Урок Ліна Костенко. Життєвий шлях. «Страшні слова, коли вони мовчать»

Опис документу:
Ліна Костенко. Життєвий шлях. «Страшні слова, коли вони мовчать» – ліричний роздум про значення слова в житті людини, суть мистецтва. «Вічні» українські фольклорні типи, новітнє переосмислення традиційної ситуації («Українське альфреско»).

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Українська література. 2 курс. ІI семестр

Розділ: Українська література другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Поети-шістдесятники

Автор: Викладач української мови та літератури Чехлова Т.С.

Тема. Ліна Костенко. Життєвий шлях. «Страшні слова, коли вони мовчать» – ліричний роздум про значення слова в житті людини, суть мистецтва. «Вічні» українські фольклорні типи, новітнє переосмислення традиційної ситуації («Українське альфреско»).

Мета: поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях Ліни Костенко, розкрити жанрове й тематичне розмаїття її творчості;

познайомити з особливостями індивідуального стилю;

повторити й узагальнити вивчене про поетів-шістдесятників;

розвивати усне мовлення, вміння працювати в групах, , аналізувати поетичні твори;

виховувати національну гідність і свідомість, любов до поезії.

Тип уроку: комбінований; урок-дослідження.

Обладнання: підручник, мультимедійна презентація, портрет Л.Костенко, аудіозаписи читання поезії Ліною Костенко.

Очікувані результати:

у результаті цього уроку учні зможуть:

  • розповідати про життєвий і творчий шлях письменниці;

  • висловлювати свої думки, працювати в групах (парах);

  • оволодіти навичками виразного читання;

  • удосконалити вміння аналізувати ліричні твори.

Під час уроку розвиваються, удосконалюються мотиваційна, комунікативна, інформаційно-технологічна, соціокультурна та діяльнісна компетентності учнів.

ХІД УРОКУ

  1. Організаційний момент

  2. Повідомлення теми й мети уроку, мотивація навчальної діяльності учнів

У нашому житті є багато проблем, які потребують послідовного осмислення, спокійних та розумних міркувань. Існують одвічні питання, які протягом тисячоліть хвилюють людство. Кожна мисляча людина звертається до цих питань, обмірковує та осмислює основні моральноетичні проблеми нашого життя. Сьогодні на уроці ми пригадаємо, як вирішували ці проблеми поети-шістдесятники та їх яскрава представниця, наша сучасниця Ліна Костенко.

  1. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

  1. Бесіда

Пригадайте, хто такі шістдесятники, чому їх так називали? ("Шістдесятники" – це нова генерація творців, які прагнули сказали власне, оригінальне слово не лише в мистецтві, а й у суспільному житті, намагалися позбутися нагляду й тиску КДБ, гуртувалися самочинно, виходячи зі справжніх ідейно-естетичних інтересів. Працювали в 60 рр. ХХ ст., тому їх так назвали).

Назвіть відомих "шістдесятників": поетів, прозаїків, перекладачів, літературних критиків (Найбільш відомими були: поети Дмитро Павличко, Ліна Костенко, Василь Симоненко, Іван Драч, Василь Стус, Борис Олійник; прозаїки Григір Тютюнник, Євген Гуцало, Володимир  Дрозд, Валерій Шевчук;).

Які теми висвітлювались "шістдесятниками"? (Питання правди та історичної пам’яті, голодомору 1932-1933рр. та сталінських репресій, несамовито-щира любов до України, віра в непоборну силу її народу, його провідну місію, підкорення космосу).

Скільки хвиль арештів було, коли саме? (Було три хвилі арештів: перша – в серпні-вересні 1965р. заарештували Івана Світличного, братів Гориних та інших; друга – 1972р. забрали Василя Стуса, В’ячеслава Чорновола, Євгена Сверстюка, Івана Світличного, Івана Дзюбу, Івана Калинця та інших; третя хвиля – 1980рр.)

Які головні варіанти виходу з цієї ситуації були? (Дисидентство – активне інакодумство, відкрите протистояння тоталітарному режимові, цілковите неприйняття його псевдоідеалів і псевдоцінностей, опозиційна громадська діяльність – В. Стус, І. Світличний, А. Горська; "внутрішня еміграція" - самоізоляція у власному внутрішньому світі, втеча в мовчання – Л. Костенко, В. Шевчук, М. Коцюбинська; конформізм – намагання ціною моральних та ідейних вчинків урятувати власне життя й кар’єру, пасивне сприйняття нав’язуваної ідеології, підпорядкування "правилам гри", тоталітаризму заради фізичного виживання – Д. Павличко, І. Драч, В. Коротич).

Назвіть основні світоглядні засади "шістдесятників" (Лібералізм, гуманізм та антропоцентризм, духовний демократизм, духовний аристократизм, моралізм та етичний максималізм, космізм, активний патріотизм, культурництво).

- конформізм (від лат. conformis — подібний, відповідний) — намагання ціною моральних та ідейних поступок врятувати власне життя й кар'єру; пасивне сприйняття нав'язуваної ідеології, підпорядкування «правилам гри» тоталітаризму заради фізичного виживання (Д. Павличко, І. Драч, В. Коротич...)

Лібералізм ( культ свободи ). Гуманізм та антропоцентризм (культ людської особистості – центру Всесвіту ). Духовний демократизм. Духовний аристократизм. Моралізм та етичний максималізм. Космізм. Активний патріотизм і національна самосвідомість. Культурництво. /

  1. Перевірка правильності відповідей

  2. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу

Я вибрала Долю собі сама.

І що зі мною не станеться –

У мене жодних претензій нема

До Долі – моєї обраниці.

Ліна Костенко

  1. Слово вчителя

Ліна Костенко. Ця людина посідає виняткове місце в українській літературі останніх чотирьох десятиліть не завдяки радикальним творчим експериментам, не з огляду на зайняту політичну позицію чи "провокативний" стиль життя, а завдяки своїй сильній особистості, принциповому запереченню позиції пристосуванства, здатності мовчати в час, коли це мовчання означало відмову від спокус облаштувати своє життя ціною поступок.

    1. Життєвий шлях Ліни Костенко.

    2. Літературна творчість письменниці.

    3. Сучасний етап в житті і творчості Л. Костенко.

  1. Слухання поезії Ліни Костенко у виконанні сучасників.

  2. Аналіз ліричних творів "Страшні слова, коли вони мовчать…", "Українське альфреско"

    1. Прочитання або прослуховування текстів поезій.

    2. Робота в групах, використовуючи схему.

Схема аналізу ліричного твору

  1. Літературний рід.

  2. Жанр твору (ліричний вірш, пісня, епітафія, епіграма тощо)

  3. Вид лірики (громадянська, інтимна, релігійна, пейзажна, філософська лірика тощо).

  4. Провідний мотив

  5. Художні засоби: епітети - ………; метафори - …; антитеза - …уособлення - ……

  6. Підсумки (почуття і роздуми, викликані твором)

    1. Перевірка результатів колективної роботи учнів у групах.

Приклад аналізу вірша "Страшні слова, коли вони мовчать…"

Літературний рід: лірика.

Жанр: ліричний вірш.

Вид лірики: філософська.

Провідний мотив: ліричний роздум про значення слова в житті людини, суть мистецтва.

Художні засоби: епітети (страшні слова, безсмертний дотик); метафори (слова мовчать, причаїлись); антитеза (краса й потворність, асфальти й спориші) тощо.

Підсумок: у вірші поетеса написала про те, як важко інколи знайти слова, які б не "були уже чиїмись", адже навіть вони втрачають свій первозданний смисл, запозичені нами один в одного. Але поезія є по-справжньому неповторним явищем духовного життя української нації. Торкаючись наших душ, вона пробуджує в них світлі й радісні почуття, робить їх благороднішими, чистішими.

Аналіз твору Ліни Костенко "Українське альфреско" 1989 р. Літературний рід: лірика.

Жанр: ліричний вірш.

Вид лірики: філософська.

Провідні мотиви: розрив живого зв’язку між поколіннями, між се­лом і містом.

Художні засоби:

Альфреско — це фреска, виконана водя­ними фарбами по сирій штукатурці, часто з ідилічним сюжетом.

Ось і тут постає нібито ідилія традиційного українського сільського світу. Щоб змалювати його, авторка використовує відомі кожному українцеві з дитинства фольклорні образи-архетипи1 — шлях, долина, біла хатка, дід і баба, курочка ряба, лелека та інші. Одначе поступово в цій лагідній, милій картині вгадуємо страшну трагедію героїв, усієї нашої нації — розрив живого зв’язку між поколін­нями, між селом і містом. У діда й баби «сусідські діти шовковицю їдять», свої ж діти й онуки не приїжджають, гордують, цураються. Світ, у якому живуть старенькі, казково чарівний, світлий, затишний. Але нема кому розказувати казку про курочку рябу, «остання в світі казка сидить під образами» — з відходом господарів увесь цей дивосвіт, це осердя української душі зникне.

    1. Оцінювання результатів роботи груп

  1. Підбиття підсумків заняття.

  2. Домашнє завдання

  1. Вивчити напам’ять поезію Ліни Костенко.

  2. написати лист письменниці;

Додаток до уроку

Анкета письменниці

Прізвище, імя, по батькові письменника

Дата народження

Місце народження

Освіта

Найвідоміші збірки

Нагороди, відзнаки

Схема аналізу ліричного твору

  1. Літературний рід.

  2. Жанр твору (ліричний вірш, пісня, епітафія, епіграма тощо)

  3. Вид лірики (громадянська, інтимна, релігійна, пейзажна, філософська лірика тощо).

  4. Провідний мотив

  5. Художні засоби: епітети - ………; метафори - …; антитеза - …уособлення - ……

  6. Підсумки (почуття і роздуми, викликані твором)

Словникова робота

Альфреско — це фреска, виконана водя­ними фарбами по сирій штукатурці, часто з ідилічним сюжетом.

Сенкан

Сенкан — це вірш, що складається з п’яти рядків.
Слово ”сенкан” походить від французького слова ”п’ять” і позначає вірш у п’ять рядків.

1. перший рядок має містити слово, яке позначає тему (звичайно, це іменник)
2. Другий рядок – це опис теми, який складається з двох слів (два прикметника)
3. Третій рядок називає дію, пов’язану з темою, і складається з трьох слів (звичайно це дієслова).
4. Четвертий рядок є фразою, яка складається з чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.
5. Останній рядок складається з одного слова — синоніма до першого слова, в ньому висловлюється сутність теми, ніби робиться підсумок.

Ліна Костенко «Страшні слова, коли вони мовчать»

Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!

Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія - це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.

Ліна Костенко «Українське альфреско»

Над шляхом, при долині, біля старого граба,
де біла-біла хатка стоїть на самоті,
живе там дід та баба, і курочка в них ряба,
вона, мабуть, несе їм яєчка золоті.

Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини,
і вишні чорноокі стоять до холодів.
Хитаються патлашки уздовж всії стежини,
і стомлений лелека спускається на хлів.

Чиєсь дитя приходить, беруть його на руки.
А потім довго-довго на призьбі ще сидять.
Я знаю, дід та баба — це коли є онуки,
а в них сусідські діти шовковицю їдять.

Дорога і дорога лежить за гарбузами.
І хтось до когось їде тим шляхом золотим.
Остання в світі казка сидить під образами.
Навшпиньки виглядають жоржини через тин…

Додаток 1.2

Урок з української літератури. 11 клас (ІI семестр)

Тема розділу. Українська література другої половини ХХ - поч. ХХІ ст.

Поети-шістдесятники

ТЕМА. Інтимна, пейзажна та філософська лірика

Мета: поглибити знання учнів про творчість Ліни Костенко;

розкрити тематичне розмаїття поезії, визначаючи її філософічну спрямованість і психологізм, громадянську одухотвореність, високу художню культуру, багату образність, афористичність рядків-висновків;

познайомити з особливостями індивідуального стилю;

розвивати усне мовлення, вміння аналізувати поетичні твори;

виховувати національну гідність і свідомість, любов до високого поетичного мистецтва.

Тип уроку: комбінований.

Форма уроку: традиційна.

Обладнання: підручник, портрет Л.Костенко, виставка творів письменниці, аудіозаписи читання поезії Ліною Костенко.

Очікувані результати:

у результаті цього уроку учні зможуть:

  • розповідати про поетичну творчість письменниці;

  • захищати власні міні-проекти, використовуючи мультимедійні презентації;

  • висловлювати свої думки;

  • оволодіти навичками виразного читання;

  • удосконалити вміння аналізувати ліричні твори.

Під час уроку розвиваються, удосконалюються мотиваційна, комунікативна, інформаційно-технологічна, соціокультурна та діяльнісна компетентності учнів.

СТРУКТУРА УРОКУ

  1. Організаційний момент

  2. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань і умінь учнів

  3. Повідомлення теми й мети уроку, мотивація навчальної діяльності учнів

  4. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу

  5. Підсумок уроку

  6. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

Так чого ж я шукаю і чим я жива

Велемовний світ, велелюдний.

Ви поезія, вірші?

Чи тільки слова?

Ліна Костенко

  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  2. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ, АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

На минулому уроці ми з вами почали знайомство з творчістю Ліни Костенко. Вдома ви повинні були підготувати міні-проект "Гармонія крізь тугу дисонансів" або написати листа поетесі. Давайте переглянемо ваші проекти та почуємо кілька листів.

    1. Захист міні-проектів учнями (3-4 проекти).

    2. Слухання листів, написаних Ліні Костенко учнями (2-3 листи).

    3. Слухання віршів, вивчених напам’ять за вибором учнів (4-5 поезій).

    4. Оцінювання виконаних робіт учнями класу.

  1. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Серед імен сучасних українських літераторів ім`я Ліни Костенко сприймається по-особливому. Її життя стало синонімом унікальної творчої біографії,прикладом боротьби з тоталітарною системою, вивищенням над сірістю, примітивністю, пристосуванством.

На цьому уроці ми познайомимося з інтимною, пейзажною і філософською лірикою Ліни Костенко, в якій чується бунт проти стандартизації, спрощення, примітивізації людини, визначимо основні мотиви її творчості та художні особливості поезії.

  1. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

  1. Слово вчителя

У Ліни Костенко нема плакатних патріотич­них віршів, нема гасел, не часто вживається навіть слово "Україна". І в той же час у підтексті майже кожна поезія цієї авторки є високо духовною і патріотичною. В.Базилевський з цього приводу підкреслює: "Ліна Костенко з тих поетів, які здатні крізь вселюдське бачити національне, а крізь національне прозирати вселюдське, її сюжети завжди мають другий вимір і вже цим рішуче спростовують погляд на історію як на іконостас". Це стосується і віршів про відомих митців, історичних осіб, і поезій, де яскраво проявляється громадянська позиція Ліни Костенко як виразника опозиції існуючому тоталітарному режимові.

Безсмертна мово! Ти смієшся гірко.

Ти ж в тій труні й не вмістишся, до речі.

Вони ж дурні, вони ж знімали мірку

з твоїх принижень - не з твоєї величі!

Твій дух не став приниженим і плюсклим,

хоч слала доля чорні килими

то од Вілюйська до Холуйська,

то з Києва до Колими.

З усіх трибун - аж дим над демагогом.

Усі беруть в основу ленінізм.

Адже ніхто так не клянеться Богом,

як сам диявол - той же шовінізм.

Як ти зжилася з тугою чаїною!

Як часто лицемірив твій Парнас!..

Шматок землі, ти звешся Україною.

Ти був до нас. Ти будеш після нас.

уривок з вірша "Біль єдиної Зброї":

Проблема мови у творчості Ліни Костенко звучить на особливих регістрах. Нема набридливих штампів про красу слів, про милозвучність, є обґрунтована й добре зведена оборона святині, є чітка вимога:

Я вам цей борг ніколи не залишу.

Ви й так уже, як прокляті, в боргах.

Віддайте мені дощ. Віддайте мені тишу.

Віддайте мені ліс і річечку в лугах.

Віддайте мені сад і зірку вечорову.

І в полі сіяча, і вдячну щедрість нив.

Віддайте мені все. Віддайте мені мову,

Якою мій народ мене благословив.

Як для Тараса Шевченка й Лесі Українки, для Ліни Костенко надзвичайно важливою і актуальною стає проблема служіння митця народові. Афористичні рядки багатьох віршів підкреслюють, що поет зобов'язаний бути свідомим не тільки свого призначення, а й своєї страдницької долі й навіть невдячності суспільства, в якому живе, сучасників, для яких сусідство з генієм дуже клопітне й не особливо для них бажане, бо небезпечне через протистояння співця владі.

Але поет природний, як природа.

Од фальші в нього слово заболить.

("Навіщо ж декламація? Все значно...")

Поезія – це завжди неповторність,

якийсь безсмертний дотик до душі.

("Страшні слова, коли вони мовчать")

  1. Аналіз творчості

    1. Основні мотиви:

  • історія українського народу;

  • єднання людини з природою;

  • філософічність буття;

  • тема поета й поезії;

  • тема кохання;

  • тема війни;

  • тема творчої праці;

  • тема моралі.

    1. Прослуховування поезії Ліни Костенко, визначення учнями виду лірики та теми віршу "Життя іде і все без коректур"

Життя іде і все без коректур.

І час летить, не стишує галопу.

Давно нема маркізи Помпадур,

і ми живем уже після потопу.

Не знаю я, що буде після нас,

в які природа убереться шати.

Єдиний, хто не втомлюється, - час.

А ми живі, нам треба поспішати.

Зробити щось, лишити по собі,

а ми нічого, - пройдемо, як тіні,

щоб тільки неба очі голубі

цю землю завжди бачили в цвітінні.

Щоб ці ліси не вимерли, як тур,

Щоб ці слова не вичахли, як руди.

Життя іде і все без коректур,

І як напишеш, так уже і буде.

Але не бійся прикрого рядка.

Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.

Не бійся правди, хоч яка гірка,

Не бійся смутків, хоч вони як ріки.

Людині бійся душу ошукать,

Бо в цьому схибиш - то уже навіки.

    1. Розповідь вчителя з елементами бесіди

Слово "коректура" означає "правка". Поетеса підкреслює, що людське життя пишеться без чернетки, що у минулому вже неможливо щось змінити.

  • Чи може така думка бути певною пересторогою? Якою саме?

  • Якою мірою ця пересторога стосується митців?

  • Як ви розумієте два останні рядки?

  • Чи можна їх назвати крилатим висловом? Чому?

Ліна Костенко на власному досвіді пересвідчилась у існуванні багатьох пасток, які накладала на душу й совість поета тоталітарна система. Ця авторка вистояла там, де інші не змогли. Інструкції згори були вичерпно однозначні, як вартовим державного кордону: пильнувати, пильнувати, пильнувати! І наші доблесні видавничі чиновники з самовідданістю стражів державних кордонів пильнували і пильнували. Звичайно, були з-поміж них і люди без церберських синдромів, люди, щиро зацікавлені, аби книги Ліни Костенко не калічилися, а прийшли до читача такими, як вони написалися, але що вони могли вдіяти - система завжди сильніша за людину. Вірш "Мимовільний парафраз" написаний від імені тоталітарної системи:

Поет, не дорожи любовію народной,

бо не народ дає тобі чини.

Кому потрібен дар твій благородний?

На всякий случай оду сочини.

Пиши про честь і совість, а при етом

Вмочи своє перо у каламуть.

Ну, словом, так. Поет, не будь поетом.

Тобі за ето ордена дадуть.

  • Чи оправданий суржик у цьому творі?

  • Яких митців підтримувала й леліяла тоталітарна система?

  • Яких творів від них вимагала?

  • Як про це сказано у вірші?

Є вірші - квіти. Вірші - дуби.

Є іграшки вірші, є рани.

Є повелителі і раби.

І вірші є каторжани.

Крізь мури в'язниць,

по тернах лихоліть

Ідуть, ідуть по етапу століть...

  • Чи згодні ви з думкою Ліни Костенко про такий поділ віршів?

  • Якщо так, обґрунтуйте свою відповідь і постарайтеся навести приклади творів, які відповідають такій класифікації?

  • Якщо ні, то чому?

    1. Робота в групах з підручником

І група: філософська лірика, її лейтмотиви, образи;

ІІ група: пейзажна лірика, її особливості;

ІІІ група: інтимна лірика, її емоційне багатство.

    1. Повідомлення учнів про виконану роботу в групах

    2. Оцінювання учнів

  1. ПІДСУМОК УРОКУ

  2. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  1. Вивчити напам’ять і проаналізувати одну з поезій Ліни Костенко.

  2. Прочитати роман у віршах "Маруся Чурай"

  3. Дібрати відомі картини, зображення та пісні Марусі Чурай (за бажанням)

Додаток 1.3

Урок з української літератури. 11 клас (ІI семестр)

Тема розділу. Українська література другої половини ХХ - поч. ХХІ ст.

Поети-шістдесятники

ТЕМА. Історичний роман у віршах "Маруся Чурай" Ліни Костенко. Історія написання, видання та художня цінність

Мета: формувати навички та уміння аналізу роману у віршах,
уміти визначати жанр твору "Маруся Чурай", його композицію, характеризувати головних героїв;

розвивати усне мовлення, вміння логічно мислити та висловлювати власні думки, виразно читати поезії, аналізувати роман у віршах;

виховувати старшокласників у дусі поваги до минулого та гордості за свій народ.

Тип уроку: комбінований.

Форма уроку: урок-дослідження з використанням мультимедійних та інтерактивних технологій.

Обладнання: підручник, мультимедійна презентація до уроку, картини та ілюстрації про Марусю Чурай, аудіозаписи читання уривків з роману.

Очікувані результати:

у результаті цього уроку учні зможуть:

  • висловлювати свої думки;

  • оволодіти навичками виразного читання;

  • удосконалити вміння аналізувати роман у віршах;

  • визначати теми, ідею, сюжет та композицію твору;

  • характеризувати головну героїню;

  • знаходити спільне та відмінне між історією та історичним романом.

Під час уроку розвиваються, удосконалюються мотиваційна, комунікативна, інформаційно-технологічна, соціокультурна та діяльнісна компетентності учнів.

СТРУКТУРА УРОКУ

  1. Організаційний момент

  2. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань і вмінь учнів

  3. Повідомлення теми й мети уроку, мотивація навчальної діяльності учнів

  4. Сприйняття і усвідомлення нового матеріалу

  5. Осмислення вивченого матеріалу

  6. Рефлексія

  7. Підсумок уроку

  8. Домашнє завдання

  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  2. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ, АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

  1. Перевірка завдань, виконаних учнями

    1. Індивідуальна робота учнів з картками (3 учні)

  • Визначити мотиви лірики Ліни Костенко;

  • проаналізувати вивчену напам’ять поезію за схемою аналізу ліричного твору.

    1. Усне опитування

  • Що вразило вас у житті і творчості Ліни Костенко?

  • Як можна зрозуміти рядки поетеси: "Що доля нелегка – в цім користь є своя. Блаженний сон душі мистецтву не сприяє?"

  • Назвіть основні теми та мотиви лірики Л. Костенко.

  • В чому проявилися краса і велич її інтимної лірики?

    1. Виразне читання учнями поезій напам’ять (4-5 учнів)

    2. Оцінювання читців однокласниками, які вмотивовують виставлені оцінки

  1. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Прилучився до вічності. Тепер не страшно і помирати. Я стільки років чекав на твір у сучасній українській літературі, про який міг би сказати, що це стане класикою.

Михайло Доланго

  1. Слово вчителя

Ось такі слова про літературний твір "Маруся Чурай".

Роман, що кілька разів повертали авторці, шість років не допускаючи до друку; що вийшов восьмитисячним, а через три роки – стотисячним накладом, і все ж переписувався від руки; що знайти у вільному продажі було дуже важко, практично неможливо; що, врешті, приніс авторці у 1987 році Державну премію УРСР імені Тараса Шевченка (Шевченківська премія) та Міжнародну премію імені Петрарки.

  1. Проблемне питання

У чому ж приховується така неоднозначність сприйняття та зацікавленість романом "Маруся Чурай".

  1. СПРИЙНЯТТЯ І УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

  1. Відомості з теорії літератури

Порівняйте два визначення:

  1. Роман у віршах — це велика форма ліро-епічного жанру, для якого характерні:

  • наявність розгорнутого сюжету (кілька сюжет­них ліній);

  • використання ліричних та епічних засобів у відтворенні дійсності;

  • розкриття внутрішнього стану героїв;

  • виразне і багатогранне окреслення характерів;

  • наявність ліричного героя;

  • віршована мова.

  1. Роман у віршах – різновид змішаного жанру, якому властиво:

  • багатопроблемність;

  • поєднання епічного й ліричного начал;

  • дія, як правило, концентрується навколо долі одного чи кількох головних героїв.

  1. Аналіз художнього твору, використовуючи:

  • мультимедійну презентацію до уроку;

  • підручник з української літератури;

  • текст роману.

    1. Фольклорна основа

Про те, що це не видумана, а реальна постать, свідчив ще знавець літератури й фольклору М.Владіміров, а О.Шкляревський написав і опублікував у 1877 році в журналі "Пчела" в Петербурзі розвідку-нарис. Деякі легенди й свідчення дають можливість приблизно визначити роком народження Чураївни 1625. Вважають, що Маруся була дочкою козацького старшини, урядника полтавського добровільного козачого полку Гордія і полтавської трудівниці Горпини. Під час сварки з шляхтичем, який довго і підло знущався

над людьми, не минав нагоди довести українцям, що вони "бидло", батько Марусі вихопив шаблю, вбив напасника, а сам врятувався від несправедливого польського суду, який би навіть не став розбиратися, хто був винен, тим, що втік на Запорізьку Січ і пристав до нереєстрового козацтва. Під час козацько-селянського повстання у битві під Кумейками у 1637 році Гордій Чурай разом з і гетьманом Павлюком потрапив у полон до польського гетьмана Потоцького і був страчений у Варшаві як один з лідерів визвольної боротьби.

Маючи чудовий голос і ліричну душу (дівчині приписують понад двадцять народних пісень), Маруся кохала козацького сина Гриця Бобренка. Фольклорист О.Шкляревський описав портрет Марусі Чурай, який висів на стіні у діда відомого

українського письменника Г.Квітки-Основ'яненка і нібито був змальований з натури: "Маруся була справжня красуня і в суто малоросійському стилі: дрібненька (тобто, невелика на зріст, трохи худорлявенька, мініатюрно складена), струнка, як струна, з маленьким, але рельєфно окресленим під тонкою білою вишитою сорочкою бюстиком, з маленькими ручками і ніженьками, з привітним виразом ласкавого, матового кольору, засмаглого личка, на якому виступав рум'янець, з карими очима та густими бровами і довгими віями... Голівку дівчини покривало розкішне, чорне як смола, волосся, заплетене ззаду в густу широку косу до колін. Чарівність дівчини довершував маленький ротик з білими, як перламутр, зубками і, мов червоний мак, рожевими губками... Але при цьому у Марусі було круте, трохи випукле гладеньке, сухе чоло і трохи дугоподібний, енергійний, з горбинкою ніс". На основі цього опису свою картину намалював художник Самусєв. Прекрасний портрет Марусі Чурай створила також українська художниця Ф.Матвієнко. Співачка намальована в пишному національному одязі на тлі розкішної української природи, серед квітів і червоних кетягів калини, над якими літають пташки.

Деякий час Маруся і Гриць зустрічалися й щиро любилися. Проте заради багатства й за підказкою матері вдовин син посватав дочку осаули Вишняка Галю. З розпачу й образи Маруся отруїла Гриця, а у своєму злочині під час похорону призналася словами пісні "Ой не ходи, Грицю..." . Безперечно, якщо таке відбулося дійсно, судова справа мусила бути зафіксована в архівних документах, але вони не збереглися через пожежу у Полтаві в 1658 році, коли місто згоріло дощенту. У радянські часи Іван Хоменко, розшукуючи матеріал для свого твору "Маруся Чурай", знайшов у бібліотеці АН УРСР цікавий документ - текст вироку полтавській піснетворці.

У нарисі про Чураївну О.Шкляревеький підкреслює, що коли у день страти Марусі на майдані зібрався великий натовп і два кати витягли на поміст майже непритомну дівчину. Іван Іскра на коні прорвався до місця страти і встиг вручити універсал Б.Хмельницького, яким гетьман відмінив вирок полтавського суду й дарував життя відомій співачці.

    1. Історична основа

До образу Марусі Чурай у літературі митці зверталися дуже часто. Згадаймо історичну повість російського письменника О.Шаховського "Маруся -малоросійська Сафо", драми українських митців Г.Бораковського "Маруся Чурай - українська піснетворка", М.Кропивницького "Дай серцю волю - заведе в неволю", М.Старицького "Ой не ходи, Грицю", поеми Л.Боровиковського "Чарівниця", С.Руданського "Розмай", драматичну поему В.Самійленка "Чураївна", повість О.Кобилянської "У неділю рано зілля копала"...

Та в усіх цих творах розглядався виключно любовний аспект драми життя легендарної співачки, що, безперечно, занижувало її історичну роль для нації і рідного краю як співця і зовсім не давало можливості показати історичне тло, розорену поляками, але не скорену й готову до боротьби під булавою Б.Хмельницького Україну. Ліна Костенко, поставивши в центр свого історичного полотна легендарну дівчину, заговорила насамперед не про кохання, а про насущні проблеми своєї нації і держави. Про "Марусю Чурай" Ліни Костенко І.Дзюба найвищої думки: "Маруся Чурай" нагадує класичний архітектурний ансамбль, що втілює великий план, велику ідею. Поетичний матеріал розгортається "сам із себе" за законом внутрішньої необхідності й зовнішньої доцільності, а цілість надає кожній частині вищого значення. Він живе наскрізною симфонічною взаємопов'язаністю".

Михайло Слабошпицький теж ставить історичний роман Ліни Костенко на перше місце не тільки в її творчості, а й серед українських творів XX століття: "Маруся Чурай" Ліни Костенко - не просто наша обікрадена й поганьблена історія, не тільки художня енциклопедія життя українського народу середини XVII століття. Це - історія, яка осмислює саму себе, мисляча історія. Це - партитура вічних мотивів духовного буття народу... Чи й треба казати про те, якої неймовірної популярності зажив цей роман у нас тільки за одне десятиліття літературного життя! Мені здається, якщо в національному письменстві є такі твори, значить, воно не безнадійне, і не безнадійна доля того слова - воно виживе і вистоїть у цьому складному й трагічному світі, який не має сентиментів до жодного народу"

    1. Жанр, сюжет, композиція

Жанр - історичний роман у віршах. Твір - це енциклопедія життя українців

XVII ст., показавши драму окремої особистості, поетеса показала трагедію цілого народу, висвітлила болі сучасного покоління, його страх перед майбутнім. Колізія - любов, зрада, смерть.

Особливості сюжету - на початку твору - розв'язка, що поєднує його з новелою. Дві сюжетні лінії: особиста трагедія Марусі Чурай та історична -трагедія усього народу, причому для Марусі особисте зламане життя - болючий факт, але не така катастрофа, як доля України в добу Руїни. А це дає право стверджувати, що Маруся - узагальнюючий символічний образ України:

Ця дівчина не просто так, Маруся,

Це - голос наш. Це - пісня. Це - душа.

Композиція. Роман складається з дев'яти розділів, кожен з яких має добре продуману назву. Твір починається фактично із розв'язки, причому несподіваної і страшної, через що тяжіє до новелістичного жанру, а розташування частин композиції у нехронологічному порядку тільки збільшує напругу й загострює цікавість.

    1. Теми та проблематика твору

  1. Україна завжди мала і героїв (Хмельницький, Остряниця, Наливайко,
    Павлюк) і зрадників (Ярема Вишневецький).

  2. "Страшний руйнатор України, Упир з холодними очима..." Чи думав Байда про такого внука, Що зрадить славу прадіда свого? До речі, ми звикли, що зрадник - слабкодухий. А Ярема був слабкодухим?

  3. Невміння жити поруч для двох народів обернулося трагедією. Пушкар під
    час облоги написав звернення:

"Панове! Ви і ми - це рівні два народи. Невже Ліна Костенко не патріотка?"

  1. Війна проти поляків була всенародною.

  2. Роман Ліни Костенко пронизує ідея незнищенності українського народу, для якого духовні і загальнолюдські цінності важливіші, ніж матеріальні та особисті.

  3. Маруся не може бути щасливою, бо вона - символ України. Після особистої трагедії ніби піднімається над власним життям і бачить катастрофічне становище України.

Ліна Костенко намагається довести, що гармонія між закоханими можлива лише за умови: духовне + матеріальне.

  1. Слухання уривків з роману (аудіозапис)

  1. ОСМИСЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

  1. Робота з відомими ілюстраціями та картинами про Марусю Чурай

  2. Бесіда

  • Чи такою ви уявляли Марусю Чурай?

  • Як ви думаєте, в який період життя зобразив героїню Юрій Чумак?

  • Чи можемо ми сказати, що Маруся Чурай – яскравий тип української дівчини? Чому?

  1. Характеристика образу Марусі Чурай (за вибором учнів)

    1. За планом:

  • Портрет героїні роману як засіб розкриття її характеру.

  • Батьки Марусі.

  • Художня обдарованість.

  • Стосунки: Маруся – Гриць, Маруся – Іван.

  • Піснетворчість.

  • Спільне й відмінне між Марусею Чурай та Мавкою з "Лісової пісні" Лесі Українки.

  • Моє ставлення до образу.

    1. Складання інформаційного грона "Маруся Чурай"

    2. Міні-твір "Маруся Чурай – героїня чи злочинниця?"

  1. РЕФЛЕКСІЯ

Закінчіть речення: "Неоднозначність сприйняття та зацікавленість романом "Маруся Чурай" полягає в…".

  1. ПІДСУМОК УРОКУ

  2. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  1. Виписати з роману афористичні висловлювання.

  2. Охарактеризувати головних героїв роману, використовуючи цитати.

Додаток 1.4

Урок з української літератури. 11 клас (ІI семестр)

Тема розділу. Українська література другої половини ХХ - поч. ХХІ ст.

Поети-шістдесятники

ТЕМА. "Люди та людці" в історичному романі "Маруся Чурай" Ліни Костенко. Центральні проблеми твору, характеристика образів

Мета: формувати навички та уміння характеризувати образи роману,
визначати проблематику твору, зовнішні й внутрішні фактори формування особистості;

розвивати усне мовлення, вміння творчо осмислювати прочитане, висловлювати власні думки, підбирати уривки для підтвердження власних думок;

утверджувати високі моральні цінності, прагнення зберегти кращі людські якості, виховувати почуття власної гідності, порядність і вірність.

Тип уроку: урок засвоєння знань, умінь і навичок.

Форма уроку: урок-психологічне дослідження.

Обладнання: підручник, ілюстрації до роману "Маруся Чурай", текст роману, таблиці членів родини Чураїв і Бобренків.

Очікувані результати:

у результаті цього уроку учні зможуть:

  • висловлювати свої думки;

  • удосконалити вміння характеризувати образи роману;

  • знаходити спільне та відмінне між "людьми і людцями";

  • визначати центральні проблеми твору;

  • порівнювати моральні цінності та способи досягнення мети різними героями.

Під час уроку розвиваються, удосконалюються мотиваційна, комунікативна, інформаційно-технологічна, соціокультурна та діяльнісна компетентності учнів.

СТРУКТУРА УРОКУ

  1. Організаційний момент

  2. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

  3. Повідомлення теми й мети уроку, мотивація навчальної діяльності учнів

  4. Осмислення та узагальнення вивченого матеріалу

  5. Підсумок уроку

  6. Домашнє завдання

  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ТА ПЕРЕВІРКА ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

  1. Літературний диктант

  1. Дата народження Ліни Костенко (19.03.1930)

  2. Де народилась поетеса? (м. Ржищів Київської обл.)

  3. Назва першої збірки ("Проміння землі", 1957)

  4. Після якої збірки було 16-річне мовчання? ("Мандрівки серця", 1961)

  5. 1977 року вийшла збірка…("Над берегами вічної ріки")

  6. За роман "Маруся Чурай" Ліна Костенко була нагороджена …(Державною премією УРСР імені Тараса Шевченка)

  7. Представники козацької республіки в романі. (Іван Іскра, Григорій Бобренко, Богдан Хмельницький, Мартин Пушкар, Лесько Черкес)

  8. В основі роману – відома балада …("Ой, не ходи, Грицю, та на вечорниці…")

  9. Головна тема роману …(Зображення нещасливого кохання Марусі та Грицька в поєднанні з широкою картиною життя України XVII ст.)

  10. Назвіть дві сюжетні лінії (Перша – особиста, Маруся - Грицько, друга – історична, боротьба українців проти польської шляхти)

  11. Перерахуйте народні пісні, авторство яких приписують Марусі Чурай. ("Ой, не ходи, Грицю, та на вечорниці…", "За світ встали козаченьки", "Віють вітри", "Грицю, Грицю, до роботи", "Сидить голуб на березі", "Засвіт встали козаченьки" (Засвистали козаченьки), "Котилися вози з гори")

  12. Який тираж першого видання роману. (8000 примірників).

  1. Назвіть афористичні висловлювання, які ви виписали з роману (5-6 учнів)

  1. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

  1. Вступне слово вчителя

Шановні друзі! Ви скоро станете на стежку дорослого, самостійного життя. А воно не легке, іноді жорстоке, і постійно нагадує про це. І все-таки, не згинаючись під його тягарем, людина знову і знову встає, заклинаючи на допомогу небачені резерви стійкості та сили. Витримати випробування один раз - мало. Випробування - все життя, і людині, щоб зберегти гідність, треба постійно його витримувати, тобто жити.

Сьогодні на уроці, перекинувши місток від сучасного до минулого, давайте простежимо, як жили у цьому божевільному світі герої історичного роману у віршах Ліни Костенко "Маруся Чурай", хто з них, пройшовши через помилки, сумніви та вагання, не схибив, не зрадив собі, своєму високому призначенню - бути Людиною.

Коли тривоги життєвої

Тебе підхопить вітер злий,

По вінці сили трудової

У серце стомлене налий.

Нехай не виє самотина,

Як чорний пес за ворітьми!

Скажи крізь муку: я Людина!

Зрадій крізь горе: я з Людьми!

М.Т.Рильський

  1. ОСМИСЛЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Бесіда

Учитель. Який у творі є для автора (і для нас, читачів) критерій оцінювання людини?

Учні. Судовий процес над Марусею, ставлення до неї людей.

Учитель. Хто звинувачує Марусю?

Учні. Орина Бобренчиха - мати Гриця, Галя Вишняківна, Семен Горбань.

Учитель. Чи розумієте ви Грицеву матір? Адже вона втратила єдиного сина, єдину надію.

Учні. Дійсно, спочатку Грицева мати викликає співчуття, оскільки смерть дитини - страшне горе. Але потім ця жінка зароджує в моїй душі недовіру, через те що брудними словами кидає в Марусю, хоч знала її з самого дитинства, знала історію кохання Гриця та Марусі, як вірно і довго чекала її сина Чураївна з військових походів. Бобренчиха не раз запитувала у Марусі: "А чим же ми тобі віддячимо?" А на суді перед людьми мало не повію з неї робить. Зачитайте сцену суду, зверніть увагу на слова свідка, козака Якима Шибилиста, прокоментуйте їх (від слів "Даруйте... я.. .незвичка промовляти..." до "І розуму дійшло у Чураїв").У розділі III "Сповідь" ми значно більше дізнаємося про Бобренчиху, її чоловіка (зачитати від слів "Бобренки, ті не дуже бідували" до "Лютіша стала до роботи вдвоє").

Учитель. Зміст життя для Бобренчихи – дорівнятися до Вишняків, розбагатіти. І поступово ця мета поглинає її, робить зажерливою, егоїстичною. Чоловік, по суті, непогана людина, чесна і працьовита, намагається її стримати. Але скоро відступає, бо слабкий духом, втрачає інтерес до життя і гине безглуздо, провалившись під лід. Тепер здійснити її мрію про багатство може тільки Гриць. Син бере участь у військових походах, і мати не протестує, бо сподівається, що в його кишенях забряжчать золоті таляри. Коли ж Бобренчиха переконалася, що війна скоріше подарує каліцтво або смерть, ніж скарби, вона привертає свою увагу до особистої долі хлопця. Красуня Маруся її не влаштовує, бо бідна. І стара постійно її ганьбить в очах Гриця, гризе його за те, що не хоче він "добра" для себе й матері, аж поки не примушує йог заручитися з багатою Галею Вишняківною.

Дуже нагадала мені Бобренчиха матір Лукаша з драми-феєрії "Лісова пісня" Лесі Українки. Ці жінки обмежені, егоїстичні, обидві захищають ідеали обивательського щастя. В силу своєї душевною сліпоти вони навіть не розуміють, що руйнують життя своїм дітям.

Проти Марусі на суді виступає також Галя Вишняківна. Обмежена, пихата, самовпевнена, бо знає, що вона дочка "значного чоловіка". Глуха до пісні. Через душевну убогість у Галі немає вміння любити. Одне з найкращих людських почуттів підміняється бажанням вийти заміж. От і готує Галя собі придане, "все вишиває прошви подушок".

Учитель. Ці влучні характеристики Галі ("глуха до пісні", "все вишиває прошви подушок") дала Маруся, але вона вееь час собі дорікає, боїтьея бути несправедливою до Галі.

Учениця читає напам'ять розділ III, від слів "А може, я несправедлива до неї?" до "Ото женився – і все".

2. Відповіді учнів на запитання, використовуючи власний життєвий досвід

Якою повинна бути дружина? Яка роль жінки в сім'ї?

Учні. Жорстокість до Марусі виявляє полтавський війт Семен Горбань: "Оскаржену на квестію віддати. І хай із нею поговорить кат". Мабуть, дуже хоче він догодити багатому родичу Вишняку. Сам злодій ("з комори потай дьоготь крав"), обмежений і ниций духом, він не може збагнути велич обдарування Чураївни, тому на слова Іскри про те, що, вбиваючи Марусю, розправляються з піснею, він відповідає: "При чому тут пісні? Вона ж на суд за інше зовсім ставлена".

Учитель. Яка риса об'єднує ці характери?

Учні. Убогість, ницість душ – це дрібнодухі людці.

3. Аналіз тексту твору

Учитель. Хто захищає Марусю на суді? Чому саме козаки виявляють найактивнішу позицію захисників і гуманістів?

Учні. Козацтво - це зовсім інший світ з демократичним устроєм, законами, звичаями. Тому єдиним прагненням козаків є справедливе вирішення справи. Ось що сказав про цю справу Мартин Пушкар. (Зачитати від слів "Панове судді! Важко розібрати" до "діла у битвах щаблею рішать".) Та проблема, яку не міг розв'язати суд, виявилася зрозумілою для посланця, бо "запорожці - люди без круть-верть, все кажуть щиро на своє копито". А що, як інший вибрати закон, -Не з боку вбивства, а із боку зради? Що ж це виходить? Зрадити в житті Державу - злочин, а людину - можна?!

Учитель. Відверто й емоційно виступив на суді Іван Іскра. Давайте пригадаємо (зачитати від слів "Я прошу, люди, вислухать мене" до "Чи сльози не душитимуть її?") Що керує поведінкою Іскри - любов чи справедливість?

Учні. Іван страждає, бо щиро кохає Марусю. До того ж він розуміє, що, стративши Чураївну, кати знищать красу мистецтва. А що ж далі? "А як тоді співатиме Полтава? Чи сльози не душитимуть її?" У відповідальний момент Іскра здатний на вчинок, благородний, лицарський. Він, гонець до гетьмана, боїться на шляху пастки, ворожої кулі, бо йому треба довести справу до кінця. "Якщо я впаду, - не врятована пісня, задушена пісня в петлі захрипить". Іскрі притаманне благородство, не силуване, не демонстроване напоказ, але неодмінне. Він характеризується поєднанням чоловічої сили і вразливої душі.

Отже, козаки довели, що вони справжні люди, гідні цього високого звання.

Учитель. Чия поведінка на суді здається вам дуже дивною і чому?

Учні. Це поведінка Марусі, яку звинувачують у вбивстві. їй кричати треба, що вона не винна, а Чураївна мов скам'яніла.

Учитель. Як ви поясните таку поведінку Марусі?

Учні. Мені здається, що вона вже перейшла межу життя. Помер Гриць, а разом з ним пішло в небуття її щастя, радість, усе покрила "ночі темна пелена". А ще Маруся в цей час, в момент суду, намагається розв'язати для себе питання: хто ж він такий, її Гриць?

Бо ж річ не в тім - женився, не женився... Прийшов, пішов, забув чи не забув. А в тому річ, коли він так змінився? Чи, може, він такий і зроду був?

Учитель. Давайте ж разом з Марусею спробуємо розібратися: яким же був Гриць Бобренко.

Учні. 3 самого дитинства на хлопця мали вплив дві родини. З одного боку, Чураї, найближчі сусіди, у яких Гриць майже виріс. Ця родина жила для людей, в ній був дух гордої лицарської незалежності. Все це не могло не вплинути на формування його характеру. З чотирирічного походу козак повернувся в званні хорунжого, здобувши добру славу серед товаришів. А кохання Марусі настільки окрилювало його, робило життя багатим та різнобарвним. Здавалося, щастю немає меж. Але, як кажуть у народі, за медовим місяцем іде полиновий. Постійні дорікання матері, сварки ламають Гриця. Від батька він успадкував нестійку вдачу. Тому процес роздвоєння його душі виявився нетривалим. На жаль, високі поривання та ідеали, якими Гриць так дорожив, поступаються перед сірою родинною атмосферою, бажання порівнятися із сильними світу цього, так у ньому перемагає душа пристосуванця.

Є така поезія Верлена, в якій поет сам себе питає у гіркому каятті: "Шалений! Що зробив ти із своїм життям?"

Хочеться голосно-голосно крикнути їх Грицеві: "Не зневажай душі своєї цвіту". Але... Вже так пізно, бо відбулася зрада — "діло темне і брудне". Через деякий час на вечорницях Гриць, що прийшов з Галею Випшяківною, знову побачив Марусю. Давня любов — що сухі дрова, легко вона спалахує знову. І веде стежка, давня приятелька, до Марусиної хати.

Учитель. Чому ж Маруся не простила Гриця?

Учні. Бо чуйною душею зрозуміла, що до неї повернувся інший Гриць, а не той давній, якого вона кохала.

Він говорив, і відбувалось диво. Він зразу якось так перетворив, Так говорив беззахисно й правдиво, — Неначе він про подвиг говорив.

Горда Чураївна не хоче заплямувати своє велике кохання, вірніше, пам'ять про нього. І тепер вона зрозуміла, що їхні душі різної глибини. А "нерівня душ — це гірше, ніж майна". Життя людини — це не чернетка, в якій можна закреслити помилки, вирвати аркуш. В житті не може бути так, що, одного разу зрадивши (людині, коханій, країні), завтра ти знову станеш порядною людиною і будеш робити тільки добро. Отруївши кохання Марусі підступною зрадою, Гриць став на слизьку і холодну стежку підлості, яка повела його від людей з незглибимими душами до юрби, до людців з непевними душами.

Учитель. А якщо проводити аналогії з іншими літературними персонажами, кого вам дуже нагадує Гриць?

Учні. Лукаша з "Лісової пісні" Лесі Українки. Вони обидва живуть у постійній невідповідності, конфлікті внутрішнього "я" із вчинками, власною поведінкою. І тому найпрекрасніше, наймогутніше серед почуттів, яким обдарувала людину природа, — кохання — приносить їм страждання, горе, муки і смерть. Бо жити не можна, "втративши душі своєї цвіт", а лише існувати, розмінявши її на спокуси. Гриць і Лукаш мали багатий душевний потенціал, але власноруч його знищили. (Звучить пісня "Ой не ходи, Грицю...".)

Учитель. Балада (застереження Грицеві), що тільки-но пролунала, підвела нас до обговорення образу головної героїні роману — Марусі Чурай. Якою ж вона постає перед нами? Дівчиною з легенди чи конкретною історичною особою? Які погляди Марусі на любов, сім'ю, дружбу імпонують вам особисто?

Учні. Мені подобається те, що Маруся цінує в житті речі, які справді того варті. Цьому вона навчилась у батьків, які також мають "незглибимі душі". В любові вона хоче бути схожою на батька й матір, ".. я колись як виросту...", вона хотіла побудувати свою сім'ю на любові, взаєморозумінні, довірі і повазі одне до одного: "Мене потрібно любити". І навіть коли у стосунках закоханих почалися метаморфози, Маруся дізнається про зраду останньою, бо кришталевій чистоті її душі не властиве поняття "зрада". Отруєна підступництвом Гриця, душа Марусі не співає і не творить. Та все одно наперекір всьому сильна й непересічна Маруся зберегла у собі особистість, внутрішню стійкість і чистоту. Адже навіть у людей, що проводжають її до шибениці, вона викликає захоплення: Злочинниця, — а так би й зняв би шапку, На смерть іде, — а так би й поклонивсь.

Учитель. Ви вже сказали про те, що кохання принесло Марусі муки, але воно не померло разом із зрадливим Грицем. Чому? Відповіді на це запитання не знає ніхто. А може, й знають всі... Бо люди кажуть: "Серцю не накажеш". Помилування гетьмана, якому так зраділи мати, друзі - всі ті, хто любив піснетворицю, стало розпачем для неї: "вмерти не дали" (вона уже по той бік сонця і життя).

Учні. Дід Галерник, якого так любили Маруся, Іван, говорив: "В житті найперше — це притомність Духа, тоді і вихід знайдеться з нещасть".

Звільнена Маруся після смерті матері іде на прощу до київської Лаври. Подорож розореною Україною, народне горе духовно відроджують її. Адже раніше їй здавалося, що "нікому немає гірше в світі, як мені". Проходячи

воістину пекельними колами, Маруся усвідомлює, що її особиста біда — то крапля у всенародній трагедії: "Комусь на світі гірше, як тобі". І душа дівчини оживає від доторку мільйонно помноженого горя співвітчизників:

Чи серце знову плакати навчилось

На цій дорозі в Київ із Лубен? Учитель: І саме таке осмислення образу піснетвориці — особиста трагедія в злитті з долею всього народу, країни є новаторським і підносить її образ до висот узагальнення:

Звитяги наші, муки і руїни

Безсмертні будуть у її словах.

Вона ж була як голос України,

Що клекотів у наших корогвах!

  1. ПІДСУМОК УРОКУ

А тепер, пройшовши емоційним мостом із XVII в XXI століття, прокладеним Ліною Костенко, давайте визначимо ту межу, що відділяє людей і людців

(учні відзначають самостійно):

  • глибша душа;

  • поняття людської моралі — добро, чесність, благородство;

  • здатність на самопожертву;

  • гідність людини, що виявляється ступенем участі її в долі стражденного світу;

  • "справжня людина має своє обличчя — однакове вдень і вночі, і... навіть у смерті" (Б. Олійник.)

Отже, історичний роман Л. В. Костенко сприймається як дуже сучасний, бо примушує нас ще раз замислитись, якою повинна бути Людина, щоб земля "віддала нам своє найдорожче — сіль". Сьогодні ми вчились жити на уроці, завтра вашим вчителем стане саме життя, іноді важке, нестерпне. Ліна Костенко постійно нас переконує: внутрішні можливості людини безмежні, не забувайте

про це і завжди боріться за людину в собі, за незаплямоване сумління: "бо в цьому схибиш - то уже навіки..." (Л.В.Костенко.)

  1. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Пояснити зміст афоризму: "Негідно бути речником юрби" (Л.В. Костенко); записати риси, притаманні людям та людцям.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»