До ЗНО з ГЕОГРАФІЇ залишилося:
0
5
міс.
2
8
дн.
2
0
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Урок на тему "БІОЛОГІЧНІ РЕСУРСИ ЗЕМЛІ, ЇХ СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ ТА ГЕОГРАФІЯ."

Опис документу:
Конспект уроку з географії, 10 клас, профільний рівень, курс «Регіони і країни світу», що є продовженням базової географічної освіти у профільних класах старшої школи. Він спрямований на розкриття глобальних та регіональних явищ і процесів, що відбуваються як у світі в цілому, так і в окремих субрегіонах, країнах і їх регіонах. джерело: http://geo-bav.at.ua, інтернет ресурси.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

10 клас

Урок №34

Дата:

БІОЛОГІЧНІ РЕСУРСИ ЗЕМЛІ,

ЇХ СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ ТА ГЕОГРАФІЯ.

Мета: вивчити склад біологічних ресурсів світу та закономірності їх поширення; завершити формування уявлень про лісові природні ресурси та розширити знання учнів про ресурси Світового океану; продовжувати формування науково обґрунтованого екологічного світогляду.

Обладнання: підручник, настінна економічна карта України та карта рослинності України, карта природних зон світу, атласи для 8—9 класів, картки із зображеннями зниклих видів тварин і птахів.

Ключові поняття: біологічні ресурси, біологічне різноманіття, генофонд, біомаса.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Перевірка домашнього завдання

Учитель пропонує одному з учнів прочитати свій бізнес-план щодо виробництва сировини для олівців. Учні можуть поставити доповідачеві запитання, опонувати йому, доповнювати розповідь чи вносити власні пропозиції (використовуються економічна карта України та карта рослинності України, атласи для 8—9 класів).

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель нагадує, що ліси складаються з окремих дерев і кущів, тобто живих організмів. Тому лісові ресурси є складовою частиною ширшого поняття — «біологічні ресурси». Для повноти уявлень про природні ресурси Землі їх необхідно вивчати, тим більше що частина цих ресурсів, як уже відомо учням, є також складовою частиною ресурсів Світового океану.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План вивчення нового матеріалу

1. Що таке «біологічні ресурси»; складові частини біологічних ресурсів (розповідь учителя з одночасним складанням у зошитах схеми «Склад біологічних ресурсів»).

2. Закономірності поширення біологічних ресурсів на суходолі та у Світовому океані (практична робота з картою природних зон світу).

3. Необхідність охорони, збереження та відтворення біологічного різноманіття (розповідь учителя з елементами інтерактивної бесіди).

На допомогу вчителю

Під біологічними ресурсами розуміють біологічні об'єкти (види, популяції), залучені в господарську діяльність людини у вигляді предметів праці й засобів виробництва. Серед біологічних ресурсів за видами господарського використання розрізняють лісові, пасовищні, мисливські, рибні ресурси, ресурси лікарських рослин та ін. Території, на яких відтворюється той чи інший ресурс, називають угіддями. Так, природні кормові угіддя є місцем використання кормових рослин, під мисливськими угіддями розуміють місця заселення мисливської фауни тощо. Особливо важливе місце серед біологічних ресурсів належить лісовим ресурсам.

Ресурси тваринного світу, які також є складовою частиною біосфери, — ще один життєво важливий ресурс людства, що належить до категорії відновлюваних. На земній кулі налічується кілька мільйонів видів тварин (їх значно більше, ніж рослин), деякі з них належать до свійських, інші — до промислових тощо. Рослини й тварини разом утворюють генетичний фонд (генофонд) планети, який також потребує захисту від збідніння. Генофонд — сукупність генів, які є в особин, що складають певну популяцію. Генофонд біосфери — сукупність усіх видів, що нині живуть на Землі.

Від 1600 до 1995 р. на Землі зникло вже понад 600 видів тварин, під загрозою знищення перебувають ще 35 тис. видів (не враховуючи безхребетних). Особливо сильний тиск відчуває тваринний світ Європи, де на межі знищення перебувають багато видів ссавців, від 30 до 50 % всіх видів птахів. Прикладом збідніння генофонду в Африці й Азії може бути катастрофічно швидке зменшення стада слонів. Збереження біологічного різноманіття, запобігання «ерозії» генофонду є дуже важливим завданням.

Поняття «біологічне різноманіття» уведено Томасом Лавджоєм у 1980 р., Едвардом Вілсоном у 1986 р. під час доповіді на першому Американському форумі з біологічного різноманіття, організованому Національною радою досліджень. Відтоді це слово набуло поширення.

Поняття «біорізноманіття» стандартного визначення не має. Найбільш популярним є «варіативність життя на всіх рівнях біологічної організації», але воно дещо узагальнене з точки зору конкретного тлумачення. Згідно з іншим визначенням, біорізноманіття — це міра відносного різноманіття серед сукупності організмів, що входять до деякої екосистеми. Різноманіття в цьому випадку позначає як відмінності всередині видів, так і між видами, а також порівняльні відмінності між екосистемами. Ще одне визначення, що найчастіше використовується екологами, звучить як «сукупність генів, видів та екосистем у регіоні». Це визначення дозволяє використовувати уніфікований підхід до різних рівнів організації живих біотипів.

У 1992 р. саміт 00Н із питань довкілля в Ріо-де-Жанейро прийняв визначення поняття біорізноманіття як «різноманітність серед живих організмів із будь-яких ареалів, включаючи, зокрема, суходільні, морські та інші водні, та серед екологічних комплексів, частинами яких вони є: це включає мінливість усередині видів, між видами та між екосистемами». Останнє визначення фактично є найближчим до єдиною офіційного визначення поняття «біорізноманіття», оскільки воно затверджено 00Н у Конвенції щодо біорізноманіття. Ця конвенція підтримана всіма країнами світу, крім Андорри, Брунею, Ватикану, Іраку, Сомалі, Східного Тимору та США.

Високе біорізноманіття забезпечує стабільність та продуктивність екосистем. Різні види, займаючи відповідні екологічні ніші, забезпечують більш повне використання ресурсів. Більш повне використання ресурсів протидіє біологічному вторгненню. Конкуренція за ресурси між видами сприяє ефективнішому природному добору.

Програма Організації Об'єднаних Націй із навколишнього середовища організувала в листопаді 1988 р. спеціальну робочу групу експертів із метою вивчення необхідності розробки міжнародної конвенції про біорізноманіття. У травні 1989 р. вона заснувала Спеціальну робочу групу експертів із технічних та правових питань для підготовки міжнародного правового документа щодо збереження й невиснажливого використання біорізноманіття.

Від лютого 1991 р. Спеціальна робоча група була перетворена в Міжурядовий комітет із питань ведення переговорів. Результатом його роботи стало проведення 22 травня І992 p. у Найробі Конференції з прийняття узгодженого тексту Конвенції про біологічне різноманіття. Конвенція була відкрита для підписання 5 червня 1992 р. на Конференції Організації Об'єднаних Націй із довкілля та розвитку в Ріо-де-Жанейро (саміт «Планета Земля»). Одним з основних здобутків Конференції в Ріо-де-Жанейро стала Рамкова Конвенція про охорону біологічного різноманіття. Друга Конференція з охорони біологічного різноманіття відбулася в Джакарті у листопаді 1995 р. Пан'європейська стратегія збереження біологічного та ландшафтного різноманіття (Софія, 1995 р.) фактично є механізмом упровадження Рамкової Конвенції на Європейському континенті.

На Всесвітньому саміті з невиснажливого розвитку, який відбувся в Йоганнесбурзі 26 серпня — 4 вересня 2002 p., збереження та невиснажливе використання біологічного різноманіття та впровадження екосистемного підходу до збереження природи було включено до п'яти пріоритетних проблем людства (інші чотири — вода, енергія, здоров'я та атмосфера).

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Розпізнай і розкажи»

Учні працюють із картками, на яких зображені зниклі тварини та птахи — безкрила гагарка, американський мандрівний голуб, тур, тарпан, стеллерова корова, дронт тощо. Завдання учнів — назвати тварину (птаха), указати, де цей вид раніше проживав, та пояснити причини його зникнення.

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте §19 підручника.

2. Поясніть можливі причини зникнення в недалекому минулому: мамонтів варіант ), шерстистого носорога (II варіант), печерного ведмедя (III варіант), печерного лева (IV варіант ).

3

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Методична діяльність в умовах децентралізації освіти в Україні»
Вікторія Вікторівна Сидоренко
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.