Урок літературного читання .Брати Грімм "Шипшинка".

Опис документу:
Розширювати знання учнів про літературні казки народів світу; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити аналізувати прочитані твори, висловлювати власне ставлення до прочитаного, оцінювати вчинки дійових осіб; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву учнів, виховувати любов до художнього слова.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Тема: Вступ до розділу «Із скарбниці казкарів світу». Брати Якоб і Вільгельм Грімм «Шипшинка» (скорочено). (Переклад з німецької Євгена Поповича)

Навчальні цілі: розширювати знання учнів про літературні казки народів світу; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити аналізувати прочитані твори, висловлювати власне ставлення до прочитаного, оцінювати вчинки дійових осіб;

Розвивальні: розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву учнів;

Виховні: виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку

І.Організаційний момент.

Настрій на урок

Як чудово у світі жити,

Де уміють любити й дружити,

Цінувати добро і вітати красу,

Бо тоненькі корінчики краси –

Це чарівні казочки,

Що містять таємницю,

Трьох світів і трьох богів –

Підземних, земних і небесних –

Любі діти, казка сяє у дворі, привітаємо її,

Дуже постараєтесь – і впізнаєте її.

ІІ. Мовно – артикуляційні вправи.

- «Понюхати квітку»

Дитина уявляє, що в руках тримає квітку і з закритими очима нюхає її і відгадує її по запаху. Швидко вдихнути повітря через ніс. На звук  [a]– видихнути спокійно і назвати свою квітку.

« Здути сніжинку з долоні»

Вдихнути  глибоко  повітря через ніс. На звук [о]– видихнути спокійно, повільно.

-«Коник»

Діти повинні відтворити цокання підкови об бруківку.

- «Загасити свічку»

Діти уявляють , що перед ними свічка, яку потрібно загасити, і дмухають. Дитина робить вдих носом, а на видиху дує на уявну свічку.

Гра «Клавіатура»

Перед учнями лежить роздрукований алфавіт – клавіатура. Вони повинні пальчиком набрати слова, які повідомляє вчитель.

ІІ.Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку

Вправа «Асоціація»

- Діти, які у вас виникають асоціації, коли ви чуєте слова «КАЗКА»?

- Ви вже знаєте, що, крім народних казок, є літературні. Створені авторами. Письменників які їх складають називають казкарями. У цьому розділі вміщено казки письменників інших країн. Деякі з них стали такими відомими , що сприймаються читачами як народні. Наприклад, «Червона шапочка», «Попелюшка», «Дванадцять місяців». Багато прекрасних казок стали основою мультфільмів, кінофільмів, п'єс.

2. «Мозковий штурм»

— Які казки ви ще знаєте?

— Які бувають казки? (Народні, авторські, різних народів...)

— Казка — це вигадана історія зі щасливим кінцем і обов’язковою перемогою добра над злом. Найчастіше в казках присутні чари і різні неймовірні у звичайному житті пригоди. Недоступне стає доступним, а нереальне – реальним.

Казка — це світ чарівний та незвичайний,

Казка — це диво, сповнене краси.

Поринуть у казку — це ж бо так цікаво,

Це справді свято, радість для душі.

Саме тому казки люблять і діти, і дорослі. У кожного народу є свої казки з їх особливостями — національними героями, побутом. Це один з основних жанрів фольклору.

-А які казки українського народу ви знаєте?

- У кожній казці є головні герої, за пригодами яких ми спостерігаємо.

- Героєм якої казки хотіли б бути ви?

- Ваш герой позитивний чи негативний?

- Зараз пропоную озвучити казку «Ріпка» (учні переглядають відео і озвучують головних героїв казки).

— Сьогодні ми прочитаємо казку братів Грімм «Шипшинка».

III. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Біографічна довідка.

 Якоб (1785–1863) та Вільгельм (1786–1859) Грімм народилися у графстві Ханау землі Гессен у родині небагатого юриста. У сім’ї було п’ятеро синів та маленька донька. Якоб та Вільгельм — старші. У 1801 р. велика дружня родина перебирається до Штайнау, на батьківщину батька. Вони оселяються в старому будинкові, де, за переказами, темними глухими ночами вешталися привиди. Це дуже захопило уяву братів-фантазерів! А ще вони любили бігати до міської брами, біля якої з-під землі било два джерельця і куди, як говорили дорослі, лелеки приносили дітей; подобалося їм гуляти в міському саду, який називали «бджолиним раєм». Але всі казки дитинства скінчилися, коли одинадцятирічний Якоб зробив у сімейній Біблії запис про смерть батька. В Європі в цей час розгоралося полум’я наполеонівських війн, які не обминули й Німеччину. Сім’я Гріммів переживала велику скруту. Їм так потрібна була на той час якась казкова фея, котра змогла б відвести біду від сім’ї. І такою доброю феєю для братів Грімм на довгі роки стала сестра їхньої матері. Саме вона допомогла дати дітям освіту. У 1801–1807 роках з’явилися перші статті Якоба та Вільгельма Грімм, а в 1811 році й перші книжки. Іноді вони підписувалися іменем одного з братів. Але якщо роботу неможливо було розділити, вони просто ставили під твором слова «Брати Грімм», «зібрано братами Грімм» — так написали вони на найвідомішій своїй книжці «Дитячі й сімейні казки», перший том якої став подарунком до Різдва 1812 р. Все життя брати були нерозлучні. «Ми з тобою ніколи не розлучимося!», «Ми так звикли до нашої співдружності, що розлука для мене схожа на смерть». Це рядки з листів Вільгельма та Якоба один одному. Тільки дружба допомогла їм пережити вигнання з Геттінгенського університету, яке сталося через те, що брати підтримували ідеї свободи та конституції. Праця допомогла вижити. Брати стали членами різних наукових товариств, національних академій. Вони підготували багато важливих наукових робіт, які актуальні й донині. Брати були зовсім не схожими один на одного — серйозний, завжди задумливий Якоб і м’який, романтичний Вільгельм (у студентські роки їх називали «Старий» і «Малюк»). Їх розлучила смерть: хворобливий Вільгельм помер раніше. Та поховані вони разом на Берлінському цвинтарі. На скромних надгробках викарбувані лише їхні імена, без усяких титулів. А найкращою пам’яттю про них стало те, що вже кілька століть діти всього світу залюбки читають записані ними казки. «Пані Метелиця», «Горщик каші», «Заєць і їжак», «Бременські музиканти», «Дурний Ганс», «Золотий гусак», «Король Дроздоборід», «Снігуронька», «Попелюшка» — чудові, чарівні, прекрасні твори.

2. Робота над казкою братів Грімм «Шипшинка»

Словникова робота

Не тямився з радощів — дуже зрадів.

Бенкет — урочистий багатий обід чи вечеря.

Не до снаги — не під силу.

Челядь — слуги.

Гончак — гончий пес.

3.Слухання казки ( 5 підготовлених учнів з класу читають уривки казки)

4.Перевірка первинного сприйняття. Аналіз казки ( діти на листочках дають відповіді на тести, а потім звіряються з відповідями на дошці)

1. Хто напророчив королеві народження дівчинки?

а) Чаклунка;

б) жаба;

в) король.

2. Скільки чарівниць жило в королівстві?

а) 12;

б) 10;

в) 13.

3. Скількох запросили на пишний бенкет?

а) 12;

б) 13;

в) 9.

4. Від чого зла чаклунка напророчила королівні смерть?

а) Від веретена;

б) від колючки;

в) від укусу комахи.

5. Яка чаклунка пом’якшила жорстокий вирок злої чаклунки?

а) Десята;

б) дванадцята;

в) тринадцята.

6. Якою росла королівна?

а) Прекрасною, привітною, розумною;

б) злою, жорстокою, красивою;

в) вередливою, красивою, привітною.

— Що почала обдивлятися королівна?

— Що стриміло в замку невеличких дверей?

— Хто сидів у комірчині?

— Що робила бабуся?

— Про що попросила її королівна?

— Що трапилося наступної миті?

— Як чари подіяли на весь замок?

— Як прозвали королівну?

— Що намагалися зробити різні королевичі?

— Чому їм не вдавалося досягти своєї мети?

5. Фізкультхвилика.

6. Вправа «Ало» ( Читання казки передаючи естафету )

7.Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

8. Вибіркове читання ( прочитати відповідь з емоціями, які показує на малюнку вчитель)

- Чи здійснилися побажання всіх чарівниць?

- Як подіяли чари на принцесу? А на весь замок?

- Чому ніхто не зміг розчарувати красуню?

- Що побачив королевич, який приїхав через
сто років?

- Як йому вдалося зняти чари злої чарівниці?

- Який кінець має казка?

8. Інтерактивна вправа «Дочитай речення»

І сталося так, як …

Коли одинадцята …

І ось того дня …

А навкруги почали …

Пробудилися надворі …

9. Гра «Споріднені слова»( в казці знайти споріднені слова до слова )

Король Чари

королева чарує
королівна чарівник
королевичі чарувати
королівство чарівниця
королівський зачарована

10. Вправа « Розкажи казку від свого імені»

IV. Підсумок уроку. Рефлексія.

Яку казку читали?

Хто її автор?

Хто у казці позитивні герої?

А хто є представником зла?

Які ознаки чарівності є у казці?

Тепер я знаю…

Сьогодні я зрозумів…

V. Домашнє завдання

Переказувати казку за планом (с. 142–146).

6

Брати Грімм «Шипшинка»

Колись давно жили собі король і королева. І щодня вони зітхали: 

- Ох, якби в нас була дитина!

А дитини все не було.

Та одного разу, як королева купалася в ставку, з води на берег вилізла жаба та й каже їй:

- Твоє бажання здійсниться. Не мине й року, як у тебе народиться донька.

Як сказала жаба, так і сталося. Королева народила дівчинку, таку гарну, що король не тямився з захвату і влаштував бучний бенкет. Він запросив на той бенкет не тільки родичів, приятелів і знайомих, а й чаклунок, щоб вони були прихильні до дитини.

Тих чаклунок у королівстві жило тринадцять. Але в замку було тільки дванадцять золотих тарілок, з яких вони мали їсти, тому одній чаклунці довелося залишитись удома.

Цілий день бенкетували гості, а наприкінці чаклунки обдарували дитину своїми чарами, Одна дала їй доброчесність, друга вроду, третя багатство і так далі - все, що тільки можна побажати людині. Та коли надійшла черга дванадцятої, раптом відчинилися двері й до зали вступила тринадцята чаклунка. Вона хотіла помститися   за те, що її не запросили на бенкет. Навіть не привітавшись, вона гукнула на всю залу:

- Коли королівні мине п'ятнадцятий рік, вона вколеться веретеном і помре!

І, не сказавши більше ні слова, повернулася й пішла.

Всіх перелякали її слова. Тоді наперед виступила дванадцята чаклунка, яка ще не висловила дитині свого побажання. Вона не могла зняти лихого віщування тринадцятої, могла тільки трохи злагіднити його, тому сказала:

- Ні, не помре, лише западе в глибокий сон на сто років.

Король хотів уберегти від біди свою любу дитину, тому наказав спалити у своєму королівстві всі веретена.

Побажання чаклунок збувалися всі водночас, і дівчина росла така гарна, така слухняна, така лагідна й розумна, що кожному, хто її хоч раз бачив, припадала до серця.

Вийшло так, що того дня, коли дівчині минав п'ятнадцятий рік, короля й королеви не було вдома, і вона залишилася в замку сама. Вона вешталася по ньому, заходила в зали й покої, і нарешті їй заманулось піднятися на стару вежу. Вона побралась нагору вузькими крученими сходами, що довели її до невеличких дверей. В дверях стирчав іржавий ключ. Коли дівчина обернула ключа, двері розчахнулися, і вона побачила перед собою тісну комірчину. В комірчині сиділа якась стара жінка з веретеном і старанно пряла кужіль льону.

- Добрий день, матусю, - привіталася королівна. - Що ви робите?

- Пряду, - відповіла стара і кивнула їй головою. 

- А що це так смішно крутиться у ваших руках? - спитала дівчина. 

Вона взяла в старої веретено і спробувала сама прясти.

Та не встигла вона крутнути ним, як сповнилось віщування чаклунки - вона вкололася в палець.

А тільки-но вкололась, як відразу впала на ліжко, що стояло в комірчині, й поринула в глибокий сон.

І той сон огорнув цілий замок. Король і королева, що встигли повернутися додому і були саме в залі, запали в сон разом із усім своїм двором. Поснули коні в стайні, і собаки на подвір'ї, і голуби на даху, і мухи на стінах. Навіть вогонь, що палахкотів у печі, раптом завмер і заснув. І печеня перестала кипіти, і куховар, що саме намірявся скубнути за чуба кухарчука, який зробив якусь шкоду, заснув із простягненою рукою. І вітер ущух, і на деревах коло замку більше не ворушився жоден листочок. А навкруги почав рости живопліт із шипшинових кущів, що з кожним роком вищав і нарешті затулив увесь замок. Не видно було, що там робиться всередині, живопліт затулив навіть прапор, що маяв колись на даху,

Та по королівству йшли чутки, що в замку спить глибоким сном прекрасна Шипшинка, бо саме так звали королівну.

Тому час від часу котрийсь королевич пробував подолати шипшиновий живопліт. Але нікому не вдавалось продертися крізь нього, бо колючки, немов живі руки, чіплялися за зухвальця, і він так і залишався висіти в кущах.

Минав час, і через багато років до того королівства знов заблукав якийсь королевич і  почув він одного Діда, що за шипшиновим живоплотом схований замок, у якому ось уже сто років спить глибоким сном прекрасна королівна на ім'я Шипшинка. А з нею сплять король і королева, і весь їхній двір. Той дід знав від свого діда, що вже багато королевичів пробували продертися крізь шипшиновий живопліт, але так і залишились висіти на його нещадних колючках.

І королевич сказав:

- Я не боюся нічого. Хочу пробратися до замку й побачити прекрасну Шипшинку.

Старий дід, що мав добре серце, почав його відраджувати, але королевич не послухався його.

А саме тоді минуло сто років і настав той день, коли Шипшинка мала прокинутись.

Підійшов королевич до шипшинового живоплоту і бачить: кущі густо вкриті чудовими квітами. І ті кущі почали самі перед ним розступатися, пропускали його вперед, а тоді сходились за ним, знов утворювали непролазний живопліт.

Так королевич добрався на подвір'я замку. Дивиться - а в стайні лежать поснулі коні, на подвір'ї сплять мисливські собаки, на даху сидять голуби і всі як один позасовували голівки під крила. Зайшов він до середини замку, а там на стінах сидять поснулі мухи, куховар у кухні й досі тримає руку так, немов хоче скубнути кухарчука, а посудниця сидить і спить над чорною куркою, яку мала патрати. В залі королевич побачив поснулих радників королівського двору, а біля трону лежали король з королевою. Він пішов далі. Скрізь було так тихо, що він чув свій власний подих. 

Нарешті він піднявся на вежу й відчинив ті невеличкі двері, за якими в комірчині спала Шипшинка. Вона лежала на ліжку така гарна, що королевич як глянув на неї, то забув про все на світі. Дивився він на неї, дивився, а тоді нахиливсь і легенько поцілував її.

Тільки-но він торкнувся до Шипшинки устами, як вона розплющила очі й ласкаво глянула на нього. Вони разом зійшли до зали, а там уже прокинулись і король з королевою, і весь двір. Вони сиділи і тільки вражено поглядали одне на одне. Коні в стайні повставали й стріпувалися, собаки на подвір'ї потягалися після довгого лежання, голуби на даху повитягали з-під крил голівки, покрутили ними, тоді знялися й полетіли в поле, мухи почали лазити по стінах, вогонь у печі запалахкотів знов, печеня почала кипіти, куховар так скубнув кухарчука за чуба, що той аж крикнув з несподіванки, а посудниця заходилась патрати курку.

Невдовзі відгуляли бучне весілля королевича з Шипшинкою, і на цьому й казці кінець.

 


Пошук

Начало формы

Конец формы

 Брати Грімм

Брати Грімм

Сторінки життя і творчості 

Кожний у Німеччині знає про Якоба і Вільгельма Грімм, діти сприймають їх як своїх близьких і добрих знайомих. Те, що зробили митці для своєї країни, не дало засохнути живильному джерелу народної мудрості німецького народу й з'єднало його довкола збереження національних святинь.

Брати Якоб і Вільгельм Грімм народилися в невеличкому німецькому містечку Ганау й усе життя були нерозлучними.

Якоб Людвіг Грімм народився – 8 січня 1787 року;

Вільгельм Карл Грімм народився – 30 лютого 1788 року.

   Вони часто згадували про своє дитинство, сповнене великої любові, радості й піклування про всіх членів їхньої великої родини. Проте в 1796 р. життя сім’ї різко змінилося: помер батько, а маги не змогла впоратися з усіма труднощами,що випали на її долю. Тому сестра матері – Дороті взяла на себе опікування подальшою долею братів Якоба й Вільгельма, які разом із нею переїхали до міста Касселя. Там вони навчалися в гімназії, туди повернулися й по закінченні університету в Марбурзі, де вивчали право.

   У Касселі брати Грімм працювали бібліотекарями в Гессенській федеральній бібліотеці. Тиша, спокій, наукова праця — це була найкраща стихія для них. Рано втративши батька, Якоб і Вільгельм змалку мали почуття великої відповідальності за матір і молодших братів і сестер, яким завжди допомагали.

   На початку XIX ст. в результаті наполеонівських воєн для Німеччини настав сумний час: країна потерпала від французької навали, окупація обмежувала права людей, а також їхнє право на власну мову й культуру. Брати Грімм вирішили працювати задля визволення своєї батьківщини й збереження її національних цінностей.

   З 1806 р. вони почали збирати казки й легенди, які здавна жили в пам’яті німецького народу, поширюючись в усній формі. Казки братів Грімм та інша їхня творчість мали виняткове значення для збереження усної народної творчості й розвитку німецької мови. У період поневолення Німеччини брати Грімм рятували найдорожчий скарб нації — слово. Для них минуле було цінним передусім тому, що воно дає зразки моралі, єдності та ідеалу народу, важливі за всіх часів.

   У 1812 р. вийшло друком перше видання зібраних Якобом і Вільгельмом Грімм «Казок для дітей і родини».

1815 р. був опублікований другий том казок, зібраних братами Грімм.

   Усього вони зібрали понад 200 казкових творів, залишивши нащадкам не тільки цю збірку, а й інші здобутки, зокрема «Німецьку граматику», «Словник німецької мови».

   Заслуга Якоба і Вільгельма Грімм полягає в тому, що вони збирали не тільки твори усної народної творчості, а й поставилися до цієї справи як справжні дослідники, напрочуд відповідальні у відтворенні народного слова. Величезна справа збирання й збереження фольклору, яку здійснювали брати Грімм, підтримала національний дух і культуру Німеччини, згуртувала німців довкола своїх надбань, показала приклад іншим народам, як дбайливо треба ставитися до власних витоків.

   Помер Вільгельм у Берліні 16 грудня 1859 року, Якоб – 20 вересня 1863 року, брати по

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ІСПАНСЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
2
міс.
0
1
дн.
2
0
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!