• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Географія
  • Урок на тему "БІОТЕХНОЛОГІЯ ТА БІОІНДУСТРІЯ. «ЗЕЛЕНА» РЕВОЛЮЦІЯ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ. БІОТЕХНОЛОГІЧНА РЕВОЛЮЦІЯ В РОЗВИНЕНИХ КРАЇНАХ."
До ЗНО з ГЕОГРАФІЇ залишилося:
0
6
міс.
0
4
дн.
0
7
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Урок на тему "БІОТЕХНОЛОГІЯ ТА БІОІНДУСТРІЯ. «ЗЕЛЕНА» РЕВОЛЮЦІЯ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ. БІОТЕХНОЛОГІЧНА РЕВОЛЮЦІЯ В РОЗВИНЕНИХ КРАЇНАХ."

Опис документу:
Конспект уроку з географії, 10 клас, профільний рівень, курс «Регіони і країни світу», що є продовженням базової географічної освіти у профільних класах старшої школи. Він спрямований на розкриття глобальних та регіональних явищ і процесів, що відбуваються як у світі в цілому, так і в окремих субрегіонах, країнах і їх регіонах. джерело: http://geo-bav.at.ua, інтернет ресурси.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

10 клас

Урок №65

Дата:

БІОТЕХНОЛОГІЯ ТА БІОІНДУСТРІЯ.

«ЗЕЛЕНА» РЕВОЛЮЦІЯ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ.

БІОТЕХНОЛОГІЧНА РЕВОЛЮЦІЯ В РОЗВИНЕНИХ КРАЇНАХ.

Мета: пояснити учням основні поняття, передбачені вимогами навчальної програми; роз'яснити різницю між біотехнологічною та «зеленою» революцією; показати проблеми й суперечності розвитку біотехнології та біоіндустрії; розвивати в учнів самостійність мислення; виховувати повагу до праці генетиків.

Обладнання: підручник, збільшені діаграми динаміки виробництва у світі різних видів сільськогосподарської продукції у XX ст. (зерна, молока, м'яса, бавовни, цукру тощо), продуктивності сільського господарства країн із різним рівнем розвитку сільського господарства (урожайність пшениці, надої молока на одну корову тощо), настінна політична карта світу, контурні карти світу, картки з творчими завданнями, ілюстрація «Вівця Доллі».

Ключові поняття: біотехнологія, біоіндустрія, генна й клітинна інженерія, ГМО, селекція, «зелена» революція, біотехнологічна революція, клонування.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Творча письмова робота

За короткий час (5—6 хв) учні мають дати обґрунтовану відповідь на запитання: який шлях розвитку техніки ілюструє наведений приклад та яке значення мав для побуту або господарства цей процес?

Зразок прикладів: масове будівництво супертанкерів у 1970-х pp.; упровадження мобільного зв'язку наприкінці XX ст.; перехід від мартенівського до конверторного способу виплавки сталі; поява та масовий випуск персональних комп'ютерів; створення в другій половині XX ст. у Японії, Франції та Німеччині системи швидкісних пасажирських поїздів; спорудження підводних тунелів під Ла-Маншем та островами Хонсю й Хоккайдо; уведення в 1970-х pp. в експлуатацію надзвукового пасажирського літака «Конкорд»; випуск Францією на початку XXI ст. аеробуса А-380, розрахованого на 555—840 пасажирів; винахід копіювального апарата нового покоління — ксерокса; перехід у 1960-х pp. від лампових телевізорів і радіоприймачів до транзисторних.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ Т А ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Зібравши виконані роботи, учитель звертає увагу учнів на тему уроку, а потім послідовно пропонує кільком учням виступити з повідомленнями про біотехнологію та біоіндустрію, а також представити власні презентації джерел інформації з цього питання (відповіді учнів оцінюються). При цьому вчитель ставить додаткові запитання, мета яких — показати учням, що їхні знання матеріалу ще недостатні. Саме на це звертає увагу вчитель, підсумовуючи обговорення, після чого пропонує спільно усунути виявлені недоліки.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План вивчення нового матеріалу

1. Біотехнологія, біоіндустрія, клітинна та генна інженерія .

Розповідь учителя із залученням учнів, у процесі якої вони засвоюють необхідні наукові поняття, з'ясовують відмінності між ними та знайомляться з конкретними прикладами застосування їх досягнень у виробництві або наукових дослідясеннях; із метою підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу через міжпредметні зв'язки доцільно використати ілюстрацію «Вівця Доллі».

2. Біотехнологічна революція в розвинених країнах.

Розповідь учителя з використанням політичної карти світу.

3. «Зелена» революція в країнах, що розвиваються; її позитивні та негативні наслідки.

Розповідь учителя з елементами інтерактивної бесіди та використанням політичної карти світу.

4. Проблеми розвитку біотехнології й біоіндустрії.

Дискусія, у процесі якої обговорюються питання можливих негативних наслідків їх широкого використання — екологічних, соціальних, морально-етичних.

На допомогу вчителю

Біотехнологія — це міждисциплінарна галузь, що виникла на стику біологічних, хімічних і технічних наук. Із розвитком біотехнології пов'язують розв'язання таких глобальних проблем людства, як ліквідація нестачі продовольства, енергії, мінеральних ресурсів, поліпшення стану охорони здоров'я та якості навколишнього середовища.

Основні напрямки біотехнологічних досліджень: розроблення наукових основ створення нових біотехнологій за допомогою методів молекулярної біології, генної та клітинної інженерії; одержання й використання біомаси мікроорганізмів і продуктів мікробіологічного синтезу; вивчення фізико-хімічних та біохімічних основ біотехнологічних процесів; використання вірусів для створення нових біотехнологій; вивчення закономірностей росту та розвитку клітин; розроблення наукових основ створення біосенсорних систем.

Проте біотехнологія мас досить тривалу історію розвитку. Від найдавніших часів людина використовувала біотехнологічні процеси під час хлібопечення, готування кисломолочних продуктів, у виноробстві тощо; але лише завдяки працям Луї Пастера в середині XIX ст., який довів зв'язок процесів штамування з діяльністю мікроорганізмів, традиційна біотехнологія дістала наукову основу.

У 1940—1950-ті pp., коли був здійснений біосинтез пеніцилінів методами ферментації, почалася ера антибіотиків, що дала поштовх розвитку мікробіологічного синтезу та створенню мікробіологічної промисловості. У 1960—1970-ті pp. почала бурхливо розвиватися клітинна інженерія.

Зі створенням у 1972 р. групою П. Берга в США першої гібридної молекули ДНК формально пов'язане народження генної інженери, що відкрила шлях до свідомої зміни генетичної структури організмів таким чином, щоб ці організми могли виробляти необхідні людині продукти та здійснювати необхідні процеси. Ці два напрямки визначили образ нової біотехнології, що має мало спільного з тією примітивною біотехнологією, яку людина використовувала протягом тисячоліть.

Біотехнологія як наука — це комплекс фундаментальних і прикладних наук, технічних засобів, спрямованих на одержання й використання клітин мікроорганізмів, тварин і рослин, а також продуктів їх життєдіяльності: ферментів, амінокислот, вітамінів, антибіотиків тощо. Біотехнологія, яка включає промислову мікробіологію, Грунтується на використанні знань і методів біохімії, мікробіології, генетики та хімічної технології, що дає змогу отримувати користь у технологічних процессах із властивостей мікроорганізмів та клітинних культур. Щодо більш сучасних біотехнологічних процесів, то вони базуються на методах рекомбінантних ДНК, а також на використанні іммобілізованих ферментів, клітин і клітинних органел.

Біотехнологія має величезні потенційні переваги. Розвинені країни та країни, що розвиваються, мають бути зацікавлені в підтримці подальших досліджень, спрямованих на те, щоб ця наука могла повністю реалізувати свій потенціал.

Біотехнологія сприяє збереженню довкілля шляхом зменшення кількості пестицидів та гербіцидів в сільськогосподарській практиці. Уже біотехнологічні продукти першого покоління привели до зменшення їх використання, а майбутні продукти біотехнологій'мають .принести ще більше переваг.

Результатом зменшення пестицидного й гербіцидного навантаження є менший ризик токсичного забруднення Грунтів та ґрунтових вод. Крім того, гербіциди, які застосовуються в поєднанні з генетично модифікованими рослинами, часто є більш безпечними для Довкілля, ніж гербіциди попереднього покоління, які вони заступають. Культури, виведені методами біоінженерії, сприяють ширшому застосуванню безвідвального обробітку ґрунту, що веде до зменшення втрат родючості ґрунтів.

Величезними є можливості біотехнології і в боротьбі з голодом. Завдяки зростанню врожайності та виведенню культур, стійких до хвороб та посухи, біотехнологія може зменшити нестачу продуктів харчування для населення планети, яке на 2025 р. становитиме понад 8 млрд осіб, що на 30 % більше, ніж сьогодні.

Біотехнологія допомагає боротися з хворобами. Розвиваючи та покращуючи медицину, вона дає нові інструменти в боротьбі з ними. Саме біотехнологія запропонувала медичні методи лікування кардіологічних хвороб (склерозу, гемофілії], гепатиту та СНІДу. Сьогодні створюються біотехнологічні продукти харчування, які зроблять дешевими та доступними для найбіднішої частини населення планети життєво необхідні вітаміни та вакцини.

Біотехнологія може привнести значні переваги у сферу охорони здоров'я. Збільшуючи поживну цінність їжі, біотехнологія може використовуватися для покращання якості харчування. Біотехнологічні продукти харчування, які створені та зареєстровані в США відповідними регулюючими органами, є повністю безпечними.

Хвороби рослин, включаючи грибкові та вірусні, можуть знищити врожай та суттєво знизити якість продукції. Біотехнологія надає можливість отримувати сорти, захищені від певних різновидів вірусів. Шляхом перенесення маленької частки ДНК від вірусу до генетичної структури рослини, дослідники отримують сорти, які мають імунітет до певних хвороб. Захищені від хвоорб сорти надають сільськогосподарські та економічні переваги фермерам і не забруднюють навколфнє середовище.

У 1950-х pp. біологи зробили великі успіхи у вивченні спадковості. Завдяки опису структури ДНК учені дізналися, як генетична інформація зберігається в живих клітинах, як ця інформація залишає відбиток і як вона передається від покоління до покоління. До 1980-х pp. вчені вже спробували (і дуже вдало) переміщати частинки генетичної інформації, які дістали назву генів, від одного організму до іншого. Цей процес відомий як генна інженерія та є єдиним, який використовували в біотехнології.

Біотехнологія в медицині. У медицині біотехнологічні прийоми та методи відіграють провідну роль під час створення нових біологічно активних речовин і лікарських препаратів, призначених для ранньої діагностики й лікування різних захворювань. Антибіотики — найбільший клас фармацевтичних сполук, які одержують за допомогою мікробіологічного синтезу. Створено генно-інженерні штами кишкової палички, дріжджів, що культивуються, клітин ссавців та комах, які використовують для отримання гормону росту, інсуліну й інтерферону людини, різних ферментів і противірусних вакцин.

Змінюючи нуклеотидну послідовність у генах, що кодують відповідні білки, оптимізують структуру ферментів, гормонів та антигенів (так звана білкова інженерія).

Біотехнологія в сільському господарстві. Внесок біотехнології в сільськогосподарське виробництво полягає в полегшенні традиційних методів селекції рослин і тварин та розробці нових технологій, що дозволяють підвищити ефективність сільського господарства. У багатьох країнах методами генної і клітинної інженерії створені високопродуктивні та стійкі до шкідників, хвороб, гербіцидів сорти сільськогосподарських рослин, Розроблена техніка оздоровлення рослин від нагромаджених інфекцій, що є особливо важливим для культур, які розмножуються вегетативно (картопля тощо).

Як одна з найважливіших проблем біотехнології в усьому світі широко досліджується можливість управління процесом азотфіксації, у тому числі можливість уведення генів азотфіксації в геном корисних рослин, а також процесом фотосинтезу. Ведуться дослідження з поліпшення амінокислотного складу рослинних білків. Розробляються нові регулятори росту рослин, мікробіологічні засоби захисту рослин від хвороб і шкідників, бактеріальні добрива.

Генно-інженерні вакцини, сироватки, моноклональні антитіла використовують для профілактики, діагностики й терапії основних хвороб сільськогосподарських тварин. У створенні більш ефективних технологій племінної справи застосовують генно-інженерний гормон росту, а також техніку трансплантації і мікроманіпуляцій на ембріонах свійських тварин. Для підвищення продуктивності тварин використовують кормовий білок, отриманий мікробіологічним синтезом.

Біотехнологія у виробництві. Біотехнологічні процеси з використанням мікроорганізмів і ферментів уже на сучасному технічному рівні широко застосовують у харчовій промисловості. Промислове вирощування мікроорганізмів, рослинних і тваринних клітин використовують для одержання багатьох цінних сполук — ферментів, гормонів, амінокислот, вітамінів, антибіотиків, метанолу, органічних кислот (оцтової, лимонної, молочної) тощо. За допомогою мікроорганізмів проводять біотрансформацію одних органічних сполук в інші (наприклад сорбіту у фруктозу).

Широке застосування в різноманітних виробництвах одержали іммобілізовані ферменти. У низці країн за допомогою мікроорганізмів одержують етиловий спирт, що використовують як пальне для автомобілів (у Бразилії, де паливний спирт широко застосовується, його одержують із цукрової тростини й інших рослин).

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з контурною картою

Позначте на контурній карті світу:

1) три країни світу, про які можна сказати, що в них відбулася біотехнологічна революція;

2) три країни світу, де «зелена» революція досягла значних успіхів;

3) місто Единбург, у якому вперше було здійснене успішне клонування тварини.

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

У процесі узагальнення вивченого матеріалу вчитель організовує роботу з діаграмами, які ілюструють: зростання виробництва сільськогосподарської продукції у світі в другій половині XX ст.; відмінності в продуктивності сільського господарства країн із різним рівнем розвитку.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте відповідний матеріал підручника.

2. Проведіть дослідження щодо виявлення української продукції, якій можна присвоїти екологічний знак.

3. Напишіть реферат за темою «"Зелена" революція: дві хвилі» за планом:

1). Що таке «зелена» революція, причини її початку.

2) Географія «зеленої» революції.

3) Перша хвиля «зеленої» революції.

4) Друга хвиля «зеленої» революції, її особливості.

5) Позитивні та негативні наслідки «зеленої» революції.

У рефераті має бути наведений перелік джерел інформації, використаних автором при його написанні.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розвиток цифрового інтелекту учителя: путівник по цифрових інструментах в ефективній організації і проведенні освітнього процесу»
Ілляхова Марина Володимирівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.