Урок-кейс в 11 класі "ПУНКТОГРАМИ В СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ"

Опис документу:
Мета: повторити основні пунктограми у складному реченні, закріпити теоретичні знання й практичні навички з теми; розвивати вміння аналізувати синтаксичні одиниці; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до літературної мови й культурних надбань рідного народу, проводити профорієнтаційну роботу серед одинадцятикласників.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Тема. ПУНКТОГРАМИ В СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ

Мета: повторити основні пунктограми у складному реченні, закріпити теоретичні знання й практичні навички з теми; розвивати вміння аналізувати синтаксичні одиниці; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до літературної мови й культурних надбань рідного народу, проводити профорієнтаційну роботу серед одинадцятикласників.

Тип уроку: формування практичних умінь і навичок.

Матеріальне забезпечення: проектор, ноутбук, мобільні телефони, роздатковий матеріал (урок проводиться у компютерному класі)

Форма проведення: урок-кейс

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ.

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (кейс 1)

1.Реклама – запорука вдалого бізнесу

А. Перша корпорація «Філологія» - «РЕКЛАМА СКЛАДНОСУРЯДНОГО РЕЧЕННЯ»

Якщо Ви хочете придбати якісний товар, завітайте до магазину «Філологія». До Ваших послуг складносурядне речення. Його рівноправні частини легко і невимушено з’єднуються сурядними сполучниками.

Зручні у використанні і його розділові знаки. Найчастіше використовується кома. Якщо ж Ви особливо захочете підкреслити принадність другої частини, виберіть тире. А часом, щоб полегшити Вам життя, це речення може обійтись і без розділового знака. Купуйте наш товар, і Ви не пожалкуєте! (Залишають логотип корпорації – «ССР»)

Б. «Заморочки із Viber» від корпорації «Філологія».

- Чим особливе складносурядне речення?

- Який розділовий знак є найуживанішим у ССР?

-Коли ми ставимо крапку з комою між простими частинами складносурядного речення?

- Коли в ССР ставиться тире?

-У якому випадку у ССР між предикативними частинами відсутній розділовий знак?

В. Друга корпорація «Лінгвістика» - «РЕКЛАМА СКЛАДНОПІДРЯДНОГО РЕЧЕННЯ».

Хочете дізнатися, з якої причини Ви себе недобре почуваєте? Чи, може, з’ясувати, коли і за яких умов Ви вчора повернулися додому? Або визначити міру і ступінь того, що Ви пам’ятаєте? У такому випадку складнопідрядне речення саме для Вас. Чітка структура! Головна й підрядна частини з’єднані підрядними сполучниками! Тільки у нас найрізноманітніші види підрядних частин і смислових зв’язків. А тепер — спеціально для Вас! Купивши три підрядні частини за ціною чотирьох, четверту — порівняльну — Ви отримаєте безкоштовно!

(Залишають логотип корпорації – «СПР»)

Г. «Заморочки із Viber» від корпорації «Лінгвістика».

- Чим особливе складнопідрядне речення?

-Які види СПР ви знаєте?

- Чи бувають СПР з кількома підрядними?

-Який розділовий знак ставимо між простими реченнями в СПР?

Г. Третя корпорація «Синтаксис» - «РЕКЛАМА БЕЗСПОЛУЧНИКОВОГО СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ».

Ти енергійний? Ти любиш спілкуватися? Прагнеш бути вільним у своїх думках? Тобі набридли речення, у яких ти ніяк не можеш визначити сполучник, і ти заплутався у видах підрядних частин? Тоді твій вибір — безсполучникове речення!

Складні безсполучникові речення емоційніші, інтонаційно багатші, ніж складносурядні та складнопідрядні. Тому вони найчастіше вживаються в розмовному та художньому стилях. Це те, чим ми користуємося щодня.

Запам’ятай прості правила і не мучся з тим, який сполучник використати, щоб побудувати правильно речення! (Залишають логотип корпорації – «БСР»)

Д. «Заморочки із Viber» від корпорації «Синтаксис».

- Чим особливе безсполучникове складне речення?

-Які види БСР ви знаєте?

-Які розділові знаки ставимо між простими реченнями в БСР?

-Який розділовий знак найчастіше ставимо в БСР?

-Коли в БСР ставимо крапку з комою?

-Коли між предикативними частинами ставимо двокрапку?

-Коли між простими реченнями в БСР ставимо тире?

IV. ФОРМУВАННЯ Й УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАКТИЧНИХ УМІНЬ І НАВИЧОК (кейс 2)

1.Графічний диктант

Запишіть поряд із номером речення розділовий знак, який би ви поставили між частинами складного речення. Назви вид складного речення.

1. Язик — найнебезпечніша зброя: рана від меча легше заживає, ніж від слова. 2. Чим краща думка, тим звучніше речення. 3. Життя — це багатство, не розтрать його. 4. Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя. 5. Зрубав дерево — посади два. 6. Простої істини не забувай: людина і слово — то світи космічні. 7. Не діли душі наполовину — тріщини іржа покриє враз. 8.Скажи що-небудь, щоб я тебе побачив. 9. Нормальній країні героїв не треба, їй розуму треба і чистого неба. 10. Вижени із серця смуток, і життя стане тобі миліше.

(Відповідь на графічний диктант: 1 БСР - : 2 СПР - , 3 БСР - , 4 СПР - , 5 БСР - - 6 БСР - : 7 БСР - -

8 СПР - , 9 БСР - , 10 ССР - , )

2. Пунктуаційний практикум

Випишіть спочатку складнопідрядні речення з однорідною підрядністю, потім — складнопідрядні речення з послідовною підрядністю. Розставте розділові знаки. Підкресліть другу букву кожного речення і допишіть вислів: «Січень наступає — мороз людей…».

1. А Михайло мені сказав що ви збираєтесь їхати аж туди де зовсім немає лісів (М. Стельмах). 2. З невеселою радістю що пробивалася крізь усі тривоги я вискочив на весняну вулицю де кожна калюжка тримала собі клапоть сонця (М. Стельмах). 3. Розкажи як за горою сонечко сідає як у Дніпра веселочка воду позичає (Т. Шевченко). 4. Дід Терентій щоразу над новою худобинкою мудрує щоб звеселити нею і людей і своїх онуків хоча сам уже й розлучився з радістю (М. Стельмах). 5. Назбираю цвіту аж на цілий срібний карбованець бо дуже люблю коли є багато зошитів (М. Стельмах). 6. І бійці відразу помітили що літо вже минуло що вже настала осінь з нескінченними мряками розбитими дорогами холодними вітрами (О. Гончар). 7. У Єгора і тепер зберігається рушник який подарувала мати щоб не забував рідної домівки (М. Стельмах).

(Ключ: обнімає)

3. Синтаксичний аналіз тексту.

Перепишіть текст. Поставте розділові знаки, поясніть їх уживання. Усно дайте характеристику складних речень.

СВЯТО ІВАНА КУПАЛА

Найпоетичніше народне свято літнього циклу це свято Івана Купала з яким пов’язане єднання Людини і Природи. Це час літнього сонцевороту коли пишно буяє природа коли розквітає довкілля коли хлібороби мають короткий перепочинок перед жнивами.

Це свято дісталося нам від пращурів і сьогодні ми відроджуємо славні традиції минувшини.

Раніше на всіх кутках села люди ставили купальські віхи на яких були заквітчані зелом колеса на жердинах. Також робили Купало солом’яне опудало щоб навколо нього співати і танцювати. Традиційно готували вогнище розкладали його поблизу річки куди поспішали і дорослі і діти щоб відчути радість свята красу обряду. Хлопці закопували на пагорбі купальське деревце Мариноньку-Купальницю а дівчата прикрашали її квітами стрічками намистом. Поки не розпалили вогонь водила молодь танки співала пісні. Аж ось запалало купальське вогнище щоб усі перестрибуючи парами чи поодинці очищалися магічним полум’ям. Поступово вогнище згасає і дівчата біжать до річки ворожити на вінках. Кожна з них кинувши вінок на воду прагне дізнатися що її чекає у майбутньому одруження з любим чи з нелюбом у рідній стороні чи далеко від дому.

Опівночі свято закінчується так що всі розходяться по домівках. А відчайдушні йшли до лісу шукати цвіт папороті який за давніми віруваннями приносив щастя.

Усе обрядове дійство супроводжувалося піснями що оспівували шлюб і мрії про щасливе кохання. Ясний місяць сяючі зорі духмяні пахощі квітучого літа мерехтлива річка усе увібрало дивовижні відблиски купальського вогнища (З журналу).

(Підказка: у цьому тексті 33 коми, 4 тире, 1 двокрапка).

4. Лінгвістично-дослідницьке завдання.

Усуньте пунктуаційні помилки, обґрунтуйте свою правку.

1. Очевидно має бути дощ, навіть тут на Верховині стояла важка

задуха. 2. Ми поспішали додому; здіймалася віхола. 3. З високого

берега мені видно — маленький човен бореться з хвилями. 4. Дощ

перестав: усі вийшли на свіже повітря. 5. Зійдеш на високу гору,

світ тобі ширшим здається. 6. Минали роки: росли сини. 7. Роже-

вий день палав: гули на квітах бджоли, весело літаючи від клумби

до клумби; збираючи для себе урожай.

V. ПІДСУМОК УРОКУ(кейс 3)

1. Метод «Мікрофон» «Чи готовий я до ЗНО?»

-Що я знаю?

-Що мені треба повторити?

-Що треба вивчити?

2. Оцінювання знань учнів.

3. Проведення профорієнтаційної роботи, з’ясування лексичного значення слів «реклама», «корпорація», «маркетинг», «маркетолог», «кейс».

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ(кейс 4)

Скласти пунктуаційний диктант до теми уроку; повторити теоретичні відомості з «кейсу 5».

Довідковий матеріал (кейс 5):

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У СКЛАДНОСУРЯДНИХ РЕЧЕННЯХ

1. Між частинами складносурядних речень, з'єднаних єднальними, протиставними й розділовими сполучниками, ставиться кома: Довкола будиночків цвів бузок, і на білі стіни падала прозора тінь від листя (П. Панч); Нас розлучали з рідними, з життям і навіть - з мрією, але ніщо і ніколи нас не розлучало з вірою (Б. Олійник); Чарівне море, та наймиліша серцю таки земля (Р. Іваничук); То мати гукає, то мати шепоче,-мене виряджаючи в дальню дорогу (П. Воронько).

Кома не ставиться між частинами складносурядного речення, якщо вони:а) мають спільний другорядний член або спільне вставне слово й поєднуються неповторюваними сполучниками і, та (в значенні /); спільними для обох частин можуть бути й видільні частки тільки, лише: На хвилину раптом стихли голоси і спинилися тіні (Ю. Смолич); Мабуть, батько ще дужче посивів і мати, ще дужче зігнулась (А. Головко).

Примітка. Якщо сполучники / (й), та {і) повторюються, то кома ставиться: Здавалось, і вітер тут чорний, і дощ ллється з неба чорний, як смола (О. Гончар).

б) мають спільне підрядне речення: Коли ж одчинили вікно, світло впало на ціле море напружених, схвильованих облич і крізь вікно в хату влетіла стоока тривога (М. Коцюбинський);

в) виражені двома спонукальними чи питальними реченнями: Надіє! Надіє!.. О хто тебе ніжно на грудях не грів і хто за тобою орлом нелетів? (О. Олесь); Хай лягають зморшки на обличчя і все вище тисне кров моя, юності в Вітчизни я позичу і пісень позичу в солов я (В. Сосюра);

г) виражені двома називними або безособовими реченнями: Вітер і дощ. Ніч, якої ніхто незабуде (О. Довженко); Дощило і в повітрі віяло прохолодою (А. Головко).

Примітка. Між безособовими реченнями кома ставиться, якщо їх присудки неоднорідні за значенням: Розвиднілось, і в поовітрі помітно потеплішало (А. Головко);

г) виражені окличними реченнями: Який простір і як легко дихати під високим небом Кавказу! (Т. Масенко).

2. Якщо частини складносурядного речення, з'єднані сполучниками і (й), та (і), та й, а, виражають швидку або несподівану зміну подій або різке протиставлення, тоді перед сполучником ставиться тире: Хвилина ще - і схід розпише в сліпучі барви небосхил (М. Масло); Закрався вечір, одшуміла праця, як сльози, затремтіли ліхтарі - та діти наші ночі не бояться (М. Рильський).

3. Якщо друга частина складносурядного речення виражає наслідок або висновок того, про що говориться в першій частині, ставиться тире, інколи кома й тире: Зима летіла над землею, і от весна - і все в цвіту (В. Сосюра); Я вірю в диво! Прийде час, - і вільні й рівні встануть люди і здійснять мрії всі ураз! (О. Олесь).

4. Якщо частини складносурядного речення, з'єднані сполучникам а, але, проте, все ж, однак і рідше єднальними /, та, дуже поширені, або мають уже всередині свої розділові знаки, або далекі за змістом, або автор хоче підкреслити їхню самостійність, то ставиться крапка з комою: Отак ми їхали, то з надсадним виттям мотора пнулись угору, то повільно спускаючись вниз; і Чорний Черемош спочатку пінився з лівого боку, а потім з правого; і гори злітали увись із святковою легкістю; і блакитного серпанку було повно і попереду, і ззаду, й над нами (Є. Гуцало).

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В СКЛАДНОПІДРЯДНИХ РЕЧЕННЯХ

1. Підрядні частини речення завжди відокремлюються від головних комами: Таке це літо золоте, що забуваються жалі (Г. Чубач); Як хочеш від людей шаноби, любов і гнів бери у путь (М. Рильський); Людина, яка втрачає корінь, подібна до підточеного дерева (І. Цюпа).

2. Якщо підрядна частина стоїть після головної й з'єднується з нею складеним сполучником підрядності тому що, через те що, завдяки тому що, незважаючи на те що, внаслідок того що, еміру того як, з тих пір як, після того як, перед тим як, то кома ставиться, або перед усім складеним сполучником, або в середині його, але тільки один раз.

3. Якщо підрядна частина зі складеним сполучником підрядності стоїть на першому місці (перед головною), то сполучник комою не розділяється: Перед тим як одхилити ляду, вона закриває ліхтар, прислухається (Леся Українка).

4. Якщо підрядна частина з'єднується з головною складеними сполучниками в той час як, перш ніж, лише коли, тоді як, тимчасом як, то кома ставиться лише перед складеним сполучником: Але я теж ні разу там не була, після того як ми відтіля виїхали в шістдесят дев'ятому році (В. Канівець).

5. За збігу сполучних засобів у підрядних частинах (двох підрядних сполучників, підрядного сполучника і сполучного слова, сурядного й підрядного сполучника або сполучного слова) кома ставиться між ними тільки в тому випадку, коли, опускаючи другу підрядну частину, складне речення не потребує перебудови: Я з друзями прийшов у ті місця, де ще стоять глибокі озерця, що, як дівчата, заглядають в очі (А. Малишко); Але: Голова йому видалась неймовірно важкою, бо коли захотів озирнутися, то йому було несила її повернути (Н. Рибак).

6. Між значно поширеними підрядними реченнями, які вже мають інші розділові знаки може ставитися крапка з комою: Я люблю їхати на поле тоді, коли ниви зеленіють та хвилюються зеленими хвилями; коли обважнілі колоски черкаються об голову, об вуха; коли ниви поцяцьковані волошками та червоними маківками (І. Нечуй-Левицький).

7. Між частинами складнопідрядного речення може ставитися тире для сильнішого їх інтонаційного виділення: Щоб глибоко збагнути душу народу - треба знати його літературу (Ю. Мартич).

8. Якщо підрядна з'ясувальна частина відноситься до слова в головній частині, яке потребує роз'яснення, перед нею ставиться двокрапка: Серпень вінчає літечко красне. У народі говорять: що в цей час збереш, з тим і зиму проведеш (М. Ткаченко).

9. Якщо підрядна частина передує головній, а в головній міститься висновок з того, що говориться в попередній, то перед головною частиною ставиться кома й тире: Хто сіє хліб, хто ставить дім, хто створює поему, - той буде предком дорогим народові своєму (М. Рильський).

Кома не ставиться між частинами складнопідрядного речення, якщо:

а) перед підрядним сполучником або сполучним словом стоїть сурядний сполучник: Ми не знали й коли розпочнеться зустріч;

б) перед підрядним сполучником або сполучним словом стоїть частка не: Хотілось би знати не що він сказав, а як він сказав;

в) підрядна частина складається з одного сполучного слова: Він обіцяв прийти, але не сказав коли;

г) перед сполучниками як, ніби стоять слова майже, зовсім: Син виріс заввишки майже як батько.

Кома не ставиться в суцільних виразах, близьких за значенням до іменної частини складеного присудка або обставини способу дії, а також у порівняннях фразеологічного типу: упав як підкошений, білий як сніг, пролетів як стріла, все йде як по маслу, свіжий як огірочок, зробіть як слід, робіть як хочете, невідомо скільки, зробив скільки міг, зробили хто коли зміг, їли що було, сиділи де попало, все одно який, байдуже хто і под.

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У БЕЗСПОЛУЧНИКОВИХ СКЛАДНИХ РЕЧЕННЯХ

Залежно від змістових відношень, які встановлюються між предикативними частинами, у безсполучникових складних реченнях ставляться такі розділові знаки: кома, крапка з комою, двокрапка, тире.

1. Кома ставиться між однотипними частинами безсполучникового речення, які тісно пов'язані між собою за змістом і виражають одночасність, послідовність чи спільність дій: Засвітить місяць, засяють зорі, Земля потоне в сріблястім морі (Олесь).

2. Якщо частини безсполучникового складного речення зберігають певну змістову самостійність або значно поширені й уже мають у своєму складі розділові знаки, між ними ставиться крапка з комою: В грудях жвавість росте; думка кличе вперед; знов я повен надії і віри (Граб.); Од зеленого берега ніби повіяло холодком; холодок ніби лащився до лиця, милував його, влив в тіло розкіш життя, почування радісне, безклопітне й безжурне, як сама молодість (Н.-Лев.).

3. Двокрапка у безсполучникових складних реченнях ставиться:

а) якщо друга частина пояснює, розкриває зміст першої: Знаю я: моє ім 'я не згасне на прийдешнім сонячнім путі (Сос); Ідеш: волошки у житах, березка в'ється по стеблині (Олесь);

б) якщо друга частина вказує на причину того, про що йдеться у першій (між частинами можна вставити сполучник тому що): Далеко на сході стало червоніти небо: сонце сходило (Мак.).

4. Тире в безсполучникових складних реченнях ставиться:

а) якщо зміст предикативних частин зіставляється або протиставляється: Думав, доля зустрінеться - спіткалося горе (Шевч.);

б) якщо друга частина вказує на швидку зміну подій: Лише, бувало, розплющиш очі - ласкавий світ б'є в вікно, в шибку зазирає веселий поранок, озивається лагідний материн голос (Горл,);

в) якщо у першій частині вказується на час або умову, за якої відбувається дія у другій частині: Я входжу в ліс - трава стає навшпиньки, кошлатий морок лапу подає (Кост.); У товаристві лад -усяк тому радіє (Гл.);

г) якщо друга частина виражає наслідок або висновок з того, про що йшлося у першій: Вдаримо гучно ми в дзвони- всесвіт обійде луна (Чум.);

ґ) якщо друга частина містить порівняння: Подивилась ясно - заспівали скрипки (Тич.).

ТЕМА: ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО. ТВОРЧА БІОГРАФІЯ МИТЦЯ. ТРАДИЦІЙНІСТЬ ЙОГО ЛІРИКИ. ОБРАЗ УКРАЇНИ, ГРОМАДЯНСЬКИЙ ВИБІР ПОЕТА ( „ЗАДИВЛЯЮСЬ У ТВОЇ ЗІНИЦІ...”). МОТИВ САМОСТВЕРДЖЕННЯ ЛЮДИНИ У СКЛАДНОМУ СУЧАСНОМУ СВІТІ, ЇЇ САМОДОСТАТНІСТЬ І САМОЦІННІСТЬ ( „Я...”)

МЕТА: допомогти учням глибше усвідомити „шістдесятництво” як явище культурологічне та соціальне, ознайомити з життям і творчістю поета В.Симоненка; розвивати аналітичне, критичне мислення, навички самостійного підбору інформації, її опрацювання; поглиблювати вміння виділяти головне, робити узагальнення та висновки, аналізувати ліричний твір; виховувати активну громадянську позицію, почуття патріотизму, любов до літератури, повагу до митців української літератури.

ТИП УРОКУ: вивчення нового матеріалу

ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ: урок-проект

МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: проектор, ноутбук, роздатковий матеріал, таблиця ”Творчий доробок В.Симоненка”

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

УЧИТЕЛЬ. Не зігнулись, не зламались,

Не забули Бога.

Побороли зло, відіслали в пекло -

Туди і дорога.

Перебороли зло, пересиділи

В сибірських острогах.

Не стоптались, не згубились

По тюремних дорогах.

Перетерпіли страшні муки

За свою батьківщину, за свою ідею

Не приходилось таких терпіти

Навіть Одисею.

Проти темряви піднялись

З мрією про світлі дні,

Серед темряви запалили

Досвітні вогні.

Г.Слободський

- Кому, на вашу думку, присвятив ці рядки Г.Слободський?

- Кого називали „шістдесятниками”?

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Утворити асоціативний ряд до поняття „шістдесятництво” (у зошитах)

(дисидентство, внутрішня еміграція, конформізм, А.Горська, С.Параджанов, В.Івасюк, гуманізм, демократизм, В.Симоненко)

2. Назвіть стильові течії, притаманні явищу „шістдесятництва”

(гуманізм, духовний демократизм, духовний аристократизм, етичний максималізм, комізм, активний патріотизм, національна свідомість, заперечення соцреалізму, естетична незалежність)

ІV. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

V. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ. АНАЛІЗ ПОЕЗІЙ В.СИМОНЕНКА.

1. Вступне слово вчителя (Цитує «Лебеді материнства»)

Такі слова могли народитися тільки під пером поета, який, говорячи словами Лесі Українки, „має в серці те, що не вмирає”.

Прозора простота його віршів причаровувала і причаровує. Від часів Шевченка наша словесність не знала іншого поета, якого б так любив і шанував народ. Його „Лебеді материнства” співали, вишивали на рушниках, його поезії переписували від руки й берегли, як родинні реліквії.

Чому ж така немилосердна доля України, що її найкращим дітям судилося таке коротке життя?

Сьогодні ми наблизимося до творчого світу Василя Симоненка, життя якого повністю належало Батьківщині.

2. Учнівський проект 1: презентація творчої біографії В.А.Симоненка

3. Слово вчителя

Василь Симоненко належав до когорти „шістдесятників” – митців, які не боялися говорити правду, не хилили голови, не корилися владі. Їх називали відступниками і запроданцями, твори не друкували, забороняли, а самих письменників відправляли до психічних лікарень і концтаборів. Але справжню поезію не можна вбити. Нині вона повертається до нас у збірках і піснях. Василь Симоненко постає перед сьогоднішнім читачем виразником народної совісті, правди, надії і віри. У творчому доробку поета є і громадянська лірика, й інтимна, багато творів сатиричного спрямування.

- Яка тема є центральною в його творчості? (патріотична, тема любові до України, її безталанного народу).

4. Виразне читання поезії В.Симоненка „Задивляюсь у твої зіниці..” Проект 2. «Малювання вірша»

5. Евристична бесіда:

- У якій стильовій манері написаний вірш? (реалістичній)

- Які два види лексики вживає автор у поезії? З якою метою? (пафосну, патетичну та просторічну для більшого емоційного впливу, контрасту, абстрактну – „революції, бунти” – і конкретну – „без лобів їх, без очей і рук”)

6. Коментар учителя

Починається поезія рядком, який налаштовує на зустріч із коханою ліричного героя. Ця кохана – Україна, мати, з якої герой не полишає дивуватися, якою пишається, заради якої творить. Гордо і

відверто поет заявляє, що батьківщина для нього найважливіша, що йому треба боротися з її ворогами, „бо ще не всі чорти живуть на небі, ходить їх до біса на землі”. Але йому потрібні і друзі, бо без них він не уявляє свого життя. У цій поезії громадянські мотиви поєднані з особистими, що свідчить про глибокий патріотизм автора.

6. Проект 3. Виразне читання поезії „Я...”. Складання паспорта твору.

7. Обмін враженнями щодо прочитаного.

- Які рядки ви б назвали „крилатими”, афористичними?

(„Ми не безліч стандартних „я”/ А безліч всесвітів різних”)

- Виділіть фразеологізми у творі, визначте їхню роль.

(Уявляти пупом, ладен розіпнути, не стати навколішки – досягає образності, емоційності вислову)

8. Коментар учителя

Вірш В.Симоненка – лірична сповідь поета про своє „я” –горде,безкомпромісне, гідне звання людини. Бездушне чиновництво намагалося зробити з народу „сіру слухняну масу”. Кращіпредставники нації протестували проти цього, боролися, бо кожна людина – неповторна. Тож треба навчитися поважати себе, тому що „тільки тих поважають мільйони, хто поважає мільйони „я”

9. Робота в групах

1 група. Поетичний практикум. Визначити віршові розміри поезій

„Задивляюсь у твої зіниці...”, „Я...”

За/див/ля/юсь/ у/ тво/ї/ зі/ни/ці/

Го/лу/бі/, три/вож/ні/, ні/би/ рань./

Кре/шуть/ з них/ чер/во/ні/ блис/ка/ви/ці/

Ре/во/лю/цій/, бун/тів/ і/ по/встань./

( П’ятистопний хорей із перехресною римою)

Ми/ це/ на/ро/ду/ од/віч/не/ ло/но/,

Ми/ - о/ке/ан/на/ все/люд/ська/ сім’/я/

І/ тіль/ки/ тих/ по/ва/жа/ють/ міль/йо/ни/,

Хто/ по/ва/жа/є/ міль/йо/ни/ „я”/.

(За основним чергуванням – дактиль. Перехресна рима)

2 група. Визначити художні засоби в поезії „Задивляюсь у твої зіниці...”

(художні засоби:- епітети:червоні блискавиці, мама, горда і вродлива,святе синівське право;

-метафори: пливе за роком рік,перли в душі сію,мовчать Америки й Росії, дні занадто куці та малі,чорти живуть на небі; -порівняння:зіниці, голубі, тривожні, ніби рань;-звертання: Україно! недруги лукаві! Друзі, нене; -образи-символи: мати, чорти; -гіпербола: битви споконвічний грюк;-риторичне запитання: Як же я без друзів обійдуся, без лобів їх, без очей і рук?)

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ. МОТИВАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ УЧНІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

1. Метод „Мікрофон”. Скарбничка моральних цінностей

- Які рядки запам’яталися найбільше? Які б ви взяли з собою,вирушаючи в самостійне життя?

- Сьогоднішній урок був для мене корисним, тому що ...

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Знати біографію В.Симоненка. Аналіз поезій «Задивляюсь у твої зіниці…», «Я».

За бажанням: вивчити одну з поезій В.Симоненка напам’ять.

ТЕМА. Перші поетичні твори Тараса Шевченка баладного та елегійного жанрів (« Причинна», «Думи мої…»)

Мета: розкрити сюжет, тему та ідею творів, виявити особливості зображення ліричних героїв, з’ясувати ознаки романтизму у віршах; розвивати навички аналізу поезій, їх художніх образів , формувати уміння оцінювати прочитане, зіставляти явища літератури і життя, обґрунтовувати свої твердження; виховувати найкращі людські якості, прагнення до самовдосконалення .

Тип уроку: урок – дослідження об’єкта

Матеріальне забезпечення: проектор, ноутбук, роздатковий матеріал, збірка Т.Шевченка «Кобзар».

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1.Асоціативний диктант

- З якими віхами біографії Т.Шевченка асоціюються у вас ці слова ?

Моринці, Кирилівка, Катерина Бойко, Василь Енгельгардт, В.Ширяєв, І.Сошенко, К.Брюлов, Академія мистецтв, Євген Гребінка, Петро Мартос, Кирило-Мефодіївське братство,петербурзький каземат ІІІ відділу, Орська фортеця, Аральська експедиція, Петербург, академік офортної гравюри, Чернеча гора.

ІІІ. Переврка домашнього завдання.

1. «Мудра дошка» (СЛАЙД 2)

- Підберіть пояснення до дат, що знаходяться на дошці в хаотичному порядку, установіть хронометричну відповідність. Доповніть власними міркуваннями тези.

9 березня 1814р. - Т.Шевченко народився в с.Моринці на Черкащині

1816 – 1825 – переїзд родини Шевченків в Кирилівку, смерть батьків

1829 – 1831 – Т.Шевченко – панський козачок

1832 – початок навчання в майстра-маляра Ширяєва, знайомство з І.Сошенком, Є.Гребінкою

22 квітня 1838 – викуп із кріпацтва

Травень 1838 – Т.Шевченко зарахований вільним слухачем Академії мистецтв

18 квітня 1840 – перше видання «Кобзаря» Т.Шевченка

Травень 1843 – лютий 1844 – перша подорож в Україну

1845 – закінчення Академії мистецтв, друга подорож в Україну

1846 - звязок з членами Кирило-Мефодіївського братства

5 квітня 1847 – арешт

Квітень – червень 1847 – ув’язнення в петербурзькому казематі ІІІ відділу, слідство і вирок

1847 – 1857 – заслання (Оренбург, Орська фортеця, Новопетрівське укріплення; участь в Аральській експедиції, арешт за порушення заборони писати й малювати, створення «захалявних» книжечок

Серпень 1857 – залишає Новопетрівське укріплення

Березень 1857 – приїзд до Пертербурга

Літо 1859 – подорож до України

1860 – видання «Кобзаря», став академіком офортної гравюри

10 березня 1861 – Т.Шевченко

22 травня 1861 – перепохований в Каневі, на Чернечій горі

2. Пудсумок перевірки домашнього завдання. Мотивація результатів учнівської діяльності.

ІV. Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація учнівської діяльності.

  1. Коментар висловів про Т.Шевченка (СЛАЙД 3 – 6)

V. Вивчення нового матеріалу. Робота над текстами творів.

1. Словникова робота.

- Що таке романтизм?

-Що таке балада? ( Балада- це невеликий сюжетний віршований ліро- епічний твір, якому властиві драматична гострота сюжету, емоційна наснаженість, багатство фольклорного матеріалу, наявність елементів фантастики)

- Цікаво відмітити, що «Кобзар» починається твором «Реве та стогне Дніпр широкий», який є частиною балади «Причинна». Про неї Євген Сверстюк сказав: «Це світ музики у слові. Музика грає словами».

2. Перше читання балади «Причинна» (на фоні Презентації 2 СЛАЙДА 2)

- Який образ знаходиться в центрі твору?

3. Учнівське повідомлення про твір.

У ранній період творчості Т. Шевченко звертався і до жанру балади, якому він надав нових рис: спростив елементи фантастики, урізноманітнив засоби художньої виразності.

Першим відомим твором Т. Шевченка є його балада «Причинна». Як пояснює тлумачний словник, причинна — та, якій «пороблено», «зроблено причину» — душевну хворобу. У Шевченка ж дівчину зроблено сновидою.

«Причинна» надрукована вперше в альманасі «Ластівка» Є. Гребінки. Ця балада спирається і на літературні традиції (балади Ґете, Жуковського, Пушкіна, Лермонтова, романтичні повісті Гоголя, твори українських поетів-романтиків Боровиковського та Маркевича), і на фольклорні, особливо української демонології, але в той же час є глибоко оригінальним твором. У «Причинній» виявився суто шевченківський, індивідуальний жанровий різновид балади — ліризований. Особливо це простежується в ліричному відступі — монолозі-молитві «Така її доля...», який став народною піснею-романсом (музика композитора В. Заремби). Тема твору — розповідь про дівчину-красуню, яку ворожка зробила сновидою, щоб вона менше страждала від розлуки з коханим. Головний мотив твору — торжество кохання над ворожими силами в природі: навіть смерть не спроможна розлучити закоханих, які возз’єдналися після неї.

«Причинна» — типова романтична балада. У ній на перший план висуваються незвичайні події (дівчина, чекаючи коханого з походу, стає причинною, її залоскотали русалки; а козак, побачивши мертву кохану, накладає на себе руки). Розвиток сюжету уповільнений завдяки багатьом позасюжетним елементам (роздуми, описи, відступи). Як для романтичного твору, для «Причинної» характерні гіперболізовані пейзажі («Реве та стогне Дніпр широкий»), часті персоніфікації, метафоричність, пісенні епітети («Сердитий вітер завива, / Додолу верби гне високі, / Горами хвилю підійма»), глибоке проникнення у внутрішній світ людини. Незважаючи на трагічну розв’язку, у баладі звучить оптимістична нота про глибоке, незрадливе кохання, красу вірності слову, дружбі.

На думку літературознавця Г. Клочека, геніальність Шевченка виявилася в тому, що «він зумів природно, органічно, без видимих зусиль наситити свою поезію фольклорною образністю, що вироблялася, відшліфовувалася віками». Це яскраво простежується у вступному пейзажі до балади і в наступних частинах, де використано народні вірування в русалок, магічна сила яких припиняється після «третіх півнів»; весільний звичай, «обряд переходу» — перетворення дівчини на молодицю («Не розплете довгу косу, / Хустку не зав’яже»); народнопоетичні символи: китайка — шматок шовкової синьої тканини, яким за козацьким звичаєм покривали тіло загиблого воїна, явір — символ юнака, ялина — фольклорний символ туги, нещастя, розлуки; калина — символ дівчини.

Фрагменти балади «Причинна» поклали на музику Д. Крижанівський, В. Косенко, М. Лисенко, Г. Хоткевич, К. Мясков та ін. Шедевром української народної пісні, візитівкою України у світі став знаменитий початок балади — «Реве та стогне Дніпр широкий...» (музика Данила Крижанівського).

4. Дослідницька робота (Презентація 2. СЛАЙД 3)

5. Робота з текстом балади (СЛАЙД 4).

6. Гіпотетичний прогноз.

Що було б, якби вчасно повернувся козак додому.

Що було б, якби дівчина не пішла до ворожки.

7. Скласти графік емоційного стану героїні.

8. Порівняльна характеристика твору. Круги Вена

9. Перше читання вірша «Думи мої…».

10. Історична основа твору (повідомлення підготовленого учня) (Презентація 1. Слайд 8)

Після арешту Т. Шевченка за участь в Кирило-Мефодіївському товаристві, його ув’язнено в казематах Третього відділу. Незабаром було виголошено вирок — призначити солдатом в Оренбурзький окремий корпус.

З 1849 року стає рядовим в Орській фортеці, продовжує писати у «захалявні книжечки» (1847–1850). Солдатчина для поета була гірше від тюрми, бо ненависним був сам дух солдафонства, що чавунно печаттю лягав на живу душу. Тому Шевченко писав, ховаючись від унтерів та офіцерів, тікаючи від усього світу в степ, за вали, на берег моря.

Поезія Тараса Григоровича «Думи мої, думи мої...» і була написана у 1847 році під час його перебування в Орській кріпості. У цій поезії автор вболіває за важку долю, злиденне життя кріпаків, їхнє безправне становище, пригніченість України.

9. Ідейно-художній аналіз твору Т. Шевченка «Думи мої, думи мої...» (Презентація 1. Слайд 9)

9.1. Тема: звернення Т. Шевченка до своїх дум із сподіванням і вірою у вільне життя співвітчизників.

9.2. Ідея: тільки впевненість у щасливе життя, наполегливість допоможе змінити соціальний устрій; засудження слабкості, поневірянь, байдужості, що роблять людину рабом.

9.3. Основна думка: думка про нещасливу долю свого народу не залишає поета протягом усього часу перебування на солдатчині.

9.4. Жанр: громадянська лірика.

11. Художні особливості твору (Презентація 1. Слайд 10).

V. Підсумок уроку.

1. (Презентація 1. Слайд 11).

2. (Презентація 1. Слайд 12).

VІ. Домашнє завдання.

Аналіз поезій Т.Шевченка «Причинна» і «Думи мої…». Скласти паспорт творів (за віріантами).

За бажанням: написати лист- підтримку героїні балади «Причинна» (фанфік).

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Ефективні комунікації (soft skills) учителя з батьками»
Швень Ярослава Леонідівна
30 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.