Урок Місце любовної теми у творчості І.Франка. Життєві імпульси появи творів

До циклу «Легенди» збірки «Мій Ізмарагд» увійшла філософ¬ська «Легенда про вічне життя», у якій І. Франко розмірковує про те, чим є людське життя, про його сенс, цінність. Для поета-борця «життя» — то борня», проте й у цій поезії автор зверта¬ється до теми нерозділеного кохання, зради, брехні («любов — то брехня»). Образ жінки в сонеті Франка багатогранний, він асоціюється з архетипом матері — символом космічного і земного життя, берегинею родючості, смерті й воскресіння.