До ЗНО з ГЕОГРАФІЇ залишилося:
0
6
міс.
0
0
дн.
2
3
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Урок на тему "ДЕГРАДАЦІЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ. ПРОБЛЕМИ ВІДНОВЛЕННЯ ҐРУНТІВ."

Опис документу:
Конспект уроку з географії, 10 клас, профільний рівень, курс «Регіони і країни світу», що є продовженням базової географічної освіти у профільних класах старшої школи. Він спрямований на розкриття глобальних та регіональних явищ і процесів, що відбуваються як у світі в цілому, так і в окремих субрегіонах, країнах і їх регіонах. джерело: http://geo-bav.at.ua, інтернет ресурси.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

10 клас

Урок №29

Дата:

ДЕГРАДАЦІЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ.

ПРОБЛЕМИ ВІДНОВЛЕННЯ ҐРУНТІВ.

Мета: розширювати знання учнів про природні ресурси та їх раціональне використання; виявити чинники, які призводять до втрати родючості та деградації ґрунтів; пояснити суть і довести необхідність рекультивації ґрунтів; виховувати бережливе ставлення учнів до земельних угідь; формувати вміння визначати ресурсозабезпеченість.

Обладнання: підручник, настінна карта природних зон світу, атласи для 7 класу, настінна секторна діаграма земельного фонду Австралії, динамічна схема «Утворення та розвиток яру», настінна картина «Рекультивація земель».

Ключові поняття: родючість, деградація земельних ресурсів, опустелювання, ерозія ґрунтів, дефляція, меліорація земель, рекультивація земель.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель оголошує результати виконаної на попередньому уроці практичної роботи.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Тестові завдання

І варіант

1. Установіть відповідність між типами ґрунтів та природними зонами,
для яких вони є зональним типом.

1 Сірі лісові А Савани та рідколісся

2 Підзолисті Б Напівпустелі й пустелі

3 Червоні латеритні В Тайга

4 Сіро-бурі Г Мішані ліси

Д Лісостепи

2. Установіть послідовність зменшення родючості ґрунтів, починаючи
з найродючішого.

А Підзолисті В Чорноземи

Б Тундрові глеєві Г Каштанові

II варіант

1. Установіть відповідність між типами ґрунтів та природними зонами,
для яких вони є зональним типом.

1 Червоно-жовті фералітні А Степи

2 Чорноземи Б Напівпустелі й пустелі

3 Коричневі В Жорстколисті ліси й чагарники

4 Тундрові глеєві Г Екваторіальні ліси

Д Тундра й лісотундра

2. Установіть послідовність поширення ґрунтів у напрямку від екватора
до Північного полюса.

А Підзолисті В Каштанові

Б Червоно-жовті фералітні Г Чорноземи

Після закінчення роботи учні разом з учителем обговорюють відповіді на тестові завдання, використовуючи карту природних зон і карти ґрунтів (атлас для 7 класу).

Географічний тренінг

Учитель демонструє схему «Секторна діаграма земельного фонду Австралії» і пропонує учням визначити, який материк вона відображає. Учні мають не тільки дати правильну відповідь, а й обґрунтувати її (правильне обґрунтування: на жодному материку ґрунти пустель і напівпустель не становлять, таку велику частку земельного фонду, як в Австралії).

Вступне слово вчителя

Ґрунти пустель і напівпустель займають значні території і в Африці, де розташована найбільша за площею пустеля світу — Сахара. Південна межа останньої за минулі 300 років просунулася в бік саван на 300 км. Це супроводжувалося погіршенням родючості місцевих ґрунтів. Останнє є характерним і для багатьох інших регіонів світу. Причини цього явища можуть бути різними, але наслідок один: зменшення врожайності, що в майбутньому загрожує нестачею продуктів харчування та загостренням глобальної продовольчої проблеми. Тому це питання потребує глибокого вивчення, що дозволить виробити дієві заходи в розв'язанні проблеми погіршення якості ґрунтів. Саме цим питанням і буде присвячений сьогоднішній урок.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Проблемна ситуація

Згідно з дослідженнями українських учених чорноземи, які обробляються в Україні, на сьогодні містять у середньому 24 % гумусу (тоді як цей тип ґрунтів має містити його не менше ніж 56 %). Що спричинило зниження вмісту гумусу в українських чорноземах? Як змінилися властивості українських ґрунтів через зменшення в їхньому складі вмісту гумусу? Чи можна такі ґрунти називати чорноземами?

Вислухавши думки учнів, учитель пропонує остаточні відповіді на поставлені запитання дати наприкінці уроку, після вивчення нового матеріалу.

План вивчення нового матеріалу

1. Причини та види деградації земельних природних ресурсів (розповідь учителя у поєднанні із самостійною роботою учнів із підручником).

2. Географія деградованих ґрунтів на континентах (розповідь учителя з використанням карти природних зон світу та елементів інтерактивної бесіди).

3. Опустелювання: динаміка та причини (розповідь учителя з використанням карти природних зон).

4. Рекультивація земель: етапи та види (інтерактивна бесіда на основі аналізу змісту картини).

На допомогу вчителю

У наші дні на одного жителя Землі в середньому припадає 0,20 га орних земель, а до 2050 р. цей показник може знизитися до 0,07 га. Отже, усе залежить не стільки від розширення площі оброблюваних земель, скільки від характеру їх використання. Основні перспективи розв'язання глобальної продовольчої проблеми мають бути пов'язані не стільки з екстенсивним, скільки з інтенсивним шляхом збільшення виробництва продуктів харчування.

Очевидним є те, що інтенсифікація сільськогосподарського використання території полягає насамперед у механізації, хімізації, іригації, підвищенні енергоозброєності, використанні більш високоврожайних і хворобостійких сортів сільськогосподарських культур, найбільш продуктивних порід худоби — усього того, що дозволяє збільшити віддачу землеробства та тваринництва навіть при зменшенні сільськогосподарських площ. Світовий досвід останніх десятиліть підтверджує той факт, що інтенсивний шлях перетворень у сільському господарстві став головним.

Ще в 1960—1980 рр. збільшення виробництва зернових у світі на 1/5 відбувалося внаслідок розширення площ, а на 4/5 — у результаті підвищення врожайності. В економічно розвинених країнах ця частка становила 86 % (у Західній Європі — 100), а в країнах, що розвиваються, — 77 % (в Африці та Латинській Америці — 46—48 %). Однак при оцінці можливостей інтенсивного шляху розвитку потрібно мати на увазі й ге, що потенціал деяких традиційних шляхів інтенсифікації вже значною мірою вичерпано. Це стосується і механізації, і електрифікації, і хімізації, і іригації.

До недавнього часу цей важливий резерв інтенсифікації землеробства використовували широко, причому і в розвинених країнах, і в країнах, що розвиваються. Це підтверджується даними про динаміку зрошуваних площ. У 1900 р. у світі зрошувалося лише 40 млн га, а до 1950 р. площа таких земель збільшилася до 95 млн га. Більш наочними є такі цифри: у 1960 р. — 135 млн га, у 1970 р. — 170 млн, у 1980 р. — 210 млн, у 1990 р. -- 230 млн, у 2000 р. — 260 млн га. Нині зрошувані землі займають близько 19 % усіх оброблюваних земель, але дають до 1/3 загальної продукції землеробства. На Азію припадає понад 60 %, на СНД і Північну Америку — приблизно по 10 %, на Європу близько 7 % таких земель. За показником частки зрошуваних земель у загальній площі ріллі (ЗО %) попереду також Азія.

Поряд із цим не можна не звернути увагу на те, що найбільший приріст зрошуваних земель спостерігався в 1950—1970-ті рр., коли зрошувані площі збільшилися у два рази, перш за все завдяки спорудженню понад 90 великих гребель і водосховищ у різних районах світу. Але починаючи від 1980-х рр. приріст зрошуваних площ різко сповільнився — через збільшення питомих капітало-. вкладень, а в деяких країнах також через обмеженість водних ресурсів і зміни рівня ґрунтових вод, через відмову від будівництва руслових гребель. Наприклад, скорочення зрошуваних площ відбулося в США, Китаї. Мала місце й утрата зрошуваних площ через незадовільний характер їх використання. Усе це означає, що основні перспективи інтенсифікації пов'язані з тією технологічною революцією, яку в наші дні переживає сільське господарство економічно розвинених країн Заходу,' перш за все США. Ця революція виражається у використанні досягнень біотехнології та інформаційної технології безпосередньо у фермерському землеробстві й тваринництві — для поліпшення якості продукції, зниження витрат виробництва, виведення рослин та порід тварин із новими властивостями, а також для внутрішньофермерского управління й контролю за виробництвом. На черзі — посів капсулами, кожна з'яких має містити необхідну кількість насіння, а також препаратів, що запобігають гниттю й підтримують певний рівень вологості тощо. Крім того, для спостереження за ґрунтом, визначення оптимальних термінів посіву та збирання починають використовувати систему автоматичних датчиків.

Можна згадати і про такий допоміжний, але тим не менш цікавий напрямок, як виробництво штучної їжі на основі соєвих бобів, морських водоростей, дріжджів, деяких грибів. Виготовлені з них продукти харчування вже набули поширення в США.

У відношенні до країн, що розвиваються, розроблена й проходить випробування концепція розвитку, що дістала назву сталого розвитку землеробства, який передбачає:

  • активне використання природних процесів (таких, як кругообіг поживних речовин, фіксація азоту та ін.);

  • зведення до мінімуму застосування неприродних компонентів або невідновлюваних природних компонентів, які завдають шкоди навколишньому середовищу та здоров'ю людей;

  • активну участь фермерів та інших сільських жителів у розв'язанні своїх проблем, у розробці технологій виробництва, їх застосування до місцевих умов;

х більш справедливий доступ до виробничих ресурсів і можливостей; більш ефективне використання знань місцевого населення, його практичного досвіду і можливостей; використання всього різноманіття природних ресурсів і можливостей створення на фермах підсобних виробництв;

  • підвищення самостійності фермерів та сільських громад.

Основними зведеними показниками рівня інтенсифікації сільського господарства можуть бути дані про вартість продукції з одиниці площі й дані про те, скільки людей може прогодувати 1 га ріллі або один працівник, зайнятий у сільському господарстві. Ці дані за економічно розвиненими країнами наведені в таблиці.

Рівень інтенсифікації сільського господарства

Залишається чи не головне запитання: скільки ж людей зможе прогодувати наша Земля? Таких розрахунків існує дуже багато. Якщо говорити про минуле, то можна навести точку зору Д. Менделєєва, який виходив із того, що 1 га культурної землі може прогодувати двох людей. Навіть без урахування перспектив зростання врожайності й при такому співвідношенні, як вважав учений, на Землі могли б жити 8 млрд осіб.

У наші дні, відповідаючи на це запитання, зазвичай виходять із гіпотетичного уявлення про те, що з часом прогрес у сільському господарстві пошириться на всі країни світу, і це дозволить повністю задовольнити потреби в продовольстві майбутніх поколінь людей. За оцінками деяких американських фахівців, у разі, якщо всю придатну для сільськогосподарських культур землю обробляти із застосуванням уже відомих передових методів і додаванням зрошення в посушливих районах, то можна забезпечити існування ІОО млрд осіб або повністю задовольнити продуктами харчування 50-60 млрд землян. Але це, звичайно, максималістський сценарій майбутнього. За одним із прогнозів ФАО, за певних умов можна буде прогодувати приблизно 30 млрд осіб, хоча реальна цифра, швидше за все, становитиме 10—15 млрд осіб.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Метод «Мозковий штурм»

Запропонуйте власні рекомендації щодо попередження деградації земель та опустелювання.

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Прийом «П'ять речень»

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте §16 підручника.

2. Складіть у зошиті блок-схему «Види деградації ґрунтів».

3. Випереджальне завдання. Підготуйте повідомлення за темами «Унікальні властивості води» і «Поширення води на земній кулі» (кільком учням).

5

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Вчити читати. Літературна освіта в школі: химери чи лабіринти?»
Мацевко-Бекерська Лідія Василівна
30 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.