгань Андрій Іванович
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.